Програмний
стрибок
Останніми роками ІТ-індустрія в Україні стабільно демонструвала високі темпи росту. Навіть в умовах повномасштабної війни їй вдалося досягти нового рекорду із обсягів експортної виручки та стати єдиним сектором економіки, який показав позитивну динаміку.
Як ІТ-сектор став одним із драйверів української економіки
ТЕКСТ: Владислав Бурда
Історія вітчизняної ІТ-індустрії тягнеться від перших років незалежності. Так, десять з 50 найбільших ІТ-компаній України (за версією профільного порталу DOU) мають коріння ще у 1990-х роках.

Заснована 1991 року львівська компанія ELEKS виконувала замовлення для великих енергетичних підприємств, а її одноліток київська компанія Infopulse створювала компʼютерні системи моніторингу для пожежних частин.

Проте українці швидко переорієнтувались на роботу з іноземними клієнтами. Внутрішній ринок у 1990-х роках переживав глибоку кризу і не міг забезпечити роботою нечисленних на той час програмістів. Співпраця з іноземними замовниками натомість відкривала нові горизонти.
Як усе починалося
Однак то були ще паростки нині потужної ІТ-індустрії. Так, в ELEKS у 2000 році працювало 34 спеціалісти, а в Infopulse — близько 100. Для порівняння: на початку 2023 року кожна з них нараховувала близько 1500-1600 співробітників. У рейтингу DOU вони посідають відповідно 16 та 13 місця, а свої представництва мають в Америці та Європі.

На межі тисячоліть в більшості українських компаній не було навіть повноцінних офісів — айтівці працювали на орендованих квартирах. Не міг тоді сектор похвалитися і великими зарплатами.

Ольга Шаповал, виконавча директорка «Харківського ІТ Кластеру», згадує, що спочатку ІТ-фахівець міг заробляти менше, ніж продавець в топмагазині електроніки.

«Бувало, що людина обирала: піти за $100 працювати програмістом чи за $150 менеджером у магазин електроніки. І ті, хто обирав за покликанням, іноді навіть менш оплачувану роботу, створили галузь в Україні»,розповідає вона.
ІТ-бум
Ольга
Шаповал
Степан
Мітіш
Ярина
Возняк
виконавча директорка «Харківського ІТ Кластеру»
віцепрезидент, голова EPAM Україна
керівниця команди досліджень «Львівського ІТ Кластеру»
Перші компанії проторували шлях за кордон та сформували там імідж українців як висококваліфікованих фахівців. Стрімкий розвиток, що згодом вилився у справжній ІТ-бум, розпочався вже на світанку нового тисячоліття.

Як зазначає Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна, наша держава швидко долучилася до глобального тренду.
«Я би не розглядав Україну окремо від усього світу, адже ми суттєво інтегровані у світові процеси і за рівнем діджиталізації не відстаємо від європейських країн, а в деяких напрямах навіть випереджаємо їх. На мою думку, з початку 2000-х років ми перебуваємо в постійному потоці розвитку інтернет-послуг та технологій. І це вже не зупинити»,резюмує він.

Тоді український ринок був представлений переважно аутсорсинговими компаніями, які виконують завдання на замовлення третіх осіб. А враховуючи, що замовники здебільшого перебували за кордоном, то зростання індустрії на глобальному рівні стимулювало і її прогрес в Україні.
«Починаючи з 2001 року, відколи ми можемо відстежити обсяг експортної виручки за статтею платіжного балансу «Комп’ютерні послуги», обсяг наданих послуг щороку зростав на 43% і вище, аж до 120,5% у 2006-му та 96,9% у 2007-му»,інформує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень «Львівського ІТ Кластеру».

Щоправда обсяги ІТ-експорту тоді були набагато меншими за сучасні. Наприклад, у 2010 році експорт компʼютерних послуг оцінювався у $404 млн, що становило лише 2,2% від загального експорту послуг в Україні. Перетнути межу в один мільярд доларів вдалося у 2013 році.

Нульові роки відзначилися не лише високими темпами зростання ІТ-сектору. Як зазначає Євген Ковалевський, VP of Engineering у LetyShops, позитивним сигналом, що свідчив про зростання авторитету вітчизняних фахівців, стало відкриття в Україні представництв міжнародних технологічних гігантів: 2003 рік — Microsoft, 2004-й — IBM, 2008-й — Ubisoft та інших.
Згодом зʼявляються і вітчизняні продуктові компанії, які зараз відомі далеко за межами України, — Grammarly, Petcube, Preply, MacPaw, Ajax та інші. Наприклад, нині послугами Grammarly, що починала у 2008 році як сервіс з перевірки англійського правопису, щодня користуються понад 30 млн людей. У 2019 році компанія отримала статус «єдинорога» — стартапу з оцінкою ринкової вартості в $1 млрд.

Загалом же розвиток українського ІТ-сектору можна охарактеризувати як невпинний рух вперед. У кризові роки він міг сповільнитися, але ніколи не зупинявся. Така ситуація спостерігалася під час економічної кризи 2008-2009 років та на початку війни з росією — у 2014-2015 роках. Проте далі індустрія оперативно набирала втрачену швидкість.

