Чому в Києві досі косять траву

У 2025 році Київ продовжує експеримент з часткової відмови від косіння трави, розширюючи список ділянок, де зелені зони залишатимуться природними. Попри те, що 66% киян у "Київ Цифровому" проголосували за менше косіння, повна відмова наразі неможлива через санітарні та безпекові міркування. Про пише "УП.Життя" з посиланням на "Київзеленбуд".

Зокрема, у 2025 році кількість "нескошуваних" ділянок збільшиться до 76, загальною площею 207,80 га, переважно у парках, скверах та біля шосе. Найбільше таких зон в Оболонському районі. Біля них встановлюють таблички, які пояснюють, що траву не косять для створення сприятливого середовища для запилювачів та економії ресурсів. "Київзеленбуд" наголошує, що висока трава допомагає зберігати вологу, запобігати ерозії та знижувати температуру в місті влітку.

Але "Київзеленбуд" виділяє три ключові причини, чому повна відмова від косіння наразі неможлива:

  • Захист від кліщів: висока трава є ідеальним середовищем для розмноження кліщів, які переносять небезпечні хвороби, зокрема бореліоз. 
  • Профілактика пожеж: суха трава легко займається, тому її скошування запобігає швидкому поширенню вогню.
  • Боротьба з небезпечними бур’янами: залишення трави без догляду сприяє поширенню карантинних рослин, таких як амброзія полинолиста, борщівник Сосновського та інші інвазійні види, що витісняють місцеву флору.

Водночас, за словами старшого викладача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Юрія Бенгуса, надмірне скошування трави, навпаки, сприяє поширенню амброзії, звільняючи для неї місце. Він також підкреслює, що надмірне косіння зменшує біорізноманіття, перетворюючи газони на "біологічну пустелю", що негативно впливає на стійкість навколишнього середовища.

Нагадаємо, КО "Київзеленбуд" та ГО "Парк Прирічна" проведуть воркшоп, присвячений створенню нового парку "Прирічна" на Оболоні.

У Києві облаштували 9 нових мініскверів: фото та локації