Алкоголь — той атрибут нашого суспільства, який важко викорінити. Українці починають пити . Чи винні вони у цьому — відповісти важко, оскільки й реклама, й традиції, й навіть родинні звички демонструють їм, що пити — можна.
Статистика демонструє сумні цифри. 66% опитаних українців алкогольні напої. Хтось рідко, хтось — кожного тижня або дня. І хоча на противагу аж третина українців не п’є, реальність така, що алкоголь сприймають більше як норму, ніж продукт, що шкодить організмові.
Водночас можна почути, що алкоголь небезпечний тільки тоді, коли його не вміють пити. Буцімто є ціла культура випивання, з якою в Україні поки напряг. Проте психіатр Олексій Крапивка запевняє, що алкоголь — зло у будь-якому виді споживання. А культура випивання — це скоріше спосіб заспокоїти себе, ніж безпечна система вживання спиртних напоїв.
То чому ми так любимо випити?
Мене як психіатра та людину бісить те, що кожна емоційна подія в житті супроводжується випивкою. Хтось народився — ми п’ємо, хтось помер — ми п’ємо, друг випустився з універу — ми знову п’ємо. Неважливо, що відбувається. Ми одразу п’ємо.
Щоб пояснити цей процес, потрібно трохи заглибитися в історію. Алкоголь винайшли задовго до нашої ери. Вино, пиво та подібні напої існували у греків, слов’ян і навіть у Вавилоні. У VII ст. арабським алхімікам вдалося отримати чистий спирт. Згодом, у Середньовіччі, європейці перетворили його на міцний алкоголь. Це було невідворотно. Рано чи пізно люди все одно б дійшли до цієї речовини.
Тепер уявляємо. Ще тисячі років тому людина зрозуміла, що алкоголь — це прикольно. Він дозволяє розслабитися. Тисячі років люди створювали звичку пити, аби спустити пар.
— Як саме алкоголь розслабляє? Хіба не існує інших способів розслабитися?
Тут працює нейробіологія. Спробую розповісти спрощено, аби не заглиблюватися у нюанси.
Кожна людина має дофамінові нейрони. Коли вони активовані, ми почуваємося весело та класно. Алкоголь у маленьких дозуваннях впливає саме на ці нейрони. Тому, коли ми трохи випили, переважно відчуваємо підйом енергії. Але також існують ГАМК нейрони, які при активації змушують нас розслаблятися. На них впливають вже середні та великі дози алкоголю.
Згадаймо себе після роботи. Що саме нам потрібно після важкого дня? Або розвеселитися, або розслабитися. Вуаля, з’являється алкоголь, який, в залежності від дозування, доводить до одного з цих станів.
Алкоголь переважає над іншими видами відпочинку саме через те, що він працює швидше та безвідмовно. Я б порівняв його ефект з роботою протитривожних препаратів або деяких стимуляторів. Але я як лікар скажу, що краще випити седативну таблетку, ніж алкоголь.
— То алкоголь став масовим тільки через те, що він — ефективний, як би це не звучало?
Не зовсім. Алкоголь — це ще і законний спосіб швидко розслабитися. Існують, наприклад, ті ж наркотики, але їх важче знайти. Людині важливо не чекати та максимально легко досягти бажаного ефекту.
Також є питання традиції. Не всі люди п’ють з метою розслаблення. Для них це ритуал, тому що так роблять інші. У суспільстві заведено пити. Ще з дитинства, коли ми бігали під столами, бачили, що люди за ним п’ють. Нам роками показували, що алкоголь — це нормально. Тому в свідомості ніби закладене як мінімум нейтральне ставлення до випивки.
— Але чому одним достатньо 50 г алкоголю, і вони можуть зупинитися, а іншим обов’язково треба напитися?
Це залежить від того, за яким сценарієм людина п’яніє. Є ті, хто п’ють за «дофаміновим» типом, тобто заради веселощів. Таким людям треба небагато. Якби на цьому етапі всі зупинялися, з алкоголем не було так багато проблем.
Ті ж, хто п’є заради розслаблення, вживають багато алкоголю. Це «ГАМК-сп’яніння». Такі люди у результаті сильно напиваються.
Однак люди складніші за цю схему. Чому взагалі з’являються два типи сп’яніння, пояснює те, що відбувається з організмом під час випивання. Для розщеплення алкоголю у тілі виробляються два ферменти: АДГ (алкогольдегідрогеназа) та АлДГ (ацетальдегіддегідрогеназа). Спочатку вмикається АДГ, який розщеплює алкоголь на молекули. Усі вони умовно безпечні, окрім однієї — ацетальдегіди. Це токсична отрута, яку ми відчуваємо як похмілля. Для розщеплення цієї отрути вже виробляється АлДГ. Від того, скільки кожного з цих ферментів виробляє організм, залежить, як людина п’яніє. Грубо кажучи, у нормі цих ферментів має бути однакова кількість. Але у деяких норма порушена. Тоді виникають два типи людей:
- більше виробляється АДГ — людина може багато пити та не зупинятися. Це найпроблемніша категорія;
- більше виробляється АлДГ — у людини від одного келиху вже болить голова. Такі люди часто не люблять пити та п’яніють від першого келиху.
