Українська андеграундна сцена — це великий пласт нашої музичної історії, який почав викликати зацікавлення в ширшої аудиторії не так давно. Її формують десятиліття відомих і забутих музикантів, гуртів, фестивалів, формацій та всіх елементів, які разом слугують ґрунтом для того, що ми називаємо сучасною українською музикою. Українська музична сцена молода і постійно бореться з викликами, при цьому стрімко розвивається і створює фундамент для майбутніх поколінь артистів.
Цього року Jager Music Awards 2025 взяла курс на пошук артефактів андеграунду — фрагментів музичної історії усіх 25-х областей України. Ця мета відобразилась у візуальній концепції, яка складається з 25 елементів, що відображають важливі періоди музичної культури різних епох, жанрів та стилів й формують ґрунт для розвитку майбутньої альтернативної сцени. В цьому матеріали ми поглянемо на визначні, маловідомі й впливові фрагменти історії української музики.
Харків — клуб “Живот”
Клуб “Живот” у Харкові — легендарне місце, що з 1998 року стало осередком експериментальної музики та творчої свободи. Клуб ніколи не змінював своєї локації, залишаючись символом музичної тяглості для кількох поколінь. Тут починали свій шлях такі культові гурти, як Lюk, 5’nizza та “Оркестр Че”, а перші рейвери приводять сюди своїх дітей, зберігаючи традицію альтернативної сцени. “Живот” пережив періоди злетів і занепадів, та зміг залишитись важливим осередком андеграунду в Східній Європі.
У 90-х, коли Харків опинився на межі перетворення на суцільний ринок, “Живот” став прихистком для тих, хто шукав альтернативу комерційній реальності. Від самого відкриття тут виступали міжнародні проєкти, а сцена наповнювалася ембієнтом, построком та музикою з лейблів Ninja Tune і Warp. Це був справжній артцентр, де проходили перформанси та альтернативні покази мод, що зробило його ключовим місцем для творчої сцени міста.Клуб “Живот” кінця 90-х–початку 2000-х, фото з архіву Влада Фісуна, джерело
Чернігівщина — Repair Together
Громадська організація Repair Together перетворила волонтерство на рух, що об'єднує людей через музику, спільну працю та відбудову зруйнованих війною сіл. Чернігівщина стала одним із ключових напрямків роботи ініціативи, особливо село Ягідне, де під час окупації російські війська тримали в підвалі місцевої школи понад 300 людей. Волонтери організовують рейв-толоки — події, де музика і колективна робота допомагають відновлювати будинки й відроджувати громаду, повертаючи відчуття єдності.
За два роки Repair Together залучили тисячі волонтерів з України та світу, які допомогли прибрати понад 180 ділянок, відремонтувати 60 будинків та почати зводити ще 16 з нуля. Окрім фізичної відбудови, проєкт створює простір для соціальної взаємодії, розвиває волонтерську культуру та нагадує, що спільна справа — це праця, підтримка, співпереживання та відновлення віри у майбутнє.Рейв-толока на руїнах Будинку культури у селі Ягідне у 2022 році, фото Владислава Мусієнка
Запоріжжя — electroperedachi
electroperedachi — це українська техно формація, що виникла у Запоріжжі та з часом стала впізнаваним явищем у рейв-культурі. Все почалося у 2016 році з невеликих вечірок у Дніпрі, де команда експериментувала зі звуком та візуальними інсталяціями. Уже за рік вони вийшли на новий рівень, проводячи масштабні рейви в промислових зонах Запоріжжя. Від самого початку їхньою філософією було перетворення сірого, бетонного простору на світло-акустичну інсталяцію, що занурює відвідувачів у повноцінний аудіовізуальний перформанс.
Сьогодні більшість команди знаходиться в Києві, де electroperedachi продовжують створювати події, які поєднують музику, світло і простір в єдиний досвід. Їхні резиденти Nadai, Paul Meise, Staylen, Noff, Marteli та Impulse вже багато років формують впізнаваний саунд колективу, що охоплює як мелодійні, так і жорсткі хард-техно відтінки. Від локальних заходів у Запоріжжі до шоукейсів у Києві та масштабних опен-ейрів на Хортиці — electroperedachi продовжують розвивати українську техно-культуру та інтегрувати її у світовий контекст.Cyber Christmas 2024 від electroperedachi, джерело
Полтавщина — The Вйо
The Вйо — український музичний гурт, який здобув популярність завдяки своїм музичним експериментам, поєднуючи реггі з українським колоритом. Заснований у 1991 році в місті Кобеляки, гурт став одним із перших в Україні, хто почав грати реггі, що стало важливим етапом в історії української музики. Склад змінювався протягом років, але основними учасниками залишалися гітарист Сергій Підкаура та співак Мирослав Кувалдін.