Так, у 2016-2021 роках обсяги ІТ-експорту щороку зростали на 20-30% (найбільше у 2021 році — на 38%). Порівняно з нульовими темпи приросту впали у кілька разів, але тепер йшлося зовсім про інші цифри.
За даними НБУ, у 2016 році експорт ІТ-послуг становив майже $2 млрд, а в 2021 році — вже $6,9 млрд. Його ж частка у загальному експорті послуг відповідно зросла з 15,9% до 38,8%.

Аналогічними темпами зростала і кількість працівників у галузі. За даними асоціації IT Ukraine, в період з 2015 по 2021 рік їх число збільшилось більш ніж удвічі — з 135,4 тисяч до 307 тисяч фахівців.
Причини українського успіху
Костянтин
Васюк
виконавчий директор асоціації IT Ukraine
Опитані експерти одностайні у висновках: головна вітчизняна конкурентна перевага — люди.

«Україна відома у всьому світі саме своїми висококваліфікованими ІТ-спеціалістами і школою з підготовки таких фахівців, які забезпечують якісну розробку програмного забезпечення та інноваційних технологій»,розповідає Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації IT Ukraine.

І це не просто слова. У 2022 році Україна в рейтингу Global Skill Report від освітньої платформи Coursera посіла 21 місце у світі за рівнем кваліфікації працівників та 8 місце за їхніми технічними навичками.

Ярина Возняк з «Львівського ІТ Кластеру» наголошує, що українські таланти фактично зробили нашу країну одним із найпопулярніших місць для аутсорсингу у Східній Європі. Підтвердження тому — рейтинг Global Outsourcing 100 від Міжнародної асоціації професіоналів аутсорсингу, до якого регулярно потрапляють представники України. 2023 року серед 100 компаній, зазначених у переліку, 17 мали центральні чи регіональні офіси у нашій країні.

«20% провідних компаній зі всього світу мають офіси в Україні. У нас розміщені понад 110 R&D-центрів міжнародних корпорацій, а понад 100 компаній зі списку Fortune 500 обирають послуги українських IT-спеціалістів»,перераховує Ярина Возняк здобутки українського ІТ-сектору.

Ще один вагомий плюс — незарегульованість індустрії на рівні держави.

«Це давало бізнесу можливість розвиватися, чесно сплачувати податки та впроваджувати інновації»,зазначає Костянтин Васюк.
Степан Мітіш розповідає, що привабливі умови оподаткування дозволили фахівцям одночасно взаємодіяти з різними роботодавцями або проєктами, пробувати різні технології та обирати більш вигідні або комфортні умови співпраці.

«ІТ-ринок менше за інші галузі відчував той чи той вплив держави на свій розвиток. Мені здається, що за останні 10 років держава усвідомила роль ІТ-галузі та відбулася переоцінка її значення для подальшого розвитку країни»,додає голова EPAM Україна.

Позитивно він відгукується про створення та діяльність Міністерства цифрової трансформації, яке називає відкритим до діалогу партнером, а також про запуск податково-правового простору Дія.City.
ІТ-сектор та війна
Євген Ковалевський
VP of Engineering у LetyShops,
Із початком повномасштабної війни український ІТ-сектор продемонстрував високий рівень адаптивності. По-перше, цьому сприяла сама специфіка професії.

«Люди в ІТ можуть працювати з підвалу чи з будь-якої точки світу. Не важливо, чи хтось виїхав чи сидить у місті, яке під бомбами. Компанії продовжують працювати»,каже Євген Ковалевський.

По-друге, суттєву роль відіграли ефективна робота з ризиками та об’єднані зусилля всіх учасників ринку.

«З перших днів повномасштабного вторгнення ІТ-бізнес уживав усіх заходів, щоби продовжувати працювати — від релокації фахівців із небезпечних регіонів до забезпечення офісів генераторами та шелтерами»,зазначає Костянтин Васюк.

Компанії тримали безперервний зв’язок із клієнтами, шукали нові канали продажів, робили усе можливе, аби вчасно та сповна виконувати свої зобов’язання, а галузеві об’єднання, Мінцифри та міжнародні партнери надавали їм організаційну та комунікаційну підтримку.

Вже у травні 2022 року, згідно з дослідженням IT Research Resilience, 85% компаній вдалось повністю або майже повністю відновити діяльність, розповідає Ярина Возняк.
Надзвичайно важливу роль відіграла і сприятлива ситуація на глобальному ринку. «У другій половині 2021-го і на початку 2022 року тривав постковідний бум на цифровізацію», — пояснює Степан Мітіш. Українські фахівці були активно залучені у цей процес і мали довгострокові контракти з іноземними клієнтами.

