Люди 16.03.2017
Окупація Криму: свідчення у справі (частина 1)

Цей матеріал ми присвятили одному з найважчих епізодів сучасної української історії — анексії Криму, яка завершилася три роки тому в ці дні. 16 березня 2014-го окупанти провели так званий референдум про приєднання українського півострова до Росії. Багатьом кримчанам тоді довелося зіткнутися зі страшними випробуваннями: погрозами, переслідуваннями, втратою домівок, близьких і навіть в'язницею. Хтось не припиняв боротися до кінця. Про те, що відбувалося тоді, ми поговорили з безпосередніми свідками подій.

Геннадій Афанасьєв

Геннадій Афанасьєв. Фото з особистого архіву

Політв'язень, один з обвинувачуваних у справі "терористів групи Сєнцова". В травні 2014 року у Сімферополі його заарештували, побили і викрали. В грудні того ж року на закритому засіданні визнали винним і засудили до 7 років ув'язнення в колонії суворого режиму. В ізоляторі тимчасового утримання катували. 14 червня 2016 року Афанасьєва разом із ще одним політв'язнем Юрієм Солошенком обміняли на трьох фігурантів справи про сепаратизм. Зараз мешкає в Києві. З кінця серпня 2016-го є радником міністра закордонних справ з питань визволення політв'язнів.

Для мене російська окупація почалася 26 лютого 2014 року. Саме в той день я вперше побачив російські прапори під Верховною радою Криму, почув проросійські вигуки. Звісно, в той час ще не до кінця вірилось, що це відбувається, але ми вже бачили "міцну руку Кремля, яка схопила Крим за горло". Наступного дня Сімферополь майже повністю був перекритий, всюди були російські військові. І тоді я вже остаточно зрозумів, що йде окупація, але до кінця не вірив, що все так закінчиться.

Сімферополь, 26 лютого 2014 року. Фото EPA/UPG

Ми майже одразу почали з цим боротися. 27 лютого я обдзвонив всіх своїх друзів, з якими познайомився на попередніх акціях протесту. Казав, що треба щось робити, треба самоорганізовуватися. Боротися з військовими я не міг, бо елементарно не володію вогнепальною зброєю, але можна було зробити курси медичної допомоги.

Роботи було багато, робили все дуже швидко. Навчали волонтерів в приміщенні театру Галини Джикаєвої (арт-центр "Карман". — ред.). Потім з'явились журналісти, і ми почали координувати їхні дії. Паралельно проводили нічні патрулювання військових частин. Я особисто перекидав їм їжу через паркан, речі першої необхідності. Патрулювання проводились з такою думкою: якщо росіяни підуть на штурм, їм доведеться вбити цивільних, і тоді будуть підстави для наступу.

Заблокована росіянами українська військова частина. Фото Крим Реалії

Ми тримали зв'язок з іншими містами, збирали волонтерів по всьому Криму. Таємно перевозили українські прапори, робили дерев'яні флагштоки. Вночі розклеювали антиросійські листівки, зафарбовували російські та малювали українські графіті. Тобто це була така собі партизанщина. Веселе і небезпечне життя.

Листівки, розкидані невідомими у Криму напередодні референдуму. Фото Facebook

Я знав, що мною цікавляться служби безпеки. Вони дзвонили моїй мамі, попереджали, щоб я закінчував займатись цією діяльністю. Кілька разів хотіли зі мною поговорити, але повістки не присилали, тому я не приходив на ці зустрічі. Звісно, я знав, що моя діяльність помітна, але не вважаю, що роблю щось протизаконне. Я розумів, що за графіті щось може бути. Але думав, що максимум поб'ють, пальці поламають. Не було думок про те, що мене можуть викрасти і заарештувати.

В принципі, до того, як була сформована "самооборона", не так вже й багато людей підтримували дії Росії. Потім вже з'явились хлопці, які носили величезні російські прапори по місту. Ніхто нічого їм не міг сказати, бо вони були під охороною. А потом пішла потужна російська пропаганда, мовляв, "Україна вже палає, а Крим ще не запалав, тож треба його рятувати, поки не пізно".

Про референдум нічого сказати не можу, майже ніхто з моїх знайомих на нього не ходив. Знаю, що всі пункти збору голосів охороняла озброєна “самооборона”. Ми в цей день ніяких акцій не робили, адже запросто могли бути провокації. Враховуючи, що зі сторони України особливої підтримки не було, це було б самогубством.

Фото dv-gazeta.info

В цілому я можу зрозуміти людей, які раділи приходу Росії. Їм важко було розібратися, що насправді відбувається в Україні і зокрема в Києві на Майдані. Я сам не розумів, поки особисто туди не приїхав. Їм тоді Росія багато чого хорошого обіцяла. Ми попереджали, але ніхто не хотів нічого слухати. А зараз вже всі просто бояться висловлювати свою думку. Або ще й досі нічого не зрозуміли і продовжують на щось сподіватись.

В мене навіть є одні близькі мені люди, вже доволі похилого віку, які хвилювались за мене, коли мене викрали, але все одно шукали виправдання для Росії, мовляв, "добре, ти нічого такого не робив, але ж інші робили".

