У Києві понад 10 тисяч дітей не ходять до звичайних шкіл, і ця цифра буде зростати. Про таку тенденцію кажуть спеціалісти та батьки-хомскулери.
Відкриття альтернативних шкіл – реакція на проблеми, що відбуваються у традиційних навчальних закладах. Перевантаження дітей зайвою інформацією, старі системи викладання, авторитарна атмосфера в стосунках "дитина – вчитель", різні конфлікти серед дітей змушують батьків шукати інші варіанти освіти. Деякі стають хомскулерами та навчають дітей вдома самостійно, інші – починають шукати альтернативні школи.
Вибір ідей
Кожна альтернативна школа не схожа на іншу. Невеликі освітні проекти, які створюють батьки для своїх дітей, можуть нагадувати заняття в гуртках. Батьки втілюють те, чого не вистачало у звичайній школі. Наприклад, шукають більш адекватних, людяних викладачів.
Інші – замінюють методику викладання, але стоять на базі класичної системи освіти. У школах з вальдорфовською системою діти пізніше вчаться читати та писати, більше уваги приділяють ритміці та іншим секторам.
Є ті, що змінюють сам підхід до навчання. Наприклад, розвивають компетенції та навички, а не знання по предметах. Дивляться, як дитина вміє думати, чи вміє розподіляти час та спілкуватись з іншими.
Крок 1: усвідомлений вибір альтернативної школи
У альтернативній школі батьки впливають на процес навчання, обирають, які свята відзначати, та які гуртки включити у програму. Усе це потребує більшого включення та часу. Тож, чи дійсно ви готові до цього?
"У 1-4 класі через гарну вчительку можна залишитись і в звичайній школі. Завдання початкової школи – навчити дитину вчитися, – зазначає Ганна Усова, методист "Спільношколи", співзасновниця "Ресурсного центру для дітей та підлітків "Чародім". – Найбільше проблем на переході у 4-5 клас, коли дитину перевантажують кількістю предметів з маленькою ефективністю. Багато хлопців йдуть з 5-го класу, пік переходу дівчат – 6-7 клас. Коли з’являються додаткові захоплення та не вистачає часу на навчання".
Крок 2: знайомство
Промоніторте школи, особисто відвідайте та поспілкуйтесь с організатором. Фото не передадуть атмосферу. Дізнайтеся, а за можливості і подивіться, як відбувається процес навчання. Чому і як навчають? Як об’єднуються групи чи класи? Хто і яким чином супроводжує процес? Додатково уточніть, в якому форматі буде проходити атестація.
Отримання атестату – частина освітньої послуги, й заклад може брати на себе відповідальність за підготовку до атестації. Або потрібно буде окремо закріпитись екстернатом до звичайної школи та наймати репетиторів.
Є школи, де дитина ходить три дні, а два інших навчається вдома. У альтернативних закладах це поширена тенденція. Та потрібно аргументувати усе фінансово. Наявність атестації повинна впливати на ціну за місяць.
"Придивіться, хто це робить, чи спокійно відповідають на запитання, можуть коротко розказати про заклад. Є ситуації, коли проект створюються на емоціях, без концепції чи дуже акцентовано на чомусь одному. Наприклад, відсутності системи оцінювання, – розповідає Ганна Усова, методист "Спільношколи", співзасновниця "Ресурсного центру для дітей та підлітків "Чародім". – Не дуже важливо, щоб був величезний педагогічний досвід. Краще, коли команда гнучка і розглядає можливості розвитку, а організатори здатні дивитися вперед мінімум на 5 років, створюючи стратегію".
Крок 3: тест-драйв
Дитина повинна зайти у простір, побути в ньому. Для цього організовують дні відкритих дверей чи додаткові заходи, табори. Обирайте школу, зважаючи на відчуття дитини у просторі.
"Перший місяць у дитини буде проходити адаптація до нового закладу, ритму, колективу. Може знизитись успішність по предметах,– зазначає Валентин Пиж, вчитель та заступник громадської організації "Київська тьюторська асоціація". – Підтримуйте зв’язок, питайте, подобається чи ні, діліться враженнями".
