Город 21.01.2019

Постмодерністський квартал 80-х років, або замок на Подолі

Гуляючи у Києві, недалеко від станції метро «Тараса Шевченка», ви, напевно, потрапляли в цей дивний квартал. Він однозначно ідентифікується як радянський, одночасно маючи стільки нефункціональних архітектурних деталей, що легко загубитися у здогадках, у яку епоху він був побудований.

Постмодерністський квартал 80-х років, або замок на Подолі
Фото: www.ua-travels.in.ua

Ми теж неодноразово гуляли цим кварталом, і у нас він викликав багато запитань, саме тому, натрапивши на матеріал Ua-travels, ми не встояли та вирішили, з дозволу редакції, передрукувати матеріал про постмодерністський квартал 80-х років. Далі ― авторський текст Тетяни Кабакової без змін. 

Як проектували квартал

Це місце – одне з найулюбленіших у Києві, я завжди воджу туди своїх друзів та гостей і хотіла розповісти про нього з першої ж миті, як його побачила, але мала лише фотографії, яких було недостатньо для повноцінної розповіді. Довгий час я не могла відшукати жодної згадки про цей квартал та його авторів, помилково приписувала авторство архітектору Віктору Розенбергу, який проектував приблизно у той самий час квартал в іншій частині Подолу. Аж поки я випадково не потрапила на презентацію статті-інтерв’ю з одним з авторів цього незвичного проекту і на зустріч з іншими авторами. Тож ось вона – історія про київський постмодерн.

Авторами проекту є Георгій Духовічний, Тетяна Лазаренко, Леонід Мороз та Юрій Шалацький. Саме з останнім було записане презентоване інтерв’ю, тож більшість фактів записано з його слів.

Ця мапа окреслює будівлі кварталу, кожній будівлі призначено номер (за проектом), ці номери потім будуть зустрічатися в тексті і в підписах фотографій, щоб легше було зрозуміти про що саме йде мова. Зеленим означені старі будівлі, що були зруйновані, чорним – те, що не було побудовано.

Схема:www.ua-travels.in.ua 

Початок проектування кварталів, обмежених вулицями Оболонською, Оленівською, Межигірською та Кирилівською, – 1979 рік. Ці квартали офіційно знаходилися не в історичній частині, а в промзоні, тож до проектувальників було менше вимог. Тим не менш, однією з вимог була висотність – не більше 7 поверхів по Межігірській та 4 поверхи по Кирилівській, щоб відкривалася панорама на історичні пагорби Щекавицю та Юрковицю. Неймовірне щось, як на наш час, на жаль. Дивіться як зменшено висотність будівлі №16 в сторону пагорбів.

Будинок №16. Вигляд зі сторони Оболонської. Фото:www.ua-travels.in.ua 

Також архітектори враховували вже існуючу забудову: радянські будівлі та унікальні дореволюційні будинки. Останні намагалися зберегти, тож розробляли новий проект з урахуванням цього сусідства. Наприклад, у кварталі, де зараз побудовано нову церкву, колись знаходився католицький притулок. Він мав готичні форми і ці форми було враховано при проектуванні навколишніх будівель. Але, на жаль, зараз там пустир (будинок зруйнували, щоб зробити щось нове, але знайшли старовинні –  і натомість там тепер новобудова у вигляді дерев’яної церкви). В результаті ані проект не завершено (там повинен був бути дитячий садок), ані оригінальну готичну споруду не збережено.

Вигляд зі сторони Юрківської на пустир, на задньому плані №1. Фото:www.ua-travels.in.ua

Деякі будинки мають якісь свої подільскі прототипи. Наприклад, кафе на розі Юрківській і Костянтинівській – перегукується з будинком Петра. На жаль, кафе повністю перебудували на помпезну сільську хату зі стріхою. Дуже пасує до нової дерев’яної церкви неподалік, але не пасує до всього іншого. Сором. Маю надію, що колись власник будівлі зрозумію цю помилку і відновить початковий вигляд.