Олена Біла

Олена Біла

Народилась і виросла в Севастополі, навчалася в Московському державному університеті за спеціальністю "телевізійна журналістика". До окупації працювала за фахом, два роки була інструктором з кайтсерфінгу. Після окупації переїхала до Івано-Франківська і пішла працювати в Національну поліцію України.

Спочатку це взагалі було щось незрозуміле, як шоу Трумана. На початку березня я поїхала в Івано-Франківськ в гості, була там десь тиждень. Тут, у Франківську, ще був Майдан, все було дуже патріотично. Я дуже контрастно сприймала все після Криму. Не розуміла, навіщо всі кричать "Слава Україні" і так далі. У Севастополь повернулась 13 березня, і це вже було зовсім інше місто. Буквально за тиждень всюди з'явились білборди, “георгіївські стрічки”, “самооборона”… Всі чекали нападу "бандерівців". Містом їздили БТРи, почалось блокування українських військових частин.

Фото pl.com.ua

Я це все помітила вже перед референдумом, до того або це не було таким масовим, або я просто не цікавилась.

Це все було дуже дико для мене. Я зрозуміла, що на бік Росії я 100% не стану. Хоча все життя прожила в російськомовному Севастополі, навчалась в МДУ, п`ять років вивчала історію Росії, диплом російською і так далі. Але я не могла ігнорувати брехню з боку Росії, в мене почався внутрішній протест. Я почала носити українську символіку: футболки, стрічки, чохли на телефон. В інший спосіб протистояти я не могла, бо всюди були озброєні російські військові, а я ще й жила в районі українських військових частин.

Потім почалось блокування українських кораблів. Вони просто стояли посеред бухти і не могли підійти до причалу. Ми їм посилали сигнали ліхтариками, щоб хоч якось показати свою підтримку. Вони світили нам у відповідь.

Особисто в мене тоді був такий стан, що я майже постійно плакала. Після референдуму все лише загострилось. Майже ніхто з моїх друзів не підтримував мою позицію, почалось цькування. Вони дуже образливо говорили про українських військових, дражнили мене висловами на кшталт "чё там у хохлов", "сало уронили" і так далі. Це спровокувало ще більший протест, я вирішила спілкуватись українською, хоча вона тоді була ще дуже ламаною. Почала відповідати на образи, через це виникали сутички.

Остаточно надія зникла в день, коли Путін підписав документ про входження Криму до складу РФ. Тоді в центрі Севастополя давали розкішний салют, люди вийшли на головну площу, всі раділи, святкували. А я просто йшла і плакала. Я не розуміла, як можна ось так за одну мить забути все, що було, забути 40 мільйонів співвітчизників, які ще від розстрілів на Майдані не відійшли. Виявилось, що всі так мріяли бути з Росією… Де ж була я, коли всім так цього хотілось? Це був якийсь сюрреалізм. Здавалось, зараз хтось вийде, скаже: "Стоп-кадр" — і все закінчиться.

Але так не вийшло. Тож в серпні 2014 року я виїхала звідти. Вирішила піти у Нацполіцію, бо вже більше не могла стояти осторонь. Я до цього була дуже аполітичною людиною, але ж не можна все життя думати, що хтось щось за тебе вирішить. На війні від мене ніякого сенсу не було б, а тут я можу бути корисною, тож чом би й ні.

Осман Соцький

Осман Соцькій. Фото з особистого архіву

Кримський татарин, у 2012 році переїхав з Тешканта до Сімферополя. Під час окупації працював режисером на кримськотатарському телеканалі АТR. Коли телеканал закрили в Криму, переїхав разом з ним у Київ.

26 лютого відбувся мітинг під Верховною радою Криму. Наступного дня мені треба було на роботу, але я встав дуже рано і проїхався на громадському транспорті по місту. Верховну раду вже захопили, центральну частину міста оточили, з'явилися колони російської бронетехніки. От з цього моменту для мене і почалася окупація.

Мітинг під Верховною радою Криму 26 лютого 2014 року.  Фото EPA/UPG

Спочатку я не сприймав це настільки серйозно. Я навіть не одразу повірив у те, що відбувається, це було якось сюрреалістично. Та після референдуму стало зрозуміло, що це вже все, нічого доброго не буде, залишається сподіватися тільки на допомогу решти світу.

Я б не сказав, що кримчани активно підтримували Росію. Просто у російської пропаганди вийшло перетягнути на свій бік людей з нейтральною позицією. Тих, кому було все одно, хто буде при владі, аби не було війни.

Мітинг кримських татар на виїзді з Сімферополя 28 лютого 2015 року. Фото Андрія Дубчака

Ми на телеканалі тоді активно висвітлювали всі ці події. У нас була онлайн-трансляція, цілий день ефіри. Звичайно, це не залишилося непоміченим, був тиск. Наприклад, у нас під будівлею могла просто зупинитися колона бронетехніки. Ніхто з неї не виходив, ніхто нічого не говорив. Вони просто стояли. Враховуючи обставини, всі нервували і накручували себе. А через рік, 1 квітня 2015 року, канал закрили.

