Театри, панельки і нова епоха:
Історія вулиці
богдана
хмельницького
богдана
хмельницького
Історія вулиці
богдана хмельницького
богдана хмельницького
У вулиці Богдана Хмельницького доволі насичена історія. Але ми й самі про це не знали, доки не почали шукати інформацію. Тому всідайтеся зручніше, зараз ви дізнаєтесь дещо нове. Усе почалось у XIX столітті. А якщо конкретніше — у 1837 році. Тоді архітектор Вікентій Беретті, який спроєктував КНУ імені Тараса Шевченка, якраз працював над генеральним планом забудови Києва. Місто (принаймні його центр) хотіли модернізувати. Саме тоді вулиця Богдана Хмельницького, у відносно сучасному вигляді, почала своє існування. Але в ті часи її називали Кадетською. Неподалік від університету хотіли побудувати корпус військового училища. Цього так і не сталось, а вулиця міняла свою назву ще багато разів.
Ближче до середини XIX століття Кадетську вулицю зробили першорозрядною (цікаво, якими були вулиці другого розряду?). Тоді це вважалося крутим, тож околиці почали розвиватись. У 1869 році вона дістала нову назву — Фундуклеївська, на честь цивільного губернатора Івана Фундуклея. Він викупив одну з місцевих будівель та облаштував там першу загальноміську жіночу гімназію. Далі почалась основна забудова, яка тривала аж до першої третини XX століття. В імперські часи (як загалом і зараз) Фундуклеївська була досить модним місцем. Там жили співаки, письменники, артисти й інший культурний бомонд. Воно й не дивно, адже на ній були розташовані Театр Бергоньє, готель «Ермітаж», Колегія Павла Галагана, Ольгинська гімназія. Пізніше, у 1892 році, на Фундуклеївській проклали одну з перших ліній київського трамвая. Його маршрут пролягав з центру до вокзалу. Приблизно тоді ж на вулиці з’явилася бруківка.
Імперські часи
З приходом радянської влади все змінилося. По-перше, вулицю одразу ж назвали на честь Володимира Леніна. А по-друге — на ній почали з’являтися нові будівлі, наприклад ЦУМ і Будинок письменників Роліт. А потім була війна. Під час німецької окупації вулицю називали Театер-штрасе. Тоді на ній, звісно, нічого не будували. З часом війна закінчилась, а на вулиці Леніна (назву їй повернули) почали з’являтися типові бетонні «панельки».
Радянські часи
Коли Україна стала незалежною вулиці дали звичне нам ім’я Богдана Хмельницького. З того часу чогось наднового там не з’явилося. Хіба що Німеччина побудувала своє посольство.
Сучасність
Але краще один раз подивитися, ніж сто разів почути або прочитати. У нас є історичні фотографії вулиці Хмельницького. На них зображено будівлі, які стали пам’ятками. І ми знайшли людину, яка розповість цікаві факти про кожну з них.
Невелика екскурсія
Лев Шевченко
дослідник архітектури
дослідник архітектури
Невеликий триповерховий будинок на розі Хрещатика та Богдана Хмельницького спорудили в 1873–1874 роках. Це проєкт архітектора Володимира Ніколаєва, який також спроєктував у Києві будівлю Національної філармонії України, Покровський монастир і багато інших споруд. Першим власником будинку був купець Жан-Батіст Кане.
Будинок оформлено у стилі класицизму, який уже втрачав популярність наприкінці XIX століття, у пору розквіту київської еклектики. Початково на першому поверсі розташовувалися магазини, а нагорі — готель, «мебльовані кімнати», як тоді казали.
Після встановлення радянської влади у Києві будиночок лишив своє призначення. Перший поверх займав магазин — центральний «сорабкоп» (спілка робітничих кооперативів), а на другому та третьому поверхах був готель.