Будинок Петра ліворуч і Кав’ярня «Щекавиця» до перебудови праворуч. Фото: журнал «А+С» 

Мій улюблений будинок – замок. Цей будинок як сюрприз: заходиш з перехрестя Костянтинівської і Юрківської у височенну арку з колонами, ніби крізь середньовічні ворота. Потім трохи через сад  –  і тут на пагорбі він! Справжній замок! В кутових баштах ліфти, під пагорбом – канали для видалення сміття. Це трансформаторна підстанція і голуб’ятня! Голуб’ятня це, взагалі, реверанс в сторону старого Подолу, зворушлива повага до традицій. Тут повинен був висіти ліхтар. Правда ж, виглядає як місток між двома стінами фортеці?

Будівлі проектувалися з урахуванням вуличного шуму: у двір виходили спальні, на вулиці з трамвайними коліями – кухні й загальні кімнати.

У проекті було закладено виключно пішохідне використання будинків, що зараз, звісно, нікого не турбує і власники автівок поступово відвойовують простір серед затишних палісадників та публічних просторів, призначених для людей. Але коли архітектори роблять цілісний проект кварталів, а не точкову забудову двору, то це не так вже й просто зробити – існують якісь чисто фізичні перепони у вигляді парканів або сходів, які не дозволяють автовласникам заповнити весь простір автівками.

Як будували квартал

На жаль, будівництво кварталів прийшлося на час перебудови і навіть трохи на буремні перші роки незалежності зі всіма наслідками: нестачею будівельних матеріалів, коштів, будівельних бригад. У той самий час, зі слів авторів, саме цей бардак дозволив трохи послабити обмеження, які діяли у радянському союзі для архітекторів.

Саме через нестачу коштів були обрані не зовсім якісні матеріали для будівництва, і тому будинки не мають запланованого вигляду. І саме через нестачу коштів вирішено було віддати будівництво на госпрозрахунок. Тобто будівельники самі будували собі квартири. З одного боку, це чудова ідея втілити проект у життя і водночас надати житло людям. З іншого, це був доволі ідеалістичний проект для простого робітника, якому було не до збереження у майбутньому всіх архітектурних задумок. Архітекторами навіть було створено проект для заскління балконів, але жоден власник балкону до них з цим не звернувся.

Двір №5. Фото:www.ua-travels.in.ua

Автори проекту розповідали, що на початку намагалися переконати людей не склити галереї та відкриті балкони і тераси, бо це ж такий привілей – мати власну терасу, зелений сад. Але аргументи були залізні – повне непорозуміння з сусідами, засміччення публічних просторів, крадіжки та інше. Автори кажуть, що проект не був реалізований навіть на 50% через велику кількість обмежень, недопрацювань зі сторони забудовників та інших причин.

Що не побудували або зруйновали

Розібрали на цеглу стару аптеку, яка була опорним будинком під час проектування, і тепер досі на її місці –  брудний, неохайний газон. Разом з перебудованою кав’ярнею із зіпсованим першим офісним поверхом всю ідею перехрестя спотворено. 

Аптека 80-х рр. XX ст. Фото:www.podol.ho.ua

Про непобудований дитячий садок і зруйновану готичну будівлю вже згадували. Там, де зараз розташовані корти і незрозумілі торгівельні приміщення повинен був бути сквер.

Фото:www.ua-travels.in.ua

Загубилися при будівництві або втрачені потім малі архітектурні форми: перед будинком-замком повинна була стояти дитяча горка у вигляді слона, сонячний годинник, скульптура фрегат, освітлення і благоустрій в середині кварталів.

На даху бойлерної повинна була бути кав‘ярня, там стояли лавочки зі столами і була цікава стеля, ніби з мережева. Це все було зруйновано. Зараз вхід на дах бойлерної закритий. Ідея амфітеатру не проглядається.

Дах бойлерної. Фото: журнал «А+С» 

Одна з моїх улюблених деталей – тумба для афіш, на якій, за словами авторів, не було жодної афіш за весь час існування.