Мітинг у Сімферополі 1 квітня 2015 року на захист телеканалу ATR

Переслідування кримських татар почалися, напевно, одразу ж після показового вбивства Решата Аметова (його тіло знайшли 15 березня зі слідами тортур. — ред.). Після цього здійнялась хвиля репресій. Заборонили в'їзд до Криму Рефату Чубарову і Мустафі Джемілєву, тим самим був обезголовлений національний рух. Нова влада прийнялася розшукувати і заарештовувати учасників мітингу 26 лютого, зараз близько семи осіб проходять у цій справі. Почали зникати люди. За словами Рефата Чубарова, близько 19 осіб наразі є зниклими без вісті.

У нас в народі просто генетично закладено ще від дідусів і бабусь розуміння того, ким для нас є Росія. Нічого доброго не буде. Якщо один раз нас вже позбавили держави, депортували, то як можна з ними ще якийсь світ будувати.

Конкретно мені особливих загроз не надходило. Була, мабуть, тільки ворожість на побутовому рівні, з якою я мав миритися. Моя позиція, позиція мого народу була зрозумілою. Я працював і спілкувався з людьми, і мені постійно доводилося чути неприємні і абсурдні речі про мене і мій телеканал. Тому я вирішив разом з ATR переїхати до Києва. Остаточно виїхав з півострова 1 липня 2015 року.

Другу частину матеріалу “Окупація Криму: свідчення у справі” читайте у п`ятницю, 17 березня.

Жизнь 24.03.2017
Животные на манеже: 3 трагедии из истории украинского цирка

Цирк – это не только головокружительные трюки под куполом, смешные клоуны и загадочные иллюзионисты. В некоторых странах это ещё и дикие животные – львы, слоны, медведи, – которые "работают" наравне с артистами и порой ведут себя совсем не так, как хочется дрессировщикам. В результате случаются ужасные трагедии. Сегодня мы хотим рассказать вам три истории, которые представляют собой печальные страницы украинского цирка. Не первые, но, хочется верить, последние.


Фото: pexels.com

Шерхан

В 2003 году в Одесском государственном цирке около месяца шла сводная программа стран СНГ "Золотой цирк Евразии". В других городах "гвоздем" этой программы был номер "Иллюзия и тигры на свободе", однако из-за соображений безопасности – в номере отсутствовала заградительная сетка – директор цирка запретил показывать его в Одессе. 

24-летняя казахская дрессировщица Снежана Даутова выступала только с шимпанзе. В день, когда директор программы отправился в командировку, девушка решила провести репетицию, во время которой уссурийский тигр Шерхан вместо куска мяса набросился на девушку. 

Ударом лапы животное разорвало сонную артерию и за три минуты Снежана умерла. Шоу-программа продолжалась ещё неделю, затем цирк отправился с гастролями во Львов. Шерхан, отбыв 10-дневный карантин, был отправлен туда же в специальном контейнере для продолжения выступлений.

Персей

В 2010 году во Львове гастролировал цирк "Браво" с шестью африканскими львами. В один из дней шоу пошло по программе льва Персея, а не дрессировщика Алексея Пинко. Мужчина пытался загнать животное на тумбу, за что лев, ещё до спектакля пребывающий в агрессивном настроении, напал на своего дрессировщика и разодрал тому руку, живот и ногу. 

Алексей Пинко и лев Персей

В результате Алексея госпитализировали, шоу прервали, а Персея успокаивали брандспойтом, водой, палками и трезубцами. Позже дрессировщик признался, что ожидал чего-то подобного от льва, пребывающего в периоде полового созревания, которое характеризуется борьбой за лидерство. Отчего Алексей не предпринял ничего и продолжал выступать со львом, остается загадкой. 

 

К слову, в здании львовского цирка в тот день было около 300 зрителей и большинство из них – семьи с маленькими детьми. 

Львица из Прилук

Самая последняя история произошла недавно – 15 марта в городе Прилуки. На гастролях с программой "Ангелы Цирка" находился цирк "Кобзов". На афишах – девушка с крыльями и лев,  символизирующие главный номер всего шоу. 

Во время одной из кормежек львица каким-то образом оказалась вне клетки. При попытке загнать её обратно, один из работников цирка получил травму – львица бросилась на него и укусила за голень, повредив крупные сосуды. Хищница же отправилась гулять по частному сектору города. Сотрудники цирка обратились в полицию и там, решив, что животное представляет опасность для мирного населения, призвали на помощь опытного охотника. Поскольку в цирке не оказалось даже простейших транквилизаторов, львицу просто убили. Представления в Прилуках даже не отменили, а после шапито отправилось в Нежин.

Активисты украинской организации UAnimals объявили о проведении в Киеве масштабного митинга за цирк без животных. 

15 апреля зоозащитники призывают людей выйти на улицы и призвать депутатов раз и на всегда запретить использование животных в цирках.