Спілкуйтесь з батьками, діти яких вже навчаються у школі. Саме батьки як замовники, впливають на процеси у школі. Тож важливо, аби цінності та погляди були схожі.
Підводні камені
У альтернативних шкіл є свої особливості та відмінності від традиційної школи, про які батькам варто пам’ятати.
Бюрократичний момент
Дитина з київською пропискою автоматично закріплена до певної школи. Забираючи дитину до іншого навчального закладу, слід повідомити районну школу, аби адміністрація не написала скарги до соціальних служб.
"Ніде у законі не прописаний статус дитини на домашньому навчанні. Усі діти — учні певної школи, іншого не передбачено. Якщо дитина не відвідує школу – це тема для роботи соціальних служб, – розповідає методист Олена Скорик, голова правління ГО "Київська тьюторська асоціація". – На практиці дитина одночасно може навчатись в альтернативній школі та на екстернаті, чи дистаціоно в традиційній школі. Та по факту дитина є учасником освітнього процесу формальної школи, поза її межами неможливе існування, бо по закону базова освіта – обов’язкова".
Можливо, з новим законом про освіту ситуація зміниться на краще. У проекті закону з’явилась сімейна (домашня) форма здобуття освіти. Однак, щоб батьки могли прийти в найближчу або обрану школу і записати дитину на сімейну форму навчання – потрібне окреме положення про те, хто і як атестуватиме "сімейників". 5 вересня Верховна рада прийняла закон, тож будемо чекати реформ.
Питання з атестатом
Юридично альтернативні школи оформлюють як громадські організації чи приватне підприємництво на одного з організаторів. Ліцензію на видання атестатів мають одиниці, переважно приватні школи. Вихід з ситуації – долучитись до екстернату чи до заочної форми навчання у звичайній школі. Раз на місяць, семестр, рік дитина має пройти оцінювання, щоб перейти до наступного класу або отримати атестат.
Зазвичай, екстернат платний. У Києві лише 328 школа на Оболоні безкоштовно приймає екстернів з 5-го класу. Є платні центри з різними формами та цінами, в залежності від послуг. Там можуть давати методичні матеріали і консультації. Контрольні будуть раз на місяць чи раз на рік. Інколи альтернативна школа заключає договори з такими центрами.
"Знання школяра-заочника можуть не відповідати дійсності, – вважає Валентин Пиж, вчитель та заступник громадської організації "Київська тьюторська асоціація". – Фактично, дитина вчиться у школі, і оцінку їй ставить учитель, який ніколи її не бачив. З точки зору альтернативців, це добре, бо це неупереджений експерт. Але вчитель не буде ставити низькі 2-4 бали, бо зменшиться кількість учнів та його зарплатня. Йому ж все одно, яку оцінку ставити. Та й ця робота завжди додаткова, після всіх уроків. Радісна дитина отримує свої 8 балів, несе додому завищену оцінку. Батьки також радіють, бо у звичайній школі дитина отримувала 4".
Ціна навчання
Однозначно, навчання у альтернативній школі дорожче, ніж у звичайній. Вартість за один місяць від 3 до 8 тисяч грн. У приватних школах ціни стартують від 10 тисяч грн у місяць.
Більшість альтернативних шкіл працюють за принципом спільнокошту батьків. На усіх ділиться оренда приміщення, зарплата вчителів та залучених спеціалістів, іноді їжа чи кетеринг. Бюджет прозорий, кожен може перевірити, куди йдуть гроші.
Альтернативна освіта в Україні тільки набирає обертів. Зараз ми на стадії появи величезної кількості різноманітних проектів шкіл, за нею послідує стадія перевірки, пошуку найбільш вдалих, "живучих" концепцій. Деякі розпадатимуться чи трансформуватимуться у щось інше. Саме тому важливо дивитись в суть пропозиції школи, як вона поєднує потреби спільноти батьків і дітей.
Також важко спрогнозувати, як саме будуть почувати себе діти з таких шкіл у ВУЗі чи іншому професійному закладі. Ще немає випускників, які б з першого по останній клас навчались в альтернативній школі. Є лише свобода вибору та наші поради.
Читайте также: "10 думок про Київ: засновниця практикумів з української мови Міра Кім".