На початку 90-х років, коли в Україні панувала фінансова криза, The Вйо випустили свій дебютний альбом “Вироби з пластмаси”, який став справжнім культурним феноменом. Попри економічні труднощі, хлопці змогли привернути увагу молоді, яка шукала змін. Вже у 1995 році на фестивалі “Червона рута” The Вйо здобули третє місце в номінації танцювальної музики завдяки хітовій пісні “Ганжа”, закріпивши за собою репутацію реггі-колективу. Цей успіх став важливим кроком у розвитку не лише самого гурту, а й популяризації жанру в Україні.Обкладинка альбому “Вироби з пластмаси”, джерело
Київ — Фестиваль Strichka
Фестиваль Strichka — одна з ключових подій української електронної сцени, що з 2014 року відбувається на території Київської стрічкоткацької фабрики, яка стала осередком сучасної музичної та клубної культури. Strichka поєднує сучасні музичні експерименти, візуальне мистецтво та нестандартні просторові рішення. Фестиваль традиційно охоплює кілька сцен із різними музичними напрямами — від хаусу та техно до ембієнту й експериментальної електроніки.
Strichka 2024 пройшла під темою “Уламки”, що відображала як зміни у фестивальному форматі, так і переосмислення сучасного контексту — оскільки раніше вже не буде, а теперішнє формується з уламків минулого. Фестиваль об’єднав близько 50 артистів, зокрема міжнародних виконавців, таких як Ben Frost, Rouge Mecanique, Eversines і Marie K, а також українських музикантів, серед яких Foa Hoka, Jockii Druce і The Against. Окрім музичної програми, Strichka представила артінсталяції від Олексія Сая, Саші Долгого та Влада Плисецького, а також воркшоп від dis/order.
фото фестивалю Strichka 2019, джерело
Закарпаття — Шипіт
Фестиваль Шипіт — це щорічне неформальне зібрання представників молодіжних субкультур, яке відбувається на гірській галявині біля водоспаду Шипіт у Закарпатті з 1993 року. Заснований львівськими та ужгородськими хіпі, фестиваль став продовженням традиції міжнародних хіпівських зборів, що почались у Латвії. У Шипоті немає організаторів і програми, що робить його одним з найстаріших і єдиних самоорганізованих фестивалів в Україні.
Тут можна почути різноманітні жанри, від акустичних виступів і фолкроку до експериментальних та електронних звучань. Музика на Шипоті не має чіткої ієрархії — вечори часто перетворюються на імпровізовані концерти. З часом Шипіт став місцем зустрічі різних субкультур, де всі, незалежно від походження чи ідеології, можуть знайти своє місце. Атмосфера фестивалю — це свобода і взаємопідтримка у балансі з природою, де панує дух “love, peace & wine”. Головна подія фестивалю 2020 року, фото: Тарас Волошин, джерело
Донеччина — Shum.Rave
Формація “Шум Рейв” зʼявилась у Слов’янську Донецької області з серії вечірок — як наслідок протесту проти відсутності культурного життя у регіоні. Організація з 2019 року проводить заходи для молоді на постраждалому від війни сході України, популяризує місцевих митців та привертає увагу до об’єктів культурної та архітектурної спадщини, які потребують догляду та збереження.
Так, у 2020 році “Шум Рейв” випустив серію стрімів з Донецької й Луганської областей, які мали привернути увагу до туристичного потенціалу регіону. Знаковим став випуск, знятий на Білокузьминівських стовпах.
Засновник формації Євген Скрипник зазначає, що його особиста місія — змінити сприйняття регіону як депресивного та нецікавого та вписати повоєнний Донбас у глобальний культурний контекст України.фото з особистого архіву Євгенія Скрипника, засновника “Shum.Rave”, фото — Дмитро Кош
Херсонщина — “Криголам”
“Криголам” — український рок-гурт із Херсонщини, який понад чотири десятиліття зберігає вірність незалежній музиці та живій мові. Від перших експериментів на радянських магнітофонах у 1980-х до андеграундних альбомів у стилях блюз-року, хардроку та прогресиву, гурт залишається голосом українського рок-н-ролу. Їхня музика поєднує жорстку гітарну енергетику та тексти, що спираються на глибоке відчуття мови, яке втілює Володимир Демченко — фронтмен і головний автор, відомий також своїми науковими працями.
У 2022 році, переживши російську окупацію Херсона, “Криголам” випустив альбом “Блюз в окупації” — музичний маніфест спротиву. Колись гурт був єдиним україномовним учасником з 40 українських груп, які взяли участь в конкурсі фонограм у 1986 році в Петербурзі. Сьогодні вони перетворюють біль і втрату на мистецтво, не зраджуючи свою мову навіть в окупації.
Jager Music Awards 2025 досліджує та популяризує цілу екосистему української андерграундної сцени, що формується з локальних ініціатив, клубів, фестивалів, волонтерських проєктів та незалежних платформ. Премія не зупиняється на відзначанні сучасних музикантів, а й допомагає переосмислити джерела сцени та її вплив на розвиток сучасної української музики. Jager Music Awards залишається місцем народження сміливих ідей, а також звертання до музичного ґрунту минулих десятиліть.