— Знаєш, я часто чую, як люди кажуть: «Та я ж випиваю келишок під вечерю, як в Італії. Це називається культурою випивання». Виходить, однаково шкідливо пити що трохи під вечерю, що багато кожної п’ятниці?
2016 року «Тяжкості хвороб, травм та факторів ризику» доводить, що це так. У ньому йдеться, що алкоголь не шкодить організмові тільки тоді, коли його в ньому немає.
Ще гірша історія з рівнем заподіяної шкоди. Алкоголь посів перше місце серед усіх наркотичних речовин за негативним впливом як на самого пияка, так і на його оточення. Про це Глобальна комісія з наркополітики (Global Commission on Drug Policy, GCDP), посилаючись на дослідження британських вчених. Рівень фатального впливу спиртних напоїв на організм нереально високий. Алкоголь випереджає навіть метамфетамін, героїн, кокаїн та інші тяжкі види наркотиків. Проте в суспільстві вважають, що наркотики — ще більше зло.
— До речі, колись я сказала подібне бабусі. Так сильно вона ще мені не заперечувала.
Так, тому що традиції — вічні. Якщо 20 років ти щоранку їла вівсянку, хіба послухаєш мене, якщо я скажу, що вівсянка — це погано?
Колись я натрапив на дані, що чим багатіші країни, тим більше в них п’ють. З’являється більше вільного часу, отже, потреби чимось його зайняти. Але кількість споживання алкоголю у різних країнах відрізняється. Саме на це, зокрема, впливають локальні традиції.
— Маємо парадокс. Алкоголь шкодить здоров’ю найбільше серед усіх речовин, але його найбільше й вживають.
Як я казав, питання у легальності. Але також роль відіграє політика. Оскільки алкоголь винайшли раніше, ніж наркотики, він сильніше закріпився у суспільстві. Відповідно, бізнес раніше усвідомив, що на ньому можна заробляти.
Існує багато теорій, чому на політичному рівні так погано вводять в обіг інші наркотичні речовини, на кшталт канабісу. Одна з них — що це вдарить по ринкові алкоголю, який займає величезний сектор світової економіки. Я не бачу інших причин, чому легалізацію штучно гальмують.
— Мене турбує питання залежності. Для мозку є різниця, від чого залежати — від алкоголю чи наркотиків? Це ж однаково адикція?
Так. Є ще залежність від їжі, шоколаду та ін. Проте наркотичні залежності не варто з ними порівнювати. Сумарна шкода від алкоголю та наркотиків у рази більша та страшніша за інші види залежностей.
Люди часто забувають, що алкоголь — це так само наркотична речовина. Єдина причина, чому алкоголь не називають наркотиком — бо він легальний. Простий юридичний нюанс. Якщо дозволять кокаїн, він так само перестане бути наркотиком. Тоді його називатимуть «психоактивною речовиною».
Потрібно засвоїти от що. Алкоголь, кокаїн, героїн, MDMA та інші наркотики активують плюс-мінус ті ж самі нейрони. Різниця у силі та пропорціях. Проте токсичний вплив на мозок та інші органи тіла в алкоголю найвищий.
— Тобто алкоголь та наркотики — однакове зло для організму, але алкоголь навіть шкідливіший?
Як не дивно, так. Не можна радикально ставитися до наркотиків та виправдовувати алкоголь. Він один з них. До психіатричних лікарень потрапляють люди що з пошкодженнями від дії алкоголю, що наркотиків.
Я не бачу нічого поганого у легалізації деяких психоактивних речовин. Маємо приклади країн, де після легалайзу дійсно спочатку почалася хвиля вживання, але майже одразу вона стихла. Легалайз спростив постановку діагнозів, юридичні процеси, ще й ВВП підвищив.
— Від чого людина швидше отримає залежність: від алкоголю чи наркотиків?
На це впливає багато факторів. Також треба уточнити, про яку саме залежність йдеться — психічну чи фізичну. Якщо говоримо про психіку, то залежність швидше виникає там, де сильніша дія на мозок. Тоді перше місце посідають наркотики. Якщо фізична залежність — лідирує алкоголь, адже він потужніше «вклинюється» в системи організму. У цьому його біда — залежність проявляється не так помітно, як з наркотиками. Стан до наркотичного сп’яніння та під час нього дуже контрастний. Алкоголь робить цей процес змазаним.
— Через це алкоголь такий небезпечний?
Я б сказав, що через доступність, відсутність альтернативи та традиційність вживання. Культ «чарки» під їжу, як прояв братерства чи командної роботи — цей ритуал закріплювався століттями. Алкоголь переріс у конструкт, що будує соціальні зв’язки. Чому незнайомі люди в компанії часто п’ють? Це змінює контекст, розряджає атмосферу. Та ж реклама постійно говорить: алкоголь зближає.
Міцні напої перестали бути простим способом розслаблення. Вони стали джерелом побудови комунікації, деякого роду мистецтвом. Люди колекціонують пляшки алкоголю, створюють мінібари вдома. Алкоголь елітаризували. Це печально.
Якщо вже ви вживаєте алкоголь, не полінуйтеся разово сходити до психіатра чи нарколога та перевірити себе. Стежте за своїм здоров’ям, робіть планові медичні огляди та здавайте аналізи. Алкоголь руйнує наш організм. Не треба допускати найгіршого.