У повоєнний час у будинку на Хрещатику, 40/1 відкрився Центральний гастроном, який там працював до 2000-х. У 1980-х роках існувала загроза знесення будинку заради сучасної громадської будівлі. Існувало кілька проєктів — від надбудови до демонтажу будинку й утворення на його місці пішохідної зони. Через це для Центрального гастроному збудували нове приміщення на Шулявці. Але СРСР розпався, плани не було втілено, і будинок лишився на своєму місці. На жаль, зараз він пустує після пожежі.
Будинок оформлено у стилі класицизму, який уже втрачав популярність наприкінці XIX століття, у пору розквіту київської еклектики. Початково на першому поверсі розташовувалися магазини, а нагорі — готель, «мебльовані кімнати», як тоді казали.
Після встановлення радянської влади у Києві будиночок лишив своє призначення. Перший поверх займав магазин — центральний «сорабкоп» (спілка робітничих кооперативів), а на другому та третьому поверхах був готель.
У повоєнний час у будинку на Хрещатику, 40/1 відкрився Центральний гастроном, який там працював до 2000-х. У 1980-х роках існувала загроза знесення будинку заради сучасної громадської будівлі. Існувало кілька проєктів — від надбудови до демонтажу будинку й утворення на його місці пішохідної зони. Через це для Центрального гастроному збудували нове приміщення на Шулявці. Але СРСР розпався, плани не було втілено, і будинок лишився на своєму місці. На жаль, зараз він пустує після пожежі.
Колишній будинок Центрального гастроному
Домінанта повоєнного ансамблю Хрещатика — 14-поверховий житловий будинок № 25. Збудований у 1954 році за проєктом архітекторів Анатолія Добровольського та Олександра Малиновського, серед киян цей будинок відомий як «Дружба» — за назвою вже закритого кінотеатру на першому поверсі.
Висота «Дружби» — приблизно 90 метрів, це вище за сучасні 25-поверхівки. За початковим планом найвищою спорудою Хрещатика мав бути готель на нинішньому Майдані, але повною мірою його не добудували через постанови про архітектуру надмірності, які «скасували» сталінську архітектуру.
«Дружба» збудована за мотивами сталінських висоток СРСР, які своєю чергою базуються на проєктах американських хмарочосів початку XX століття. Це уступчаста композиція з висотним об’ємом, який завершується вежею зі шпилем. Саме таку вежу мали збудувати і на готелі «Україна».
Висота «Дружби» — приблизно 90 метрів, це вище за сучасні 25-поверхівки. За початковим планом найвищою спорудою Хрещатика мав бути готель на нинішньому Майдані, але повною мірою його не добудували через постанови про архітектуру надмірності, які «скасували» сталінську архітектуру.
«Дружба» збудована за мотивами сталінських висоток СРСР, які своєю чергою базуються на проєктах американських хмарочосів початку XX століття. Це уступчаста композиція з висотним об’ємом, який завершується вежею зі шпилем. Саме таку вежу мали збудувати і на готелі «Україна».
Будинок із зіркою на Хрещатику
Споруда Київської опери не програє найвеличнішим театрам Європи, серед яких Гранд-опера в Парижі або Віденська опера.
Нова будівля на місці міського театру, знищеного пожежею, відкрилася в 1901 році. Її збудували за проєктом Віктора Шрьотера. Фасад Київської опери втілює дух початку XX століття — «Прекрасної епохи».
Головний фасад підкреслює аркада з винесеною вперед головною аркою, де стоїть бюст Тараса Шевченка, іменем якого названо оперу. Театр домінує в навколишній забудові, хоча у другій половині XX століття площу навколо нього дещо спотворили. Спочатку — у 1960-х роках, коли навпроти збудували 12-поверховий житловий будинок для академіків, згодом — у 1980-х роках, коли було перекрито сходи до вулиці Лисенка через побудову службового приміщення театру.
