1 бонус — “Колекціонер”. Усі учасники, які зберуть та активують повну колекцію карток в ігровому вебзастосунку, розділять призовий фонд до 250 000 USDT (це близько $250 000).

2 бонус — “Майстер Удачі”. Усі, хто активують картки одних і тих самих гравців, мають можливість отримати по 1000 USDT кожен (близько $1000). Також бонус можна отримати, тапаючи по “Удачі” гравця в ігровому вебзастосунку. Що це за “Удача”? У кожної картки в колекції карток є рівень “Удачі” за замовчуванням (100 одиниць). Якщо учаснику випадає повторна картка, то показник “Удачі” футболіста подвоюється. “Удачу” також можна накопичувати, якщо просто тапати по картці футболіста в ігровому вебзастосунку. У цьому випадку нараховується 0,1 бала “Удачі”.28 учасників, які матимуть гравця з найбільшою кількістю “Удачі”, і отримають по 1000 USDT кожен.

3 бонус — “Миттєвий бонус”. Усі, хто придбають Епічний сашет (набір з трьох карток), отримають не тільки Епічну, Звичайну або Легендарну картку з гравцем, а й картку з WhiteBIT-бонусом — 0,5 USDT (близько $0,5) на основний баланс користувача на WhiteBIT.

Щоб отримати будь-який з трьох бонусів, треба зареєструватися та підтвердити особу на криптобіржі WhiteBIT.
Фішки, монетки та лего
А що ви колекціонували у минулому
(і чи ностальгуєте за ним)
Згадаймо, як у дитинстві кожен та кожна з нас щось колекціонували. Так, це ті самі наклейки, постери улюблених футболістів, монетки або значки з персонажами мультфільмів 2000-х (привіт, Пікачу). Хтось залишив це у минулому, хтось продав свої колекції іншим “колекціонерам”, а хтось досі збирає пам’ятні речі. Та колекціонування — важливий атрибут нашого дитинства, який сьогодні пробуджує ностальгію і бажання знову щось збирати.

Для таких “дітей міленіуму”, як ми з вами, WhiteBIT разом з Національною збірною з футболу запустили серію колекційних карток із зображенням футболістів збірної. Це 28 карток з українськими футболістами, розділеними на категорії — звичайні, легендарні та епічні. Так, у колекцію можна зібрати Олексія Гуцуляка, Руслана Малиновського, Артема Довбика чи Олександра Зінченка, а загальний призовий пул за зібрану колекцію доходить до $250 000.

Де придбати: у магазинах мережі АТБ. Хто збере усю колекцію, отримають бонуси. Для цього треба просканувати QR-код на картках та активувати їх в ігровому вебзастосунку.
Адже далі троє людей діляться, що колекціонували колись та колекціонують зараз.
І ми їм заздримо!)
А тепер — до ностальгії
LEGO на €10 тисяч
Я колекціоную моделі Lego із серії “Зоряні Війни”. Переважно моя колекція складається із моделей серії для колекціонерів. Середня кількість деталей в такому наборі становить близько 3000-4000. На сьогодні в мене є майже всі найбільші моделі із цієї серії та більшість наборів, що входять до окремої лінійки Star Wars Ultimate Collectors Series. Вони коштують понад €10 000, не враховуючи маленькі ігрові набори, які коштують десь €2 000 додатково.
Історія моєї колекції розпочалась ще в дитинстві. Мене захоплювала можливість реалізувати свою уяву та відтворити те, чого не існує. Це підтримала моя бабуся Орися, яка одного разу купила мені багато наборів китайського конструктора. В певний момент, усі інші іграшки зникли, а китайських конструкторів стала ціла гора, з якої виросло місто. Потім між нами сталася сварка. За декілька днів після інциденту ми увійшли в один із найбільших магазинів із конструкторами в місті Рівне. Стіна висотою 4 метри була всипана різними коробками, в тому числі й Lego Зоряні Війни, які на той момент не були для мене такими цінними. Однак бабуся наполягла, щоб я спробував щось нове. Вона хотіла перепросити за сварку і купити мені нове захоплення. Тоді в мої очі впав той самий, найбільш незвичайний конструктор з усіх, що там були, — Lego Star Wars Три-Дроід. Так і почалося моє захоплення.
З 13 по 20 років я тимчасово перестав збирати колекцію. Однак влітку 2022 року моя легендарна бабуся Орися занедужала на рак, і я почав колекціонувати знову. На жаль, зараз вона не з нами, але всі зібрані моделі я присвячую їй.
На сьогодні в моїй колекції понад 20 колекційних моделей Lego, і список стає тільки більшим. Наприклад, у мене є “Сокол тисячоліття” та колекційна Зірка Смерті. Хоч “Зоряні Війни” і є моїм основним фокусом, я також з радістю доповнюю колекцію наборами з незвичайною конструкцією, або чимось неймовірно красивим — як місто ельфів Рівендел (всесвіт “Володаря Кілець”). Воно б точно викликало захват у бабусі Орисі.

