«Цифрою» по окупантах

Сучасні технології на службі в українській армії

Командувач японського флоту адмірал Тоґо Хейхатіро на флагмані «Мікаса» у Цусімській битві 1905 року.

Сили оборони України вже понад рік успішно протистоять російській агресії. І це відбувається завдяки використанню не лише танків, гармат і HIMARS, але й цифрових технологій.

Network-centric warfare

0101110011

Мережецентрична
війна

Текст: Владислав Бурда

Щоправда, аби це все працювало на практиці, як каже Катков, потрібен стабільний зв'язок та спеціальне програмне забезпечення — автоматизовані системи управління (АСУ). Останні не лише акумулюють та опрацьовують розвіддані, але й забезпечують миттєву комунікацію між бойовими одиницями, проводять базові розрахунки та навіть моделюють різні сценарії бойових дій.

Травень 1905 року. Японський флот у Цусимській протоці вщент розгромив російську ескадру. Однією із запорук успіху японців стало активне впровадження ними радіозв'язку. Натомість у військово-морському формуванні російського віцеадмірала Зіновія Рожественського повідомлення все ще передавали сигнальники із застосуванням спеціальних прапорців.

У результаті японці першими виявили противника та краще координували дії кораблів у бою. Здобута завдяки радіо перевага принесла Японії перемогу в битві та у війні загалом, а також продемонструвала важливість оперативного обміну інформацією у бойових діях.

З розвитком засобів зв'язку, розвідки та опрацювання отриманих даних таких прикладів ставало все більше. Проте у військовій думці ще багато десятиліть домінувала доктрина платформенної війни. Вона передбачала, що переможе той, у кого більше ресурсів, — танків, артилерії, літаків, людей.

Японський броненосець «Мікаса»

В середині 1990-х у США розробили кардинально нову концепцію — мережецентричних бойових дій (Network-centric warfare). Вона базується на кратному посиленні боєздатності збройних сил без збільшення їхньої чисельності — за рахунок створення єдиної інформаційної мережі, яка об'єднує всіх учасників бойових дій у режимі реального часу.

Олег Катков

головний редактор військового порталу
Defense Express

011101110110000101110010

Як це працює на прикладі артилерії, пояснює Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express. Навідник вносить дані про ворожі позиції в систему, де їх відразу бачить артилерист. При цьому програма сама розраховує параметри стрільби і необхідну витрату боєприпасів для знищення цілі. Залишається лише відкрити вогонь.

01110001

«Основна мета — створити інформаційну перевагу, максимально пришвидшити рух розвідданих знизу доверху і наказів у зворотному напрямку. В результаті на прийняття рішень витрачаються не години, а хвилини та секунди», — розповідає Руслан Прилипко, керівник IT-напряму ГО «Аеророзвідка».

До переваг мережецентричності також відносять вищий рівень децентралізації управління військами. Адже за таких умов командир підрозділу володіє в зоні своєї відповідальності даними на рівні Генштабу і, виходячи з цього, може приймати рішення, не чекаючи наказів згори.

Крім того, впровадження концепції дозволяє вдаватися до асиметричних дій — за рахунок кращої обізнаності завдавати меншими силами більших втрат ворогу там, де він цього не очікує.

Руслан Прилипко

керівник IT-напряму ГО «Аеророзвідка»

Схожа історія появи й іншого армійського «софту». У 2014 році військові відчували гостру потребу в сучасних картах, нехай і паперових. Тоді волонтери «Армії SOS» стали постачати їм планшети з офлайн-картами. Згодом з'явився запит на додатковий функціонал. У відповідь волонтери розробили програму «Кропива», якою сьогодні користується більшість артилеристів.

Force XXI Battle Command Brigade and Below

Вперше у повному обсязі мережецентричну систему випробували Сполучені Штати під час іракської кампанії 2003 року. Ключову роль тоді відіграла автоматизована система управління FBCB2 (Force XXI Battle Command Brigade and Below). На рівні «бригада — батальон — рота» вона об'єднувала в єдину мережу усі засоби розвідки, ситуаційної обізнаності, керування вогнем та забезпечувала зв'язок між підрозділами.

Термінали FBCB2 отримали танки, БМП, САУ та інша військова техніка, а також мобільні командні пункти та передові артилерійські і авіаційні навідники. На їхніх екранах командири підрозділів у режимі реального часу бачили розміщення союзників та позиції ворога і, виходячи з цього, планували власні дії.

Атаки на позиції іракських військ здійснювали переважно з флангів і тилу, озброєння бойових машин застосовували на граничних дистанціях поза зоною прицільного вогню противника. У разі необхідності оперативно надавали артилерійську чи авіапідтримку.

Іракська армія поступалася союзникам за рівнем технічної оснащеності, але переважала їх чисельно, мала бойовий досвід та використовувала розгалужену систему укріплень. Але це не допомогло. Кампанія стартувала 20 березня, а вже 9 квітня союзні війська зайшли до Багдаду.