Советы 24.03.2017
Справжнє кіно: що подивитись на фестивалі документалок Docudays

24 березня у Києві починається найбільший фестиваль документального кіно в Україні Docudays. Гостям покажуть близько сотні фільмів. Крім конкурсних стрічок Docudays пропонує глядачам 10 тематичних програм: про екологію ("4 градуси"), гендерні питання ("Три речі, які я не знаю про неї") та науку (Homo Science), найкращі фестивальні стрічки (Docu/Хіти) та інше. Аби допомогти вам зорієнтуватися в цьому розмаїтті фільмів, ми склали невеличкий гід по програмі фестивалю та виділили 10 стрічок, що точно варті уваги.

Фото: moviegram.com.ua

Цього року фестиваль сфокусувався на екологічних проблемах. Його слоган звучить загрозливо: "Прощавай, людино!" Програма, в якій зібрані тематичні стрічки, називається "4 градуси". Саме на стільки може підвищитися середня температура на планеті до кінця століття за прогнозами вчених.

Нашими фаворитами у цій програмі стали два фільми.

"Коли два світи зіштовхуються", режисери Гейді Бранденберґ, Метью Орзел

 

Фільм про напружену боротьбу між владою та корінними народами за землю в Перу. Мешканці відстоюють право жити на своїх територіях, влада ж хоче грошей: нафти, алмазів та інших багатств, що ховає ця земля. Конфлікт проходить усі стадії, включаючи насильство з численними жертвами.

Фільм вийшов минулого року та був відзначений на багатьох фестивалях. Серед його нагород приз глядацьких симпатій на фестивалі у Цюриху, спеціальний приз журі за найкращий іноземний документальний фільм на фестивалі "Санденс" та кілька інших.

Де і коли дивитися: 25 березня, 19:00, червоний зал Будинку кіно

"Демон скорботи", режисер Ліанґ Жао

 

Цей фільм — авторська рефлексія на тему зміни життя в Монголії під тиском сучасної економіки. Філософські роздуми поєднуються з чистою візуальною насолодою: фільм надзвичайно красивий.

Стрічка отримала купу схвальних відгуків від авторитетних видань та нагороди на Венеціанському та Гонконзькому міжнародних кінофестивалях.

Де і коли дивитися: 27 березня, 19:00, червоний зал Будинку кіно

Логічним продовженням екологічної теми стане програма "Покоління С", де "С" означає "споживання". Для фанатів фешн-індустрії, одягу, ресайклінгу найкращим вибором буде фільм "Вийшло з моди".

"Жуки", режисер Андреас Йонсен

Зацікавленим у темах сільського господарства та економіки ми рекомендуємо стрічку "Капуста, картопля та інша сатана", яка досліджує фермерство у Румунії. Але особисто нам здається найцікавішою стрічка "Жуки" молодого датського режисера Андреаса Йонсена.

Цей фільм розповідає про комах як про продукт харчування. Вони поживні, їх вирощування безпечне для навколишнього середовища, а кухарі обіцяють, що комахи можуть бути смачним делікатесом. Значна кількість мешканців Землі уже харчується комахами. Можливо, це їжа майбутнього?

Фільм не для людей з низьким порогом чутливості, але цікавий і небанальний.

Де і коли дивитися: 29 березня, 20:00, синя зала Будинку кіно

"Процес: Російська держава проти Олега Сенцова", режисер Аскольд Куров

Гучною подією цьогорічного фестивалю буде стрічка про Олега Сенцова — українського режисера, який з 2014 року перебуває в російській в'язниці за сфабрикованими звинуваченнями. Фільм з успіхом був презентований цього року на міжнародному кінофестивалі "Берлінале" і тепер доїхав до Києва.

Де і коли дивитися: 25 березня, 21:00, червоний зал Будинку кіно

"Діксіленд", режисер Роман Бондарчук

Традиційно Docudays збирає найкращі зразки української документалістики за минулий рік. Ми рекомендуємо подивитися фільм одного з найцікавіших українських режисерів Романа Бондарчука про дитячий оркестр. Стрічка Dixieland розповідає зворушливу історію про дорослішання маленьких музикантів.

Фільм представлено в програмі "DOCU/Юність", що зібрала стрічки для (і про) дітей та підлітків.

Де і коли дивитися: 28 березня, 20:30, синій зал Будинку кіно

Програма "Три речі, які я не знаю про неї"

Однією з найцікавіших подій цьогорічного фестивалю обіцяє бути програма, присвячена жінкам, під назвою "Три речі, які я не знаю про неї". У програмі заявлено три фільми, і всі три заслуговують на увагу. Фільм "Ама сан" розповідає про японських жінок, що пірнають в океан та дістають звідто мушлі й перлини. Стрічка "Гулістан — земля троянд" — це історія про жінок-партизанок із Курдистану. Проте ми зупиняємо вибір на фільмі "Венери" (режисерки Леа Ґлоб, Метте Карла Альбрехтсен).

 

У цьому фільмі сто жінок розповідають про власний сексуальний досвід. Стрічка вийшла дуже відвертою і щирою, при цьому має суворе вікове обмеження 18+.

Де і коли дивитися: 25 березня, 17:00, кінотеатр "Кінопанорама"

"О, інтернет! Мрії цифрового світу", режисер Вернер Герцоґ

 

Легенда світового кіно Вернер Герцоґ зняв фільм про інтернет. Він досліджує історію Мережі, її трансформації, закони, а найголовніше, вплив на реальність та людей. Цей фільм демонструється в рамках програми Homo Science, присвяченої науково-популярній документалістиці.