Колекціонування для мене — ціла низка емоцій, спогадів та пристрастей. Це спогади про безтурботне дитинство та сотні походів в іграшкові магазини з бабусею. А ще можливість володіти легендарними обʼєктами з улюбленого всесвіту Star Wars та незвичайна діяльність, що випадає із рутини та стандарту мого життя.
Антон Кондратюк
айтівець
Не пам’ятаю, коли вперше почала щось колекціонувати. Думаю, як і всі діти 90-х — початку 2000-х, це були якісь наклейки або значки. Маю один спогад про фішки з покемонами. Тоді я йшла з родиною набережною Гурзуфа у Криму і загубила фішку з Пікачу. О, яка в мене була істерика — мама не знала, що робити й де шукати ту нещасну фішку.

Серйозно і системно я збирала науково-популярні журнали для дітей. А у підлітковому віці перемикнулася на інше колекціонування — мінігітар рок-музикантів 70-80-х років. Це копії гітар культових музикантів епохи old rock (classic rock). Найкрутіша у моїй колекції — гітара Джина Сіммонса з Kiss. Я змінила вже три квартири, а вона досі їздить зі мною.
Мінігітари, які нагадують безтурботне дитинство
Здебільшого я збирала ці гітари, бо тащилася від року кінця 20 століття. Далі мої смаки трохи змінилися, але олд рок досі викликає в мене щось таке рідне і дуже драйвове всередині. І хоча гітари мали б символізувати саме це захоплення, сьогодні вони нагадують мені про період безтурботного дитинства. Я збирала їх у поїздках з батьками за кордоном, коли ми всі ще були родиною. Далі моє дитинство різко змінило ракурс — стало дорослим і дуже важким. Батьки розлучилися, але я досі всередині тримаю той спогад, коли все було добре.

Сьогодні мій фанатизм щось збирати ніби залишився у минулому. А ніби й ні ;). Наприклад, я збираю гральні карти різних країн — сама, коли подорожую, і як подарунок від близьких. Також збираю листівки з різних заходів та фото на Polaroid — вони висять на окремому колі з ниток, які я зробила власноруч.

Щоразу, як я дивлюся на якесь фото чи на гральну карту, стає ніжно і тепло всередині. Це своєрідний зв’язок з минулим, яке ти не хочеш забувати, бо десь там формувалося твоє “я”. Це перші побачення, перші тусовки з друзями, перші перемоги на олімпіадах та перші сходи сонця не вдома. Це історія твого життя, і так чудово, що є речі, які можуть її зберегти.
Віка Степаненко
заступниця головного редактора
У дитинстві я збирав різні речі: наклейки, які треба було обережно “хлопати”, та фантики, у які ми грали з хлопцями. Також були фішки покемонів. Пам’ятаю, головною проблемою було те, що в моєму селі ніхто не міг знайти головну фішку покемона — її просто не було в жодній колекції!

Згодом я почав збирати по одній та дві копійки. Це тривало до підліткового віку. Я збирав їх скрізь: коли давали здачу у магазині, на дорозі, десь на вулиці, вимінював у хлопців в школі. Мені подобалося, що їх ніхто не збирав. Це був як прикол — збирати те, що було непопулярним. У мами досі є коробка з двома пакетами цих монеток, адже навіть коли я пішов в університет, я привозив їх додому, якщо десь знаходив. Ніколи не було такої думки — віддати їх або щось за них купити. Це моє. Я колекціоную не для продажів, а для спогадів.
Монетки, які ніхто не збирав
Зараз я збираю старі перукарські машинки, леза або інші атрибути для зачісок. Наприклад, у колекції є небезпечна бритва 1939 року та паперовий чохол для неї. І маю “допотопний” фен, який важко підняти — не те що тримати.

Також я обожнюю футбол. Щоразу, як я бував та буваю на футбольному матчі, купую шарф. На ньому є дата, коли це було, хто грав та де саме. Завдяки шарфам я пам’ятаю кожен матч. Наприклад, якось я водив маму матч Інтер — Шахтар у Лізі чемпіонів на “Олімпійському”. Ох, аж мурахи від цих спогадів!
Футбол я любив з дитинства. Спочатку грав у молодіжній команді від свого села, а потім у дорослій. Проте найтепліші спогади пов’язані з тим періодом, коли я ще не грав сам, а тільки дивився, як грають інші. Щонеділі ми з друзями обов’язково ходили дивитися футбольну гру на місцевий стадіон. До матчу треба було насмажити насіння. Але я знав: щойно прийдеш на стадіон, всі будуть його просити. Тож я придумав хитрість: в одну кишеню я кидав смажене насіння, в іншу — сире. І якщо хтось просив у мене щось полускати, я давав жменю саме сирого насіння, щоб собі залишити найкраще. Це ж цілий матч треба було висидіти!

