І все-таки ми разом: що єднає мешканців сходу та заходу України


Фото: Володимир Кисіль

Олег Магдич

Аспірант історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка


Фото: Олег Магдич

Зараз набагато більше говорять про відмінності мешканців сходу і заходу, ніж про спільне, хоча саме в цьому є запорука єдності країни. Громадяни часто знаходяться в полоні стереотипів, які політики формували протягом багатьох десятиліть.

Мешканці сходу та заходу — це громадяни однієї держави. Саме це повинно стати головним об'єднуючим фактором, оскільки за роки незалежності виросло та сформувалося покоління, яке усвідомлює себе саме громадянами України.

Головний приклад єдності жителів сходу та заходу – це нинішня війна, коли львів’яни, івано-франківці, луганчани та донеччани разом захищають країну.

На півдні, де розмовляють переважно російською, 88% людей називають Україну своєю батьківщиною. У східних регіонах — 93%, в західних — 99%. Такими є результати дослідження, проведеного німецьким Фондом Бертельсмана спільно з варшавським Інститутом суспільної політики (ISP) у квітні 2014 року.

В відмінностях немає нічого поганого. Кожний регіон, що зберіг в історичній пам'яті генетичну єдність народу, разом з тим пишається своїми особливостями, які чітко простежуються у ландшафті, культурно-побутових рисах, релігійно-конфесійних традиціях та орієнтирах, мовній ситуації тощо. Регіональні відмінності не мають впливати на усвідомлення приналежності до держави.

Олександр Вовк

Фольклорист, етномузиколог, музикант гуртів "Гуляйгород" та GG


Фото: Олександр Вовк

Донбас належить до Слобожанщини-Донщини як самостійного історико-етнографічного регіону зі своїми особливостями української мови, традиційного одягу, традиційної музики. Це така ж частина пазлу України, як Карпати, Поділля чи Подніпров'я.

Назва регіону "Донбас" не є етнографічною і закріпилась у свідомості місцевих мешканців завдяки виробничо-видобувним підприємствам. За історико-етнографічним поділом цей регіон складають Слобожанщина, Донщина, Приазов’я та Нижня Наддніпрянщина.

Завдяки активним міграційним процесам в XIX і XX століттях зараз на цій території проживають представники майже 130 національностей, що і визначає строкатість традиційної музики та етнографії.

В музичній фольклористиці територію Луганської та Донецької областей визначають як "перехідну зону". Це обумовлено наявністю довгої прикордонної смуги, історичних та соцально-економічних процесів. Тут цілком звичною є ситуація, коли в одному селі ми можемо почути розлоге багатоголосся, характерне для Центральної України або Полтавщини, а у сусідньому — спостерігати чудово збережені традиції лемків, або болгар, або старообрядців тощо.

Вадим Васильчук

Історик, заступник декана з виховної роботи у НаУКМА, організатор, ініціатор та натхненник акції “Ланцюг соборності”


Фото: Вадим Васильчук

Українці XX століття, незважаючи на Першу світову війну, на перебування в двох різних імперіях, прагнули жити у власній державі і змогли створити свою державу в обох імперіях. А згодом об`єднали дві частини українського народу з двох держав в одну.

Спільних рис у традиціях безліч. В усіх куточках України однаково святкують Різдво, Водохреще, Великдень, Івана Купала. При цьому кожен регіон має свої особливості.

Нас об'єднує працьовитість, щирість, любов до родини, сумлінність, цілеспрямованість, взаємоповага, гідність, самобутність, воля до життя і, звичайно, соборність!

Довідка: 98 років тому, 22 січня, об‘єднались Українська Народна Республіка (УНР) та Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Було проголошено незалежність України. У цей день у містах України та за її межами (в Німеччині, Польщі, Прибалтиці, Канаді) щороку відбувається акція "Живий ланцюг соборності". Перший такий ланцюг утворили в січні 1990 року. Він з’єднав Київ та Львів. Цього року учасникі столичного флешмобу триматимуть 30-метровий державний прапор. Організатори заходу закликають учасників брати з собою лише державну символіку, оскільки дана акція не є політичною.

Коли: 22 січня 0 10:00.

Локація: міст Патона, м. Київ (місце збору — на зупинках перед мостом Патона на лівому та правому берегах Дніпра)