Ми всі чули про те, як когось збуджує, коли йому облизують вуха, або від чиїхось п’ят. Це — сексуальні фетиші. І вони цілком безпечні. Але бувають і жорсткіші захоплення. Наприклад, копрофілія або некрофілія.
Тож у чому різниця між цими двома видами фетишів? І в яких випадках вони сигналізують, що людині час на терапію? Пояснює Наталія Штаубер — психологиня, сексологиня та президентка Європейської асоціації психологів-сексологів.
Імена героїв у тексті змінені.
Що таке сексуальний фетиш
Це потяг до певного об’єкта, частини тіла або стимулу, який викликає сексуальне збудження. Фетиші бувають і в жінок, і в чоловіків. Але найчастіше говорять саме про чоловічий фетишизм. Якщо чоловік торкається жіночої білизни — і в нього виникає ерекція, — це фетишизм.
Видів фетишизму дуже багато. Вони можуть бути безпечними або такими, що шкодять іншим. Це може бути потяг до жіночих стоп, а може — копрофілія, коли задоволення отримують через взаємодію з калом. Існує також фетиш займатися сексом із людьми з інвалідністю — з ампутованими кінцівками, з деформаціями геніталій тощо. Трапляються й люди, яких збуджують лише жінки з анорексією. Або певний колір шкіри.
Найпоширеніший фетиш серед жінок — м’язи й волосаті груди партнера. Серед чоловіків — гарна білизна. Багатьох збуджує, коли жінка вдягає панчохи, колготки чи мереживні комплекти. Також серед чоловіків досить поширений фетиш перевдягання в жіночий одяг. Часто це виглядає так: чоловіки носять жіночу білизну під костюмами. Такий фетишизм називають трансвеститським. Цікаво, що цих людей часто плутають із представниками сексуальних меншин, хоча до сексуальної орієнтації цей фетиш жодного стосунку не має.
Фетишизм — це розлад?
Не завжди. Якщо людина може збудитися виключно через свій фетиш — тоді це вже не норма. Але багато фетишів цілком нормальні, якщо люди можуть отримувати задоволення і без них.
Наприклад, чоловіка заводить, коли жінка під час сексу взуває латексні чоботи. Якщо він здатен займатися партнерським сексом і без чобіт — такий фетиш у межах норми. Якщо ж ні — йдеться про зациклення. До відносно безпечних фетишів також належать футфетиш, панчохи, бандаж тощо.
Водночас існують «жорсткі» фетиші, пов’язані з заподіянням шкоди іншим. У таких випадках із дуже високою ймовірністю людина має психічні відхилення. Наприклад, коли поліція затримує некрофіла, який викопує тіла, щоб займатися з ними сексом, — його одразу направляють на психіатричну експертизу.
Про розлад також може свідчити фетиш, для реалізації якого не потрібен партнер. Наприклад, бажання мати сексуальний контакт зі статуєю.
Якщо людині життєво необхідний фетиш-стимул, вона тремтить і готова на все, аби його отримати, — це теж не норма. У такому разі фетиш стає нав’язливим станом, схожим на прояви обсесивно-компульсивного розладу. Наприклад, коли людина до крові розчісує руки або постійно перевіряє, чи вимкнула праску. У ці моменти людина перебуває в зміненому стані свідомості. Самостійно припинити такі стани неможливо — потрібна терапія.
Історія Вані
У мене був знайомий, якого дуже збуджували шкіряні чоботи. Обов’язково — з гострим носком і на шпильках. Він обожнював їх нюхати, постійно цілував. Дівчата ходили перед ним голі, але в чоботах. Під час сексу вони мали наступати на нього цими чоботами. Інакше статевого акту просто не було.
Коментар сексологині: Це класичний приклад фетиша. Він умовно ненормальний. Умовно — тому що своєю поведінкою ця людина нікому не шкодить і парний секс усе ж відбувається. Інша річ, що без реалізації фетиша чоловік відмовляється від сексу, бо не виникає збудження.
Звідки береться фетишизм?