Де і коли дивитися: 25 березня, 21:15, синій зал кінотеатру "Київ"

Програма "Майстри"

Цього року Docudays радує нас програмою "Майстри", до якої увійшли останні роботи документалістів зі світовим ім’ям. Можна буде переглянути нові роботи Сергія Буковського, Аудрюса Стоніса, Мірослава Янека та Павела Лозінського.

 

Ми ж виділяємо фільм "Без назви" Міхаеля Главоггера та Моніки Віллі за драматичну історію створення. Міхаель Главоггер вирушив у навколосвітню подорож з глобальною метою — зняти стрічку про світ. Він встиг побувати на Балканах, в Італії та Африці. Потім захворів на малярію й помер. Матеріал з подорожі змонтувала співавторка Міхаеля Моніка Віллі.

 

Програма "Docu/Хіти"

І наостанок найсмачніше. На кожному Docudays є програма "Docu/Хіти", в якій зібрані стрічки, що отримали помітні нагороди на фестивалях . Якщо чесно, тут треба дивитися все. Ми ж рекомендуємо фільм "Шторм" режисерки Татьяни Уесо.

 

Цей фільм певною мірою продовжує "жіночу" програму. Через монологи двох жінок глядач дізнається про життя в Мексиці, про корупцію й несправедливість, які сильно впливають на життя героїнь.

Де і коли дивитися: 27 березня, 17:00, синій зал Будинку кіно

"День звільнення", режисери Уґіс Олте і Мортен Траавік

Цей огляд ми завершуємо фільмом, що закриє фестиваль. Мова йде про "День звільнення" режисерів Уґіса Олте й Мортена Траавіка.

 

Рок-гурт зі Словенії під назвою Laibach хоче провести концерт у Північній Кореї, найзакритішій країні, що існує зараз на планеті. Північна Корея, як завжди, готується до війни, в ній панує цензура і диктатура, її мешканці переважно навіть не знають, що буває рок-музика, тим більше в якійсь Словенії. Але для музики немає нічого неможливого.

Де і коли подивитися: 30 березня, 20:00, червоний зал Будинку кіно. Вхід лише за запрошеннями, проте ми щиро сподіваємося, що після фестивалю будуть додаткові покази

 Читайте також: "Афіша вихідних: головні події Києва 24-26 березня". 

Советы 24.03.2017
Выбираем правильное молоко: магазин или базар

Молоко – традиционно один из основных продуктов на нашем столе. Мы пьем его с первых дней жизни и до глубокой старости. Кажется, знаем об этом продукте всё. Уверены, что имеем чёткое представление о том, какое молоко является качественным, полезным и безопасным, и знаем, где такое молоко найти. Но так ли это на самом деле? Не становимся ли мы заложниками собственных ошибочных убеждений, распространенных мифов и не подкрепленного фактами мнения представителей старшего, а стало быть, более "опытного" в этих вопросах поколения? Давайте проверим!

Вырастив наших мам, пап, а нередко и нас, бабушки до сих пор свято верят в то, что лучшее молоко – самое натуральное и полезное – это молоко только "из-под коровы". Поэтому за ним следует отправляться либо в деревню, либо на базар. Правда ли это?

К бабушке в деревню: подводные камни

Да, самым полезным, бесспорно, можно считать свеженадоенное (что важно!) молоко от здоровой (что не менее важно!) коровы. Но мало кто знает, что таковым оно остается всего лишь в течение пары часов после надоя. Именно таков "срок действия" уникального бактерицидного фермента, который вырабатывается молочной железой коровы и препятствует размножению бактерий. Затем эта природная защита разрушается, точнее, расщепляется, и патогенные микроорганизмы, которые попадают в молоко из окружающей среды, начинают беспрепятственно и активно в нём размножаться. 

Результатом такой "бурной деятельности" становится скисшее молоко или, по-простонародному, домашняя простокваша, которую многие привыкли считать едва ли не целебным напитком. Будьте осмотрительны: триггером сквашивания молока в домашних условиях зачастую является кишечная палочка, которая может вызвать дисбактериоз и другие серьёзные проблемы со здоровьем. Такое молоко – несвежее и испортившееся, и лучше его не пить. Правильным решением будет отдать предпочтение домашним (или магазинным) кисломолочным продуктам, изготовленным из свежего молока с добавлением специальных заквасочных культур.

Базар: факторы риска

Что же касается молока базарного, то покупать его "с рук" – это всегда определенный риск для здоровья. Многие продавцы молока на рынке собственных коров не имеют, а только реализуют молоко, приобретенное у других. То есть, продают они самую настоящую "мешанину" из молока разных коров и разных надоев. Чтобы такая смесь хранилась подольше, и её можно было довезти до места торговли и продержать до момента продажи в нужной кондиции, некоторые "умельцы" умудряются добавлять в неё самые неожиданные вещества, которые уж точно не принесут никакой пользы организму. Например, аммиак, соду, а то и стиральный порошок. 

