Статьи 22.03.2018

Медреформа в дії: чого чекати та де шукати сімейного лікаря

Для отримання безкоштовної послуги ми маємо платити так, чи інакше.

Медреформа в дії: чого чекати та де шукати сімейного лікаря
Фото: travmatolog.com.ua

До лікаря – зі своїми рукавичками, оглядовим набором. Здати аналізи – неси ватку, спирт та колбочку «з формулою». На пологи – збирай ліки по списку, бери білизну та купу речей, сам роби ксерокопію та приходь у лікарню в бахілах за 2-5 грн. Можуть бути різні варіації, але суть лишається одна: для отримання безкоштовної послуги ми маємо платити так, чи інакше.

У київських лікарнях можна зустріти навіть принизливі оголошення. Наприклад, минулого року в Київській дитячій клінічній лікарні №1 адміністрація нагадала, що ви «пацієнти, а не клієнти» та вам «надають допомогу, лікують або обстежують», а «не обслуговують».

А на початку березня цього року батьки звернулись до МОЗ зі скаргами на «Охмадит». У дитячій лікарні забороняли заходити з дитячими колясками, машинками та велосипедами, бо «це не дитячий майданчик».

Уявіть, що у вашій поліклініці є усе, щоб там затишно почувались батьки з малечею, люди з інвалідністю: широкі пандуси, кімнати для годування зі столиками для сповивання, дитячі ігрові кімнати. У самій лікарні – сучасне обладнання, новий ремонт та мотивована команда спеціалістів. До пацієнтів ставляться з повагою, надають безкоштовні ліки, первинну допомогу, проводять операції, дотримуючись європейських протоколів. Кожен вільно обирає собі лікаря, незалежно від місця реєстрації проживання. Можна записатись до будь-якого спеціаліста через інтернет. Сімейні лікарі, терапевти та педіатри отримують зарплатню до 18 тисяч гривень. Лікарні заробляють кошти на власний розвиток. А громада, тобто ми з вами, спільно з медичними закладами та місцевою владою керують лікарнями та опікуються їх розвитком.

За прогнозами законотворців, приблизно за декілька років така ситуація буде в українській медицині. Та зараз медична реформа тільки набирає обертів. Залишається багато питань щодо того, як саме будуть працювати лікарні, скільки та за що будемо платити і чого взагалі чекати.

7 фактів про медичну реформу

Факт 1: Лікарні перетворяться на комунальні неприбуткові підприємства

Заклад не буде платником податку на прибуток і податку на нерухомість. Керувати й фінансувати його будуть місцеві громади. Поки цей процес не завершиться, з бюджету будуть виділятись кошти на роботу лікарень. Долучитись до медреформи заклади можуть тільки групами. Наприклад, усі лікарні в місті чи районі, що фінансуються з одного міського бюджету.

Тільки такі медичні установи зможуть підписати договори з Національною службою здоров’я України та отримувати гроші за пацієнтів і послуги з державного бюджету. У середньому, будуть платити 370 грн на рік за одну дорослу людину, 740 грн – за дітей та пенсіонерів.

За даними Департаменту здоров’я КМДА, у Києві вже створено 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги та 13 консультативно-діагностичних центри.

«Клініка виходить на новий рівень, стає підприємством, – зазначає Артур Верба, керівник медичної інформаційної системи "Поліклініка без черг" – Ми жили зовсім в іншій реальності, і до людей по різному ставились у лікарнях. А тепер, від того, чи буде у тебе обслуговуватись пацієнт, залежить твій дохід. Це вже змінює підхід до роботи».

Факт 2: кількість лікарень та їх роботу впорядкують

В областях сформовані госпітальні округи. Кожен такий округ має охоплювати від 120 тисяч населення. У ньому буде принаймні одна потужна лікарня інтенсивного лікування, що працюватиме 24 години на добу 7 днів на тиждень. Інші заклади перетворять на хоспіси, діагностичні чи реабілітаційні центри. Рішення щодо створення таких округів та план його розвитку приймає громада. Але сімейні лікарі мають бути у кожному населеному пункті.

«У медицині будуть абсолютно ринкові умови, – розповідає Євгеній Гончар, член Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я, – Якщо ви живете у селі, і у вас не вистачає якогось лікаря, або сімейний лікар не справляється з навантаженням, ви можете поставити задачу перед своєю територіальною громадою і найняти ще одного спеціаліста. Або поїхати за допомогою в інший район чи населений пункт».

