Статьи 29.10.2019

Чи очікує українців обмеження трудових прав

Що відбудеться після впровадження реформ в трудовому законодавстві.

трудові права українців
Розповідаємо, чи очікує українців обмеження трудових прав. Фото: Depositphotos.com

Зараз в Україні трудові відносини регулює Кодекс законів про працю (КЗпП), прийнятий Верховною Радою УРСР ще в 1971 році. Кодекс досі має застарілу термінологію, наприклад, замість терміну «роботодавець» в ньому присутній термін «власник або уповноважений ним орган». Також в кодексі немає механізмів реалізації окремих норм.

Але називати кодекс радянським не правильно, оскільки після 1991 року в нього було внесено ряд змін. Зокрема, ратифіковані Україною норми конвенцій Міжнародної організації праці. А у 2015 році до кодексу було додано норми, які забороняють дискримінувати працівника за будь-якими ознаками. В 2016-му було доповнено статтю 265 кодексу ― в неї внесли норму про відповідальність роботодавця за неофіційне працевлаштування робітників.

Хто і як намагався змінити трудове законодавство в Україні

Зазвичай чиновники пропонували обмежити права найманих працівників на користь роботодавців. Наприклад, редакція кодексу від уряду Азарова передбачав збільшення робочого дня і тижня, оплату праці на розсуд роботодавця, відсутність обідньої перерви та зменшення терміну попередження працівника перед звільненням.

Кодекс законів про працю (КЗпП) був прийнятий Верховною Радою УРСР ще в 1971 році.

Трудовий кодекс, пропонований урядом Гройсмана, передбачав спрощення процедури звільнення працівника, обмеження прав профспілок, можливість переведення працівника на інше місце роботи без його згоди. Це викликало акції протесту профспілок та правозахисників, і реформу відклали.

Володимир Зеленський під час передвиборчої президентської кампанії не конкретизував своє бачення щодо трудового законодавства. Все обмежилось загальними фразами про зростання добробуту та повернення українців із заробітків за кордоном. Але вже перебуваючи на посаді президента, Зеленський 2 вересня дав розпорядження уряду розробити, а парламенту прийняти новий Трудовий кодекс до 1 січня 2020 року. Яким саме має бути нове законодавство, президент тоді не уточнив.

Оскільки після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах Верховна Рада перейшла в так званий «турборежим» прийняття законів, зміни не змусили себе довго чекати. Верховна Рада та уряд на чолі з Олексієм Гончаруком внесли пропозиції радикальних змін трудового законодавства.

Галина Третьякова, депутат від партії «Слуга народу» і голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ, заявила, що новий Трудовий кодекс буде дуже ліберальним для роботодавців.

Що говорять представники влади

Наступного дня після свого призначення, 30 серпня, прем’єр-міністр Олексій Гончарук в інтерв’ю заявив, що він буде наполягати на спрощенні трудового законодавства.

«Має відбутися спрощення трудових відносин. Тому що зараз у нас часто взяти людину на роботу — це все одно, що її усиновити. Люди бояться брати когось на роботу, тому що потім ти нічого з цим не зробиш. Якщо людина тобі не підійшла, і ти помилився, ти попадаєш на гроші. Тому люди відмовляються від того, щоб легально кого приймати на роботу. Вибачте, але легше розлучитися, ніж когось звільнити, і над цим треба замислитися. Тому весь цей набір правил, який народився в Радянському союзі, в тому числі стримує нашу економіку, це робить її вразливою до криз», — зазначив прем'єр-міністр.

Вже 23 вересня Галина Третьякова, депутат від партії «Слуга народу» і голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ, заявила, що новий Трудовий кодекс буде дуже ліберальним для роботодавців. Третьякова підкреслила, що для бізнесу створять дуже прості і дешеві умови відкриття і закриття робочого місця, щоб цих самих робочих місць створювалося більше.

«Це означає, що ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника, і за це бізнес має включитися в пенсійну реформу другого рівня — отримавши здешевлення на відкритті-закритті робочих місць, трішечки поступитися і 1-2% направляти на створення власних накопичень для громадян», — підкреслила голова комітету. 

Зеленський хоче, щоб в Україні не було радянського Трудового кодексу.

Під час прес-марафону 10 жовтня Зеленський заявив, що уряд вже розробляє нове трудове законодавство. А проблемою діючого законодавства він назвав складну процедуру звільнення працівників.

«Зараз дуже складно звільнити людину чи взяти на роботу. Тобто зараз вони [уряд ― ред.] працюють над трудовим сучасним українським законодавством і Трудовим кодексом. Там є багато пропозицій. Впевнений, що є багато дрібних помилок, які будуть вичищені, і я впевнений, що ми все зробимо, почуємо суспільство і вас. Тобто я впевнений, що зараз це не ідеальна система, але вона точно краща», — розповів президент.

