4 листопада у столичному кінотеатрі "Жовтень" громадська ініціатива "Житній буде жити" представила концепцію розвитку Житнього ринку. Проєкт поєднує архітектурне бачення відродження об’єкту, нову модель управління та фінансову стратегію, що дозволить зберегти ринок у власності громади.
Ця концепція — результат піврічної спільної роботи архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів, а також мешканців Подолу в рамках громадської ініціативи "Житній буде жити", ініціаторами якої виступили архітектор Павло Пекер та шеф-кухар і активіст Євген Клопотенко.
Основою концепції є підхід гіпердемократичної архітектури — коли громада виступає замовником проєкту, а архітектори розробляють проєкт виходячи з її запиту.
"Житній ринок — це не просто будівля. Це серце Подолу, частина історії міста. Ми не хочемо чергового ТРЦ — ми хочемо живий простір, який залишиться ринком і буде розвиватися для громади, — наголосив Євген Клопотенко, — Ми довели, що можливо створювати проєкти, де громада є повноцінним учасником процесу".
Архітектор Павло Пекер презентував функціональне зонування ринку, яке розробили на основі результатів трьох публічних зустрічей Громадської робочої групи та соціологічного дослідження потреб громади, яке провело nobr research & design agency.
Модель зберігає основну функцію ринку — торгівлю продуктами харчування, — водночас додаючи комплементарні функції: гастрономічні простори, зону для проведення подій, простір для локальних виробників, ремісників та фермерів.
"Ми створюємо не просто ринок, а багатофункціональний міський простір, який працюватиме цілий день. У центрі — продукти, поруч — локальна їжа, культура, спілкування. Це еволюція ринку", — зазначив Павло Пекер.
Архітектурне рішення також враховує благоустрій території довкола ринку — створення пішохідних зон, оновлення простору на Житньоторзькій вулиці та відкритих площ біля будівлі, а також забезпечення доступності ринку для всіх категорій громадян.
За словами Євгена Клопотенка, підготовлена ініціативою фінансова модель доводить, що відновити Житній можливо лишаючи його у власності громади. Вартість першої черги ремонтних робіт оцінюється у 118 млн грн, що дозволить оновити перший поверх без повного закриття ринку.
Команда також представила три можливі моделі управління ринком, які забезпечують збереження комунальної власності та прозору участь громади:
- Відкритий конкурс на посаду директора КП із залученням представників громадськості;
- Оновлення статуту чинного КП "Житній ринок" із запровадженням моделі спільного управління, наглядової ради та громадського контролю.
Головна мета — побудувати прозору систему управління, де громада матиме реальний вплив на рішення, а фінансова звітність стане публічною.
У найближчі тижні цю концепцію презентують міській владі. Громадська ініціатива "Житній буде жити" наполягає, щоб Київрада розглянула її пропозицію разом з вже раніше запропонованими варіантами приватизації Житнього ринку та здачі його у довгострокову оренду.
"Ми хочемо, щоб Житній залишився у власності громади. Щоб він був простором для життя, для людей, для Києва. І ми готові показати, що це можливо", — резюмував Євген Клопотенко.
Нагадаємо, що у вересні історичну будівлю Житнього ринку офіційно внесли до переліку об’єктів культурної спадщини.
