У Києві запрацював проєкт із базової інформаційної гігієни для людей 60+ від Університету третього віку Протон. Заходи відбуватимуться безкоштовно двічі на місяць. Всього заплановано 8 занять. Лекторкою курсу є авторка та ведуча радіо й телепрограм з інфогігієни, засновниця волонтерської ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.
Поспілкувалися з медіаексперткою про те, з якими труднощами у сприйнятті інформації в інтернеті найчастіше зіштовхуються користувачі різного віку, чому не варто вдаватися до ультиматумів і заборон, до чого можуть призвести маніпуляції, а також сформулювали три основні правила інформаційної гігієни, які допоможуть менше піддаватися ворожим впливам.
Як сприймають інформацію з інтернету люди літнього віку?
За словами Оксани Мороз, існує стереотип, що люди похилого віку мають гірші навички медіаграмотності. Але це не так.
“Щороку "Інтерньюз-Україна", – говорить експертка, – проводить дослідження з рівня інформаційної гігієни. За його даними, станом на листопад 2023 року лише 8% українців можуть відрізнити в інформаційному полі правду від брехні. Це дуже низький результат, який показали люди різного віку. Тому невміння фільтрувати інформацію, на жаль, притаманне багатьом. Просто кожна вікова група має свій підхід до сприйняття матеріалу й відповідні больові точки”.
Якщо говорити про людей 60+, то, на думку експертки, вони частіше зіштовхуються з шахрайствами, більше реагують на різноманітні “акції”, коли їм дають якісь обіцянки поліпшення фінансового стану і т.д. Так само як молодь краще реагує на короткі відео в TikTok. Хоча й тут Оксана Мороз наголошує на зростанні використання цієї соцмережі людьми похилого віку.
“Днями в нас на YouTube-каналі вийшло відео про пастки TikTok. І там у коментарях люди дуже часто пишуть, що їхні батьки сидять в цій соцмережі, й потрібно, щоб вони знали, як це працює”, — розповідає експертка.
Проблеми людей у споживанні інформації в інтернеті
З якими труднощами найчастіше зіштовхуються в інтернеті користувачі літнього віку?
“По-перше, – міркує експертка, – в них немає розуміння, що безкоштовної інформації не існує. І коли ти починаєш розказувати, що цю інформацію хтось зробив із якоюсь метою і вона може бути різною (необов’язково щось проплачене показати в новинах, а, наприклад, відбувається збір даних через тест “яка ти квітка?” чи нібито безкоштовні ігри), то для них це здивування. Хоча і для більш молодої аудиторії теж”.
Другий момент – все, що стосується шахрайства. Як приклад експертка наводить повідомлення про нібито допомогу від НАТО чи ООН для українців, в яких використовують обличчя відомих ведучих, чи коли роздають щось безкоштовно, або “акції” від великих компаній, які нібито по секрету надіслали лінк у Viber тощо.
“Коли ми переходимо безпосередньо на кожну платформу, – додає Оксана Мороз, – Telegram, Facebook, TikTok, YouTube, то тут специфіка абсолютно збігається. Ті ж анонімні телеграм-канали, які виглядають як новинні, хоча є анонімними, жодного відношення до медіа не мають, але сприймаються на жаль, так само як новинні ресурси”.
Як говорити з людьми поважного віку про фейки та дезінформацію
Першочергово експертка радить не вдаватися до якихось ультиматумів і заборон. Адже те, що не працює на нас, не впливатиме і на наших батьків.
“Наприклад людина дивиться блогера X і сліпо йому вірить. А ми знаємо, що він – завуальований російський пропагандист. Якщо ми просто прийдемо й скажемо: “Не дивися, бо це неправда”, то такі дії рідко викличуть щось, крім агресії. Натомість коли ми розкажемо, як працює та чи інша маніпуляція, яку використовує цей блогер X, на якомусь нейтральному прикладі, а потім порівняємо з тим, що він робить, то це краще спрацює. Якщо людина засумнівається, тоді з нею можна вести діалог”, — каже Оксана Мороз.
Подібний підхід ніби з боку більш ефективний в цьому випадку.
Те саме стосовно фінансових пірамід, яких із початком повномасштабного російського вторгнення в інформаційному полі трохи поменшало.
“Це працює так, – говорить Оксана Мороз. – Людина бачить, що хтось їй обіцяє 200% і щиро вірить, що це якісь чесні бізнесмени, а всі решта тільки наживаються. Тоді треба провести такий трохи економічний лікнеп, показати на чомусь примітивному, як-от склянка кави, і щоб людина піддала сумніву, звідки ж взялися цих 200%. Можливо, там щось не так? Особливо це важливо у випадку, коли людина кудись перерахувала або віднесла свої гроші”.