Фетишизм — це фіксація на певному об’єкті. Зазвичай вона формується в період статевого дозрівання, коли пробуджується лібідо й з’являються перші сексуальні фантазії. У цей самий час людина отримує перший мастурбаторний досвід — під порно, від дотиків, які збуджують. Згодом вона могла мастурбувати на те, що побачила або відчула, і цей образ закріпився як такий, що приносить задоволення.
Наприклад, у дівчини перший позитивний сексуальний досвід був із чоловіком із волосатими грудьми — і тепер цей образ її збуджує. Або юнак побачив в еротичному журналі гарні трусики й мастурбував на них — білизна стала стійким джерелом збудження.
Історія Олега
Я відпочивав на морі з компанією. Одного вечора пішов раніше й дорогою зустрів дівчину — на вигляд не більше 25 років. Вона дуже тремтіла, мабуть, змерзла. Ми заговорилися й з’ясували, що наші готелі поруч, тож я вирішив її провести. У розмові дізнався, що їй уже 32.
Ми дійшли до готелю. Я запропонував випити пива. Зайшли по сигарети й алкоголь і піднялися до мене в номер. Дійшло до сексу. Уявіть: поза doggy, я нахиляюся поцілувати її в шию — і вона шепоче: «Попісяй на мене». Я спершу подумав, що мені почулося. Перепитую: «Що?» А вона у відповідь: «Ну що, не хочеш попісяти?»
Сп’яніння зникло миттєво. Про «золотий дощ» я, звісно, чув. Але яка ймовірність, що це станеться з тобою в реальному житті? Зазвичай таке бачиш у порно — і то з людьми старшого віку. А тут — відпустка, молода дівчина.
Одразу скажу: до «дощу» не дійшло. Я подивився на своє чисте ліжко, на секунду все уявив — і зрозумів, що це не для мене. Секс продовжився, дівчина нічого не показала. Але для мене ця ситуація досі залишається шоковою.
Коментар сексологині: «Золотий дощ» належить до екскрементофілії — коли людину збуджують будь-які виділення тіла. Це такий самий фетиш, як і отримання задоволення від калу, еякуляція на обличчя або плювання.
Втім, багато людей хочуть спробувати «дощ» виключно як експеримент. У такому разі це не про фетишизм, а про цікавість до незвичного досвіду.
Як бути з людиною, в якої є фетиш?
Усе впирається в прийнятність. Якщо жінці байдуже, що її чоловік іноді носить жіночу білизну — чому ні? У такому разі фетишизм може бути нормою: обом партнерам комфортно в цих стосунках.
Інша справа — коли фетиш не подобається партнеру. Тоді варіант — розійтися. Втім, люди розходяться і через те, що комусь, наприклад, не подобається оральний секс.
Людина може відмовитися від свого фетиша, якщо дуже прив’язана до партнера — але лише за умови, що це не нав’язливий стан. Якщо ж фетиш має обсесивний характер, потрібна допомога терапевта, щоб скоригувати поведінку.
Історія Колі
Якось на тусовці я познайомився з дівчиною. Нас потягнуло одне до одного, ми пішли в іншу кімнату. Зазвичай як: поцілувалися — і далі секс. Але ми ще толком не встигли поцілуватися, як вона з усієї сили стягнула з мене штани й почала дуже активно робити мінет. Для мене це було несподівано, бо раніше я зустрічав дівчат, які займалися оральними ласками неохоче.
Потім подібне повторилося. Зовні мила дівчина майже одразу запропонувала мінет — і було видно, що вона від цього кайфує. Я не знаю, чи можна це назвати фетишем, але деякі дівчата справді дуже люблять робити мінет і отримують від процесу не менше задоволення, ніж чоловіки.
Коментар сексологині: Бажання робити мінет може бути як фетишем, так і ні. Частини тіла часто стають об’єктами сексуального задоволення — наприклад, жіночі груди, ноги, пальці рук або пахви. Але вирішальним є контекст. Якщо дівчина збуджується саме таким способом — це фетиш. Якщо ж їй просто подобається сам процес — ні. Багато жінок люблять оральний секс так само, як і чоловіки.
