Коли йдеться про привчання дітей до пізнання прекрасного у нагоді стають книжки, які допомагають відкрити Київ-мистецький або ж відповідають на запитання: як говорити з дітьми про мистецтво, як його показувати і відчувати.
Існує стереотип, що вітчизняні музеї – це страх і катастрофа. Він не далекий від реальності, та усе, насправді, починається із того, як дивитися на все те мистецтво, яке представлене у наших музеях. Що про нього думати і як до нього ставитися. Варто пройти перші кілька сходинок пізнавання мистецтва правильно й на наступну дитина уже ступить сама. Перший крок – сірий ззовні, але цікаво наповнений із середини художній музей, другий – прогресивна виставка у Мистецькому Арсеналі, третій – контемпорарі арт у Pinchuk Art Centre, четвертий – формування бажання і усвідомлення потреби побачити світові музеї. Для допитливих батьків: і музеї, і Арсенал, і РАС мають креативні й спеціально розроблені під кожну експозицію чи окрему тему програми для дітей, котрі вони проводяться на вихідні. Переважно безкоштовні або за доступну ціну, вони надають дітям можливість пізнавати прекрасне із однолітками.
Усім дорослим, які не мають власного успішного рецепту: як ходити із дітьми у музеї, про що розповідати, як зробити вікенд цікавим – радимо світовий бестселер Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», «Абетку» видаництва «Основ» і «Перше мереживо Стефанії» Юлії Лактіонової.
Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»
Про книгу
Простими словами і в зручній формі авторка підказує, як навчити дітей “бачити” картину, розуміти її і відчувати. На найбільш поширені й актуальні питання запропоновано лаконічні відповіді, покликані задовольнити цікавість і заохотити до нових пошуків. Це конспект, путівник, довідник і мистецький альбом водночас, який можна ретельно вивчати вдома, нашвидкоруч гортати у транспорті чи розглядати в парку. Книга адресована не лише натхненним батькам і педагогам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, – вона й для тих допитливих читачів і читачок, які ніяк не знаходили часу його пізнати.
Батькам
Книга – ідеальний посібник із орієнтації у музейному просторі й дає відповідь: як дивитися виставку в різному віці у 5-7, 8-10, 11-13 років. Тут же практичні поради: про техніку виконання й історичний період, про роль автора й передумови створення картини – про що варто говорити із дитиною (а що краще оминути), які запитання ставити, куди скеровувати потік її думок, щоб мистецтво було цікавим і доступним. Відвідування музею із дітьми різного віку передбачає не лише визначення кола питань і тем на яких варто робити акценти, однак і решту пунктів, що супроводжують похід на виставку – коли краще йти, де зупинятися, куди заходити по дорозі до/після музею, як зробити цей «вихід» у світ важливим і знаковим, щоб музей не асоціювався із занудством, а відкривав свої таємниці.
Освоївши базу – класичний музей, можна переходити на наступний рівень, ознайомлюючись із другою частиною, так само світовим бестселером Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття». Книга допоможе батькам стати впевненішими, відкидаючи упередження про сучасне мистецтво, руйнуючи стереотипи та відкриваючи нові перспективи і погляди: чим цікавиться мистецтво ХХ століття, як воно працює із міфом і тілом, якими художніми засобами послуговується, як сприймає простір.
«Видавництво Старого Лева», 2015-2016.
«Абетка» (авторка проекту – Ганна Копилова, ілюстрації – шедеври із музею Ханенків)
Про книгу
Це перша українська абетка, ілюстрована шедеврами живопису, графіки, скульптури та декоративного мистецтва з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Це видання навчить дітей абетці та познайомить їх із мистецтвом з багатьох куточків світу. Кожна літера в абетці ілюстрована декількома творами із музею. Музей Ханенків зберігає найвизначнішу в Україні колекцію творів мистецтва Європи та Азії, пам’ятки Давнього Єгипту, Греції та Риму. Кожна літера в абетці ілюстрована одним або декількома творами із музею.
Батькам
Для нас абетка, ілюстрована творами із музею – дивина. Тому батьки по-різному сприймають це видання: насправді воно орієнтоване не на прикладне застосування – муштрування алфавіту, а на естетичне виховання із найменшого, несвідомого, віку. Яскраві деталі, частинки великого цілого, перше знайомство із картинами і скульптурами – світова практика. Так, у багатьох світових музеїв є абетка, наприклад, у наших сусідів є своя «Азбука. Из коллекции Государственного Эрмитажа».
Видавництво «Основи», 2016.
«Перше мереживо Стефанії» Юлія Лактіонова (оформлення – Поліна Дорошенко)
Про книгу
Тринадцятирічна Стефанія живе у Брюсселі в XVII столітті у родині банківського працівника. Дівчина мріє про вишукане мереживо, в якому вона зможе виглядати, як доросла. Історія розповідає про те, як врешті мрія втілюється в життя. Казка написана за мотивами картини Отто Ван Веена «Портрет дівчини» з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Розповідь про створення полотна не є історично достовірною, а лише художньою версією автора, з якої маленький читач дізнається не тільки про побут та життя людей в іншу епоху, а і дещо про мистецтво.
Батькам
Інтуїтивне сприйняття мистецтва – надзвичайно цінний досвід як для дитини, так і для батьків. Книжки із серії «Книга про картину» допоможуть дітям пізнати світ мистецтва із середини, занурюючись у життя художників, побут епохи, історію, якою ділиться кожен мистецький твір. Відкриття іншої реальності накладається на власні досвіди та вигадку. У світі існує дуже багато книжок про життя художників та їхні творіння, написані доступно і цікаво, даючи змогу додумувати і дофантазовувати. Безумовно, найбільш важливим для таких книжок є оформлення – художниця Поліна Дорошенко створила світ дівчинки Стефанії й дозволяє залишатися у ньому ще й поза власне історією.
Арт-видавництво «Небо», 2016
