Сергій Коровченко у своєму інтерв’ю виданню «Левый берег» розповів про те, що насправді відбувалося в Криму у лютому та на початку березня 2014 року.
До весни 2014 року Сергій Коровченко був начальником Головного управління юстиції АР Крим. На його думку, росіянам стратегічно потрібно було, щоб представник української влади завізував результати так званого референдуму. Для міжнародної спільноти це був би доказ того, що все відбулося чесно. Саме звільнення Коровченка за власним бажанням розбило плани окупантів.
«В результаті Кремль залишився із цими невизнаними результатами референдуму і знаходиться зараз під дією міжнародних санкцій», — пригадав Коровченко.
«Тоді в державному керівництві був повний хаос. Вже потім спливли стенограми РНБО, після прочитання яких стає очевидною розгубленість нових можновладців. Ми сиділи як на пороховій бочці, не розуміючи, що треба робити. А уявіть, що відбувалось у нас у колективі, у звичайних співробітників — повне нерозуміння. Тут почалися заворушення, а від Києва не було ніякої реакції. Не розумію, що вони там собі думали та вичікували».
«Я зробив все від себе залежне, аби не допустити визнання результатів і не дати козирі у руки Кремля. При цьому повторюся, що жодних вказівок від Мін’юсту, яке вже на той час очолював нинішній міністр Павло Петренко, не надходило. А мені належало приймати рішення, від яких залежала доля України», — підкреслив Коровченко.
Нагадаємо, прізвище Сергія Коровченка згадувалося у матеріалах, спрямованих на дискредитацію ВО «Батьківщина» та Юлії Тимошенко.
Політик прокоментував спроби деяких ЗМІ назвати його «учасником спецоперації Росії по захопленню Криму», який нібито згадується у «матеріалах Глазьєва»: «Якби їх (плівки, — ред.) оприлюднили у тодішній момент можливого запису, це б реально привернуло увагу міжнародної спільноти, яке б дізналося про ситуацію і діяло б не постфактум, а станом на час подій, що відбувалися. А зараз ці плівки є лише маніпулятором у руках влади та інструментом тиску на людей, які є незручними для неї. Особливо щодо представників опозиції».