Нова будівля на місці міського театру, знищеного пожежею, відкрилася в 1901 році. Її збудували за проєктом Віктора Шрьотера. Фасад Київської опери втілює дух початку XX століття — «Прекрасної епохи».
Головний фасад підкреслює аркада з винесеною вперед головною аркою, де стоїть бюст Тараса Шевченка, іменем якого названо оперу. Театр домінує в навколишній забудові, хоча у другій половині XX століття площу навколо нього дещо спотворили. Спочатку — у 1960-х роках, коли навпроти збудували 12-поверховий житловий будинок для академіків, згодом — у 1980-х роках, коли було перекрито сходи до вулиці Лисенка через побудову службового приміщення театру.
Київська опера
Між Національно-науковим природничим музеєм і станцією метро «Театральна», за каштанами, ховається невеликий двоповерховий будинок у стилі класицизму. Це колишня колегія Павла Галагана, збудована в 1870 році за проєктом архітектора Олександра Шіле.
З боку вулиці Богдана Хмельницького споруда колегії вирізняється характерними елементами класицизму — портиком, який підкреслюється на торці напівкруглим еркером.
Зараз у колишній колегії розташовується Національний музей літератури України.
З боку вулиці Богдана Хмельницького споруда колегії вирізняється характерними елементами класицизму — портиком, який підкреслюється на торці напівкруглим еркером.
Зараз у колишній колегії розташовується Національний музей літератури України.
Колегія Павла Галагана
Нинішній офіс «Нафтогазу» на перший погляд здається звичайною «сталінкою». Це не так. В основі будівлі — садиба 1840-х років, пізніше перебудована Олександром Шіле та Вікентієм Беретті. У другій половині XIX століття там розташовувалася жіноча гімназія, названа ім’ям київського губернатора Івана Фундуклея. Його ж ім’я мала і сама вулиця.
Хоча надбудову над гімназією планували зробити ще за царських часів, до цього дійшло лише в 1950-ті роки. У радянські часи тут працювала робітнича школа, будинок моделей одягу тощо. Зараз у колишній гімназії розташований офіс «Нафтогазу України».
Хоча надбудову над гімназією планували зробити ще за царських часів, до цього дійшло лише в 1950-ті роки. У радянські часи тут працювала робітнича школа, будинок моделей одягу тощо. Зараз у колишній гімназії розташований офіс «Нафтогазу України».
Фундуклеївська жіноча гімназія
Нову будівлю для майстрів «Київпроекту» збудували на Богдана Хмельницького в 1981 році за проєктом архітекторів Вадима Огура та Валентини Козлової.
Архітектори не могли не збудувати для себе щось цікаве. Споруда «Київпроекту» вдало поєднує чистий модернізм із бруталістськими деталями. Композиція майже ідеально модерністська — висотна споруда та низький розпластаний стилобат. Але не простий, як у «Тарілки», а пластичний. Його фасад «наростає» над першим поверхом, утворюючи динамічну композицію. Водночас він не порушує історичної забудови — дах стилобату не вищий за дахи сусідніх будинків.
Між стилобатом і висотною частиною — внутрішній двір із фонтаном, галереєю на опорах та наскрізним проходом через квартал. Усе за заповітами видатних модерністських архітекторів Ле Корбюзьє та Оскара Німеєра.
Архітектори не могли не збудувати для себе щось цікаве. Споруда «Київпроекту» вдало поєднує чистий модернізм із бруталістськими деталями. Композиція майже ідеально модерністська — висотна споруда та низький розпластаний стилобат. Але не простий, як у «Тарілки», а пластичний. Його фасад «наростає» над першим поверхом, утворюючи динамічну композицію. Водночас він не порушує історичної забудови — дах стилобату не вищий за дахи сусідніх будинків.
Між стилобатом і висотною частиною — внутрішній двір із фонтаном, галереєю на опорах та наскрізним проходом через квартал. Усе за заповітами видатних модерністських архітекторів Ле Корбюзьє та Оскара Німеєра.
