Статьи 10.10.2019

Что Зеленский говорил о Киеве на пресс-марафоне. Коротко

Рассказываем в тезисах, что важного о столице говорил президент во время пресс-марафона.

Владимир Зеленский
Владимир Зеленский провел пресс-марафон и ответил на вопросы журналистов. Фото: president.gov.ua

В четверг, 10 октября, президент Владимир Зеленский провел пресс-марафон, на котором он целый день встречался с журналистами и отвечал на их вопросы.

Марафон проходил в помещении Kyiv Food Market, который недавно открылся в бывшем здании завода «Арсенал». На втором этаже фуд-маркета организовали пресс-центр, первый этаж был открыт для посетителей.

На событие аккредитовались около 300 журналистов. Их разделили на группы по 7-10 человек. У каждой группы было около 30 минут на вопросы. Среди прочего, Зеленский ответил и на вопрос журналиста «Нашего Киева» об увольнении Виталия Кличко с поста главы КГГА

Рассказываем в тезисах, что президент говорил о столице во время пресс-марафона. 

Об увольнении Кличко: «Почему я его не уволил? Просто еще не уволил... Я считаю, что эти функции (мэра Киева и главы КГГА — прим.) должны быть разделены. Мы общались, кстати, с мэром. Насколько я знаю, он против разделения этих функций. Я не вижу конфликта в этом вопросе. Просто у него одно мнение, у меня мнение другое... Я думаю, что нужно разделить эти функции. Это мое мнение. Поэтому я сказал, что я не против закона о столице, который они там (в Верховной Раде — прим.) разрабатывают. Я обязательно буду общаться с мэром господином Кличко перед тем, как я решу его уволить».

О том, кого он видит главой КГГА: «Кого я вижу — это мое личное видение».

О кандидатуре Александра Ткаченко: «Рассматривается эта кандидатура (Ткаченко — прим.). Кроме него, я никого не видел. Ну, есть еще два человека. С одним я еще не встречался, а со вторым, честно говоря, не готов. Потому что в прошлом у него есть не очень честные действия, поэтому я не рассматриваю этого человека».

О новом законе о столице: «Дорабатывается этот законопроект в комитетах (Верховной Рады — прим.), поэтому последнюю редакцию я не видел. Я хотел бы ее увидеть до голосования. Я увижу, и если все нормально, я подпишу этот закон. Если нет — отправлю на доработку».

О разделении власти в Киеве:  «Это естественно, что не могут быть все полномочия у одного человека. И это сейчас вопрос не в Виталии Владимировиче. Мне кажется, закон, регулирующий столицу, который есть в большинстве европейских стран, — это правильно. Почему так быстро (его принимаем — прим. ред.)? Я могу его не подписывать — проголосовали, и уже хорошо. Можем не подписывать, можем ждать. Но к чему это приведет?».

Об отношениях Киевсовета и мера: «Что касается отношений между мером и депутатами, которые есть в городском совете — я знаю, что там нет отношений. И это не из-за нас. Там просто их нет, и я не знаю, почему. Думаю, из-за непонимания много проблем, разных групп политического влияния. Думаю, и из-за господина Столара. Все это — проблема, которую нужно решать». 

О шансах Кличко на победу на выборах: «Есть ли у господина Кличко большие шансы победить? Думаю, да. Он же мер».

Отметим, что во время пресс-марафона Зеленский установил мировой рекордПрезидент провел самое длительное общение с журналистами. 

14%
15%
14%
57%
Статьи 09.10.2019
Магістрат, райради та новий голова КМДА: що змінить для киян новий закон про столицю?

На киян очікують великі зміни

Верховна Рада прийняла в першому читанні новий законопроект про столицю 2143-3. Він повністю змінює систему та розподіл влади, а також процедуру формування бюджету в Києві.

Цей законопроект від Олександра Ткаченка підтримала лише фракція “Слуги народу”. 