“Далі будь-яку критику, – додає експертка, – вона сприйматиме як необхідність визнати власну неосвіченість. Людям важко це робити, особливо коли вони віддають кудись свої кревно зароблені гроші.
І взагалі, в цьому випадку дуже важливе ставлення одне до одного. Якщо з людиною погані відносини, то до вас не будуть прислухатися і в питаннях інформаційної гігієни”.
До чого можуть призвести маніпуляції з інформацією?
Якщо людина отримала неправдиву інформацію і керується нею, то це може викликати паніку.
“Тоді, – говорить Оксана Мороз, – ми будемо сидіти й чекати, що зараз буде наступ з Білорусі, як зараз учергове поширюють старий фейк, або будемо дезорієнтовані в момент, коли маємо бути сконцентровані тощо. Наслідки за останні роки, починаючи від пандемії ковіду, вже кожен відчув на собі й достатньо добре розуміє”.
Три базові правила інформаційної гігієни
Оксана Мороз виділяє такі головні рекомендації:
“Перше, що людина має зробити, – говорить експертка, – почистити свій інформаційний простір від анонімних джерел. Їхня мета – дезінформування суспільства. Ніхто безкоштовно не буде роздавати інсайди”.
Коли людина заходить у свій Telegram, Facebook, Viber, то в описі каналу має бути інформація про нього. Якщо її немає, то це маркер, що вказує на анонімне джерело. Якщо там написано, що це блогер чи редакція медіа, то можна перевірити в Google, яка в них репутація.
“Другий важливий момент, – продовжує Оксана Мороз, – відстежувати емоції. Як тільки ми прочитали, подивилися, якось сконтактували з інформацією, і в нас виникла сильна емоція страху, сміху, будь-яка позитивна чи негативна, і вона настільки сильна, що ми хочемо поділитися цією інформацією – це чіткий сигнал, що нами маніпулюють”.
Експертка додає, що це не завжди буде ворожа маніпуляція або обов’язково погана. Але це сигнал про те, що інформацію потрібно прискіпливо перевірити й поставити уточнювальне запитання.
“Часто, – говорить Оксана Мороз, – можна побачити якийсь панічний допис у соціальних мережах стосовно війни. На кшталт: командири кидають наших хлопців на м’ясні штурми, всі помирають, командири – м’ясники. Можливо, дійсно такі кейси є. Тоді треба з цим щось робити, вирішувати питання, зв’язуватися з кимось зі Збройних Сил України і т.д. Але в коментарях, як мінімум, до такого загального допису можна поставити уточнювальне запитання: про які бригади мова? Про який напрямок? Щоб дійсно з’ясувати через когось зі своїх знайомих волонтерів чи військових”.
І якщо це правда, то, за словами експертки, потрібно шукати вирішення цій проблемі. А якщо ми не отримаємо відповіді, то це – відповідний сигнал, що тут щось не те. За всіма узагальненнями має бути конкретика.
Третє правило: коли ми почистили свій інформаційний простір від всього анонімного, треба підписатися на ті джерела, які дають найбільш об’єктивну інформацію.
“Якщо ми говоримо про загальноукраїнський рівень, – говорить Оксана Мороз, – то є “білий список” медіа від Інституту масової інформації. Сюди входять медіа, які дотримуються журналістських стандартів і дають найбільш об’єктивну інформацію. Якщо ми призвичаїмося першочергово отримувати інформацію тут, тоді можливість збити нас із пантелику буде значно меншою”.
За словами Оксани Мороз, так відбувається тому, що для людського мозку дуже важливою є перша інформація, що стала відповіддю на те чи інше питання.
“Перше джерело, яке видалося правдоподібним, – додає експертка, – лягло в основу нашої думки й переконати нас у зворотному вкрай важко. Це дуже добре знають маніпулятори, тому й створюють цілі мережі різноманітних каналів, популяризують їх, щоб ми з великою ймовірністю натрапили саме на них. І потім вже в правді нас переконати значно важче”.
Тому головне завдання – привчити себе цілеспрямовано спершу звертатися до добросовісних джерел і там дізнаватися новинну інформацію, а потім вже заходити в соціальні мережі. Якщо людина дотримуватиметься бодай цих трьох правил, то ймовірність підпасти під ворожий вплив буде суттєво меншою.