Даже если вы несколько лет подряд ходите к одной и той же проверенной бабушке, которая продает молоко от собственной коровы и ничего в него не добавляет, риски всё равно не исчезают. Ведь бабушка может и не догадывается, что корова больна, и вряд ли может обеспечить ей экологически чистый альпийский лужок для выпаса, если живет где-то в окрестностях мегаполиса.

Можно, конечно, базарное молоко прокипятить и таким образом обезопасить себя от вредоносных бактерий. Вот только после этого в нём не останется практически ничего полезного – все вещества, за которые мы так ценим этот продукт, включая кальций и уникальный молочный белок, разрушаться.

Молоко в пакете: умные технологии

Крупные производители молока и молочных продуктов заинтересованы в сырье хорошего качества и сотрудничают не с "бабушками", а с сертифицированными фермерскими хозяйствами. На таких фермах коровы хорошо питаются и проходят "медосмотры" у ветеринара, а их рацион периодически корректируют с учётом потребности в питательных веществах и микроэлементах. Соответственно, и качество молока, полученного от таких коров, очень высокое.  

В процессе надоя на современной ферме молоко сразу подается в специальную емкость и охлаждается до температуры 4°С, что позволяет приостановить развитие вредных микроорганизмов и сохранить его полезные свойства. Здесь же, на месте, молоко быстро проверяют по ряду параметров (наличие грязи и посторонних предметов, кислотность, жирность, белок, количество бактерий и многие другие). Затем охлажденное молоко доставляют заказчику в специальных молоковозах, оборудованных холодильными установками для поддержания необходимой температуры. На молокозаводе ещё раз проводятся все необходимые лабораторные исследования, после чего молоко, которое соответствует всем установленным требованиям, в частности по сортности, передают на производство, где оно проходить термообработку.

Самыми распространёнными способами обработки молока на сегодня являются пастеризация и ультрапастеризация. Обе эти технологии позволяют очистить молоко от патогенной микрофлоры, но, несмотря на схожесть названий, они существенно отличаются. При пастеризации молоко нагревают до 75–85°С и выдерживают при этой температуре от 10–40 секунд до нескольких минут. При этом погибают практически все болезнетворные организмы. Выживают только термостойкие молочнокислые бактерии и споры, которые со временем начинают активно размножаться и сквашивать молоко. Поэтому пастеризованное молоко следует хранить только в холодильнике, а срок годности его – не более двух недель.

Ультрапастеризация – это более "продвинутая" и самая щадящая на сегодняшний день обработка молока. Молоко мгновенно – за 3–4 секунды – нагревается до 137–140°С, а затем так же быстро охлаждается до 4-5°С и сразу разливается в герметичную картонную упаковку. Найти такое молоко в магазине очень просто – ищите на пакете знак "Высший молочный стандарт". Он присваивается только самому качественному молоку, прошедшему бережную обработку – ультрапастеризацию.

Картонные пакеты Тетра Пак надежно защищают молоко от негативного воздействия всех внешних факторов. Барьерный эффект достигается благодаря уникальной структуре пакета – шесть слоев трех различных материалов: картона, фольги и полиэтилена. Фольга выполняет функцию "холодильника", поэтому молоко в закрытом пакете можно хранить при комнатной температуре несколько месяцев и брать с собой в поездки, не боясь, что оно испортится. 

При ультрапастеризации в молоке не остаётся никакой патогенной микрофлоры, даже спор. А за счет того, что обработка и розлив происходит в замкнутой асептической системе, возможность попадания бактерий извне также исключена. Важно также, что для этой технологии подходит молоко только экстра и высшего сорта – иначе оно просто свернется в трубах под воздействием высокой температуры, и дорогостоящее оборудование выйдет из строя.

 

Вот так современные технологии позволяют сохранить пользу и свежесть натурального продукта. Теперь, вооружившись этими полезными знаниями, вы точно знаете, куда отправляться за правильным молоком для себя и своей семьи.  

Советы 23.03.2017
Афиша выходных: главные события Киева 24-26 марта

Винтажная благотворительная барахолка, опера-цирк, книжная ярмарка, документальное кино, фестиваль Lego, история кондитерских фабрик Киева и еще много интересного — мы собрали лучшие события уикенда!

Фото: официальная страница "Кураж Базар" в соцсетях

Вечер мелодекламации "Рими і ритми: Spring edition"

Когда: 24 марта, начало в 18:00
Где: Музей истории Киева, ул. Б. Хмельницкого, 7
Сколько стоит: бесплатно

24 марта в рамках проекта LOVE.contemporary состоится вечер мелодекламации "Рими і ритми: Spring edition". Поэты и музыканты представят настоящий перформанс из мелодики стихотворного ритма и звука. Поэзию читают: Оксана Боровец, Елена Герасимьюк, Татьяна Кисельчук, Таня-Мария Литвинюк, Анна Малигон, Светлана Симошенко, Александра Шалина. Музыка в исполнении трио Bandura Style.

