Вперше я побувала в барбершопі 5 років тому. Так, туди іноді пускають дівчат, особливо, якщо твій друг — власник. Як тільки я переступила поріг, зрозуміла, що закохалася: мінімалізм в інтер’єрі, яскраві деталі, брутальні, але доглянуті чоловіки... Були б жіночі перукарні такими, я б там оселилась!
Коли треба було вирішити, з ким мінятися роботою, довго думати не довелося. Зв’язалися з Артуром — власником барбершопу — і відразу домовилися про зйомку.
Чи було страшно стригти реальну людину? Було! Втішала одна думка: якщо напартачу — хлопці виправлять. Але виправляти не довелося. Стрижка вийшла настільки вдалою, що я задумалася: може варто вже шукати наступних клієнтів?