Як наслідок, ІТ став у 2022 році єдиним сектором економіки, який показав позитивну динаміку в умовах повномасштабної війни. Обсяги експорту компʼютерних послуг зросли на 5,8% та склали рекордні $7,3 млрд. При цьому на фоні падіння інших галузей частка індустрії у структурі експорту послуг становила вже 45,6%, а в загальному експорті — 12,9%.
Що далі?
За даними НБУ, які наводить асоціація IT Ukraine, у першому кварталі 2023 року обсяг експорту ІТ-послуг склав $1,68 млрд — на 16,2% менше за аналогічний період попереднього року. Щоправда, у даному випадку порівняння охоплює «довоєнні» січень та більшу частину лютого, на що теж треба зважати.

Якщо ж порівнювати показники останнього кварталу 2022-го та першого кварталу 2023-го, падіння буде не настільки значущим — на 10%. Ярина Возняк звертає увагу на таку закономірність: за останнє десятиріччя у перші три місяці нового року обсяг експортної виручки зазвичай трохи нижчий, ніж в інші місяці. Тобто робити висновки на основі першого кварталу може бути трохи поспішним.

Схожої думки дотримується і Костянтин Васюк. За його словами, результати щоквартального експорту IT-послуг із України у 2022-2023 роках свідчать, що наразі галузь зайшла на «флет» (стан ринку, коли ціна довгий час залишається в рамках діапазону з чітко позначеними кордонами), тобто зростання зупинилося, а суттєве падіння не почалось.

У «Львівському ІТ Кластері» прогнозують, що за збереження наявних трендів за результатами 2023 року обсяг експортної виручки становитиме $7,2 — $7,4 млрд. Звісно, за умови, що не складуться нові непередбачувані обставини.

Негативні тенденції мають своє пояснення. Костянтин Васюк каже, що у попередні роки галузь зростала надвисокими темпами через сприятливу ситуацію на глобальному ринку. Але тепер вона змінилася.

По-перше, завершився ковідний бум цифровізації. «Те, що можна було цифровізувати, цифровізували, а те, що не встигли, — будуть цифровізувати меншими темпами», — зазначає Ольга Шаповал з «Харківського ІТ Кластеру».

По-друге, дається взнаки погіршення економічної ситуації у США та Європі, що вже потягнуло за собою масові звільнення у техсекторі. І це на додачу до воєнних дій в Україні, які не додають оптимізму міжнародним замовникам через потенційні ризики у наданні послуг із боку українських спеціалістів.

«Все це має вплив на обсяги експорту. Сьогодні клієнти відтерміновують створення нових, складних трансформаційних систем і продуктів. Цей фактор вплинув на бізнес вже в 3-4 кварталі 2022-го і, на жаль, українська індустрія відчуватиме цей вплив і в 2023 році»,наголошує Степан Мітіш.
Разом із тим є й внутрішні обмеження, які негативно позначаються на ІТ-індустрії, проте які цілком реально виправити, наголошують експерти. Зокрема, йдеться про складнощі з отриманням броні від мобілізації для ключових фахівців.

За словами Ольги Шаповал, у вітчизняному ІТ-секторі структурно більше чоловіків, а серед них багато випускників технічних вишів, що закінчили військові кафедри. Там вони відповідно до профілю навчання отримали дефіцитні військово-облікові спеціальності. Великими спеціалістами у військовій справі айтівники після цього не стали, проте зараз вони не можуть одержати бронь.

Відстрочка ж від мобілізації дає гарантію клієнтам та інвесторам, що ключові люди в їхньому проєкті зможуть завершити роботу вчасно та у повному обсязі, пояснює Костянтин Васюк. «Без таких гарантій ІТ-компаніям важко утримувати клієнтів. Це є проблемою для ІТ-індустрії, яка майже цілком працює на експорт і забезпечує країну валютою навіть під час війни», — наголошує виконавчий директор асоціації IT Ukraine.

Ще одна подібна проблема — складнощі з короткотерміновим виїздом за кордон задля переговорів та зустрічей з потенційними замовниками.

«Клієнти цього не розуміють. За ковіду в нас була можливість зустрічатися по зуму. Весь світ так жив. Ковід скінчився, люди повернулись до офлайну, за чим дуже скучили. Тепер ми дуже програємо конкуренцію іншим географічним локаціям. Бо наші люди не можуть виїхати за кордон у відрядження»,каже Ольга Шаповал.

Виконавча директорка «Харківського ІТ Кластеру» додає, що не сприяє розвитку індустрії і відсутність розуміння того, що буде далі з державними регуляціями. З одного боку, зазначає вона, успішно себе показав простір Дія.City, а з іншого — 1 січня скасували пільгу по ПДВ для послуг із постачання програмного забезпечення в Україні.

«Звичайно, хотіли отримати кошти для бюджету, проте не подумали про перспективу. Сьогодні будуть кошти, а завтра не буде потужної продуктової індустрії всередині країни. Ми вже бачимо швидке сповільнення темпів продуктових компаній, які працюють для внутрішнього замовника»,попереджає Ольга Шаповал.

За її словами, чим довше ці проблеми не вирішуватимуть, тим важче буде ІТ-індустрії, яка у 2022 році зросла як за валютною виручкою, так і за обсягом сплачених податків. Але у 2023-му тренд вже відʼємний.
Спецпроєкт реалізований за підтримки
German Marshall Fund
Історія розвитку ІТ-сектору в Україні
undefined