Цієї ночі, 15 червня, росіяни вкотре масовано атакували Київ. Під час обстрілу влучили по території Києво-Печерської лаври — об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО. Загорівся дах Успенського собору.
Удар припав на рік ювілею: Києво-Печерській лаврі — 975 років від першої згадки. Вже вдруге святиня зазнала пошкоджень за час повномасштабного вторгнення, водночас це далеко не перша спроба зруйнувати Лавру за весь час її існування.
Розповідаємо, коли і як монастирський комплекс намагалися осквернити та знищити.
Коротка історія Києво-Печерської лаври: від заснування до сьогодення
Києво-Печерська лавра була заснована як печерний монастир у 1051 році, за часів князювання Ярослава Мудрого. Засновником Лаври вважають монаха Антонія (Печерського), що нині вшановується як святий у православ’ї та католицизмі. Співзасновником також є монах Теодосій (Феодосій Печерський), за настоятельства якого розпочалося формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври. Зокрема, був зведений головний собор — Успенський.
Вже у дванадцятому столітті монастир отримав статус "лаври". Святиня швидко стала центром розповсюдження і утвердження християнства у Київській Русі: тут розвивався іконопис та був центр літописання — саме тут працював автор "Повісті временних літ" Нестор.
В добу козацтва Лавра вважалась однією з головних святинь — чимало підтримки монастирський комплекс отримав від гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Самойловича й Івана Мазепи. За сприяння останнього велася активна розбудова храмів і мурів.
За періоду радянської окупації України православне духівництво активно винищувалося тоталітарним режимом. Лавру неодноразово закривали, святиня пережила німецьку окупацію під час Другої світової війни, а повноцінне чернецьке життя почало повертатися в стіни монастиря у 1988-му.
У 1990 році Києво-Печерську лавру внесли до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 1994-го намісником у комплексі був архиєпископ вишгородський Павло, проти якого у 2023-му порушили кримінальну справу за "поширення релігійної ворожнечі" та "заперечення російської агресії та глорифікація її злочинів".
Як Києво-Печерську лавру намагалися знищити: монголо-татарська навала, набіги Золотої Орди та кримських татар
Від самого заснування Лавра пережила кілька спроб її знищення.
Так, ще у 1096-му відбувся набіг племен половців, які частково розграбували монастир. За кілька століть, у 1230 році, від сильного землетрусу постраждав Успенський собор, а вже за десять років після цього — під час облоги Києва у 1240-му — собор розграбувала монголо-татарська навала хана Батия.
Навесні 1416 року емір (командувач війська) Золотої Орди Едигей напав на Київ — його військо зруйнувало частину міста, зокрема Поділ, а також спалило Печерський монастир. Тоді ж загинуло чимало ченців, і, ймовірно, настоятель (архімандрит) Микита.
У 1470 році Успенський собор вдалося відремонтували, та вже за кілька років він знову серйозно постраждав — під час набігу на Київ кримських татар під проводом хана Менґлі Ґірея.
Велика пожежа 1718-го
Однією з найбільш трагічних сторінок в історії Києво-Печерської лаври стала пожежа у ніч з 21 на 22 квітня 1718 року.
Тоді святиня зазнала значних руйнувань: згоріли величезний архів і бібліотека, де зберігалися книжки, стародруки й рукописи ще з княжої доби. Також був пошкоджений Успенський собор, господарські будівлі, келії та дзвіниці.
Точна причина займання достовірно не відома. За однією з версій, пожежу спричинила свічка у келії намісника. Водночас є гіпотези про навмисний підпал на замовлення московського царя Петра І.
"За свідченням очевидців, які зберігалися у відомого києвознавця, протоієрея Петра Лебединцева, Лавру підпалили посланці з Москви, які були одягнені як ченці. Згоріли величезний архів і бібліотека, загинули грамоти і пожалування… князів, феодалів і гетьманів", — пише доктор історичних наук Ігор Гирич.
Революція 1917 року і більшовики
У 1917 році в російській імперії спалахнула революція. Влада у Києві змінювалася кілька разів: під час першого захоплення, у січні 1918-го, біля стін Лаври розстріляли митрополита Київського — Володимира (Богоявленського).
Вже за повноцінного встановлення більшовицької влади розпочалися погроми церков та боротьба з духовністю. З монастиря поступово виганяли ченців, а щоб повністю знищити релігійне життя — у 1930 році Лавру закрили і натомість створили Всеукраїнське музейне містечко.
Німецька окупація 1941-го
19 вересня 1941 року німецькій окупаційні війська захопили Київ. Відступаючи, радянські війська втілювали тактику "випаленої землі", — мінували та підривали мости, адміністративні та інші стратегічно важливі будівлі. Так, 3 листопада підірвали головний храм Лаври — Успенський собор.
Всю територію монастиря вкрило уламками мозаїк, фресок, різьби та цегли. Загорілася трапезна церква, музеї та бібліотеки, архіви та дзвіниця. Від вибухів та пожежі загинуло близько 300 німців і ще невстановлена кількість киян.
Відбудова та повномасштабне вторгнення росії в Україну
З кінця 1980-х і після розпаду Радянського союзу Лавра почала поступово повертати собі статус духовного центру країни. У 1990 році Лавру разом із Софією Київською внесли до списку світової спадщини ЮНЕСКО, також комплекс отримав статус національного заповідника.
24 серпня 2000 року, у день дев’ятої річниці незалежності України, відбулося урочисте освячення відбудованого Успенського собору.
Надалі росія продовжувала проводити свою окупаційну політику. Роками Києво-Печерська лавра перебувала у користуванні Української православної церкви Московського патріархату.
Лише після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року СБУ провела серію "контррозвідувальних безпекових заходів" у єпархіях УПЦ МП, зафіксувавши низку випадків зв’язків настоятелів з окупантами та виправдань російської агресії.
Згодом, 31 грудня 2022 року, закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів. Представників УПЦ МП до нього більше не пустили, натомість на Різдво (тоді — 7 січня) службу вперше провела ПЦУ.
За час повномасштабної війни Лавра вже двічі зазнавала пошкоджень внаслідок масованих російських атак. У ніч проти 24 січня 2026 року постраждали Корпус №66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та Корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Вибухова хвиля вибила частину вікон і дверей, також у багатьох місцях пошкоджені фрагменти штукатурного оздоблення. Самі печери не постраждали.
Це перший випадок, коли Лавра постраждала безпосередньо через вибух повітряної цілі. Раніше фіксували пошкодження від шрапнелі, чи знаходили якісь залишки збитих обʼєктів.
Вдруге — сьогодні, під час нічного обстрілу. Внаслідок влучання російських БпЛА загорівся дах Успенського собору.
За словами Прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, відновлення Успенського собору та необхідне для цього фінансування забезпечить Уряд. Кошти на консервацію та подальше відновлення пошкодженого даху виділятимуть із резервного фонду.
