TAYANNA, або ж Тетяна Решетняк, живе у Києві з 16 років. Для рубрики “Про Київ” співачка поділилася, де наповнюється енергією у столиці та чому асоціює місто з “хлопцем, який рано подорослішав”.
— Чи маєте ви улюблені кав’ярні, бари та заклади в Києві? Чому вони?
Звісно, є декілька! Одним із таких є ресторан "Канапа" на Андріївському узвозі, який ховається поміж автентичних будівель та сувенірних магазинів. Це не просто заклад, де можна скуштувати вишукані страви, а справжня ода київській історії та культурі, тому що там ти себе відчуваєш точно не у 2024 році. Тут кожна деталь – від інтер'єру до страв на столі – ніби розповідає свою неповторну історію, даруючи відчуття старого міста з ноткою сучасності.
Ще одне моє улюблене місце – книгарня-кав'ярня "Сенс" на Хрещатику. Там панує особлива гармонія між затишком і мудрістю. Аромат свіжої кави змішується з шелестом книжкових сторінок, створюючи простір, де можна сховатися від метушні та поринути у власні роздуми або черпати натхнення з літератури. Кожен раз дивуюсь, що прямо в серці столиці можна так втекти від реальності.
— Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати трушний дух міста?
Якби я зустрічала друзів, які приїхали до Києва вперше, обов'язково повела б їх гуляти Подолом, зокрема Андріївським узвозом. Це одна з найстаріших вулиць міста, де все ще відчувається дух старого Києва. Колись тут була культурна артерія, місце, де зустрічалися митці, поети, інтелігенція, а сьогодні це чарівна вулиця з художніми галереями, затишними кафе й автентичними будівлями, що розповідають історію кожним своїм каменем. Щоб відчути творчий Київ, треба йти сюди.
— Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Для мене справжній відпочинок – це бути поруч із близькими людьми, відключивши телефон і просто насолоджуватися моментом. Київ дає для цього безліч можливостей. Я обожнюю затишні прогулянки ботанічним садом і довгі вечори біля Дніпра, коли можна милуватися заходом сонця і спілкуватися з рідними моїй душі людьми.
— Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Я люблю Київ за його неповторну енергетику – тут є щось особливе в кожному закутку, кожній вулиці. Я люблю Київ за людей, які тут живуть, за їхню щирість і відкритість. Але іноді мене засмучує те, як швидко місто росте і розвивається, і при цьому втрачає дещо зі своєї первісної краси та автентичності. У гонитві за новим ми іноді забуваємо цінувати старе. А ще, не люблю київські затори!
— Якби столиця була людиною, то якою?
Якби Київ був людиною, то це був би навічно молодий і гарний хлопець, який рано подорослішав. Він мудрий не за роками, бо бачив і пережив багато, але зберіг у собі юнацький запал, надію і віру в майбутнє. Це той, хто ніколи не здається, хто вміє долати труднощі, і при цьому залишається світлим і життєрадісним, попри все.