Фото:www.ua-travels.in.ua

Наостанок я хочу подякувати всім авторам проекту: Юрію Шалацькому, Георгію Духовичному та Леоніду Морозу, які на презентації додали багато деталей до статті в журналі «А+С», автору інтерв’ю і засновнику журналу Борису Єрофалову та всьому колективу самого журналу. Дякую авторам також за те, що вони дуже стійко і без зради висловлювалися про подальше життя свого проекту (скоріш за все, дається взнаки той дзен, що був напрацьований за довгий час роботи з українськими замовниками).

Одна з найкращих думок, яку я почула на презентації, стосувалася мешканців і власників приміщень (не дослівно): «Це наш народ, іншого у нас з вами немає, і працювати варто з тим, що є».

Читайте також: «Тест. Спасетесь ли вы от гриппа?»

0%
91%
0%
9%
Город 29.12.2018
Вспомнить все. Что читали в 2018 году

На что кликали, чем интересовались и что обсуждали.

Вспомнить все. Что читали в 2018 году
Фото: Multiplex

Еще один год скоро станет историей, а вместе с ним и яркие события, будоражащие происшествия и курьезы. В пятом выпуске спецпроекта «Вспомнить все» мы собрали наши самые читаемые, а значит, и лучшие материалы этого года. В них ― все, чем жил город.

Топ-10 самых читаемых новостей

1. В Киеве открылся кинотеатр, где все сеансы стоят 50 грн

Как хорошо, когда хоть что-то дешевеет. А еще лучше, когда цену снижают навсегда. Например, как это сделали в кинотеатре Multiplex в «Караване». Теперь там действует Fix Price ― билеты на все сеансы вне зависимости от фильма, времени показа и места стоят 50 грн. И еще один бонус ― безлимитные напитки всего за 29 грн. Ну чем не кайф?

2. Под Киевом обнаружен новый памятник богатству и успеху

Это не то, о чем вы подумали. Тереть кому-то нос и кидать монеты в фонтан со словами «Деньги, любите меня» негде. Потому что речь в этой новости идет о роскошном особняке в элитном районе Конча-Заспы. Принадлежит он бизнесмену Дмитрию Дронову, который возглавляет газораспределительную компанию «Киевоблгаз». По сообщениям СМИ, мужчина мог быть одним из покупателей телеканала ZIK.

Фото: скриншот видео

3. На Майдане заметили девушку без комплексов 

Летом в самом центре города девушка, не стесняясь, сняла штаны и присела на газон справлять нужду. Согласны, очень невоспитанно. Правда, как оказалось, у женщины есть психическое расстройство, и контролировать свое поведение она не может. В конце концов, жители города сошлись во мнении, что в таком случае осуждать «хулиганку» за ее поступок не стоит.

Фото: скриншот видео

4. В дорогом столичном ресторане официант запустил тортом в лицо посетительнице

В тот день официанты, как обычно, показывали посетителям в зале фирменные торты ― в этом ресторане так делают каждый час. Подошли официанты и к девушкам за столиком. Гостьи еще до этого вели себя агрессивно и мешали отдыхать другим посетителям. А при виде тортов и вовсе сорвались: начали унижать официантов, грубить им и громко ругаться матом. За что их и «угостили» этими же тортами. Мы не беремся судить, кто в этой ситуации прав, но знаем точно, что официанты ― это не обслуживающий персонал, а люди, которые выполняют свою работу. И относится к ним нужно уважительно.

Фото: скриншот видео

5. Киевлянам рассказали, откуда в городе так много бабочек

В июне Киев заполонили бабочки. Красота была неописуемая! А все из-за теплой весны, которая началась в этом году очень рано. В первый теплый день выжившие в тайниках бабочки отложили много яиц. В мае они быстро развились и окуклились. А как только прошел дождь, куколки лопнули, и все бабочки дружно вылетели. Бабочки эти, кстати, называются «многоцветницы черно-рыжие».