Симфония №5 Густава Малера

Когда: 24 марта, начало в 19:00
Где: Театр им. Ивана Франко, площадь И. Франко, 3
Сколько стоит: от 550 грн

Великий австрийский композитор Густав Малер, которого сам Петр Ильич Чайковский называл гениальным, — один из крупнейших симфонистов XIX и XX веков. Его часто называют Бетховеном ХХ века за его приверженность к монументальному симфонизму, за постановку в своем творчестве самых сложных вопросов бытия. 24 марта в Театре им. И. Франко прозвучит одно из величайших произведений ХХ века — Симфония №5 Густава Малера в исполнении Симфонического оркестра "Виртуозы Киева". Дирижер — Дмитрий Яблонский.

Опера-цирк Babylon

Когда: 24 марта, начало в 20:00
Где: Центр культуры и искусств НТУУ КПИ, проспект Победы, 37
Сколько стоит: от 240 грн

Опера-цирк Babylon — это история рождения и смерти метафорической "башни". Библейская легенда о конфликте человека и Бога, спроектированная на трагедию современного общества, полного апокалиптических предчувствий.

Опера соединила в себе библейские тексты, аллюзии на древнегреческие мифы и современную прозу. В вокальных партиях используются тексты народных песен, латинские молитвы, звучат слова и обрывки фраз на 19 различных языках. Сценическое решение оперы сочетает в себе элементы цирка, перформанса и инструментального театра.

Фото: официальная страница  Nova Opera в соцсетях

Весенний книжный Мэдвин

Когда: 24-26 марта, начало в 11:00
Где: НСК "Олимпийский", ул. Большая Васильковская, 55
Сколько стоит: бесплатно

С 24 по 26 марта в Киеве пройдет книжная ярмарка, посвященная Всемирному дню поэзии. Заявлено около 80 участников. Гостей ждут встречи с братьями Капрановыми, Ирен Роздобудько, Андреем Кокотюхой, Сергеем Батуриным, участниками литературных объединений "Свидетели слова" и SEVAMA.

Барахолка "Кураж Базар"

Когда: 25-26 марта с 11:00 до 21:00
Где: Арт-завод "Платформа", ул. Беломорская, 1
Сколько стоит: 50 грн, для пенсионеров, детей до 12 лет и людей с инвалидностью вход свободный.

Винтажная одежда и аксессуары, антикварная мебель, отборное барахло, новые вещи от молодых украинских брендов и многое другое будут продавать 25 и 26 марта на Арт-заводе "Платформа". Кроме того, на барахолке можно будет сыграть свадьбу за 15 минут, сделать десятки классных фотографий, посмотреть костюмированный парад мопсов (в субботу) и просто покуражиться по полной. 

Фото: официальная страница "Кураж Базара" в соцсетях

Фестиваль документального кино Docudays UA

Когда: 25-30 марта
Где: Дом кино, кинотеатры "Киев" и "Кинопанорама"
Сколько стоит: бесплатно, на некоторые мероприятия требуется регистрация

XIV Международный фестиваль документального кино о правах человека Docudays UA будет проходить в Киеве с 24 по 31 марта в Доме кино, кинотеатрах "Киев" и "Кинопанорама". В общей сложности покажут 94 фильма из 47 стран мира. С программой можно ознакомиться по ссылке.  

Фото: официальная страница Международного фестиваля документального кино о правах человека Docudays UA в соцсетях

Ярмарка "Весенние прогулки. Все. Свои"

Когда: 25-26 марта, начало в 10:00
Где: ул. Десятинная, 12
Сколько стоит: бесплатно

На ярмарке "Все. Свои. Дети" вы сможете приобрести новые яркие коллекции одежды, обуви и аксессуаров для маленьких путешественников. И все это от лучших украинских брендов. Слоган мероприятия: "Сделано с любовью для ваших малышей".

Фестиваль Lego

Когда: 25-26 марта, начало в 11:00
Где: ТРЦ "Космополит", ул. В. Гетьмана, 6
Сколько стоит: бесплатно

25-26 марта родителей с детьми приглашают стать частью Lego® City Police, задерживать преступников и наводить порядок. Малышей разного возраста ждут несколько зон строительства, зона отдыха, игры с аниматорами, фотозона и много подарков. 

Фото: youtube.com

Битва оркестров

Когда: 25 марта, начало в 19:00
Где: Дворец "Украина", ул. Большая Васильковская, 103
Сколько стоит: от 350 грн

25 марта на одной сцене сойдутся два коллектива — Национальный академический оркестр народных инструментов Украины и Национальный академический народный оркестр Республики Беларусь. Музыкальная "битва" будет состоять из трех частей: авторские произведения, национальные хиты своих стран и мировые шедевры. Победителя определят зрители.

Встреча "Читать, чтобы видеть"

Когда: 26 марта, начало в 12:00
Где: книжный магазин-кофейня "Барбукан", ул. Почайнинская, 23
Сколько стоит: бесплатно

В воскресенье, 26 марта, в рамках социального проекта "Читать чтобы видеть" состоится еще одна встреча. Взрослые будут отвечать на вопросы малышей (вы когда-нибудь задумывались над тем, может ли пчела ужалить пчелу?) и, конечно же, читать. Последнее будет делать архитектор, преподаватель Детской архитектурной студия Arch4kids, собаковод и любящий отец Антон Целовальник. После обещают интересный мастер-класс.

