Трагедія національного масштабу
Тільки за офіційними даними, за час проведення антитерористичної операції на сході України загинули майже 3,5 тисячі бійців, ще близько 70 потрапили в полон, 40 зникли без вісті.
База Єдиного реєстру учасників АТО в Україні наразі налічує понад 280 тисяч осіб. Найбільше ветеранів проживає у Дніпропетровській, Львівській і Київській областях.
Більшість ветеранів мають труднощі з адаптацією, їм складно повернутись до звичайного життя, знайти роботу. Так, на початок травня 2017 року в Україні налічувалося 22 тисячі безробітних учасників АТО (за даними Державної служби зайнятості). За останні три роки допомогу по безробіттю отримали близько 60 тисяч ветеранів.
Які травми мають долати ветерани
Жахи війни ні для кого не проходять безслідно. І травми, які отримують воїни, не лише фізичні, а й психологічні.
Як пояснила нам психолог центру "Джерело життя" Тетяна Сіренко, механізм у психологічних травм завжди один, а відрізняються вони лише глибиною та ступенем впливу на особистість. За цими параметрами можна визначити кілька рівнів психологічної травматизації учасників АТО.
Травми, пов’язані з бойовим стресом. До них відносяться шокові та сенсові травми. Перші виникають в ситуаціях загрози життю самого бійця чи його побратимів, а другі — внаслідок зради та несправедливості, з якими зіткнулася людина.
Травми внаслідок втрати здоров’я. Такі травми виникають після поранень і контузій. Ветеран може набути чутливості до коливань погодних умов і перепадів тиску, мати сезонні загострення. Коли людина втрачає фізичне здоров’я, в неї залишається значно менше внутрішнього тілесного ресурсу, щоб справлятись зі стресом. А стрес в суспільстві присутній завжди.
Травми внаслідок втрати частин тіла. Окрема група травмованих – люди, які втратили кінцівки. В Україні у ампутантів виникають проблеми з протезуванням, пересуванням по місту і в громадському транспорті. Це дуже відображається на психологічному стані ветерана. Йому необхідно навчитись жити в нових умовах, віднайти нові сенси життя.
Варто також пам'ятати, що на кожну з перелічених травм можуть накладатися психологічні проблеми, що існували до війни. Таке поєднання поглиблює травму, ускладнює вихід з неї та адаптацію.
Ветеран та суспільство
Як складаються взаємини ветерана з суспільством? Чому так багато бійців після приїзду додому прагнуть повернутись назад, до зони АТО?
Війна і мир – це дві абсолютно протилежні форми взаємодії у суспільстві. Два зовсім різні способи жити. Коли людина повертається з фронту, в її свідомості мирне життя часто знецінюється.
"Ветерану здається, що на фронті відбуваються серйозні речі, а тут щось неважливе. Це не означає, що так і є, просто у ветерана зовсім інший рівень адреналіну, емоцій, — каже психолог Тетяна Сіренко. — На війні не потрібно довго думати. Є загроза, є миттєва і безпосередня реакція на загрозу. Життя стає полярним, чорно-білим. Є добре або погане, свої або чужі, "зробив" або "не зробив", "ми їх" або "вони нас". Навіть фізіологічно організм переходить в зовсім інший режим функціонування, швидко виділяє адреналін. Тому коли боєць повертається, він може занадто гостро реагувати на якісь побутові ситуації, наприклад бути нестриманим в черзі".
На фото — українські бійці на блокпості по дорозі на Донецьк, перед розв’язкою на Ясинувату (репортаж Андрія Дубчака та Мар`яна Кушніра).
Як суспільство сприймає ветеранів? На думку психологів, в Україні зараз важко знайти бодай когось не травмованого. Події останніх років — Майдан, анексія Криму, АТО — зачепили всіх, а довершила справу фінансова криза. Через це суспільство не готове стати "контейнером", тобто сприйняти травмованих як свою органічну частину. Українці здебільшого не знають, як себе поводити з ветеранами, бояться ситуацій спілкування.
