19 березня 2024 року українська поетеса, письменниця, членкиня руху шістдесятників Ліна Костенко святкує День народження. Їй виповнилось 94 роки.
"Наш Київ" зібрав добірку її найпопулярніших цитат та крилатих висловів.
Цитати Ліни Костенко про життя
- Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати.
- У кожного своя пустеля і свої міражі.
- Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.
- І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт.
- І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
- А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
- Огидна річ — наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
- Страшні слова, коли вони мовчать.
- Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
- Біда сьогодні буть домовичками, у інтер'єрах казка не живе.
- Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
- Епоха несприятлива — ламає іще в колисці геніям хребти.
- Єдине, що від нас іще залежить, —
Принаймні вік прожити як належить.
Цитати Ліни Костенко про Україну
- Держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава…
- Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.
- А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
- Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
- Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
- А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
- Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
- Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
- Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
- Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з’явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна — декоративна. Незалежність ворушить вусами уві сні.
- Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
- Манія величі — це хвороба. Комплекс меншовартості — теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
- Кожному поколінню сняться свої кошмари.
- Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
Цитати Ліни Костенко про мову
- У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження.
- Ну, от і дожилася наша мова, була-була безсмертною в віках, але прийшли бендюжники від словаі потопили мову в матюках.
- Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.
- Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
- Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
- Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова.
- Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову.
- Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова. - Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.
Цитати Ліни Костенко про кохання
- І все на світі треба пережити,
бо кожен фініш — це по суті старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт…. - Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
- Життя — це оббирання з реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу.
- Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним. - Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага. - Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє. - Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
Цитати Ліни Костенко про росію
- І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра — ви. - У кожної нації свої хвороби. У росії — невиліковна.
Ліні Костенко хочуть надати звання "Почесний громадянин міста Києва"
