Містичний бік столиці — найбільш загадковий, якщо цю містику намагатися розгадати — вона стає детективом. У наведеній нижче добірці 3 книжки і у кожній із них Київ — не чергова локація чи місце дії, а окремий герой, якому відводяться права і обов’язки, якого автори наділяють характером та особливостями, який будує підступні плани і готує приємні сюрпризи. Головне пам’ятати — не кожному Київ радий і не всякого до себе підпустить.
Олесь Ільченко «Місто з химерами»
Книга
Письменник Олесь Ільченко дослідив історичні документи і відтворив на сторінках свого роману Київ початку ХХ-го століття. Постать головного героя, реальної історичної особи, автора «Будинку з химерами» — архітектора Владислава Городецького притягує до себе. Майже детективна історія про те, як насправді жив й працював багатогранний Городецький та чи був у нього підписаний договір із дияволом (містична складова) — роблять текст цінним. Книга отримала нагороду «Найкраща книга 2010» за версією журналу «Корeспондент».
Сюжет
На перетині минулого і теперішнього зустрічаються два тезки — Владислави. Перший — архітектор межі століть, який вирішує будівничі справи, має родину, живе у будинку-казці на вулиці Банковій, перетинається із найцікавішими персонажами доби. Другий — наш сучасник студент. Його прадід був знайомий із Городецьким, саме тому, вдома у хлопця зберігається родинна реліквія — таємнича папка на зав’язках. З її домогою хлопчик-студент намагається розгадати таємниці архітектора Городецького, з’ясувати зв'язок між збудованими ним окремими будівлями, знайти відповіді на запитання про те, як творив майстер і що його хвилювало.
Насправді інтригуючим є персонаж змій, який приходить до архітектора уві сні й диктує, що йому робити. Так, він будує каналізаційну систему для людей, однак водночас вона ж — ходи для змія. Змій приходить і до хлопчика-студента. Цей же змій постає у легендах про Київ.
Київ
Мапа міста 1900-х накладається на мапу 2000-х і у цьому полягає головна особливість книжки. Адже Київ постає із усіма, прихованими за саркофагом сучасного мегаполісу, красотами. Персонажі книжки зустрічаються у ресторані на розі Володимирської і Прорізної, перетинають Хрещатик, їдуть машиною у бік Подолу.
«Київ таки надихає на творчість, попри всі його дива і таємниці», — міркував Владислав Городецький і мав рацію. З іншого боку спостереження героя-сучасника, який намагається для себе відтворити Київ, зробивши крок на 100 років назад, можуть підштовхнути до власних відкриттів щодо окремих вулиць або ж істот, які живуть на Будинку з химерами на вулиці Банковій.
Чому читати
У книжці багато вигадок і припущень про життя архітектора, однак поза цим є реальне місто, про яке ми не знаємо напевне і можемо лише здогадуватися. А тут автор привідкриває завісу.
Лада Лузіна «Киевские ведьмы. Меч и Крест»
Книга
Цикл романів Лади Лузіної «Киевские ведьмы», об’єднаний героїнями, містом-Києвом та закладеною на історичному рівні містикою. Письменниця вважає, що історія – це казка для дорослих, тому через минуле, що нерозривно пов’язане із сучасністю, і повір’я про києвиць (київських відьом — НК) розповідає казку про добро і зло. Прихильники творчості Лади Лузіної сперечаються на форумах про те, у якій послідовності потрібно читати усі 9 книжок циклу. У нас є відповідь – починати, однозначно, варто спочатку, тобто від першої історії «Киевские ведьмы. Меч и Крест» до якої тут же є приписка від авторки – «Шабаш первый».
Сюжет
Три випадкові героїні – Маша (студентка істфака), Даша (арт-директорка нічого клуба) та Катя (бізнес-леді) у пошуках любові, щастя та зняття вроків приходять у «Центр Старокиевского колдовства на Подоле». У центрі відьма Килина, навіть не надавши уже оплачені послуги, помирає на очах у дівчат і передає їм відьомську силу. Тут же авторка згадує Гоголя із його «все бабы в Киеве – ведьмы», водить героїнь таємничим Подолом, підкидає кілька смертей і збігів, які потрібно розгадати. Наділяє дівчат особливими здібностями – вмінням читати особливу книжку написану давньоруською мовою, зміст якої може осягнути лише київська відьма. Маша, Даша і Катя слідкують за нічним містом і стають його частиною.
