На Київщині триває комплексна відбудова селища Бородянка, яке значно постраждало від російський окупаційних військ на початку повномасштабної війни.
Що вже вдалося зробити і чи варто масштабувати експериментальний проєкт відбудови на всю країни — переповідаємо основне з репортажу Економічної Правди разом з керівником Агентства відновлення.
Комплексна відбудова на Київщині
Під час тимчасової окупації в березні 2022 року в Бородянці було пошкоджено та знищено 825 житлових та інфраструктурних об'єктів. 2 квітня 2022-го селище звільнили, а вже наступного року уряд запустив експеримент з комплексного відновлення шести населених пунктів, серед яких Бородянка та Мощун на Київщині.
У кожному селищі та містечку хотіли відпрацювати модель комплексного відновлення, яку можна було б поширити на інші населені пункти України.
За словами голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, якщо відбудувати тільки житло — люди повернуться, поживуть кілька місяців, проте без роботи та сервісів знову залишать населені пункти. А комплексний підхід передбачає створення робочих місць, безпеку, інфраструктуру і соціальні послуги.
Нині, як зазначають в репортажі, Бородянку відновлюють надто повільно, а через прогалини в умовах експерименту "випала" відбудова Мощуна.
У "портфелі" агентства в Бородянці була реконструкція 17 пошкоджених багатоповерхівок і зведення двох будинків замість зруйнованих. Замовником відбудови та реконструкції ще 42 будинків була Київська ОВА.
Нові будинки енергоефективні: тут провели термомодернізацію, встановили на дахах сонячні панелі й акумулятори — це забезпечує освітлення місць загального користування та роботу ліфтів під час вимкнень електроенергії.
Також проєкт відбудови передбачає безпекові рішення: укриття, камери спостереження, системи оповіщення, систему безпечного міста. У центрі встановили модульне підземне укриття. Воно в чотири-пʼять разів дешевше за стаціонарне і монтується лише за два тижні.
Місцева влада закладає рішення для створення робочих місць: скасували орендну плату за землю для бізнесу, який будуватиме виробничі обʼєкти. ОВА створює індустріальний парк.
"До війни бородянчани переважно працювали в Києві або торгували", — зазначає голова Агентства відновлення.
Приватний бізнес у Бородянці звів поля для футбольної академії, а уряд Литви витратив 8 млн євро на будівництво ліцею.
Темпи відбудови та можливі розкрадання
За оцінкою Сергія Сухомлина, ступінь готовності проєктів відбудови в підпорядкуванні агентства на момент його призначення становив 2-25%. Зараз ситуація краще: всі пошкоджені будинки введуть в експлуатацію до кінця 2025-го, а зведені з нуля — до кінця 2026 року. Частина місцевих вже живе в модульному містечку.
Витрати на відбудову Бородянки до серпня 2025-го становили 1 млрд грн, хоча у держбюджеті передбачено 5,3 млрд грн.
"Про які темпи будівництва й освоєння коштів можна говорити, коли на багатоповерховому будинку працювали в середньому чотири будівельники?", — коментує Сухомлин.
На 2025 рік Бородянці затвердили 2,8 млрд грн фінансування, до листопада КОВА й агентство разом витратили 1,4 млрд грн.
У січні 2025-го журналісти Bihus.info випустили розслідування про можливі зловживання та завищення кошторисів підрядниками, які перемогли в тендерах з відбудови будинків у селищі. Переможці були пов'язані з колишнім головою Ірпеня Володимиром Карплюком і нинішнім генпрокурором Русланом Кравченком.
Агентство тоді розірвало шість договорів та обрало нових підрядників. На одну з компаній подало до суду для стягнення коштів.
"Держава дозволяє закладати прибуток лише на "людино-годину", тому немає сенсу використовувати техніку. Вигідніше, щоб якомога більше будівельників носили лопатами цемент на девʼятий поверх. Середній прибуток за державними підрядами становить 0,5%. Через це підрядники завищують вартість будівельних матеріалів, щоб платити реальну зарплату будівельникам.
Агентство і міністерство вирішили унеможливити "зашивання" зарплат у будматеріали і написали проєкт постанови Кабміну. Уряд ухвалив її 19 листопада. Сухомлин називає документ "революційним". Він передбачає єдиний підхід до визначення витрат і прибутку підрядників на період воєнного стану: 10% для виробничих витрат, 3% для адміністративних і 15% прибутку від прямих витрат", — йдеться у матеріалі.
Голова Агентства відновлення також зауважує, що влада суттєво затягнула відбудову населених пунктів з експериментального списку Кабміну. "Ми "кинули" людей. Вони були виснажені очікуванням", — зазначив чиновник.
Так, над відновленням 700 приватних будинків у Посад-Покровському працювали лише 24-30 будівельників.
Суттєві затримки з відбудовою Бородянки пов'язані також і з дрібними недопрацюваннями та людським фактором. До прикладу, центральну дорогу планували завершити влітку, але виявили проблеми з водовідведенням та комунікаціями — проєкти тротуарів, велодоріжок та інклюзивності довелося переробити.
А під час інспектування будинку на центральній площі побачили відсутність інклюзії, дитячого майданчика і місця для зберігання велосипедів у будинку — його здали на два місяці пізніше.
Комплексна відбудова Бородянки: чи варто масштабувати експеримент
За словами Сергія Сухомлина, експеримент уряду з комплексної відбудови не можна вважати провальним — адже він ще не завершився. Більше того, у 2026 році планують добудувати урбан-парк, звести центр розвитку дитини (за сумісництвом — будинок культури) і реконструювати центральну площу.
Показником успішності буде ріст населення громади на 20% — це може відбутися після створення робочих місць, зокрема завдяки індустріальному парку.
Крім того, очільник Агентства відновлення вважає доцільним масштабувати комплексну відбудову на всю країну.
"Прифронтові міста, як Харків та Запоріжжя, повноцінно живуть і потребують підтримки. Якщо їх не відновлювати комплексно, Путін швидше ментально зайде в Запоріжжя, адже люди почуватимуться покинутими українською владою. Нам потрібно створити значно кращі умови, ніж на окупованих територіях, як це робили в Маріуполі до 2022 року", — каже Сухомлин.
За розрахунками влади, інвестиції в масштабне відновлення регіонів будуть ефективними. Так, 7 млрд дол. інвестицій у відновлення Запорізької області, у тому числі в металургію, військо-промисловий комплекс та енергетику, дадуть 7-8% зростання ВВП України.