Фото: Facebоok / ugnivа

6. Киев «смыло» дождем: под водой оказались улицы и автомобили

Апокалипсис по-киевски произошел в конце июля. После сильного ливня столичные улицы ушли под воду, автомобили и прилавки уличных торговцев «смыло» водой, а некоторые переходы и транспортные развязки затопило. Многие киевляне отнеслись к потопу с юмором. Говорили, что по городским каналам теперь будут плавать гондолы, стоимость проезда в которых будет 8 грн, и шутили, что новый герб Киева ― Нептун.

Фото: Facebook

7. На Подоле открылся ресторан с морепродуктами за 33 гривны

Событие из серии кинотеатра Multiplex в «Караване», где все сеансы стоят по 50 грн. В sea-food ресторане Oyster & co меню сделали минимальным, чтобы не пришлось долго выбирать, а цены — максимально демократичными. Например, устрицы и аргентинская креветка стоит там всего 33 грн, а мясо мидии и черноморские креветки — 44 грн.

Фото: Naprosecco. Oyster & co

8. «Ты не девушка, ты пыль»: чиновник МВД угрожал студентке расправой за отказ в интимном контакте

История, которую обсуждала вся страна. Якобы Александр Варченко, замдепартамента защиты экономики Украины, угрожал студентке Наталье Бурейко из-за отказа в сексе. Девушка познакомилась с Варченко в соцсети Tinder, но вскоре решила прекратить общаться с ухажером, поскольку тот агрессивно навязывал ей необходимость интимной близости. А когда Варченко якобы стал угрожать Бурейко расправой, она рассказала обо всем в Facebook. И понеслась. Взаимные обвинения, полиция, прокуратура, исчезновение девушки. Варченко, конечно, все отрицал. И правильно, ведь скандал в итоге оказался фейком. Позже Наталья Бурейко призналась, что передала пароль от своей страницы знакомому, который на этом скандале предложил ей немного подзаработать. По подозрению в инсценировке всего этого спектакля задержали два человека ― блогера Барабошко и политтехнолога Петрова. Им уже избрали меру пресечения, сейчас идет следствие. Будет ли их вина доказана, пока неизвестно. 

Наталья Бурейко. Фото: Facebook

9. В Киеве открылся отель для занятий сексом

Это первое подобное место в Украине. Здесь можно разнообразить свою сексуальную жизнь и воплотить в реальность эротические фантазии. Семь тематических комнат, плетки, наручники, хлысты и цепи. Как говорится, приходите, не пожалеете.

Фото: отель Cherry Twins

10. В Киеве разыскивают мечтательную девушку со снимка с Lamborghini

Жутко популярной фотография стала шесть лет назад, когда ее только опубликовали в сети. Все пассажиры маршрутки с интересом рассматривают стоящий рядом Lamborghini, и только одна девушка среди них мечтает о чем-то своем и не обращает внимания на авто. Эту пассажирку маршрутки и ищут.

Фото: Roman Grabezhov

Топ-10 самых читаемых статей

1. Якщо набридли матюки: як правильно лаятися українською

Инструкция, как красиво и пристойно выражать свои эмоции. Да еще и на украинском языке. Так что больше никаких «иди на три веселых». Теперь только наше родное «йди під три чорти» или «йди до біса».

Фото: народные гуляния в Мамаевой Слободе

2. На районе: гастрономический гид по Подолу

Все лучшие заведения Нижнего Города в одном месте. Здесь и пиццерия, и гастробар, где готовят целых 9 видов котлеты по-киевски, и итальянский ресторан, и… В общем, если вы любите Подол также, как любите вкусно поесть, читайте наш материал.

Фото: ресторан «Хуторець на Дніпрі»

3. В КГГА, метро и на заводе: 6 столовых Киева, где можно недорого поесть

Да-да, пообедать в Киеве можно не только в ресторанах, барах и прочих заведениях общепита. Обычные столовые в столице все еще существуют. Мы предлагаем пообедать в компании с чиновниками КГГА, сотрудниками метрополитена и даже с работниками Минюста.

