«ОЛЕ» (ОЛЕКСА ДОВБУШ). Гуцульська міфо-опера-dans

«Я вижив тут, і я ТОБІ віддам
ці гори, ці полонини між лісами.
Вони тремтять, вони цвітуть над нами,
й це може називатися життям у ЦАРСТВІ БОЖІМ»
(Василь Герасим’юк «Олекса Довбуш»)

Карпатські гори. Гуцульщина, край неповторної краси, прекрасна частина землі Української де верхи гір сягають зір, де темні ліси повні духів і таємниць, де рвучкі потоки і бистрі ріки, зелені полонини і голубе небо.

Красу гуцульських гір ні описати, ні змалювати, ані переповісти словами. Вона - у барвистій ноші гуцулів, в гуцульській буйності і веселості, в їх побуті і звичаях, у їх обрядах, переказах і співанках.
В цьому мальовничому краї вже понад 75-років дивує світ Національний академічний ансамбль «Гуцулія», який трепетно охороняє джерело народної творчості Карпатського краю.

Нова робота колективу, створена на основі переказів про славного Олексу Довбуша (ОЛЕ) є новим українським міфом. Сьогодення вимагає нового підходу до представлення української історії в мистецтві, нового українського міфу, бо настав час відчуження культури від власного народу, нав’язування стимулів до позанаціонального суспільного почуття. 

Таким новітнім міфом стала міфо-опера dans ОЛЕ – Олекса Довбуш, лібрето якої написане за мотивами Богдана-Ігоря Антонича та Гната Хоткевича. 

Музично-драматичне дійство відтворює перекази, пісні та легенди про славного ватажка Олексу Довбуша та опришків, пам’ять про яких гуцули шанують по нині. Історія опришківського руху золотими літерами вписана в героїчний літопис українського народу.

Міфо-опера складається з п’яти епізодів: «Гуцульське весілля», «Гірки», «Опришки», «Месники», «Смертельний плес», в яких панує бойовий дух опришків – месників, прагнення до незалежності, волі та свободи, що наповнене стихією Карпатських гір.

На цьому фоні постає фігура Олекси Довбуша, якого гуцули з любов’ю називали ОЛЕ, його завзятість і добрі діла, а також трагічне кохання до Дзвінки.

Гуцульська міфо-опера-данс «ОЛЕ» має модернізовану форму сценографії, костюмів, реквізиту, масок. Музична палітра, не порушуючи гуцульського мелосу виходить з –поза рамок традиційної подачі через несподіване музичне акцентування, незвичний звукоряд та ритмічну будову.

Модернізовані танці в стилі ірландського dans нестимуть гуцульську етнічну самобутність і неповторність, шалений ритм та енергію сонця.

Режисерське бачення осучасненого дійства опирається на традиційну матрицю, за якою всі актори, без винятку, стануть його активними учасниками, виконуючи ролі, що відповідають ритуальним чи обрядовим сценаріям. Саме звідси ми й виводимо оперу, як жанр, що народився в народній автентичній культурі.

Головний режисер-постановник народний артист України Василь Вовкун.

Художній керівник народний артист України Петро Князевич.

12 листопада о 19:00
Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (консерваторія)
вул. Городецького 1-3/11