Противники цього закону запевняють, що це крок до узурпації влади в столиці. Прихильники ж навпаки ― говорять, що він відновить самоврядування в Києві.

Розібралися, що саме нам пропонують народні депутати.

0%
100%
0%
0%
Статьи 08.10.2019
Застройщик Андрей Ваврыш рассказал о дружбе с Богданом и скандальных стройках Киева

У Ваврыша спросили, является ли он «смотрящим» по Киеву.

Андрей Ваврыш
Андрей Ваврыш. Фото: hromadske.ua

Журналисты «Громадського» взяли блиц-интервью у бывшего чиновника КГГА, а ныне — скандально известного застройщика и совладельца девелоперской компании Saga Development Андрея Ваврыша. Мы приводим самые интересные выдержки из этого интервью.

О поездке в Турцию с главой Офиса президента Андреем Богданом: «Ездили просто с детьми. Был такой фототур, ребята организовывали — группа, которая ездила фотографировать лучшие места. И мы просто поняли, что надо к кому-то присоединиться, потому что самим такие вещи организовывать сложно. Кстати, я вам советую — дешево, недорого, довольно интересно».

О дружбе с Богданом: «Мы знакомы почти 10 лет. Познакомились где-то в неформальной обстановке... Это (дружба с Богданом — прим.) на меня накладывает определенную ответственность. Я понимаю, что я не могу быть касательным ко многим вещам, которые раньше мог себе позволить».

О том, что его называют «смотрящим» по Киеву от Офиса президента: «Вот Дима Белоцерковец — он сейчас уже в городской администрации не работает, не депутат. Но ходит постоянно с мэром. Мэр руководит городом. Поэтому его можно назвать смотрящим за городом. А где я? Как я к этому могу быть причастен?... Я занимаюсь девелоперским бизнесом. Любой объект так или иначе вмешивается в городскую ткань. Для меня важно быть профессиональным в этом процессе. Это значит понимать, что твое вмешательство с тем или иным проектом оставляет следы. Он так или иначе улучшает окружающую атмосферу, развивает транспортные пути или еще что. Ты должен разбираться в том, как оно работает. И это мое единственное участие в том, что происходит в городе».

О застройке Рыбальского полуострова компанией Saga Development: «Единственное, в чем я могу быть последовательным, это то, что я очень люблю Подол. Это старинная часть города. Я к ней не равнодушен и переживаю за то, что с ней будет. Работая над возможными вариантами развития этой территории, я в нее влюбился и был счастлив участвовать в ее развитии... Права собственности на землю уже давно определены. Кто-то когда-то ее уже приватизировал, она кому-то уже принадлежит. К распоряжению собственностью городская администрация отношения не имеет. Мы заказывали детальный план территории. Но когда над ней работали, мне показалось интересным продолжить это дело уже по другую сторону забора — как девелопер».

О строительстве жилых комплексов на землях Генеральной прокуратуры: «После ухода с государственной службы я выбирал, чем заниматься. Появился один знакомый, который сказал, что есть недостроенный еще с 2003 года объект. Он, по результатам подписанного инвестиционного соглашения, был на территории участка Генеральной прокуратуры. Честно говоря, моей работой было заняться развитием этой территории и помочь реализовать проект. Что я, в принципе, и сделал, и там появился прекрасный жилой комплекс «Нью-Йорк».

Что касается другого земельного участка (на котором строится ЖК «Филадельфия» — прим.). Было предложено предоставить свое видение развития этой территории. Мы его предоставили. Я так понимаю, что Генеральной прокуратуре понравилось. Она заберет свои квартиры в этом доме. Более того, заберет в готовом виде».

О партнере на проекте «Филадельфия», депутате от «Оппозиционной платформы — За жизнь» Дмитрии Исаенко: «Не он сам (является партнером — прим.) — компания, развитием которой он до этого занимался.»

