Які умови перетину кордону для чоловіків з інвалідністю та чоловіків, котрі зайняті постійним доглядом за дорослими особами — розповідає юристка ГО Fight For Right Ірина Браславець.
Перш за все, слід нагадати, що чоловіки віком 16–60 років, які мають інвалідність можуть бути визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Або бути знятими з військового обліку і отримати можливість за бажанням поїхати за кордон.
Перевірте свої документи, підставою для виїзду буде:
- довідка до акту огляду МСЕК (форма №157-1/о), або
- посвідчення, яке підтверджує інвалідність, або
- пенсійне посвідчення, або
- посвідчення, що підтверджує отримання соцдопомоги, або
- довідка для отримання пільг особам з інвалідністю.
"Важливо розуміти: навіть якщо ви раніше були зняті з військового обліку та/або маєте помітку у вашому військовому квитку про "непридатність до військової служби", вас можуть на кордоні попросити пройти військово-лікарську комісію (ВКЛ) ще раз. І тоді — надати "свіжий" висновок або про "тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров’я строком на шість місяців", або про "зняття з військового обліку". Із цими документами ви можете перетнути кордон", — пояснює Ірина.
Право на перетин кордону мають також чоловіки віком 18-60 років, зайняті постійним доглядом:
- за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка);
- мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
- які здійснюють опіку (піклування) за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
- зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІI групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду;
- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
"Важливо мати документи, які можуть підтвердити догляд — один чи кілька з них, всі одночасно не потрібно", — наголошують у Fight For Right.
Це можуть бути:
- документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
- висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу постійного догляду (за формою № 080-2/о, № 080-3/о, № 080-4/о або ж про встановлення групи інвалідності);
- посвідчення, довідки про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд (це може бути довідка «компенсація на непрофесійній основі за доглядом особи з інвалідністю);
- рішення про призначення опікуном (наразі процедура отримання його досить складна та тривала, але якщо опікунство встановлено до повномасштабного вторгнення, то буде доречно підтвердити догляд);
- рішення суду про позбавлення дієздатності (у такому випадку призначають особу піклувальника, підтвердженням даного статусу є також рішення суду; але якщо таку особу не призначили, людину можуть супроводжувати найближчі родичі після досягнення 18 років)
"Якщо повного переліку документів немає, їх можна відновити або ж отримати за встановленою законом процедурою", — додає Ірина.
Більше інформації ви можете отримати на безкоштовній юридичній консультації від організації людей з інвалідністю Fight For Right за номером: +38 063 451 37 28. Надання юридичних консультацій проводиться за підтримки PWRDF.
