Люди 19.09.2017

10 думок про Київ: синоптик Наталка Діденко

Про механізм прогнозування погоди, кота-синоптика, народні прикмети, неправильно спроектовані стоки та глобальне потепління ми поговорили з найпопулярнішою синоптиком Києва.

Про мікроклімат Києва

Нема такого поняття як "клімат Києва" чи "клімат Борщагівки". Є клімат України. Він помірно-континентальний і століттями не змінювався. Один з кращих кліматів для життя, до речі.

Інше питання — мікроклімат певної території. Я зараз скажу не стільки як синоптик, скільки як людина, яка все життя прожила в Києві — стало важче дихати. Повітря зараз брудніше, тут навіть ніяких вимірів не треба. Але для цього є своя абсолютно логічна причина — покращення нашого побутового життя. Ми їздимо на авто, користуємося купою приладів. Звичайно, великому місту складно це витримувати, особливо якщо врахувати ту кількість людей, яку прийняв Київ останнім часом.

Про глобальне потепління

Не можна називати це міфом, але до всього слід ставитись критично. Зараз говорять про глобальне потепління, маючи на увазі, що людина здатна змінити клімат земної кулі і спровокувати, наприклад, льодовиковий період. В таку теорію я не вірю. Людина занадто високої про себе думки. Її діяльність не може спричинити настільки масштабні зміни. Людина може спаскудити довкілля, погіршити якість води у річці, а говорити про глобальне потепління чи замерзання внаслідок людської діяльності я б не поспішала.

Про народні прикмети

Ми знаємо безліч народних прикмет, але як синоптик мушу сказати — це все абсолютно несерйозно. По-перше, народні прикмети завжди використовували на якійсь певній території — в степу чи лісостепу, наприклад. Вони прив'язувались до географічної місцевості, тому їх використання по всій території країни сумнівне.

По-друге, вони часто діють на короткий період. Наприклад, ввечері людина щось побачила, якась роса впала, особливий захід сонця чи якось там жаба кумкнула — і орієнтується, яка погода буде завтра. А синоптики вже в першій половині дня складають прогноз на наступну добу.

Про механізм складання прогнозу

Прогнозування погоди — серйозний і складний процес, тому я вкрай негативно ставлюсь до анекдотів про синоптиків.

Я використовую прогностичні схеми, супутникові знімки, аерологічні діаграми і ще купу всього. Це абсолютно не ті дощики чи сонечка, які ми зазвичай бачимо на сайтах.

На щоденний прогноз йде біля трьох годин. Але це не означає, що я проаналізувала, і все. Я спостерігаю постійно. У атмосфери немає вихідних.

Про погоду в різних частинах міста

Коли в одній частині міста дощ, а в іншій сонячно — це типове метеорологічне явище для літнього періоду. Атмосфера неоднорідно нагрівається, нерівномірно піднімається повітря і відбувається формування грозових хмар. На стику таких температурних контрастів виникають смерчі і грози на певній території.

Про взаємозв’язок погоди і архітектури

Якби архітектори враховували кліматичні фактори, було б просто чудово! А так у нас часто навіть естетику не враховують. Скрізь ці страшні новобудови. Київ справляє хаотичне враження.

Моя мрія — правильні стоки. Сильна злива за годину перетворює місто на якийсь армагедон, але насправді справа не в ній. Просто у нас стоки не чищені. Це проблеми не клімату чи погоди, це проблеми каналізації і недолугого господарювання.

Про кота-синоптика

Коли запитують, хто в нашій парі головний — це, звісно, викликає посмішку. Ми постійно вдвох. Апельмон завжди поруч, поки я складаю прогнози. Сказати, що він впливає на якість прогнозу я не можу, але те, що він вирівнює і гармонізує простір біля мене — це точно.

Про справджуваність прогнозів

Звичайно, синоптики помиляються. Як і представники будь-якої іншої професії. Зараз наука розвинулась, справджуваність прогнозів по Києву і області досягає 87% і вище.

Найважче спрогнозувати інтенсивність явища. Найвідоміший, певно, випадок — сніг весною 2013-го. Його спрогнозували, але те, що він буде такої сили — передбачити було неможливо.

Про сучасну архітектуру

Дуже багато галасу і криків було біля театру на Подолі. Особисто мені він дуже подобається. І зовнішнім виглядом, і тим, що може приймати сучасні зарубіжні театри.

Я колись була в театрі у Варшаві. Вони ставили свою народну оперу, використовували купу сучасних засобів. Це було просто чудово! І коли у нас з'явився перший театр з такими можливостями, його блокують. Ну скільки можна будувати ці псевдоколоніальні будиночки а-ля Булгаков? Побільше б таких театрів, але ви ж бачите, як тяжко йому прориватись.

Про те, чого не вистачає Києву

Мені здається, що в Києві навіть надмір всього.

А от людям, які тут живуть, часто не вистачає поваги до міста. Воно також її потребує. Якщо ти не будеш поважати якусь людину, вона це відчує і віддячить тобі тим самим. Так і з містом. Якщо ти нахамиш, плюнеш, насмітиш, підріжеш на дорозі — тобі може воно і не повернеться, але твоїм дітям точно. Людям не вистачає елементарної культури. Вони класні, креативні, талановиті, але проста культура зараз в дефіциті.

Фото Олександра Зубко

Читайте також: "Синоптик Наталка Діденко: "Питання" якою буде зима?" доводить мене до сказу".  

Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com