О своем успешном бизнесе после завершения карьеры в КГГА: «То, что у меня что-то получается, свидетельствует только о том, что я на что-то способен... Сколько бы вы ни искали, никогда не найдете, где в своей деятельности я шел в разрез с интересами города. Мы можем говорить о том, что я мог где-то ошибаться, мог не ошибаться. Потому что на самом деле не ошибается тот, кто ничего не делает. Вы можете найти большое количество произведенной мной работы, о которой сейчас и мэр, и его команда отчитываются, что это они придумали и сделали».

Об отношениях с мэром Киева Виталием Кличко: «Это мэр города, в котором я живу».

 

Ранее мы разбирались в том, на что могут повлиять судебные иски Виталия Кличко к Андрею Богдану и Алексею Гончаруку.

0%
0%
0%
100%
Статьи 02.10.2019
Кличко позивається до Богдана й Гончарука щодо свого звільнення. На що це може вплинути

Та які може мати наслідки.

Віталій Кличко
Кличко позивається до Богдана й Гончарука щодо свого звільнення.

Віталій Кличко оскаржив в суді подання на своє звільнення, яке майже місяць назад узгодив Кабмін, але ще не підписав президент. Кличко вважає, що не повинен йти у відставку і привів суду доводи, які, на його думку, юридично це підтверджують. Що це за доводи, на що може вплинути позов Кличка та яку роль у всій цій історії грає суд, до якого звернувся Кличко ― у нашому матеріалі.

Що було до цього

Голова офісу президента Андрій Богдан ще 24 липня направив до Кабміну подання, в якому просив ініціювати звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Своє прохання Богдан обґрунтував ст. 118 Конституції України, згідно якої президент за поданням Кабміну призначає і звільняє голів місцевих держадміністрацій.

Руслан Рябошапка, який на той момент був заступником Богдана, коментуючи звернення до Кабміну, заявив, що, відповідно до закону, керівників місцевих держадміністрацій призначає президент за поданням прем'єр-міністра на термін своїх повноважень.

«Президент призначив Кличка головою КМДА в червні 2014 року. Відповідно, прем'єр-міністр повинен виконати вимоги закону і внести подання про його звільнення», ― сказав ще в липні Рябошапка.

Фото: Орест Сохар

Володимир Гройсман, тодішній прем’єр-міністр, заявив, що діючий Кабінет Міністрів не буде погоджувати відставку Кличка. Після чого в Офісі президента вирішили звертатись з проханням про відставку Кличка до нового уряду.

І вже 4 вересня новий склад Кабміну погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА. Але остаточне рішення щодо звільнення має ухвалити президент Зеленський. Правда, за місяць цього так і не сталося.

Чому Кличко подав позов

В понеділок, 30 вересня, мер столиці Віталій Кличко оскаржив подання на своє звільнення з посади голови КМДА в Окружному адміністративному суді Києва. Серед відповідачів — голова Офісу президента Андрій Богдан і прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Щодо Богдана, Кличко вважає, що той перевищив свої повноваження, звернувшись до уряду з поданням на його звільнення.

«Положенням № 436/2019 чітко визначені повноваження керівника Офісу Президента України, серед яких відсутні повноваження щодо ініціювання питань про звільнення глав державних адміністрацій, оскільки такі повноваження дискреційні і належать виключно до повноважень президента України та Кабінету міністрів України», — говориться в тексті позову Кличка.

Андрій Богдан. Фото: прес-служба Президента України

У позові проти Гончарука Кличко вимагає скасувати подання через порушення процедури свого звільнення з посади голови КМДА. Свою позицію Кличко аргументує тим, що його повноваження як глави КМДА «закінчуються не раніше 16 листопада 2020 року» і що ніхто, крім Київського міського голови «не може бути призначений головою КМДА».

Що каже закон

В 2003 році Конституційний суд постановив, що головою КМДА може бути призначений лише Київський міський голова ― людина, яка обирається на посаду киянами. Але з ініціативи Януковича в 2010 році до «Закону про столицю» були внесені зміни, які розмежували посади голови КМДА й Київського міського голови, залишивши основні контролюючі функції, зокрема, й над фінансами саме голові КМДА.