Все собранные во время чтений деньги передадут Braille Studio для приобретения принтера, печатающего книги шрифтом Брайля.

Фото: официальная страница "Барбукана" в соцсетях

Лекция "Валентин Ефимов" и другие киевские кондитерские фабрики начала ХХ века"

Когда: 26 марта, начало в 12:00
Где: Киевский литературно-мемориальный музей Максима Рыльского, ул. М. Рыльского, 7

Киев всегда славился своими конфетами. Именно о них пойдет речь на очередном заседании "Клуба коренного киевлянина". Тема встречи: "Валентин Ефимов” и другие киевские кондитерские фабрики начала ХХ века". Рассказывать будет исследователь истории Киева, автор книги "Карамельный век" Павел Пещеренко.

На заседании вы увидите дореволюционные этикетки и обертки киевских конфет из частной коллекции, фотографии, документы и еще много чего интересного.

Читайте также: "Гуляй на все: как провести крутые выходные за 50 грн".  

Советы 22.03.2017
Гуляй на все: как провести крутые выходные за 50 грн

Увидеть 150 мопсов в костюмах, сыграть свадьбу за 15 минут, сделать весеннюю аватарку, поучаствовать в лотерее и весело провести время в яркой толпе можно на барахолке "Кураж Базар", заплатив только 50 гривен за вход.

Первая в этом году барахолка "Кураж Базар" пройдет на Арт-заводе "Платформа" уже в эти выходные, 25-26 марта. Чего ожидать от этого события и почему его обязательно стоит внести в свой план to do — в нашем гиде.

270 продавцов отборного барахла

На барахолке "Кураж Базар" продают настоящие сокровища: винтажные платья и украшения, антиквариат, спортивный инвентарь и отборный секонд за смешные деньги. Именно здесь без ущерба для кошелька можно купить то, о чем вы давно мечтали: велосипед, чайный сервиз, ту самую юбку. И, конечно, не забывайте торговаться, ведь это все-таки базар. Впрочем, даже если покупать ничего не хочется, сюда интересно прийти даже просто так: пообщаться с продавцами, поглазеть на яркие прилавки.

Лотерея

В честь открытия сезона организаторы проведут лотерею с розыгрышем призов от участников барахолки. Среди лотов новый рюкзак Zara, значки Pin & Joy, скетчбук Krakatau, скидка на покупку карт Discovery Map, планер Oh My Big Plan и скретч-постер "100 дел настоящей девочки" от Oh My Look. Чтобы принять участие в лотерее, нужно заполнить анкету, которую выдают на кассе вместе с билетом.

Самый большой слет мопсов

150 мопсов в экстравагантных костюмах — зрелище то еще. А потому непременно посетите в субботу мопс-тусовку от Pug Team Kyiv. В 12:00 все мопсы Киева соберутся на "Кураж Базаре", чтобы пройти парадом по Арт-заводу "Платформа". Среди собак проведут лотерею и эстафету, поэтому, если у вас есть мопс, обязательно берите его с собой.

Зона весенних аватарок и халабуда

Весной хочется обновлений. Начать можно с малого — с аватарки. На "Кураж Базаре" будет сразу несколько весенних фотозон, поэтому не забудьте освободить память на своих смартфонах. Когда устанете, отправляйтесь в уютную халабуду, которая находится сразу за фотозоной. Там можно спрятаться от толпы и отдохнуть на мягких подушках.

Banana Wedding by Event Cafe

Если вы давно хотели пожениться, но все никак, вот она — отличная возможность. В эти выходные каждый сможет сыграть свадьбу за 15 минут — без рутины, заявлений и долгих ожиданий, зато со свидетельством о заключении брака. Совсем как в Лас-Вегасе, только бесплатно. За символическую плату можно даже сделать семейную фотографию. Впрочем, можно сэкономить и на этом, все равно все фотки будут опубликованы на официальной странице "Кураж Базара" после барахолки.

Бесплатная детская зона

В арт-доме можно оставить детей на профессиональных аниматоров, которые займут их рисованием на песке, мастер-классом по созданию мультика из пластилина и танцевальным флешмобом. Ну и, конечно, здесь будет много игрушек, картонные домики для раскрашивания, батуты и вигвамы, а также уголок для крошек от 6 до 15 месяцев с ковриками-развивалками, стульчиками для кормления и пеленальным столиком.

Free Hugs

Free Hugs ("Бесплатные объятия") — движение, которое пришло к нам из Австралии. На мартовском "Кураж Базаре" аниматоры будут дарить объятия тем, кто в них нуждается. А еще с ними можно просто поболтать на любые темы.

Яркая толпа

На барахолку "Кураж Базар" слетаются все киевские модники, творческая интеллигенция и украинские знаменитости. В очереди за кофе, например, можно запросто встретить Ивана Дорна или Монатика, а за прилавком неожиданно для себя обнаружить звезду телеэкранов Монро или популярного экскурсовода Юлию Бевзенко.

Читайте также: "Зачем идти и что покупать на барахолке "Кураж Базар" 25-26 марта". 

Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com