Факт 3: медицина перейде в онлайн-режим

Лікарні мають обрати одну з медичних інформаційних систем (МІС) та під'єднатися до національної електронної системи охорони здоров’я eHealth. Відтепер вести документацію по пацієнтах і реєструвати декларації будуть онлайн. Нещодавно МОЗ скасувало застарілі форми паперової звітності для медиків. Зокрема, ведення книги запису викликів лікарів додому (тепер лікар просто вказує кількість викликів та скільки пацієнтів відвідав), карту диспансеризації (огляд здорових людей) та талончики у реєстратурі.

Пацієнти вже два роки як можуть обрати та записатись до лікарів онлайн. Станом на початок березня, у Києві до однієї з МІС «Поліклініка без черг» приєднано 13 медичних закладів та зареєстровано понад 113 тисяч пацієнтів. Загалом, за період роботи системи, у всіх медзакладах міста було 500 тисяч записів. У eHealth вже зареєстровано 776 медичних закладів.

«З електронною чергою конфліктів серед пацієнтів поменшало, стало спокійніше працювати. Хоча, за півроку роботи у тестовому режимі, ще багато чого потрібно робити, – розповідає Олена Коляда, директор консультативного дитячого центру Дарницького району, – Подивимось, що покаже квітень-травень. У ці місяці ажіотаж серед школярів, які приходять на профогляд. Хочеться, щоб медична реформа швидше впроваджувалась та розвивалась. У нашому закладі поки не до кінця проведена мережа та на 30% не вистачає обладнання. Чекаємо фінансування від КМДА».

94% амбулаторій у Києві вже забезпечені комп’ютерами, 80% – медичним обладнанням, 82% – під'єднано до мережі eHealth, та тільки на 66% лікарями й на 50 % – автомобілями. Про це повідомляє Департамент здоров’я КМДА в офіційній відповіді на запит редакції.

Факт 4: лікарі будуть отримувати гроші за пацієнтів, скасують ставки

«Гроші ходитимуть за пацієнтом» – один з головних принципів реформи. За одного приписаного пацієнта держава буде сплачувати в середньому 370 грн, удвічі більше за пенсіонерів та за дітей до 14 років. Сімейні лікарі, терапевти та педіатри зможуть отримувати зарплатню до 18 тис. грн у місяць.

«Реформа трохи відкриває медичний ринок, – вважає Артур Верба, керівник медичної інформаційної системи "Поліклініка без черг", – Лікарі можуть працювати у комунальних неприбуткових підприємствах або відкрити власну медичну практику».

Факт 5: буде більш раціональне використання бюджетних коштів

Лікарням платитимуть не за ліжко-місце, а за лікування пацієнта. Тарифи буде встановлювати Національна служба здоров’я України, з урахуванням витрачених ліків, зарплати персоналу, комунальних витрат. Ціни будуть однаковими для міста і для села. Щороку ціни та перелік безкоштовних послуг для населення будуть переглядати. По суті, НСЗУ виступає у ролі державного страховика.

У такий спосіб у МОЗ вважають, що зможуть більш ефективно витрачати гроші з податків. 5% ВВП, понад 3 млрд грн будуть перераховувати на медицину.

Факт 6: певні послуги будуть безкоштовні, а за деякі доведеться частково або повністю доплачувати

Повністю самостійно будемо сплачувати за естетичну медицину та не екстрену стоматологію, звернення до вузькопрофільного лікаря без направлення.

Планові операції доведеться частково оплачувати. Скільки саме та за які – буде визначати НСЗУ, що почне працювати в червні. Зараз вже обраний голова установи – Олег Петренко, колишній заступник гендиректора приватної клініки «ISIDA», та продовжують збирати інших членів команди

Безкоштовно будуть надавати невідкладну допомогу, послуги первинної допомоги та в останні дні життя. А також безкоштовним будуть пологи, основні аналізи, медикаменти з програми «Доступні ліки», лікування дітей до 14 років.

Факт 7: зміниться підхід до екстреної допомоги

Карета швидкої допомоги буде виїжджати тільки на ДТП, інфаркти, інші екстерні випадки, що загрожують життю.

«Діти з високою температурою, люди з високим тиском та станами, що не загрожують життю, не залишаться без допомоги ні зараз, ні з впровадженням новацій! До них приїде або проконсультує лікар, проте не екстреної, а невідкладної допомоги», – пишуть на офіційній сторінці МОЗ «Медреформа в дії». 