Команда Зеленського, тільки прийшовши до влади, одразу почала говорити про чергові зміни до «Закону про столицю». В тому числі, і про зміни в повноваженнях голови КМДА и Київського міського голови.

Декілька місяців обговорень «вилились» у чотири законопроекти. Один з них ― авторства нардепа Олександра Ткаченка зі «Слуги народу» ― Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку на своєму засіданні 1 жовтня рекомендував парламенту ухвалити за основу.

Олександр Ткаченко. Фото: telekritika.ua

Згідно тексту цього документу, посади мера Києва й голови КМДА розділені. Голова КМДА має контролюючі функції і має змогу блокувати через суд будь-які рішення Київради та районних рад.

На що може вплинути позов Кличка

На думку юриста Андрія Доманського, позов Кличка до суду може заблокувати процес його звільнення з посади голови КМДА.

«Поки важко сказати, які наслідки можуть бути в цього позову. Але його подача може слугувати для заборони чи призупинення процесу звільнення Кличка з посади голови КМДА», — пояснює Доманський.

Водночас, за його словами, суд може просто не встигнути прийняти якесь рішення, що матиме наслідки.

«Зазвичай, розгляд подібний справ дуже тривалий. І передбачити коли буде якесь рішення — не можливо. До того часу може бути вже прийнятий новий закон про столицю, можуть відбутися вибори і прийняте рішення просто не матиме наслідків. І це рішення може нести більш політичний характер, а не юридичний», — вважає юрист.

Віталій Кличко. Фото: 112 Украина

Суд має значення

Віталій Кличко оскаржив подання на своє звільнення в Окружному адміністративному суді Києва. Цей суд уповноважений розглядати публічно-правові спори ― ті, в яких хоча б однією зі сторін є органи державної влади, місцевого самоврядування або посадова чи службова особа.

І періодично Окружний суд знаходиться в центрі скандалів. Наприклад, в листопаді минулого року він скасував рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА про заборону будівництва готелю на Андріївському узвозі. І дозволив забудовнику ПП «Маркон» зводити на Андріївському узвозі восьмиповерховий готель з ресторанами і паркінгом.

А 18 квітня цей суд визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». В рішенні говориться, що виведення банку з ринку відбулось з порушенням чинного законодавства. «Підставами для ухвалення такого рішення були, в тому числі, недоведеність відповідачами наявності визначених законом підстав для віднесення ПАТ «КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого в подальшому було ініційовано процедуру його націоналізації, та власне порушення процедури націоналізації банку, порядок якої регламентований на законодавчому рівні», — заявила прес-служба суду.

В червні цього року суд скасував перейменування Київською міською радою проспектів Шухевича й Бандери. Це рішення пояснювалось тим, що були порушення процедури при перейменуванні і відсутністю належного обґрунтування прийняття даних рішень. Також суд врахував значний суспільний інтерес, який був відображений в петиціях проти перейменування, чого не було враховано Київрадою.

Протест під Окружним адмінсудом Києва. Фото: Владислав Мусиенко

В липні цього року в будівлі суду пройшли обшуки НАБУ й ГПУ. Вони стосувались справи про винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

В управлінні спецрозслідувань Генеральної Прокуратури заявили про факт впливу керівництва Окружного адміністративного суду на окремих суддів Конституційного суду з метою скасування закону про незаконне збагачення і визнання незаконною люстрації.

У вересні цього року Окружний адміністративний суд дозволив будівництво в Протасовому Яру і скасував заборону Державної архітектурно-будівельної інспекції на будівництво там житлового комплексу Tourbillon.

Також, суд дозволив вдвічі збільшити поверховість житлового комплексу «Покрова», який будують на вулиці Січових Стрільців, 59. Таке рішення йде в протиріччя з рішенням Верховного суду про неправомірність будівництва 72 метрового комплексу.

І це лише короткий перелік самих гучних рішень Окружного адміністративного суду Києва.