«Київпроект»
Не всі історичні будівлі в хорошому стані. За останні роки «Київпроект» занепав. Зараз окремі частини споруди в аварійному стані, а її територію використовують лише частково. А взагалі ця споруда є знаковою для столиці. Тут спроєктували всі післявоєнні генеральні плани міст і важливі будівлі: «Український дім», Палац спорту, готелі «Україна», «Салют», будівлю УкрІНТЕІ («Тарілку»).
Минулого року кияни дізналися, що будівлю «Київпроекту» планують оновити. Цим займуться компанії Perfect Group i Saga Development. Вони розробили концепцію реновації на основі просторово-соціологічних досліджень від «Агентів змін». Ця реновація допоможе не тільки будівлі, а й усьому району.
Минулого року кияни дізналися, що будівлю «Київпроекту» планують оновити. Цим займуться компанії Perfect Group i Saga Development. Вони розробили концепцію реновації на основі просторово-соціологічних досліджень від «Агентів змін». Ця реновація допоможе не тільки будівлі, а й усьому району.
Реновація
Околиці «Київпроекту» — це один з найзавантаженіших районів міста. Щодня там проходить приблизно 800 людей на годину. Але відкритою є тільки третина території. Інші ділянки займає дорога або напівприватні режимні об’єкти. До того ж на вулиці Богдана Хмельницького зараз майже немає публічної інфраструктури. І це попри те, що щільність місць для сидіння там вища ніж у центрі Стокгольма чи Копенгагена.
Завантаженість
Акцент в оновленому «Київпроекті» зроблять на поліфункціональному просторі у дворі комплексу. Ним зможуть користуватись усі охочі. Забудовники планують пасажі, які об’єднають вулиці Володимирську з Пушкінською, а Богдана Хмельницького — з Прорізною.
Публічним також буде зимовий сад, який розмістять на даху стилобату. Це допоможе розв’язувати проблему озеленення району. Адже дерева в ньому розташовані нерівномірно. Наприклад, на перехресті Хмельницького й Пушкінської їх узагалі немає.
Публічним також буде зимовий сад, який розмістять на даху стилобату. Це допоможе розв’язувати проблему озеленення району. Адже дерева в ньому розташовані нерівномірно. Наприклад, на перехресті Хмельницького й Пушкінської їх узагалі немає.
Громадські простори
Також планують розв’язати проблему з паркуванням. Зараз в тамтешніх околицях щодня стоїть понад 2000 машин. Зрозуміло, що це не надто добре впливає на трафік та інфраструктуру. Разом з оновленням «Київпроекту» забудовники створять підземну парковку. Це має суттєво покращити ситуацію.
Парковка
«Київпроект» хочуть зробити не лише інфраструктурним центром району, а й інтелектуальним і креативним хабом. Девелопери дотримуються принципів функціоналізму. Це означає, що архітектурний образ будинку взяли не з повітря. Він визначений чітким розумінням майбутніх функцій. Головний задум — це створити повноцінну екосистему, яка об’єднає експертів зі сфер архітектури, дизайну, мистецтва, технологій і бізнесу.
Магніт для спеціалістів
Сприяти цьому будуть сім «лабів» — окремі тематичні напрями, що розташуються в оновленому «Київпроекті». Там буде простір для лекцій, конференцій та коворкінгу, зала для виставок і мінікінотеатр, студії відео- та звукозапису, освітня платформа для дітей і школа робототехніки. Поруч із ними — магазини українських технологічних брендів та VR-space.
«Лаби»
Там також відокремлять простір для шоу-румів українських дизайнерів і міжнародних бутиків. У комплексі розмістять спа та фітнес-центр. А ще окремий фудлаб з ресторанами, кафе та магазином делікатесів. Частину будівлі займуть апартаменти з панорамним краєвидом на історичний центр міста.
Інфрастуктура
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ
