-й був роком змін. Перші локації нового Києва — метро, парки, музеї — стали символом оновлення та незалежності країни. Їм також 34 роки, і вони бережуть памʼять про ті часи, коли наша держава почала свій шлях автономності та розвитку — так, як це бачила вона, а не радянська влада.

Саме 1991 року заклад офіційно отримав назву “Музей історії України”. Ця подія символізувала початок нового етапу в осмисленні національного минулого. Музей став центром вивчення, збереження та популяризації історії українського народу, що стало внеском для формування у киян національної ідентичності. 

ㅤㅤㅤㅤㅤВідтоді Музей історії України ㅤㅤㅤㅤㅤㅤактивно займається розкриттям ㅤㅤㅤукраїнської історії з патріотичної та ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤнезалежницької позиції, ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤвідкриваючи для ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤвідвідувачів героїчні ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤсторінки минулого.

Ці станції відкрили 30 грудня 1991 року. Вони стали частиною масштабного розширення київської підземки, який символізував модернізацію міського транспорту і розвиток інфраструктури. “Звіринецька” (тоді Дружби народів) та “Видубичі” допомогли
з’єднати нові райони
міста, підтримуючи
динамічний ріст
Києва як столиці незалежної держави. 

З цікавих фактів: історичний район Звіринця (на честь якого перейменували станцію у 2023 році) відомий ще з часів Середньовіччя. Тут знаходяться Звіринецькі печери, які

ㅤㅤㅤвикористовувалися як

ㅤㅤㅤㅤㅤпідземне кладовище

ㅤㅤㅤㅤченців Печерського

ㅤㅤмонастиря в 14—15 століттях. Щодо станції “Видубичі”, то вона відома завдяки одному з найбільших пасажиропотоків підземки, а також як популярне місце для знімань реклами

брендів — зокрема Lacoste та

ㅤㅤㅤㅤㅤTrainline.

Пам’ятник відкрили також у 1991 році. Він присвячений пам’яті жертв нацистського концтабору “Сирець”, розташованого в історичній однойменній місцевості у Другій світовій війні. Зараз це квартали вулиць Теліги, Ризької, Родини Глаголєвих, Щусєва. Кількість жертв, які загинули від жахливих дій нацистської влади у концтаборі — понад 30 тисяч.

Монумент став не лише місцем вшанування, а й символом національного відродження та пам’яті про трагічні сторінки минулого. Відкриття цього пам’ятника у 1991 році мало велике значення для формування громадянської свідомості й зміцнення ідентичності молодої держави.

Монумент став не лише місцем
вшанування, а й символом національного
ㅤㅤвідродження та пам’яті про трагічні
ㅤㅤсторінки минулого. Відкриття цього
ㅤㅤㅤпам’ятника у 1991 році мало велике
ㅤㅤㅤㅤзначення для формування
ㅤㅤㅤㅤㅤгромадянської свідомості й
ㅤㅤㅤㅤㅤзміцнення ідентичності молодої держави.

Музей заснували у 1991 році як новаторський простір сучасного мистецтва й культурної творчості. Він став платформою для молодих художників і митців, які відігравали важливу роль у культурному оновленні України після проголошення незалежності. 

Музей активно підтримує експерименти у мистецтві, віддзеркалюючи дух змін і
пошуку нових форм
самовираження.
Його відкриття стало сигналом
ㅤㅤㅤㅤㅤперетворення Києва на
ㅤㅤㅤㅤㅤкультурний центр із
ㅤㅤㅤㅤㅤсучасним баченням
ㅤㅤㅤㅤㅤ і амбіціями.

Хоча парк Нивки збудували ще у 1972 році, саме у рік здобуття незалежності парк перейшов у приватну власність. Це відкрило нові можливості для його розвитку та оновлення. Таке рішення відображало загальний процес трансформації міського простору в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. 

ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤЗгодом “Нивки”
ㅤㅤㅤㅤㅤнабув популярності
ㅤㅤㅤㅤяк місце для відпочинку
і дозвілля, що відображало прагнення українців до якісного міського середовища.

Цю архітектурну споруду
на Андріївському узвозі також не будували у 1991 році. Її історія починається ще у далекому 1904 році. Однак саме у рік здобуття незалежності у замку провели реконструкцію, під час якої облаштували бетонні сходи з подвір'я та дерев'яні з вулиці, щоб полегшити доступ до будинку. Власне, після цього замок відкрили для відвідування широкій публіці.

Так, у 1991 році замок Річарда став
ㅤㅤㅤㅤㅤсимволом нових культурних
ㅤㅤㅤㅤㅤгоризонтів, пов’язаних із
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤ розвитком туризму та
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤмистецтва. Він поєднує в собі
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤісторію та сучасність, що
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤробить його важливим
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤелементом київського
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤсередовища та топ
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤлокацією для світлин на
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤАндріївському узвозі.

Так, у 1991 році замок Річарда став символом нових культурних горизонтів, пов’язаних із розвитком туризму та мистецтва. Він поєднує в собі історію та сучасність, що робить його важливим елементом київського середовища та топ локацією для світлин на Андріївському узвозі.

Палац відкрили ще 1965 року — на місці колишнього Військового Микільського собору і Пустинно-Микільського монастиря. Собор й основні монастирські споруди зруйнували за рішенням радянської влади 1934 року.

Саме у рік
незалежності він
отримав свою сучасну
назву — Київський
Палац дітей та юнацтва.
Того ж року у закладі
одразу стартували
масштабні культурні
проєкти: інформаційно-
творче агентство “ЮН‑ПРЕС”, дитячо‑юнацький цирк “Але‑ап”, ансамбль “Первоцвіт”, а також фестиваль “Співає Київ весняний”, що відобразили відродження молодіжної творчості в незалежній Україні.

Сьогодні піцерія “Везувіо”, ㅤㅤㅤㅤ
ㅤㅤрозташована на Рейтарській,
ㅤㅤㅤㅤпропонує широкий вибір
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤдобре знайомих з
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤдитинства піц з різними
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤсмаками. Є класичні
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤпоєднання, а є фірмові
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ(наприклад, зі свіжою
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤгрушею, каперсами й
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤпармезаном). Також у
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ“Везувіо” доступні напої
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤвласного виробництва
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤта послуга “Зроби піцу сам”.

Хоча піцерія відкрилася у 1992 році, ми
не могли її не включити до цього списку,
оскільки це один із найстаріших
закладів Києва, який працює донині.
Піцерія стала свідком розбудови
незалежності України, символом
появи нових культурних та
гастрономічних трендів,
що почали проникати в Київ
з початком відкритості країни.

Ці 8 київських локацій — живі свідки трансформації міста і країни на шляху до незалежності та оновлення