Зараз моє село в окупації, і я дуже хотів би туди потрапити, щоб пригадати всі важливі емоції зі свого дитинства. Але поки я не можу цього зробити, футбол та все, що з ним пов’язане, є своєрідним містком з тими часами. І тому я збираю картки з гравцями збірної від WhiteBIT, бо це про футбол, який я так люблю, і про спогади, які я бережу.
Хочеться відшукати всі картки із серії, бо це буде цікавий квест, змагання з тими, хто теж їх збиратиме. Все як у дитинстві, коли у селі хлопці сперечалися, хто першим збере колекцію фішок покемонів ;)

Ми дорослішаємо, тож колекціонування — це можливість пригадати емоції з минулого, наповнитися чимось добрим, навіть коли тобі погано. Це як повернути себе до відчуття ейфорії, щоб ендорфіни розійшлися тілом — і ти відчув задоволення. Кожна річ у колекції — це не просто річ. Це ціла історія, яка пробуджує багато спогадів.

Виходить, якщо батьки закривають огірки й помідори, то ти консервуєш спогади.
Юра Люмін
стиліст-перукар, колорист
Люди колекціонували речі з давніх-давен. Наші пращури-збирачі таким чином забезпечували своє існування. Сьогодні ми збираємо речі з різних причин. Для когось це заробіток, хтось збирає для задоволення. Наприклад, в пізні радянські часи серед школярів було популярно збирати етикетки, наклейки від жувальних гумок, які були рідкістю. Сьогодні часто колекціонують артефакти улюблених героїв комп’ютерних ігор. Також набирають популярності колекції військової тематики (гільзи, дрібні уламки вражих ворожих цілей тощо).
А тепер пояснення: чому люди так люблять колекціонувати?
“Усі люди однакові в тому, що знаходять підтримку в речах, а речі слугують підтримкою одна одній… І чи не стародавні речі допомагають нам отримати душевний спокій…” (Дун Цичан).
З погляду ментального здоров’я колекціонування допомагає розвинути пам’ять, мислення, увагу, а також сприяє зниженню стресу. Зворотною стороною такого досить позитивного процесу може стати азарт, що переростає в нав’язливість, коли людина здатна віддати останню копійку за певну річ.

Колекціонування може бути предметом гордості людини, але окрім цього воно може допомагати випрацьовувати дисципліну. Колекціонування також може застосовуватись у реабілітаційних цілях. Це своєрідний спосіб навести лад у житті, “зібрати все до купи”, відчути контроль, мати відчуття власності та керованості нею.

Чому люди збирають саме дрібні речі? Все просто — їх простіше умістити в квартирі або невеликому приміщенні. По-друге, це ментальні та культуральні особливості та тренд часу. Приміром, із розвитком диджиталізації популярним стало колекціонувати електронні версії різних предметів (наприклад, фотобанки певної тематики).
Чи важлива для колекціонування ностальгія?
Мати прив’язаність до чогось та пам’ятати минуле дуже важливо. Найціннішим рабом у стародавні часи вважався манкурт — людина без пам’яті, а значить, без минулого та без прив’язаностей. Вона була цілковита підкорена своєму володарю. Інший приклад — людина у концтаборі. У неї відбирали особисті речі, адже чим швидше людина забуде свою приналежність, тим швидше буде виконувати все, що від неї вимагатимуть.

У колекціонуванні ностальгія не є рушійним механізмом, адже якщо людина збирає/береже те, що пов’язує її з минулим, це скоріше можна схарактеризувати як особисту реліквію. Наприклад, збирання старих фото чи фото рідних в альбомі. Проте колекціонування також може бути проявом туги за минулим, тим, чого вже немає поруч. Речі, що можуть нагадувати нам минуле, ніби пов’язують нас із ним, підсилюють нашу ідентичність.
Реалізовано за підтримки WhiteBIT
WhiteBIT— одна з найбільших європейських криптобірж родом з України, заснована у 2018 році. На біржі представлено понад 520+ торгових пар, 270+ активів та 10 державних валют. Компанія співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», МЗС України, є партнером Національної збірної команди України з футболу, футбольних клубів «Барселона» та «Трабзонспор», Lifecell та кіберспортивної платформи FACEIT. Мета WhiteBIT — масове впровадження технології блокчейн в Україні та світі.
Катерина Проноза
психологиня