Статьи 11.09.2019

Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому

Що відбувалось й відбуватиметься з ринком сільськогосподарської землі в Україні.

Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому
Ринок землі. Фото: ua.depositphotos.com

Питання землі завжди стояло гостро і було одним з ключових впродовж усієї української історії. Через неї починались повстання та розгортались революції. В 2019-му воно не втратило своєї актуальності, а з приходом до влади нового президента стало ще більш злободенним. Адже Зеленський ще у своїй передвиборчій програмі заявляв про намір сформувати в Україні прозорий ринок сільськогосподарської землі.

Довго чекати на перехід від обіцянок до дій не довелося: вже 2 вересня Зеленський дав уряду розпорядження розробити до 1 жовтня, а парламенту прийняти до 1 грудня законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на продаж землі.

Якими б дивними не були такі розпорядження у парламентсько-президентській республіці, вірогідність, що цей закон приймуть, дуже висока. Адже землі сільськогосподарського призначення складають 71% від загальної площі України, і в такій ситуації питання запуску прозорого земельного ринку стоїть дуже гостро.

Розказуємо, що за часів Незалежності відбувалось з ринком землі, як команда Зеленського планує його впроваджувати та чи варто це робити зараз. 

Що було і є із сільськогосподарською землею в Україні

У часи СРСР вся сільськогосподарська земля належала державі, приватний бізнес на такій землі чи здача її в оренду були суворо заборонені. Але 18 лютого 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Земельний кодекс, який фактично дав старт розвитку приватних фермерських господарств та дозволив громадянам та юридичним особам володіти землею або орендувати її. Передавати в користування сільськогосподарську землю могли виключно місцеві органи влади, а держава, зі свого боку, стягувала з господарств земельний податок або орендну плату.

Вже після здобуття Україною Незалежності Верховна Рада в 1992 році внесла зміни в Земельний кодекс, згідно яких розпочалось паювання землі ― розподіл на однакові частини землі колгоспів між селянами, що в них працювали. Отримати пай по закону могли лише працівники цих колективних господарств. Але іноді на місцях до списків на отримання паю, за згодою самих селян, включали й інші категорії ― наприклад, лікарів та вчителів.

Таким чином з 1992 року по 2000 рік в Україні було ліквідовано практично всі колективні господарства. Водночас близько 90% власників паїв передали свою землю в оренду малим та великим аграрним підприємствам.

У жовтні 2001 року Верховна Рада ухвалила новий Земельний кодекс, який мав би почати діяти з 2005 року. Голосування пройшло не просто, комуністи виступали різко проти цієї ініціативи й заблокували трибуну. Голосувати довелося бюлетенями: «за» проголосували 232 депутати, «проти» — 2, ще 6 бюлетенів були визнані недійсними.

Новий кодекс передбачав створення ринку сільськогосподарської землі. Планувалося, що з 2005 по 2010 рік одна людина матиме право придбати не більше 100 гектарів сільськогосподарської землі, а її власниками зможуть стати лише громадяни України. Цей же документ встановлював мораторій на продаж землі до 1 січня 2005 року, допоки земельне законодавство не буде повністю унормовано.

Проте, ринок землі так і не запрацював: у 2002 році Рада прийняла мораторій, який продовжують і досі. Крайній раз Верховна Рада продовжила мораторій 20 грудня 2018 року до 1 січня 2020 року. «За» проголосував 231 депутат.

22 серпня 2018 року Європейський суд з прав людини визнав мораторій на продаж землі в Україні незаконним. В рішенні говориться, що держава не забезпечила права на приватну власність, а також справедливий баланс між інтересами суспільства та майновими правами громадян.

Як ринок землі працює в інших країнах

Український ринок землі важко порівнювати з іншими країнами, оскільки досвід права володіння землею в кожної унікальний ― єдиної схеми не існує.

В Латвії купувати землю можуть громадяни й іноземні юрособи, якщо вони зареєстровані на території країни. Можна купувати скільки завгодно землі, ніяких обмежень немає.

В Білорусі 98% сільськогосподарської землі належить державі. Громадяни можуть придбати землю для ведення фермерського господарства, городництва, садівництва. Іноземні громадяни мають право лише на оренду. Початкову вартість формує Національне кадастрове агентство, а остаточна ціна оренди визначається на аукціоні. Мінімальний термін оренди ― 10 років, максимальний ― 99 років.

В Греції близько 60% всієї сільськогосподарської землі знаходиться у приватній власності. Іноземці можуть її купувати, але не в прикордонній зоні.

В Хорватії купити землю можуть лише громадяни країни, обмежень у кількості немає. В приватних руках знаходиться біля 65% сільськогосподарчих площ. Близько ⅓ всіх земель не обробляється взагалі.

Тим часом, в Україні купувати сільськогосподарчі землі не можуть ні фізичні особи, ні юридичні, зареєстровані в Україні, ні іноземці. Землю можна тільки орендувати.

Чого очікувати від команди Зеленського

Про законопроект президента щодо старту ринку землі, який буде винесено на голосування в парламент вже ближчим часом, останні тижні пишуть практично всі ЗМІ. Самого документу на сайті Ради поки немає, але один з його авторів на правах анонімності поділився деталями запланованих нововведень.

За його інформацією, ринок сільськогосподарської землі в Україні має стати дуже ліберальним ― купити землю зможуть всі охочі: громадяни України, територіальні громади та юридичні організації, що зареєстровані в Україні, і навіть іноземці. 

Продавати землю пропонується лише на електронних земельних аукціонах. Також планується, що законопроект буде регулювати правила продажу земель банкам та іноземцям.