Фото:www.101biznesplan.ru

4. Киев 1950-х: как шпионы ЦРУ описывали жизнь в столице

Сложно поверить, но еще каких-то 70 лет назад Киев почти полностью был украиноязычный. А жители города никогда не обсуждали политику с незнакомцами, в поездах или где бы то ни было. Сейчас это кажется чем-то фантастическим.

Фото: bigpicture

5. Где искать самое необычное мороженое Киева: топ-9 мест

Текст для тех, кто любит мороженное, особенно если оно необычное. Например, с кориандром, бейлисом или базиликом. Омномном, в общем.

Фото: Mr. Pops

6. Пять наивных вопросов о киевском метро

Познавательный материал, в котором раскрываются некоторые секреты столичной подземки. Есть ли там туалеты, почему в метро не пускают босиком и как поезда «ныряют» под землю. Мы пользуемся подземкой каждый день (ну или почти), а знаем о ней немного. Предлагаем узнать больше.

Фото:instagram@tryohgranka

7. Найди меня: где искать спрятанные киевские шоурумы

В Киеве можно купить что угодно. Правда, место, где это что угодно продается, зачастую сложно найти. Вроде и по навигатору шли, и пришли, куда нужно, а шоурума все нет и нет. Мы не только собрали гайд по крутым шоурумам столицы, но и подробно рассказали, как их найти в лабиринтах из зданий.

Фото:www.superhotel.kiev.ua

8. Ничего лишнего: куда девать ненужные книги в Киеве

Если вместо одежды в шкафу у вас лежат книги, вместо посуды в кухонном шкафчике ― опять книги, и вообще во всем доме вокруг вас слишком много книг, вам точно нужно прочитать этот материал. В нем мы рассказываем, куда девать повести, рассказы и поэмы. Оказывается, необязательно отправлять их в мусорку или в печку.

Книжный рынок на Петровке. Фото:www.weekend.today 

9. Чи грамотніші ви за старшокласника? (тест)

Экспресс-вариант для проверки своих знаний. Что вы уже забыли, а что еще помните? По результатам сразу видно, кто чем занимался в школе.

Фото:www.craftdepot.ru

10. Стесняюсь спросить: чем пахнет в метро и на вокзале?

Всем жителям Киева этот запах точно знаком. Но вряд ли кто-нибудь, кроме сотрудников метрополитена или железной дороги, знает, откуда он берется. Мы решили всех просветить и рассказать об этом. Нам, кстати, этот запах нравится.

Креозот ядовит и может вызывать нервные расстройства. Фото: Mykhailo Dorokhov (Flickr.com) 

Читайте также: «Вспомнить все. Как изменился Киев в 2018 году (часть I)»

12%
88%
0%
0%
Город 22.12.2018
«НашКиїв Awards: Санта Року 2018». Как определят победителя

Финал уже скоро!

«НашКиїв Awards: Санта Року 2018». Как определят победителя

20 декабря завершилось народное голосование за лучшего Санту столицы 2018 года. По новым правилам, выбирать победителя, помимо жителей Киева, будет еще и жюри. От кого будет зависеть результат голосования и как будут выбирать «Санту року 2018», читайте в нашем материале.

Про премию

Так сложилось, что в СМИ превалирует негативная новостная повестка. Плохие новости люди читают больше, чем хорошие. И статистика это подтверждает — статьи об авариях, пропавших людях, избиениях и грабежах собирают намного больше просмотров, чем, условно, победа наших спортсменов или запуск нового крутого электронного сервиса.

Именно поэтому мы решили, что кто-то в этом городе должен говорить о хорошем, и запустили премию «НашКиїв Awards: Санта Року 2018».

Как это было в прошлом году

В конце 2017 года мы впервые запустили народную премию. Среди 40 «Сант» лучшим жители Киева признали бизнесмена, писателя и мецената Гарика Корогодского. Свои голоса за него отдали 2683 человека.

