Не Бенксі – єдиним. Від початку повномасштабного вторгнення рф вулиці Києва прикрасили не лише роботи англійського анонімного художника, а й українських майстрів.
Чим сьогодні живе український стріт-арт, як на нього впливає війна та звідки нині черпають натхнення муралісти, "Наш Київ" поспілкувався з авторами стінописів, які з’явилися на столичних вулицях після 24 лютого.
Мурал "Перемога"
Стінопис "Перемога" – це третя робота серії "Час змін" художника Володимира Манжоса. На муралі митець зобразив козака, який завдає ведмедю нищівного удару, від якого в кривдника з рук випадають серп та молот. В обличчі воїна можна розгледіти риси видатного українського поета, прозаїка та художника Тараса Шевченка. Над козаком Володимир Манжос розмістив рушник Покрови, на який наніс рядки з поеми Кобзаря "Кавказ" – "І вам сині гори, кригою окуті, і вам рицарі великі, Богом не забуті. Борітеся – поборете! Вам бог помагає". Позаду козака художник намалював вулик з медом, який власне і захищає воїн.
"Я, зазвичай, не працюю з соціальною, політичною тематикою. Узагалі у своїй творчій практиці я не рефлексую на події в реальності, якщо і рефлексую, то дуже завуальовано і філософськи. Однак сьогодні я, маючи такий впливовий інструмент як художнє висловлювання в публічному просторі, просто не можу мовчати.
Ідея виникла вже в процесі роботи над ескізом, так завжди відбувається. Звичайно, надихали й надихають ЗСУ, а також рішучість та стійкість народу України. Хотілось ці почуття якось виразити в образах та сюжеті. Образ козака – це ЗСУ, ведмідь – це прогнивша зсередини система агресора з імперською ідеологією. Вулик з медом – це символ садочку вишневого коло хати, а голова Тараса Шевченка на верхівці – це українська національна ідея", – говорить Володимир.
Стінопис прикрашає будівлю на вулиці Нижній Вал, 61. Розмір муралу – 16 на 10 метрів. Робота по нанесенню малюнку на стіну тривала близько двох тижнів з перервами через ракетні обстріли та дощі.
"Місце для муралу обирав за такими критеріями: відносно невеликий розмір, бажано в історичному центрі і щоб це була не історична чи архітектурна пам‘ятка. Побачив стіну випадково, проїжджаючи по вулиці Нижній Вал у інших справах.
Роботи над ескізом тривали близько тижня. Підготовчі теж – близько тижня. Усе було готове для початку роботи, але довелося чекати майже весь вересень через дощову погоду", – розповідає художник.
Перший мурал серії "Час змін" був присвячений Євромайдану. Він красується на одній з будівель індійського міста Варкала. Другий стінопис з цього циклу присвячений початку війні на сході країни. Його кияни та гості столиці можуть побачити на вулиці Стрілецькій 4/6.
Володимир Манжос говорить, що був щиро здивований тим, як на появу муралу "Перемога" відреагували кияни.
"Усі відгуки були дуже емоційні, схвальні й позитивні. Минулого разу, коли малював мурал на Стрілецькій 4/6 на тему Майдану та початку війни на Донбасі, я отримав стільки критики та негативу, скільки не отримував ніколи у своєму житті".
Водночас митець зізнається, що тривалий час після початку повномасштабного російського вторгнення не міг знайти сили та мотивацію, аби продовжувати займатися творчою діяльністю.
"Перші місяці війни я взагалі не міг нічого малювати. Були думки, що художня діяльність під час війни – це останнє, що потрібно суспільству. Трохи згодом почав робити художні проєкти для збору коштів на ЗСУ. В цілому можу сказати, що до голосу українського мистецтва в світі стали більше прислухатися".
Мурал "Пес Патрон"
Київ став третім містом в Україні, де було зроблено настінний малюнок пса-сапера Патрона. Мурал можна побачити в парку “Відрадний”. Ініціатором такого стінопису став “Київзеленбуд” Солом'янського району. Підтримали таку ідею й допомогли її втілити у життя подружня пара художників Віталій Гідеван та Олена Нойна.
"Пес Патрон став одним з перших муралів, який я створив спільно зі своєю дружиною Оленою після 24 лютого. Він був намальований на початку літа. Створили ми цей мурал за три-чотири дні.
Сьогодні Патрон – один з найзнаменитіших псів-саперів. Він – чи не найвпізнаваніша собака у світі. Це такий наш символ в Україні – пес-герой", – говорить український художник та мураліст Віталій Гідеван.
Від початку літа митець своїми роботами прикрасив не одну столичну вулицю. Говорить, що нині ідеї для сюжетів черпає з тих подій, що відбуваються довкруги.
"Ідеї приходять звідусіль, починаючи від новин і закінчуючи атмосферою, яка нині панує в Україні. До початку літа мав декілька десятків ескізів, які наразі використовую у своїх картинах та муралах.