За словами анонімного автора законопроекту, передбачається, що новий закон обмежуватиме концентрацію земель в одних руках. Простіше кажучи, орендар та члени його сім’ї не зможуть разом орендувати більше 35% площ угідь на території громади, понад 15% земель області та 0,5% ― країни.

Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявляє, що у його міністерства є 35 сценаріїв впровадження ринку землі.

«Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі», — розповідає міністр.

На думку Милованова, Кабінет міністрів та Верховна Рада до 1 грудня встигнуть розробити та прийняти відповідний законопроект.

За словами Олексія Гончарука, прем’єр-міністра України, ринок землі може запрацювати вже влітку наступного року, але для цього вже восени треба прийняти всі необхідні закони.

«З приводу ринку землі, то президент говорив про ухвалення закону, а я говорю про запуск ринку — це в часі розведені речі. З моделлю ми маємо визначитись зараз — восени, закон має бути прийнятий зараз — восени, але запущений ринок буде тоді, коли буде порядок у земельному кадастрі та коли будуть інструменти, які дозволять уряду створити умови для українського фермера, які будуть як мінімум не гіршими, а ще й кращими у порівнянні з його іноземним колегою. Для фермера це має бути доступ до ресурсу, право і можливість купити землю і чесно в неї вкладати», — заявляє Гончарук.

Він також вважає, що іноземцям треба дозволити купувати землю, але лише при умові реєстрації юридичної особи та сплати податків в Україні.

Чи є шанси, что законопроект підтримає Верховна Рада

Більшість політичних сил, що пройшли до Верховної Ради ІХ скликання, у тій чи іншій мірі виступають за впровадження ринку землі в Україні.

Ще під час парламентської виборчої кампанії, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що їхня політична сила виступає за відкриття ринку землі в Україні.

Святослав Вакарчук також каже, що партія «Голос» підтримує запуск ринку землі, який має бути чітко врегульований і працювати на користь фермерів.

Партія Петра Порошенка «Європейська солідарність» підтримує ринок землі, але додає, що її власники повинні бути захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю. До речі, Порошенко був палким прихильником ринку землі ще перебуваючи на посаді президента.

Партія «Батьківщина» Юлії Тимошенко виступає проти поспішного старту ринку землі. На її думку, це може призвести до знищення малого та середнього фермерства й концентрації земель у великих монополістів. Тимошенко вважає, що спочатку треба розробити держпрограму для підняття фермерства.

А «Опозиційна платформа — За життя» назвала ініціативу відкриття ринку землі злочином. За їхніми словами, приймати такі рішення можна лише після загальнонаціонального референдуму.

Що кажуть експерти

Серед експертів є різні думки щодо впровадження ринку землі. Сергій Фурса, аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital, вважає, що ринок землі в Україні зараз існує, але він сирий, а правила ― непрозорі. І відсутність врегульованого ринку не є нормальним.

«У нас є сім мільйонів власників земельних паїв. Це їхня приватна власність, але їм заборонено нею розпоряджатися. Україна знаходиться в переліку країн, де заборонений ринок землі. Серед них ― Венесуела, Куба, Таджикистан, країни Африки», — коментує Сергій Фурса.

Він вважає, що впровадження прозорого ринку землі додасть до зростання української економіки 2% ВВП в перший же рік.

«Це більше інвестицій. Перехід від неефективного власника до ефективного. І коли ми подивимось на врожайність, на рівень сільського господарства в європейських країнах, ми побачимо, що земля там використовується набагато ефективніше. Бо в них є технології, гроші, капітал. І якщо вони прийдуть до нас хоч частково, це буде дуже ефективно для України», — говорить Фурса.

Водночас, за його словами, ризик від впровадження ринку таки є ― це монополія. Тому Фурса каже, що хотів би бачити обмеження на концентрацію землі в одні руки.

Політолог Сергій Годний вважає, що впроваджувати ринок землі прямо зараз є передчасним рішенням.

«Про який ринок землі може йти мова зараз, коли ми не маємо повноцінного кадастру? При тому, що у нас земля не поділена. Зрештою, ми не знаємо, де і скільки є землі, і кому вона належить. Водночас, ми маємо досвід іноземних держав. Наприклад, коли в Польщі відкрився ринок землі (ред. ― ринок землі у Польщі запрацював в 1991-му та впроваджувався поетапно, зокрема, продаж землі іноземцям було дозволено з 2016 року), то Бундестаг повертав німцям 50% від внесених коштів за купівлю там землі. Полякам, звісно ж, ніхто нічого не компенсував, тому земля була скуплена німцями», — розповідає політолог.

Такі «стратегічні рішення», каже Годний, не можна приймати згори. На його думку, робити це слід лише після того, як буде проведено суспільне обговорення, чи має взагалі ринок землі існувати в Україні, і якщо так, то яким він має бути.

«Є кілька варіантів вирішення цього питання. Наприклад, це може бути Земельний банк, який викупає землю у громадян, які хочуть її продати. Але земля залишається у власності Земельного банку, тобто — держави Україна. Коли приходять інвестори, вони беруть її в оренду, але не маючи права змінювати її призначення», — говорить Годний.

Він додає, що для покращення ситуації з українським фермерством, треба починати з надання таких умов кредитування на розвиток господарства, які зараз є в Європі.

«Не відновивши державні механізми, не відновивши довіру до влади, не давши владу і бюджети на місця, не створивши правоохоронної системи, ми хочемо одразу продати землю. Знаєте, ми починаємо з кінця», — резюмує Годний

Варто додати, що ринок сільськогосподарської землі — дуже неоднозначне питання в українському суспільстві. Згідно соціологічних опитувань, 68% українців виступають проти нього, лише 20% — підтримують, а 12% — не визначилися.

0%
80%
0%
20%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com