Голосование проходило на открытой онлайн-площадке, которая легко «вшивалась» в сайт, и также легко была доступна для накруток. Из-за этого нас обвинили в необъективности. Поэтому в 2018-м мы провели работу над ошибками.

Как будут выбирать Санту-2018?

По новым правилам, выборы Главного Санты проходят в два этапа: сначала голосуют читатели, потом — жюри.

Чтобы максимально защитить читательское голосование, мы создали собственную систему голосования. Мы не утверждаем, что ее невозможно взломать, но теперь каждую такую попытку мы можем отследить и принять меры.

Мы не утверждаем, что ее невозможно взломать, но теперь каждую такую попытку мы можем отследить и принять меры.

Еще одна гарантия объективности выбора победителя — экспертное жюри. Мы пригласили людей, которым сами доверяем и которым доверяют наши читатели.

В состав жюри премии «НашКиїв Awards: Санта Року 2018» вошли:

  • Лесь Подервянский, писатель, художник, драматург;
  • Юрий Макаров, журналист, член правления Национальной общественной телерадиокомпании Украины;
  • Олег Дроздов, архитектор, автор проекта «Театра на Подоле»;
  • Сергей Лобойко, соучредитель Общественного бюджета Киева, директор Центра развития инноваций;
  • Дмитрий Федоренко, IТ- и медиа-предприниматель, соучредитель НашКиив.UA и диджитал-агентства Seventeam;
  • Екатерина Алымова, председатель правления ГО «Это наш Киев», соучредитель концертно-образовательной платформы Kyiv Contemporary Music Days.

Шесть человек из разных сфер, неравнодушных к Киеву, у каждого из которых есть репутация и авторитет. В закрытом режиме они выберут по три кандидата на звание «Санты года 2018». Каждый из экспертов поставит трем своим фаворитам оценки от 1 до 3, где «3» получит наиболее подходящий на звание «Санты» кандидат. «Сантой года 2018» станет тот, кто по итогам голосования жюри наберет наибольшее количество баллов от экспертов.

Для нас это большая честь и большая ответственность — выделить из большого количества активистов Киева именно того, кто действительно соответствует званию «Санты года». И я уверен, что в этом году результат удовлетворит всех, так как «Сантой года» достоин стать каждый из 50-ти номинантов, — говорит Дмитрий Федоренко, основатель НашКиев.UA.

Имя победителя премии «НашКиїв Awards: Санта Року 2018» будет храниться в тайне до церемонии награждения, которая пройдет 25 декабря в Urban Space 500. Именно на ней Киев узнает, кто стал его главным благодетелем в этом году. 

20%
80%
0%
0%
Город 03.12.2018
Київ доступний. Де в столиці шукати інклюзивні місця

Жодних бар'єрів!

Ульяна Пчелкина на Арт заводе «Платформа». Фото: Саша Птааг

В Міжнародний день людей з інвалідністю ми підготували для вас підбірку доступних місць столиці: театри, музеї, ресторани та кав'ярні. Їхній простір облаштованих з урахуванням потреб людей з інвалідністю.

Мистецький Арсенал

Мистецький Арсенал — культурно-мистецький та музейний комплекс. Його працівники слідкують за тенденціями європейського музейництва та втілюють їхні практики в Києві. Власне, сама експозиція музею свідчить про те, що старий формат віджив своє.

Перший поверх Арсеналу повністю пристосований для пересування людей на візках та батьків з дітьми у візочках. Самих кураторів та медіаторів спеціально навчали, як поводитися із людьми з інвалідністю.

Перший поверх Арсеналу повністю пристосований для пересування людей на візках та батьків з дітьми у візочках. 

На виставці «Бойчукізм. Великий стиль» куратори організували окремо 7 об’ємних експозицій, аби незрячі могли на дотик відчути картини.

