24 березня набув чинності законопроєкт про регуляцію трудових відносин в умовах воєнного стану. За ним працівників чекають суттєві зміни.
Відтепер тривалість робочого часу може становити до 60 годин на тиждень. Якщо законодавство передбачає для працівника скорочений робочий тиждень, то тепер він не перевищуватиме 50 годин на тиждень. Роботодавець має право скоротити кількість вихідних до одного дня на тиждень, але рішення про тривалість робочого тижня можна ухвалити з дозволу військового командування на чолі з військовою адміністрацією.
Під час воєнного стану не діятимуть норми Кодексу законів про працю, які встановлюють святкові та неробочі дні, а також тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.
Роботодавець має право перевести співробітника на роботу, яку не узгоджували за трудовим договором. Однак така робота не може бути протипоказана працівникові за станом здоров'я. Вона може бути лише спрямована на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій та інших обставин, які можуть становити загрозу життєвим умовам людей.
Якщо підприємство розташоване у зоні бойових дій, працівник може звільнитися за власним бажанням у строк, вказаний у його заяві. Таке не можна робити лише у випадках примусового залучення до суспільно корисних робіт і робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Щодо оплати праці, то роботодавець має виплачувати зарплату, вказану у трудовому договорі. Однак виплати можуть призупинити, якщо воєнні дії унеможливили роботу підприємства.