Він також додав, що хоче, щоб в Україні не було радянського Трудового кодексу, а був кодекс незалежної держави.

«Трудовий кодекс повинен захищати людей і їх права, але і дати можливість, щоб компанія, бізнес, завод, фабрика, село, фермери могли брати і звільняти фахівців, але їх права повинні бути захищені», — зазначив президент.

Всі функції регулювання трудових прав передали з Міністерства соціальної політики до Міністерства економіки. 

Що пропонує команда Зеленського

Новопризначений уряд Олексія Гончарука 11 вересня передав всі функції регулювання трудових прав з Міністерства соціальної політики до Міністерства економіки. Відповідно, тепер сфера трудових відносин буде регулюватись за логікою економічної доцільності, а не соціальних реалій та потреб.

В свою чергу, Верховна Рада 3 жовтня прийняла в першому читанні законопроект авторства нардепа від «Слуги народу» Данила Гетьманцева. Згідно законопроекту, в Україні можуть пом’якшити відповідальність роботодавця за неофіційне працевлаштування. Зокрема, розмір штрафів за порушення трудового законодавства може суттєво зменшитись. При першому випадку неофіційного працевлаштування роботодавцю загрожуватиме лише попередження, у разі ж системного порушення ― штраф в розмірі чотирьох мінімальних зарплат (16 692 грн). Для порівняння: зараз за одного неофіційного працівника роботодавець мусить сплатити штраф в 30 мінімальних зарплат (125 190 грн).

Також штрафи мають зменшитись ― з десяти мінімальних зарплат (41 730 грн) до двох (8 346 грн) ― у випадках, якщо роботодавець не виплачує мінімальну зарплату, не дотримується гарантованих законодавством умов праці та не виконує обов’язки щодо пільг.

Коли ж роботодавець вирішить не допустити на своє підприємство державну перевірку з приводу неофіційного працевлаштування, то штрафні санкції за це також скоротяться ― зі 100 мінімальних зарплат (417 300 грн) до восьми (33 384 грн).

 При першому випадку неофіційного працевлаштування роботодавцю загрожуватиме лише попередження. 

В пояснювальній записці законопроекту говориться «Державне регулювання зайнятості ― це система заходів цілеспрямованого впливу на попит, пропозицію, ціну товару, підвищення ефективності суспільного відтворення, забезпечення стійкого економічного зростання». Тобто, законопроект називає працю товаром. Це твердження прямо суперечить Філадельфійській Декларації Міжнародної організації праці, яку в 1998 році ратифікувала Україна. Згідно цієї Декларації, «праця не є товаром». Якщо парламент прийме запропонований урядом законопроект, то цим вона порушить підписану й ратифіковану Україною міжнародну угоду. А ратифіковані Україною міжнародні угоди, згідно Конституції, є частиною українського законодавства.

Ще деякі зміни криються у законопроекті № 1066 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який 19 вересня парламент прийняв в цілому. Цей закон суттєво змінює трудові відносини державних службовців, зокрема, переводить 7% держслужбовців на контрактну форму зайнятості. Контракт, при цьому, можна укласти максимум на три роки, після чого його треба укладати заново.

Закон встановлює випробувальний строк від одного до шести місяців і зменшує строк, за який треба попередити працівника про звільнення ― з 60 днів до 30. 

Новий закон переводить 7% держслужбовців на контрактну форму зайнятості. 

Чим загрожує зміна трудового законодавства

Юрист, Директор ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул вважає, що цей закон суперечить низці міжнародних документів, які підписала й ратифікувала Україна. Зокрема, Директиві ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин) та Конвенції Міжнародної організації праці №158 (неможливість припинення трудових відносин без обгрунтування). А ініціативи зміни трудового законодавства в цілому мають загрозливий характер для українців.

«Прем`єр Гончарук заявив про необхідність «спрощення» трудових відносин в розрізі звільнення працівників. Очільниця профільного комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, виступаючи перед бізнес-спільнотою сказала, що «ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника». Не дивлячись на те, що тексту нового Трудового кодексу, який, за даними джерел, нині розробляється в Міністерстві економіки, ще ніхто не бачив, наведені вище висловлювання посадовців викликають занепокоєння», — коментує експерт.

На його думку, виправдання такої радикальної зміни трудового законодавства заради економічного зростання є оманливим. А звуження трудових прав лише заважатиме економічному розвитку.

Георгій Сандул вважає, що звуження трудових прав лише заважатиме економічному розвитку країни.

«ВВП як індикатор добробуту країни має дуже сумнівні властивості. Зростання рівня доходів олігархів на фоні падіння доходів населення може в сумі давати той самий номінальний приріст ВВП. Окрім того, звуження трудових прав почасти пов`язане з падінням реальних доходів населення, що навіть в категоріях економічного росту має негативний вплив на економіку. Адже кожна додаткова гривня зарплати, яку отримали наймані працівники, фактично — стимуляція внутрішнього попиту», — розповідає Сандул.