Анна Філіпова, медіаторка Мистецького Арсеналу, у інтерв'ю для ArtUkraine розповідає: «Спеціальні організації провели для нас інструктаж та розповіли як поводити себе з людьми з інвалідністю. Якщо у людини ДЦП, то її варто попереджати про зміни в обстановці: яскраве світло, темні штори. Загалом, будь-що, що може їй заважати або шкодити. У мене нещодавно була перша екскурсія з глухонімими. З нами був сурдоперекладач. Єдине що, мене завчасно попередили, щоб я багато не жестикулювала, бо вони починають читати мої жести як мову».

Експозиція для незрячих у «Мистецькому Арсеналі». Фото: Валерія Діденко

Театр на Подолі

Скандальний театр на Андріївському узвозі, що ввели в експлуатацію в жовтні минулого року, пройшов кілька етапів зневіри у киян. Спершу йшлося про відкриття торгово-розважального центру, пізніше громадські активісти були обурені зовнішнім виглядом будівлі.

Чорна коробка, що не вписується в загальний стиль міста, насправді всередині облаштована з урахуванням потреб усіх відвідувачів. Зручне фойє театру не має бордюрів або підйомів, які інвалідний візок не здолав би.

Зручне фойє театру не має бордюрів або підйомів, які інвалідний візок не здолав би.

В театрі також є ліфт для людей на візках. Він ширший. Ним можна піднятися на верхній поверх до зали. Для глядачів з вадами зору по всьому театру розклеєні яскраві наліпки. Для перегляду вистави є спеціальний звукоряд з коментарями усього, що відбувається на сцені.

Дістатися самого театру — справжнє випробування для людей на візках. Проте всередині на них чекають усі зручності.

Фойє театру на Подолі. Фото: texty.org.ua

Національний театр оперети

Протягом жовтня та листопада у рамках проекту «Арт-дія-інклюзія» в Національному театрі оперети пройшли кілька вистав, що супроводжувалися аудіодискрипцією. Такий звуковий супровід часто називають тифлокоментарем.

Між репліками героїв коментатор стисло описує те, що відбувається на сцені. Або, у випадку з кіно, у кадрі. В Україні така практика лише починає зароджуватися, тому її нечасто можна зустріти в театрах.

В рамках проекту «Арт-дія-інклюзія» в Національному театрі оперети пройшли кілька вистав, що супроводжувалися аудіодискрипцією.

Наприклад, у Новому драматичному театрі на Печерську таку ініціативу лише починають впроваджувати в життя.

Проект «Арт-дія-інклюзія» в Національній опереті України. Фото: operetta.com.ua 

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

Музей працює із людьми з порушеннями зору вже 10 років. Зокрема, над «Абеткою мистецтва» — адаптованим для слабозрячих дітей букварем.

Також з жовтня музей почав проводити екскурсії для незрячих «Мистецтво на слух і дотик». У музеї заборонено торкатися старовинних експонатів, проте екскурсоводи дають можливість відчути твір мистецтва через інші органи чуття: понюхати спеції, торкнутися рами, уявити картини через опис кольорової гами та емоцій.

В музеї заборонено торкатися старовинних експонатів, проте екскурсоводи дають можливість відчути твір мистецтва через інші органи чуття: понюхати, торкнутися рами, уявити картини через опис кольорової гами та емоцій.

Від сьогодні Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків розпочинає водити екскурсії з аудіогідом, або аудіодискриптивні екскурсії. Для більшості країн світу така практика є звичною, проте в Україні це чи не перший такий випадок.

Екскурсії для незрячих у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Фото: the-village.com.ua 

Сім’я ресторанів Дмитра Борисова

Мережа ресторанів «Сім'я ресторанів Дмитра Борисова» другий рік займається облаштуванням своїх закладів відповідно до потреб людей з інвалідністю. Кожен новий ресторан, який відкривався із 2016 року, відповідає всім нормам.

В «Останній Барикаді» незрячі можуть користуватися меню зі шрифтом Брайля.