В цьому контексті велику цінність мають спеціальні проекти з адаптації. Вони дають травмованим можливість повернутися до суспільства, а суспільству — прийняти їх як свою гідну частину, якою варто пишатися. Серед найбільших таких проектів — Invictus Games ("Ігри нескорених"), "Ігри героїв", "Переможці", але є також багато менших ініціатив на різних рівнях.
На фото Давида Годоладзе — заключні змагання "Ігор героїв" у грудні 2016 року.
Як зрозуміти, що потрібна допомога
Труднощі зі сном, підвищена пильність, панічні атаки, страх перебування в людних місцях, проблеми в спілкуванні з соціумом — все це симптоми посттравматичного розладу. Але їх наявність у ветерана не завжди означає, що він не здатний впоратися з ситуацією самостійно. По допомогу треба звертатись тоді, коли відчуваєте: власні ресурси для боротьби закінчилися.
Як пришвидшити психологічну адаптацію
1. Визнати, що проблеми існують. Вони є у всіх ветеранів, як в Україні, так і за кордоном. Хтось справляється швидше, хтось повільніше. Хтось сам, хтось з допомогою. Труднощі — це нормально.
2. Звернутися до однієї з ветеранських спільнот. З ветеранами там працюють не просто психологи, а колишні бійці, що пройшли не лише схожий шлях, але й спеціальні тренінги. Подібних спільнот в Україні чимало, їхня робота є дуже помітною та дійсно ефективною. Якщо потрібно, допоможуть навіть з документами та вирішенням побутових проблем. В деяких спільнотах надають так звані ветеранські карти, де зазначено, як і куди звернутися по допомогу, щоб оминути черги і не зазнати зайвого стресу.
Найвідомішими з таких громадських організацій є "Серце воїна" та "Побратими". Вони працюють за принципом "рівний рівному". Повний перелік організацій, до яких можна звернутись, надано в кінці матеріалу.
На фото — один з тренінгів проекту "Побратими", присвячений подоланню бойового шоку, травми та попередженню ПТСР серед ветеранів. Санаторій "Грунівська січ", Сумська область, 2016 рік.
3. Віднайти свій найсильніший ресурс. Згідно з багатовимірною моделлю внутрішньої стійкості BASIC Ph, розробленою М. Лааду, у кожної людини є шість основних каналів виходу з кризової ситуації. Один або декілька з них домінують. Щоб подолати кризу, необхідно визначити "свій" ресурс.
Щоб визначити, який саме ресурс в травмованої людини найсильніший, її зазвичай просять виконати завдання-тест. А саме намалювати "комікс" з 6 картинок про героя, який долає перешкоди.
Картинка 1. Головний герой вашої історії. Можна вигадати його самостійно або взяти з оповідання чи фільму. Вирішіть та намалюйте, де він живе.
Картинка 2. Місія або завдання, які виконує герой.
Картинка 3. Хто або що допомагає герою?
Картинка 4. Перешкода, що стоїть на шляху героя.
Картинка 5. Як саме герой долає перешкоду?
Картинка 6. Що відбувається далі? Історію завершено чи буде продовження?
Далі ваш "комікс" необхідно розібрати на ресурси і порахувати, який з них зустрічається найчастіше. Звичайно, краще робити це з психологом. Він проаналізує малюнки і визначить найсильніший ресурс.
Що робити близьким ветеранів?
1. Цікавитись наперед. Якщо ваш чоловік пішов на війну, краще дізнатися заздалегідь, що на вас може чекати. Можна відвідати психолога, сходити на лекцію чи на групу підтримки до ветеранської організації. Там ви зможете послухати інших жінок, які через це пройшли, перебрати їх досвід та знання. Наприклад, якщо чоловік якийсь час після повернення буде спати в спальнику, це не означає, що він з’їхав з глузду. Йому просто треба час, щоб відійти від життя на інстинктах.