Київ
Із Подолу починається екскурсія містом. Тут дівчата отримують свою силу і сюди ведуть усі шляхи. Києву письменниця відвела у книзі окрему роль — він «Город Отец», що постійно перебуває поруч і є дієвим:
«Я говорю о твоем Отце. Твоем Городе, который привел вас на Андреевский спуск. И защищал тебя, когда тебе грозила беда».
Ще один прояв міста — жителі. Центральним автором для героїнь та самої Лади Лузіної є, звісно, один із найвідоміших киян — Михайло Булгаков. Його привид сновигає містом, контролює усе, що відбувається на Подолі зі свого будинку, приходить через книжки. Одна із головних героїнь вкотре перечитує «Мастер и Маргаритта» і увесь її власний світ крутиться навколо цього твору, особливо це відчутно, коли дівчині доводиться, як і Маргариті, літати на мітлі.
Чому читати
Це атмосферний текст із києвознавства. Із нього можна отримати базові знання про будинки та архітекторів, що їх збудували, про відомих людей, яких приймали ці будинки, та назви частин міста. Чи знаєте ви, яка із гір — Лиса? Там про це теж є. Корисним буде знання: хто із авторів та що саме писав про місто або про відьом — багатими є епіграфи до кожного із розділів.
Попри те, що книга 2005-го року, відсутність у відьомському житті ані соцмереж, ані айфонів – не відчувається.
Володимир Даниленко «Кохання в стилі бароко»
Книга
«Київ — найбільший містичний центр світу, бо тут є перелаз, що з’єднує світ живих і мертвих» — пише Володимир Даниленко у книзі «Кохання в стилі бароко».
Сюжет
До архітектора Валерія Колядевича звернулася дівчина Юлія із проханням розгадати загадку від її покійного чоловіка. Кросворд, який закручено навколо київських будинків. Архітектор відшуковує потрібні йому історії видатних киян минулих століть і розповідає їх так, що не потрібно відкривати одночасно багато вкладок на Вікіпедії. Він пересувається історичним центром від Гоголівської до Лютеранської, шукає ключі, які ведуть до наступних дверей. Між архітектором і замовницею спалахує пристрасть і вони її не приховують, ані одне від одного, ані від читачів. Історію про детектив і кохання у стилі бароко розповідають істоти з будинків, які є незмінними жителями міста: горгуля з Великої Житомирської, каріатиди з Володимирської, русалки з Будинку з химерами, атланти та інші. У кожному із розділів є інакша міська істота, оповідка про когось із видатних киян, пристрасть між Колядевичем і Юлією у ліжку, пошук розгадки.
Київ
Сучасне місто і герої, які живуть поруч із нами викликають довіру, а мереживо фактів — інтерес. Автор показує архітектуру міста через постояльців-істот, розповідає історії вулиць і людей. Динаміку руху, коли герої переїжджають із місця у місце, читач може накладати на реально існуючий міський простір навіть без GPS.
Чому читати
У романі Володимира Даниленка є все: і журнальні стереотипи про чоловіків/жінок/кожання, і спіритичний сеанс із викликанням духів, і таємнича книжка про Київ, читання якої несе смерть. Герої проговорюють багато життєвої мудрості, яку можна розкласти на цитати для постів у Твітер, як-от «Смерть – спокуслива жінка. Якщо вона вже когось вибирає, то від свого не відступить», чи «Найбільша загадка людського життя в її темних думках». З іншого боку цей, як його уже назвали критики, «інтелектуальний детектив» читається за один вечір, адже дуже швидко виникає потреба гортати сторінку за сторінкою, рухаючись разом із героями, щоб розкрити загадку кросворду.