Волонтерська
цифровізація

Успіх в Іраку продемонстрував переваги мережецентричної війни і посприяв подальшому впровадженню її ідей та вдосконаленню різних автоматизованих систем управління військом. Проте ці новації здебільшого торкнулися країн НАТО.

0101110011

2014

UKROP

«Якщо волонтер бачив, що в підрозділі, де служать його друзі, треба вирішити конкретну задачу, — він йшов і вирішував. Тому більшість програм для військових розробляли для задоволення нагальних потреб — тут і зараз», — розповідає Руслан Прилипко.

Україна розпочала свій шлях до цифровізації бойових дій лише у 2014 році — і як у багатьох інших сферах, тут слід завдячувати насамперед волонтерам та приватній ініціативі.

01110001

Так, офіцер 55-ї окремої артилерійської бригади Ярослав Шерстюк ще у 2013 році написав програму для полегшення артилерійських розрахунків. Він переніс дані з паперових таблиць в електронний формат та створив один з перших балістичних калькуляторів.

KROPYVA

Спочатку програма призначалася для гармати Д-30, проте згодом стала актуальною і для інших видів озброєнь. Зараз вона відома як мобільний застосунок «Укроп».

Частина з цих програм поступово збагатилась додатковим функціоналом, інші не витримали конкуренції і вийшли з обігу, а деякі — як, наприклад, «Кропива» чи ГІС «Арта», трансформувалися у повноцінні автоматизовані системи управління військами. Зараз їх використовує на тактичному рівні не лише артилерія, стали вони у пригоді й іншим родам військ. Все, що для цього потрібно, — планшет чи смартфон на базі Android.

0101110011

ARTA

01110001

Штабні комплекси з «Кропивою»

Планшети з «Кропивою»

Цей «софт» створювався як поєднання карт з балістичним калькулятором, але швидко перетворився на автоматизовану систему управління артилерією. Зараз система дозволяє об’єднувати засоби розвідки, управління та вогневого ураження в єдине інформаційне поле. Розвідка передає координати цілі, командування визначає, хто саме по ній працюватиме, а далі артилерія відкриває вогонь. Всі розрахунки робить програма.

У результаті час розгортання артилерійської батареї скоротився вп’ятеро, час на ураження незапланованої цілі — втричі, а час на відкриття контрбатарейного вогню — вдесятеро.

Ще одна подібна програма — ГІС «Арта», також розроблена волонтерами у 2014 році. За даними ЗМІ, саме її разом з «Кропивою» використовували українські артилеристи під час розгрому росіян біля Білогорівки у травні минулого року. Тоді при спробі форсувати Сіверський Донець окупанти втратили понад 70 одиниць бронетехніки та кілька сотень вбитими.

«Українські підрозділи можуть бути розпорошені по полю бою, погрожуючи ударами з будь-якого напрямку. Система розраховує, коли ракети та снаряди вразять ціль, дозволяючи завдавати одночасних ударів з різних позицій, що збиває з пантелику росіян з їхніми контрбатарейними зусиллями», — так британська The Times описувала роботу ГІС «Арти».

Загалом останніми роками волонтери розробили десятки програм для військових. Крім різноманітних балістичних калькуляторів це і системи орієнтування на місцевості, захищені месенджери, застосунки з алгоритмами надання першої медичної допомоги та навіть таймер демобілізації «Джура». Останній створили у 2019 році спеціально для строковиків, щоби вони забули про аналогічні російські додатки.

0101110011

OREANDA

01110001

Delta вперше випробували під час міжнародних навчань Sea Breeze та Rapid Trident. У 2019 році ГУР звітувало, що система добре себе зарекомендувала в зоні ООС. З початком повномасштабного вторгнення її використовують військові на усіх напрямках.

Державний підхід

«Насправді Україна створила велику кількість військового софту, максимально наближеного до західних аналогів, але витративши значно менше коштів і використавши волонтерські розробки», — зазначає Олег Катков.

01110001

З часом за волонтерами підтягнулася і держава. Однак традиційна для держсектору забюрократизованість далася взнаки і тут.

0101110011

«Спочатку ви досліджуєте проблему кілька років, потім кілька років пишете проєкт, потім починаєте шукати шляхи впровадження, а код ще навіть не почали писати», — говорить Руслан Прилипко.

Як наслідок, розробка може розтягнутися на багато років і не факт, що фінальний варіант задовольнить потреби замовника.

Найбільше у розробці «софту» за запитом держави просунулися Повітряні сили. Так, для відстеження руху об'єктів у повітряному просторі сили ППО мають спеціальне програмне забезпечення «Віраж-планшет».

Delta під час міжнародних навчань Sea Breeze у 2018 році - джерело: ВМС США

Мобільний командний пункт «Ореанда» - джерело Міноборони

Мобільний командний пункт «Ореанда» з середини - джерело Міноборони

DZVIN

Також у 2016 році на озброєння прийняли АСУ «Ореанда-ПС», робота над якою тривала з середини «нульових» років. Вона призначена для автоматизованого управління авіацією та засобами ППО, проте у відкритому доступі даних про систему обмаль.