Наприклад, пандуси, ліфт та адаптовані санвузли — обов'язковий інвентар. В «Останній Барикаді» незрячі можуть користуватися меню зі шрифтом Брайля. До речі, поєднання тексту чорнилами та шрифтом Брайля виглядає дуже органічно.

Також на етапі тестування зараз знаходиться система BeWarned, яка дає можливість людям з порушеннями слуху комунікувати з офіціантом. Слова останнього конвертуються у текст, що надсилається в спільний з гостем чат.

Вбиральня в одному в ресторанів Діми Борисова. Фото: bzh.life

McDonald's

Українське товариство сліпих (УТОС) допомогло мережі ресторанів McDonald's адаптувати їхнє меню для незрячих. Виглядає воно як книжечка на спіральці.

Таку ініціативу реалізували рік тому. McDonalds став першим закладом, який замовив створення таких меню на всю мережу ресторанів.

Меню для незрячих. Фото: mcdonalds.ua

«Хармс»

Юля Костяна, керуюча «Хармс» розповідає, що до переїзду заклад знаходився на Михайлівській площі. Встановити пандус там було технічно неможливо. На новій локації поступово почали облаштовувати простір.

Спершу з'явилося меню шрифтом Брайля, після цього — пандус. Також у закладі адаптована під інвалідний візок вбиральня. Весь простір організований таким чином, аби людина на візку могла вільно пересуватися. Столи невисокі.

Спершу з'явилося меню шрифтом Брайля, після цього — пандус. Також у закладі адаптована під інвалідний візок вбиральня.

Дмитро Щербатюк — автор проекту «Доступно UA», який спрямований на виявлення таки доступних локацій для людей на візках. «Хармс» — один із небагатьох закладів, які Дмитро рекомендує.

Пандус в«Хармсі». Фото: bzh.life

Арт завод «Платформа»

Арт завод «Платформа» — творчо-культурний комплекс та інтелектуальний кампус. На його території проходять масштабні культурні та освітні події.

Комплекс займає велику територію, більша частина якої адаптована для людей на візках. Пандуси та відсутність бордюрів полегшують пересування.

На території Арт заводу «Платформа» є кілька «тихих зон», де люди з ментальними порушеннями можуть провести час.

Також на території Арт заводу Платформа є кілька «тихих зон», де люди з ментальними порушеннями можуть провести час.

Безбар'єрний простір на Арт заводі «Платформа». Фото: gloss.ua

Київський зоопарк

Зоопарк зараз реконструюють. Після завершення будівельних робіт обіцяють облаштувати таблички зі шрифтом Брайля, де будуть дані про тварин.

Вбиральні будуть адаптовані під класичний інвалідний візок, а умивальники будуть двох рівнів: стандартної висоти та нижчі.

Керівництво зоопарку обіцяє безбар’єрний простір для людей на візках: пандуси на вулиці та у приміщеннях. Вбиральні будуть адаптовані під класичний інвалідний візок, а умивальники будуть двох рівнів: стандартної висоти та нижчі.

Реконструкція завершиться невдовзі, проте зоопарк працює у звичному режимі: на час будівельних робіт його не закривали.

План реконструкції Київського зоопарку. Фото: zoo.kiev.ua 

Попри те, що наразі інклюзія та доступність на порядку денному, не всі заклади поспішають робити себе доступним для кожного. 

Читайте також: «No drama, please. Позитивні історії з ВІЛ-позитивного життя».

0%
100%
0%
0%
Город 26.11.2018
Тест. Какая киевская достопримечательность находится позади вас

Своими результатами вы можете поделиться в соцсетях.

Тест. Какая киевская достопримечательность находится позади вас
Фото:www.medium.com

Узнать на фото Софийский собор или Бессарабский рынок все жители столицы смогут без проблем. А если отвернуться и посмотреть, что находится у вас за спиной? Как легко вы сможете назвать достопримечательность, если на снимке будет вид напротив нее?

Читайте также: «Киев 1950-х: как шпионы ЦРУ описывали жизнь в столице»

43%
53%
1%
3%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com