Місія «знайти лікаря»

У 2018 році реформа починається з лікарів первинної ланки допомоги: сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. З 2020 року безкоштовно потрапити до окуліста, гінеколога, дерматолога чи іншого профільного спеціаліста можна буде ТІЛЬКИ за направленням сімейного лікаря чи терапевта. Ви можете самостійно звертатись до таких лікарів, але держава за це платити не буде.

Головна задача пацієнтів – обрати собі лікаря та з квітня підписати з ним декларацію. Ваше місце реєстрації вже немає ніякого значення. Укласти угоду можна буде у будь-який час, хоч через рік. Кожен член родини повинен підписати декларацію з лікарем. Якщо лікар не влаштовує, можете підписати документ з іншим. Діти можуть обслуговуватись разом з батьками у сімейного лікаря або у педіатра. Звернутись можна і до лікаря з приватної клініки, якщо цей заклад підписав договір з НСЗУ.

«Тільки з квітня пацієнти зможуть підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Та не обов’язково саме у цьому місяці бігти у лікарню. Підписати декларацію можна тоді, коли знадобиться допомога, – розповідає Євгеній Гончар, член Громадської ради при МОЗ, – Варто тільки переживати, за те, що ви не зможете підписати декларацію з лікарем, бо у нього буде зібрано дві тисячі пацієнтів».

Один сімейний лікар, терапевт чи педіатр може мати тільки до двох тисяч пацієнтів. І якщо, звернувшись до лікаря, він вже зібрав цю кількість декларацій, доведеться шукати іншого спеціаліста. За даними Департаменту здоров’я КМДА, в державних закладах Києва працюють 264 дільничних терапевтів, 458 педіатрів, 899 сімейних лікарів.

За підрахунками Української асоціації сімейної медицини, у Києві середнє навантаження на такого лікаря становить понад 3700 пацієнтів, якщо брати фактичну кількість мешканців, а не лише тих, хто має реєстрацію. Тож робіть висновки.

«Якщо у вас вже є сімейний лікар – просто підпишіть з ним декларацію, – радить Євгеній Гончар, член Громадської ради при МОЗ, – Якщо немає, прийдіть до того лікаря, який раніше був закріплений за вашим районом. Можете спитати друзів, знайомих чи сусідів. Але не раджу читати відгуки на форумах, бо там може бути не перевірена інформація. Взагалі, ви можете підписати декларацію з одним лікарем, а потім змінити рішення та обрати іншого. Кількість декларацій ніде не регламентується».

Записатись до лікаря можна через медичні системи, що інтегровані з національною електронною системою охорони здоров’я eHealth, у терміналах самообслуговування (якщо МІС підтримує дану послугу) та у реєстратурі.

«Поки загальної бази для запису до лікарів немає. Але це перехідний період реформи, – розповідає Артур Верба, керівник медичної інформаційної системи "Поліклініка без черг", – Зараз потрібно шукати сайт лікарні або МІС, що обслуговує той чи інший медичний заклад, та на ньому вже можна обрати лікаря і записатись на прийом. Надалі МІСи будуть об’єднані один з одним для запису на прийом, проте формат взаємодії поки не визначений. Зараз це приватна ініціатива між певними системами».

За новинами у медичній реформі можете слідкувати на офіційній сторінці МОЗ «Медреформа в дії» у Facebook.

Замість висновку

Противники реформи вже бачать механізми корупційних схем. Наприклад, у створенні Національної служби здоров’я України, що буде розпоряджатись усіма бюджетними коштами, направленими на медицину, контролювати якість надання послуг тощо. Представники МОЗ з іншого боку зазначають, що усі кошти будуть зберігатись у Державній казначейській службі та НСЗУ не матиме напряму справи з грошима.

Лікарі бояться скорочень та ще не до кінця розуміють, як будуть працювати. Не усі медичні заклади у повній мірі оснащені комп’ютерами, що повинні бути у кожного лікаря первинної ланки.

«Реформа уже йде, порядки та протоколи пишуться. Так, питань вистачає, але поступово усе буде врегульовано. Не бачу великих перепон. Потрібно просто працювати та рухатись уперед», – зазначає Артур Верба, керівник медичної інформаційної системи «Поліклініка без черг».

Медична реформа, як ремонт у будинку: хоч і купили матеріали, найняли будівельну компанію, та у строк усе одно ніхто не закінчить. «Капітальний ремонт» української медицини розпочато, але на його завершення потрібен час, активна праця та кошти.

Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com