Експерт додає, що наразі в Україні не захищені права найманих працівників. Це в першу чергу — невиплата заробітних плат, неофіційне працевлаштування, незаконні звільнення тощо. Тому трудові права треба не звужувати, а навпаки, розширяти.

«Важливим чинником в питаннях будь-яких реформ трудового законодавства є дотримання міжнародних зобов`язань, що вже були взяті на себе Україною. В 2018 році у рейтингу дотримання трудових прав, що був підготовлений Міжнародною Конфедерацією Профспілок, Україна опинилася «на дні» — у п'ятій з шести груп», — розповідає він.

Сандул каже, що наразі в Україні не захищені права найманих працівників. 

Сандул стверджує, що проблеми з реалізацією трудових прав українців треба шукати не в самому Кодексі про працю, а в інших сферах.

«Нині діючий Кодекс законів про працю України має прогресивні положення щодо охорони та захисту прав найманих працівників. На практиці виникають проблемні моменти з реалізацією цих положень, але причина криється у процесі правозастосування, особливо — в судовій сфері. Та це не означає, що необхідно змінювати сам КЗпП», — коментує експерт.

На його думку, звуження трудових прав, які вже прийняті Верховною Радою, а також анонсовані урядом, загрожують соціальним вибухом в Україні.

«Трудове законодавство по всьому світу формувалося як запорука соціального миру. А в разі відсутності належних гарантій для найманих працівників, особливо — у період війни та економічної кризи, радикальна зміна трудового права може призвести до непередбачуваних соціальних наслідків. Очевидно, що зиск від запропонованих нововведень отримає лише великий бізнес. Ця ситуація є неприйнятною, враховуючи незадовільний стан добробуту українських домогосподарств. А також це буде ще більше підживлювати тренди міграції українців до західних країн», — вважає Сандул.

Звуження трудових прав, які вже прийняті Верховною Радою, а також анонсовані урядом, загрожують соціальним вибухом в Україні.

Веніамін Тимошенко, голова Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників, також вбачає загрози в змінах трудового законодавства.

«Справжні незалежні профспілки сприймають анонсовану реформу трудового законодавства вкрай негативно. Оскільки почули декілька приголомшливих тез щодо новацій, які хочуть запровадити представники нової української влади. Небезпека ще більша, ніж була з Трудовим кодексом попередників. Це загрози для людей праці без перебільшення для всієї країни. Заплановане знищення трудових прав не призведе до успішного прориву в економіці, бо народна мудрість каже, що раби ніколи не працюють добре», — коментує Тимошенко.

При цьому, він вважає, що в нинішнє трудове законодавство все ж таки треба вносити зміни.

«З усіх усюд лунає маніпулятивна інформація, що КЗпП застарів, він радянський і ще 1971 року. При цьому мало хто каже, що його було кардинально, десь на 2/3 змінено. Інша мова, що трудове законодавство України не прийнято виконувати роботодавцями, а самі працівники не дуже цікавляться, що в ньому прописано. Звичайно, туди необхідно внести нові правки, наприклад, щодо віддаленої роботи для айтішників, прибрати деякі архаїчні обмеження. Але для цього потрібно набагато менше зусиль, ніж ламати об коліно трудові відносини і робити все з нуля, ще й з сумнівними наслідками», — розповідає він.

Веніамін Тимошенко вважає, що в нинішнє трудове законодавство все ж таки треба вносити зміни.

Веніамін Тимошенко запевняє, що в разі прийняття нового Трудового кодексу, який обмежує права найманих працівників, профспілки будуть виходити на протести.

«Якщо уряд нас не почує, у нас не буде іншого варіанту, як проводити масові акції протесту. Крім іншого, варто говорити про загальнонаціональний страйк (зупинка роботи всієї країни) для того, щоб в уряді очуняли і подумали, чиїми слугами вони назвалися. Відступати вже нікуди. Україна не витримає ще п’ять років знущань і пограбунку. Складається враження, що десь за межами України є один замовник, який і замовив уряду чавити ФОПів і працівників. Щоб ще більше українців їхали в трудову міграцію і піднімали економіки Польщі, Чехії чи Угорщини, а Україна залишалась сировинною колонією та майданчиком для казкового збагачення транснаціональних корпорацій та міжнародних мародерів», — резюмує Веніамін Тимошенко.

Поки що тексту нового Трудового кодексу немає. Але ініціативи уряду, народних депутатів та їх висловлювання дають нам зрозуміти, реформу якого напрямку нам очікувати. В часи війни та політичної нестабільності давати приводи для нового соціального вибуху — надто ризиковано. Тим паче, чи принесуть ці зміни обіцяні інвестиції — гарантій немає.

В статті використані зображення Depositphotos.

Читайте також: «Чому київська електричка їздить із перебоями, і чи можна це вирішити»

0%
75%
0%
25%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com