На фото — тренінг у рамках проекту "Дружини України", що займається організацією та супроводом груп самодопомоги для дружин та матерів учасників АТО.
2. Не тиснути на ветерана, який нещодавно демобілізувався і не хоче йти працювати. Всі військові мають офіційний статус і право на допомогу по безробіттю, яку вони можуть отримати в Центрі зайнятості. Ці кошти виділяє держава, щоб людина мала час на повернення до нормального життя.
І коли ветеран говорить, що вам його не зрозуміти, це дійсно так. Його досвід унікальний, не треба переконувати його в зворотньому.
3. Не нав’язувати допомогу, якщо людина про неї не просить. Можна надавати інформацію, але вибір має лишатися за ветераном.
4. Пам'ятати, що змінився не лише чоловік, але й дружина. Поки чоловік воював на фронті, дружина мусила виживати без нього. Фактично зустрічаються двоє нових людей, яким треба заново пізнавати один одного. Знаходьте нову спільну мову та цікаві обом заняття. Будьте терплячими.
5. Шукати ресурси. Часто подружжя сподівається на підтримку одне від одного, але жоден не може її надати, бо за цей час обоє дуже виснажились. В такому випадку треба шукати в родині ресурси, що збереглись (діти, спільні заняття і т. д.), або віднаходити нові. Також важливо дбати про себе. Щоб впоратись з травмою, людині треба більше ресурсів (див. модель BASIC Ph).
Куди можна звернутися по допомогу
1. Проект "Серце воїна".
Надання допомоги і навчання сучасної психологічної та фізичної реабілітації людей, які пережили війну/бойові дії в Україні.
2. Проект "Побратими".
Підтримка ветеранів у їх поверненні до цивільного життя; навчальні тренінги за системою #РівнийРівному.
3. Центр медико-психологічної допомоги "Джерело життя".
Психологічна допомога бійцям АТО, їхнім родинам, вимушеним переселенцям.
4. Благодійний фонд "Чисте небо".
Координація волонтерської допомоги, збір амуніції, харчів та акумуляція коштів для підтримки українського війська; допомога бійцям, що повертаються в мирне життя з ПТСР.
5. Центр соціальної підтримки ветеранів АТО та їхніх сімей "Поруч".
Соціальна та психологічна підтримка ветеранів АТО та їхніх сімей. Лекції та майстер-класи, курси англійської мови, тренінги з першої психологічної допомоги, заняття з жіночого фітнесу, кросфіту, тренажерний зал, походи, скелелазіння, клуб дитячого туризму тощо.
6. АТОЛ.
Гаряча лінія емоційної підтримки ветеранів АТО: 0-800-20-30-20.
7. НГО Studena.
Один з напрямків роботи організації ― соціальна адаптація військових. Реалізують проекти, спрямовані на адаптацію бійців АТО до мирного життя, дозвілля для військових, протидію пияцтву на фронті.
8. Проект "Без броні: спільна база допомоги ветеранам АТО".
Подолання стереотипів щодо звернення чоловіків по психологічну допомогу; спільна база ініціатив з допомоги ветеранам.
9. Проект "Воїну — гідна праця".
Допомога у навчанні, перекваліфікації та працевлаштуванні бійців АТО.
10. Українська асоціація інвалідів АТО.
Комплексна допомога та підтримка бійців, які під час проведення АТО отримали інвалідність.
11. Місцеві спілки ветеранів АТО.
Наприклад, Київська міська спілка ветеранів АТО, Харківська спілка. Здійснюють представництво та захист інтересів ветеранів АТО і членів їхніх родин.
12. Проект "Дружини України".
Організація та супровід груп самодопомоги для дружин та матерів учасників АТО.
Також радимо завантажити Пам’ятку учасникам АТО. В ній перелічено базові права, обов'язки та гарантії соціального захисту.
Проект здійснюється за фінансової підтримки уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.
