Через війну ринок праці столиці зазнав суттєвих змін. Зниження попиту на товари та послуги, проблеми з логістикою та невизначеність щодо майбутнього негативно вплинуло на кількість вакансій від роботодавців. Водночас зросло число безробітних. З 1 березня 2022 року такий статус в Києві отримали 28 тисяч людей. Це в 1,7 раза більше, ніж торік. Вплинуло на ринок праці столиці і значне – майже втричі – збільшення кількості внутрішніх переселенців. Нині їх на обліку – 4,5 тисячі.
Які наразі фахівці найбільш затребувані у Києві, як змінилися вимоги роботодавців до пошукачів роботи та де зараз найвищі зарплати в столиці – далі у спільному матеріалі «Нашого Києва» та Київського міського центру зайнятості.
Які в Києві найбільш затребувані спеціалісти?
Найбільше вакансій роботодавці нині пропонують для вчителів, вихователів, фармацевтів, музичних керівників, практичних психологів, сімейних лікарів та інженерів.
Високі шанси на працевлаштування мають і представники найпростіших професій. Найбільш затребувані серед них – прибиральники, двірники, укладальники-пакувальники, вантажники, підсобні робітники та кур’єри.
Попит нині є і на кваліфікованих робітників з інструментом – швачок, слюсарів, сантехніків, електромонтерів та електрозварювальників.
Якщо говорити про сферу торгівлі та послуг, то тут є потреба в соціальних робітниках, продавцях, кухарях та охоронцях.
А з-поміж робітників з обслуговування устаткування потрібні водії, трактористи, токарі, машиністи насосних установок, фрезерувальники, оператори верстатів з програмним керуванням.
Яку зарплату пропонують в Києві?
Середня зарплата вакансій по Києву наразі складає 10 359 гривень. Водночас, тут є свої рекордсмени та аутсайдери.
Найвищий розмір оплати праці роботодавці пропонують інженеру з програмного забезпечення комп’ютерів та фахівцеві з розроблення комп’ютерних програм (110 тисяч гривень). На високу зарплату також можуть розраховувати інженер-програміст (66 тисяч гривень), фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення (63 тисяч гривень), інженер з комп’ютерних систем (40 тисяч гривень), начальник централізованої бухгалтерії (31 тисяча гривень), будівельний електромонтажник, обвалювальник м’яса, машиніст каротажної станції, водій автомобіля 3, 2, 1 класу та машиніст (по 25 тисяч гривень).
Найменше роботодавці готові платити діловодам, касирам торговельного залу, комендантам, інженерам з експлуатації споруд та устаткування водопровідно-каналізаційного системи, лікарям фізичної та реабілітаційної медицини, викладачам-інструменталістам, художникам-реставраторам, хореографам, медсестрам, диспетчерам, слюсарям, гардеробникам та сторожам.
Принагідно, у Київському міському центрі зайнятості нагадують, що платити зарплату нижчу мінімальної забороняється законом.
Як змінилися вимоги роботодавців під час війни?
У Київському міському центрі зайнятості зазначають, що під час війни роботодавців стали висувати більше вимог до кадрів.
Сьогодні роботодавці надають перевагу багатофункціоналам. Нині працівникам часто доводиться виконувати не лише свої прямі обов’язки, а й роботу тих штатних одиниць, яких, наприклад, скоротили чи мобілізували до лав ЗСУ. При цьому зарплата залишається незмінною.
Наголос також робиться на уважність, вміння концентруватися, не припускатися помилок при виконанні професійних обов’язків.
Не менш важливе для роботодавця уміння працівника бути «командним гравцем». Адже, якщо в колективі – здорові відносини та налагоджена взаємодія між співробітниками, то таке підприємство буде ефективно працювати незалежно від умов та формату роботи.
Комунікабельність, стресостійкість, здатність завжди зберігати спокій та врівноваженість – ще один важливий блок вимог роботодавців під час війни.
Велике значення мають і орієнтація на кінцевий результат, аналітичні здібності, самоорганізація та багатозадачність. У нових реаліях кожна людина мусить призвичаюватися до ситуації та організовувати свою роботу так, щоб не втратити продуктивність та виконати доручені завдання.
Що очікує ринок праці в майбутньому?
Щоб залишитися на ринку, компаніям довелося переглянути свої витрати, у тому числі – на утримання персоналу. Стандартними шляхами оптимізації стали переведення працівників на неповний робочий день або ж надання їм відпусток за власний кошт. Ті роботодавці, які не змогли скоротити кількість робочих годин через особливості виробництва, урізали зарплату без зменшення навантаження. При цьому більшість пошукачів роботи та найманих працівників готові до зменшення зарплати на 35-45%, аби не втратити робоче місце.
За результатами опитування порталів з пошуку роботи, 34,1% роботодавців незаплановано скоротили набір нових працівників, а 26,2% взагалі зупинили найм кадрів до кінця року. 58,9% опитаних підприємств скоротили штат. Найбільше – у сферах логістики, медицини, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, маркетингу та торгівлі.
У Київському міському центрі зайнятості очікують, що після закінчення війни найбільші темпи приросту будуть в галузях, які працюватимуть на відновлення внутрішнього ринку. На першому етапі післявоєнної відбудови найактивніше розвиватимуться і потребуватимуть кадрів такі сфери як будівництво та архітектура, сільське господарство, медицина, психологія, професійні військові та поліція.
Варто бути готовими до того, що частина з тих українців, які виїхали за кордон, вже не повернеться. Передусім, це стосується родин з тимчасово окупованих та зруйнованих прифронтових територій, які втратили майно і роботу. У зв’язку з цим Україна, якщо не одразу після війни, то вже за кілька років, може зіштовхнутися вже не з проблемою безробіття, а з протилежним явищем — нестачею робочої сили.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту "Нова Україна", в якому команда "Наш Київ" підіймає важливі теми для українського суспільства: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність. Ми допомагаємо читачам розв'язувати нагальні проблеми, ставати ще сильнішими та робити сильнішою Україну.