Сьогодні хочеться дарувати більше позитиву людям, адже багато хто нині знаходиться у стресі. Хочеться якось допомагати людям, давати надію, що все буде добре".
Мурал "Герої без зброї"
Зображення рятувальника з янгольськими крилами на адміністративній будівлі Державної служби надзвичайних ситуацій України на вулиці Круглоуніверситетській 20/1 – теж мурал авторства Віталія Гідевана та Олени Нойної.
Ініціаторами створення такого стінопису були представники Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС.
"До нас вийшли на зв'язок з ДСНС. Тож, мурал створювали спільно, на волонтерських домовленостях. Це був наш подарунок з Оленою для всіх вогнеборців країни, які з усіх своїх сил кожного дня під великою небезпекою ліквідовують пожежі та рятують людей", – говорить Віталій Гідеван.
Прототипом малюнку став начальник гірничорятувального відділення київського гарнізону Юрій Плетньов. Світлина, на основі якої створено мурал, була зроблена під час виконання завдання на Чернігівщині.
Та попри те, що стінопис має конкретний прообраз, в цілому зображення на адмінбудівлі ДСНС – це узагальнений образ рятувальника.
"Я спирався на підбірку фото. Мені запропонували використовувати світлини рятувальників Київської області. Звісно, фото необхідно було адаптувати для настінного малюнку.
На створення муралу знадобився тиждень. Витратили до 100 балончиків фарби. Була обрана досить складна стіна. Малюнок складається з трьох частин. Було завдання, щоб всі ці частини переходили в одну площину. Таким чином ми хотіли досягти 3-Д ефекту", – пояснює художник.
Арт-проєкт "Все буде Україна"
Цей арт-проєкт подружня пара муралістів Віталій Гідеван та Олена Нойна створили до Дня Незалежності України. Він розміщений на території київської школи № 195.
"Цей ескіз я намалював ще в березні. У мурал заклав українські символи: колоски пшениці, соняхи, маки. На малюнку присутньо дуже багато блакитного кольору – це символ наших рік та морів і, звісно, неба", – розповідає Віталій.
А ось цю черепашку в камуфляжі від Віталія Гідевана можна побачити, прогулюючись вздовж Набережного шосе.
"Так само як дуже багато хлопців та дівчат сьогодні змінили своє цивільне вбрання на камуфляж, ця черепашка поміняла панцир на захисний шолом", – пояснює задум малюнку художник.
Мурал "Свята Джавеліна"
Мурал "Свята Джавеліна" в Києві був створений за ініціативою однойменного благодійного проєкту "Saint Javelin", який був заснований колишнім канадським журналістом з українським корінням Крістіаном Борисом.
Борис багато років поспіль висвітлював збройну агресію рф на сході України, працюючи в таких медіа, як BBC, VICE News, CBC тощо. У лютому занепокоєний ескалацією на українсько-російському кордоні канадець вирішив почати збирати кошти на підтримку України. Власне так і виник бренд "Saint Javelin".
Спочатку Крістіан Борис продавав стікери з зображенням Марії, яка тримає у руках джавелін – це адаптація картини американського художника Кріса Шоу "Мадонна Калашникова". Утім сьогодні у руках Святої – не Ак-47, а протитанковий ракетний комплекс.
Нині ж на сайті "Saint Javelin" можна придбати футболки, худі, прапори, чашки, шапки, кепки та постери. На них, крім декількох варіантів принтів з Мадонною, розміщено зображення HIMARS, тризуба, соняшників, портрет Зеленського, написи "Слава Україні: та "Русский военный корабль…".
Крістіану Борису вже вдалося зібрати для України понад 2 мільйони доларів. Пожертвування канадец робить на закупівлю дронів, медичного обладнання, на підтримку сімей військових тощо.
Наприкінці весни бренд "Saint Javelin" вирішив також інвестувати в культурний капітал України, залишивши свій відбиток в міському просторі столиці. Так, в Києві на вулиці Авіаконструктора Антонова,13 з’явився мурал "Свята Джавеліна".
Зобразити популярний мем на стіні взялася творча група з Харкова "Kailas-V". Вони займаються муралами вже понад вісім років. За цей час творча група реалізувала чимало проєктів у різних куточках України. Це і настінний малюнок "Крути" в Києві, неподалік від палацу "Україна", і портрет музиканта Кузьми в Харкові, і стінопис із зображенням режисера з Буковини Івана Миколайчука в Чернівцях, і стріт-арт, присвячений сімейним цінностям, в Енергодарі, і подвійний мурал "Громада щасливих людей" та "Бахмут – місто, відкрите для добра".