Найамбітнішою розробкою на замовлення держави стала система «Дзвін-АС», призначена для автоматизованого управління військами на оперативному та стратегічному рівнях.

Передбачалося, що вона зможе генерувати документи бойового управління, збирати вичерпну інформацію про власні війська та розвіддані про супротивника, а також здійснювати розрахунки співвідношення сил і засобів та оптимальності їхнього застосування у різних сценаріях.

«Дзвін-АС» планували прийняти на озброєння у 2020 році, натомість він потрапив у скандали. Аудит показав, що розробка не відповідає усім поставленим завданням, а НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо можливої розтрати в особливо великих розмірах. Розробник усі звинувачення відкидав, однак прийняття АСУ поставили на паузу.

Робоче місце оператора АСУ «Ореанда-ПС» у стаціонарному командному пункті - джерело Повітряні сили ЗСУ

DELTA

Аж поки 8 грудня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков не повідомив, що система успішно пройшла відомчі та державні випробування, за результатом яких він і підписав наказ про взяття її на озброєння. Наразі про впровадження системи у військах інформація у відкритому доступі відсутня.

В Україні є також досвід успішної співпраці волонтерів та держави у розробці військового «софту». Найкращий тому приклад — система ситуаційної обізнаності Delta.

Розробку розпочали у 2015 році волонтери ГО «Аеророзвідка», які згодом підписали контракти із ЗСУ. Зараз вони працюють у Центрі інновацій та оборонних технологій при Міноборони, який опікується системою. ГО надає підтримку проєкту.

Автоматизована система управління «Дзвін» під час бригадних навчань, ОК «Північ», лютий 2020 року - Джерело Defense Express

Шлях уперед

За його словами, система покликана на практиці реалізувати принцип мережецентричної війни. Вона об'єднує дані з десятків джерел — від супутників до інформаторів — та надає військовим максимально повну картину у зоні бойових дій. Це дозволяє скоротити час на прийняття рішень, обирати пріоритетні цілі для ураження, координуватися із сусідніми підрозділами та в результаті більш ефективно знищувати ворогів.

01110001

0101110011

У лютому 2023 року уряд ухвалив рішення про запровадження системи Delta у Силах оборони. Це зняло останні перестороги щодо її застосування не лише військовими, але й прикордонниками, поліцейськими та нацгвардійцями.

Програма працює як вебсервіс, що не вимагає серверного обладнання, — на початку 2022 року вона переїхала у «хамру». Тож тепер користувачам достатньо мати інтернет та авторизуватися у системі.

«Delta може використовуватися на будь-якому рівні. Модель розподілу прав і доступів передбачає, що кожен володіє інформацією, яку створив сам і яку йому розкрили», — пояснює Руслан Прилипко.

Михайло Жирохов

військовий експерт

01110001

0101110011

Щоправда, зауважує він, вся цифровізація НАТО при викликах українського масштабу теж би зупинилася: «Одна справа — цифровізувати обмежений контингент, і зовсім інша — зробити те саме, коли у вас постійні бойові дії, мільйон військових, поставки, логістика і тому подібне».

«Цифровізацію армії потрібно порівнювати не зі станом західних країн, а зі станом ЗСУ на весну 2014 року. Тоді прогрес буде помітнішим. А до рівня, наприклад, Німеччини чи Британії, нам ще дуже далеко», — зазначає військовий експерт Михайло Жирохов.

Україна ще відстає як в аспектах зв'язку, так і програмного забезпечення. Той же Starlink, пояснює Жирохов, попри його дієвість в Україні все ж таки належить до цивільних систем супутникового зв'язку.

Так само в умовах загальної мобілізації новостворені підрозділи відчувають гостру потребу у цифрових раціях, не кажучи вже про ноутбуки та планшети зі спеціальним захистом.

В Україні за останні роки зусиллями волонтерів з'явилися десятки програм для військових. І багато розробок, нехай і частково, дублюють одна одну.

01110001

0101110011

З одного боку, військовий може обрати «софт», виходячи з власних потреб. З іншого — різні підрозділи можуть використовувати різні системи, не завжди сумісні.

«Головне — узгодити протокол обміну інформацією. І тоді ці системи почнуть об'єднуватися одна з одною», — наголошує Олег Катков.

Руслан Прилипко зазначає, що в ідеалі кожен рід військ чи підрозділ може мати свій toolkit — набір необхідних програм. Умовно, щоби військовий міг скористатися балістичним калькулятором у «Кропиві», а обстановку отримав у Delta. Однак важливо, щоби програми мали одні стандарти і підтримували обмін даними.

Загалом же, за словами Прилипка, попри певний прогрес до цифровізації армії ще далеко, а цифровізація війни — це взагалі інший масштаб.

Спецпроєкт реалізований за підтримки
German Marshall Fund