Власники собак мають прибирати відходи життєдіяльності своїх тварин у громадських місцях. Такі правила затвердили у КМДА ще у 2007 році. Але й досі багато киян не мають такої звички чи навіть не знають про такий свій обов'язок.

За даними комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», у столиці офіційно зареєстровано 2906 власницьких тварин та внесено інформацію про 3619 безпритульних собак, які пройшли стерилізацію та вакцинацію проти сказу. Але ми прекрасно розуміємо, що далеко не всі власники тварин добровільно зареєстрували своїх улюбленців і платять податки. Тож неофіційна цифра може бути в сотні, а то й в тисячі разів більшою. Можете собі уявити, що буде, якщо взагалі не прибирати хоча б за домашніми тваринами? Особливо з огляду на малечу, яка тягне все до рота.

Як можна змінити ситуацію на краще та привчити українців бути європейцями, розповідає соціальний підприємець, засновник популярного бренду «ЛавГав», Дмитро Федоренко. Далі читайте про його соціальний бізнес «Собачі вбиральні», проблеми з відповідальним утриманням собак та чому «європейська звичка» прибирати за улюбленцями така важлива для входу в цивілізоване суспільство.

Киянин Дмитро Федоренко ― ІТ-підприємець, засновник ряду соціальних стартапів та найстарішого digital-агентства Seventeam. Разом з дружиною виховує двох дітей та утримує двох такс. Він розповідає, що до 2015 року у нього навіть думки не було прибирати за своїми собаками під час прогулянок.

«Закінчився Майдан та перша фаза війни на Донбасі. Усі були трохи розгублені, хотіли бути частиною Європи. Але до кінця не розуміли, що значить "бути європейцем", ― згадує Дмитро. ― Якось весною вийшов погуляти з собаками і побачив, що з-під снігу виступають "собачі консерви". Мені стало неприємно. Подумав, що ні про яку Європу думати не варто, коли ти стоїш по коліна у собачому лайні».

Вдома Дмитро почав шукати інформацію, як вирішується ця проблема. Та дізнався, що в усіх розвинутих країнах за домашніми тваринами в обов'язковому порядку прибирають господарі.

«На наступний день я примотав до стовпа з зоні вигулу пакет, куди поклав багато інших пакетиків із супермаркету. Поряд прикріпив роздруківку, де розповів, що це пакети для прибирання за собаками, ― згадує Дмитро. ― Увечері не залишилось жодного пакету. А на наступний день там з'явились нові. Але поклав їх туди вже не я. Так зрозумів, що люди готові міняти свої усталені звички та що можна щось робити у цьому напрямку»

Ідею розповів другу Олександру Тодорчуку, засновнику гуманістичного руху UAnimals. Саме він придумав назву «Собача вбиральня» для спеціального смітника з біопакетами. Разом з ним Дмитро розробив першу «Собачу вбиральню» на основі подібних американських аналогів.

«Собача вбиральня» — це металева конструкція з інформаційним стендом, смітником та диспенсером з пружиною для пакетиків. Такі смітники Дмитро зі своєю командою однодумців спочатку встановлювали у парках та скверах столиці власним коштом. За рік у Києві з'явилися близько 150 подібних смітників для собак.

«В різні часи існування проекту в команді "ЛавГав" була різна кількість людей. Але сьогодні нас в команді троє: я, мій друг і партнер Андрій і наша головна зоофея Надія. На старті був великий інтерес та драйв. Ми витрачали на розвиток та утримання проєкту кошти, які приносив інший бізнес. Але об'єм зростав, і в якийсь момент нам просто перестало вистачати фінансових ресурсів. Тому ми з колегами вирішили створити соціальне підприємство, що має забезпечувати потреби проекту. Створити з соціальної ініціативи закриту екосистему на основі бізнесу. Фактично поставити бізнес на користь громаді», ― ділиться Дмитро.

Так у 2016 році і з'явився соціальний бізнес «ЛавГав», згідно з філософією якого 30% від прибутку витрачається на розвиток та підтримку власної мережі «Собачих вбиралень». А кожна десята «Собача вбиральня» передається до київської мережі, якою опікується ГО «Це наш Київ» абсолютно безкоштовно. Зараз їх понад 700 у Києві, Одесі, Львові та інших містах України.

Не менш знаковим і важливим товаром в лінійці є біопакети для прибирання за собаками. Вони випускаються в двох форм-факторах: універсальні по 100 шт в упаковці вартістю 50 грн та рулонні для персональних контейнерів за ціною 20 грн за 15 шт. Біопакети «ЛавГав» створено зі спеціального полімеру, який розпадається в природі на пил протягом 3 років. А ще вони чорного кольору, абсолютно непрозорі, дуже щільні, міцні і не пропускають запах назовні. В них широке дно, яким зручно захоплювати відходи будь-якого розміру. Такими характеристиками не можуть похвалитись інші українські та іноземні виробники. Крім інтернет-магазину «ЛавГав», їх можна придбати у «Розетці» та в деяких традиційних зоомагазинах. За словами Дмитра, за період існування ініціативи вже реалізовано близько 5 млн. біопакетів, та потреба в них постійно зростає.

На думку Дмитра, найбільш ефективний та простий інструмент впровадження звички прибирати за своїм улюбленцем — встановлення в зоні вигулу «Собачої вбиральні».

«Виявляється, там, де встановлено "Собачу вбиральню", більше 20% людей відразу починають прибирати за собаками. Навіть якщо там закінчились пакети, це місце автоматично стає зоною цивілізованого вигулу тварин, ― розповідає Дмитро. ― Спочатку нову ідею підхопило більш старше покоління. Деякі бабусі починають контролювати та виховувати інших, хто не прибирає за своїм собакою. Таким чином кількість відповідальних власників на цій території швидко зростає. Звичайно, є й такі, хто вперто відмовляється прибирати за тваринами. Але, як показує досвід, таких критична меншість».

У різних країнах власників собак, що не прибирають за тваринами, штрафують на суму від 50 (1614 грн) до 250 євро (17 744 грн). І в Україні є подібна відповідальність за 152 статтею Адміністративного кодексу щодо «порушення правил благоустрою». Суми штрафів — від 340 до 1360 грн. Але досі не допрацьований механізм контролю за власниками тварин та стягнення штрафів.