"Свята Джавеліна – це комерційний проєкт. Але тут треба наголосити на тому, що ми беремося лише за те, що нам близьке. До нас звернувся бренд "Sant Javelin", який збирає кошти на підтримку України. Те, що ви бачите на стіні, повністю відповідає тому мерчандайзингу, який продає ця ініціатива. Це те, що було зображено на футболці Зеленського, яку йому подарував Крістіан Борис. Це 100% попадання в макет. Єдине, що на зображенні на стіні замалювали німб. На мою думку, це вандалізм. Багато людей засмутилося.
На створення самого арту пішло два тижні. Один тиждень ми витратили на підготовку: закупівлю фарби, пошук квартири для проживання, замовлення підіймальної техніки. Другий тиждень пішов на безпосередньо реалізацію проєкту. Я та Роман Портола створили макет. Малював Сергій Якіменко.
Ми отримали дуже багато позитивних відгуків. Люди мені телефонували і говорили: "Як гарно! Прокидаюся, дивлюся у вікно, а там ваша Джавеліна. І хочеться вірити, що все буде добре". Для нас – це символ надії.
Звісно, були й ті, хто обурився тим, що Діва Марія тримає в руках зброю", – розповідає Яна Волк, директорка творчої групи "Kailas-V".
Проти муралу, зокрема, виступила Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій. У своєму зверненні до міської влади вона попросила з пошаною ставитися до вірян та їхніх переконань.
"Ми, віруючі люди України, висловлюємо категоричне несприйняття та протест таким виразам публічного псевдомистецтва, які використовують релігійні почуття та символи як об‘єкт пародії", – йшлося у зверненні.
Після такого протесту церкви за розпорядженням КМДА блакитний німб з тризубами був замальований.
Пізніше засновник ініціативи “Saint Javelin” неодноразово у своїх інтерв’ю для українських та закордонних медіа наголошував, що рішення використати образ Марії не було прийнято через блюзнірство чи неповагу.
"Очевидно, що це жартівливе зображення, чи не так? Це мем. Це спосіб, яким люди спілкуються в інтернеті", – цитує "The Washington Post" Крістіана Бориса.
Натомість для творчої групи "Kailas-V" проєкт "Свята Джавеліна" став свого роду рятівною паличкою. Завдяки йому вони в тому числі змогли втілити у життя й інші свої задуми.
Через війну частина команди вимушена була переїхати з Харкова до Черкас. Там вони вже реалізували декілька проєктів, які були присвячені боротьбі українського народу. Це мурал "Героям Слава" – узагальнений образ воїна ЗСУ – й стінопис "Супротив", який є відображенням прагнення українців попри всі жахи на негаразди зберегти свою ідентичність.
"24 лютого ми прокинулися від звуків вибухів. Потім був підвал, потім ще один, і ще один. Коли ти перебуваєш в укритті, гортаєш стрічку новин і бачиш, як з’явився мурал, присвячений Україні в Варшаві, потім ще десь, і ще десь, то розумієш, що таке мистецтво сьогодні потрібне людям, воно підтримує. Напевно, тільки після початку війни ми зрозуміли, що те, що ми робимо, корисне для оточуючих. Тож, нині натхнення черпаємо у своїй роботі. Не має нічого більш мотивуючого, як робота в задоволення, як радісні обличчя людей, для яких ми власне і працюємо", – зазначає Яна Волк.
Тримаючи опір на мистецькому фронті, художники не забувають і волонтерити.
Водночас художники мають ще багато творчих планів.
"Ми хотіли б намалювати волонтерів. Ми б хотіли намалювати працівників ЖКГ. В Харкові це надзвичайно сміливі люди. Під ракетними обстрілами вони вивозять сміття. Не знаю, як їм це вдається. Снаряд пошкодив асфальт, створив велику дірку, а на ранок її вже залатано. Працівники ЖКГ – неймовірні.
Ми б хотіли намалювати співробітника Нової пошти. Вони теж працюють у надзвичайно складних умовах. Наприклад, їхнє відділення в Часовому Ярі тривалий час працювало навіть під постійними обстрілами.
Думаю, сьогодні також актуально було б намалювати енергетика. Тобто нас надихають наші ж люди", – ділиться своїми ідеями Яна Волк.
Директорка творчої групи також зазначає, що займатися стріт-артом сьогодні в Україні зовсім непросто.
"В Україні був великий ринок стріт-арту до війни. У нас багато художників, які працюють або самостійно, або в команді. У нас є чимало організацій, які займаються стріт-артом. Україна постійно рухалася вперед у цьому напрямі. Сьогодні ж про розвиток говорити не доводиться.
Нині створення муралу – це досить дорого. По-перше, подорожчала оренда підіймальної техніки. По-друге, виросла в ціні вдвічі фарба.
Ми інтегровані в бізнес. Ми не можемо існувати окремо. Не існує художника з повітря. Ми – це показник забезпеченості, показник спокою в суспільстві, показник того, що люди готові вкладати гроші в те, аби прикрашати простір довкола", – підсумовує Яна Волк.
