Дизайнерка Лілія Літковська народилася в Києві, дитинство провела в Бучі та Трипіллі. У студентські роки Лілія почала досліджувати його “в усіх аспектах та тонкощах, які продовжую відкривати для себе і досі”.
У рубриці “Про Київ" дизайнерка розповідає, де її місця сили у столиці та в якому барі можна за стійкою поговорити про все на світі.
Чи маєте ви улюблені кав’ярні, бари та заклади в Києві? Чому вони?
У Києві багато місць, які хочеться постійно досліджувати. Вони поділяються для мене на ті, до яких я ще не дійшла, і ті, які вже стали улюбленими. Мій особистий вибір завжди залежить від настрою та того, кого хочеться зустріти сьогодні. Наприклад, я люблю “Афтернун” на Подолі за їхню матчу, а на Золотих Воротах – One Tea Tree за вибір дивовижних чаїв. На десерт неодмінно веду друзів до Milk Bar. Є також Saint Bar, де завжди можна поговорити за стійкою про все на світі. А ще окреме задоволення – це випадкові зустрічі в Кудрявці або можливість просто посидіти у “Каштані” та поговорити з круками.
Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати трушний дух міста?
Починаємо біля Золотих Воріт — тут відразу відчувається серцебиття міста. Повз дзвіницю Софії Київської проходимо до Андріївської церкви й скульптури-лавки на Пейзажці, яку я подарувала місту у 2011-му. Далі спускаємось на Володимирську гірку, ловимо панораму Дніпра і їдемо в Голосіївський ліс, де ростуть трьохсотлітні дуби. Продовжує екскурс в історію Кирилівською церквою з її тисячолітніми фресками. Фінал маршруту — Аскольдова могила та набережна: тиша, вода і душа Києва. Для знайомства з українським мистецтвом — галерея Stedly Art. І звісно ж LITKOVSKA Basecamp.
Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Я люблю рух і знаходжу в ньому нові сили, особливо якщо це має мету, як-от участь у благодійному марафоні на підтримку бійців Азову. Відпочинок для мене — це також зустрічі з друзями, які зараз набули особливої ваги й стали справжніми моментами щастя. Люблю заходити до книгарень, бо там можна знайомитись із новими людьми й бачити, як народжується нове суспільство.
Але іноді найкращий відпочинок — просто виїхати за місто, щоб трохи побути в тиші, перезавантажитись і набратись сил.
Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Я люблю Київ, бо з ним пов’язані покоління моєї родини — тут народилися моя мама, я і моя донька. І кожного разу, коли бачу, як вона тут усміхається, розумію, скільки це місто нам дарує.
Не можу сказати, що не люблю Київ — це не мій випадок. Я завжди відчуваю до нього любов і знаю, що він відповідає мені тим самим.
Якби столиця була людиною, то якою?
Важко уявити її як конкретну постать, бо це має бути хтось монументальний, людина, що стоїть на своєму, тримається своєї правди, вміє любити та вірити. На думку спадає Тарас Бульба.
