Українська співачка з Бахмута Даша Суворова представила роботу “Дружба”. Пісня чекала свого часу шість років. Написана була ще до повномасштабного вторгнення.
“Дружба” стала частиною нового міні-альбому, де кожна композиція — щира, особиста історія.
У відеороботі головна героїня вирушає у символічну подорож — на похорон своїх стосунків. Вона сидить у машині, яка мчить дорогою, що розгортається перед нею, як прожите життя. Дорога тут — не просто фон, а метафора вибору, руху вперед, процесу осмислення пройденого шляху.
У якийсь момент вона зупиняється, виходить з авто і стоїть посеред дороги, ніби балансує між минулим і майбутнім. Червоні відблиски світла, мов відсилання до почерку Девіда Лінча, підкреслюють атмосферу межового стану між спокоєм і бурею емоцій. Квіти в її руках — знак прощання та вдячності за все, що було.
“Я дуже люблю Лінча… Такі генії трапляються рідко. Фразу “Як зняв би Девід Лінч” я написала задовго до його смерті.
“Дружба” — це історія про зв’язок, який не має чітких визначень. Це не просто дружба, що стала більшою за себе, і не просто кохання, яке виходить за звичні рамки. Це метафізична любов про “D” — без імен, без ярликів, лише відчуття. Вона жила в Києві — серед вузьких вуличок Подолу, нічних розмов у секретних барах і безтурботного андеграунду”, — розповідає артистка.
У кадрі немає глянцю чи дизайнерського одягу, лише вінтажні речі з блошиного ринку. Це відображення відчуттів, які не купиш, спогадів, які не повернеш. “Дружба” — це більше, ніж пісня. Це історія, в якій кожен впізнає себе, якщо хоча б раз у житті прощався з тим, що було важливим.