У практиці цього суду вже були прецеденти, коли ті чи інші рішення були скасовані через порушення процедури прийняття. Тому єдине, в чому наразі можна бути впевненими ― Віталій Кличко не має наміру так просто позбутись своїх повноважень і використовує всі можливості для їх збереження.

Читайте також: «Що зміниться для киян у жовтні»

20%
60%
20%
0%
Статьи 11.09.2019
Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому

Що відбувалось й відбуватиметься з ринком сільськогосподарської землі в Україні.

Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому
Ринок землі. Фото: ua.depositphotos.com

Питання землі завжди стояло гостро і було одним з ключових впродовж усієї української історії. Через неї починались повстання та розгортались революції. В 2019-му воно не втратило своєї актуальності, а з приходом до влади нового президента стало ще більш злободенним. Адже Зеленський ще у своїй передвиборчій програмі заявляв про намір сформувати в Україні прозорий ринок сільськогосподарської землі.

Довго чекати на перехід від обіцянок до дій не довелося: вже 2 вересня Зеленський дав уряду розпорядження розробити до 1 жовтня, а парламенту прийняти до 1 грудня законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на продаж землі.

Якими б дивними не були такі розпорядження у парламентсько-президентській республіці, вірогідність, що цей закон приймуть, дуже висока. Адже землі сільськогосподарського призначення складають 71% від загальної площі України, і в такій ситуації питання запуску прозорого земельного ринку стоїть дуже гостро.

Розказуємо, що за часів Незалежності відбувалось з ринком землі, як команда Зеленського планує його впроваджувати та чи варто це робити зараз. 

Що було і є із сільськогосподарською землею в Україні

У часи СРСР вся сільськогосподарська земля належала державі, приватний бізнес на такій землі чи здача її в оренду були суворо заборонені. Але 18 лютого 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Земельний кодекс, який фактично дав старт розвитку приватних фермерських господарств та дозволив громадянам та юридичним особам володіти землею або орендувати її. Передавати в користування сільськогосподарську землю могли виключно місцеві органи влади, а держава, зі свого боку, стягувала з господарств земельний податок або орендну плату.

Вже після здобуття Україною Незалежності Верховна Рада в 1992 році внесла зміни в Земельний кодекс, згідно яких розпочалось паювання землі ― розподіл на однакові частини землі колгоспів між селянами, що в них працювали. Отримати пай по закону могли лише працівники цих колективних господарств. Але іноді на місцях до списків на отримання паю, за згодою самих селян, включали й інші категорії ― наприклад, лікарів та вчителів.

Таким чином з 1992 року по 2000 рік в Україні було ліквідовано практично всі колективні господарства. Водночас близько 90% власників паїв передали свою землю в оренду малим та великим аграрним підприємствам.

У жовтні 2001 року Верховна Рада ухвалила новий Земельний кодекс, який мав би почати діяти з 2005 року. Голосування пройшло не просто, комуністи виступали різко проти цієї ініціативи й заблокували трибуну. Голосувати довелося бюлетенями: «за» проголосували 232 депутати, «проти» — 2, ще 6 бюлетенів були визнані недійсними.

Новий кодекс передбачав створення ринку сільськогосподарської землі. Планувалося, що з 2005 по 2010 рік одна людина матиме право придбати не більше 100 гектарів сільськогосподарської землі, а її власниками зможуть стати лише громадяни України. Цей же документ встановлював мораторій на продаж землі до 1 січня 2005 року, допоки земельне законодавство не буде повністю унормовано.

Проте, ринок землі так і не запрацював: у 2002 році Рада прийняла мораторій, який продовжують і досі. Крайній раз Верховна Рада продовжила мораторій 20 грудня 2018 року до 1 січня 2020 року. «За» проголосував 231 депутат.

22 серпня 2018 року Європейський суд з прав людини визнав мораторій на продаж землі в Україні незаконним. В рішенні говориться, що держава не забезпечила права на приватну власність, а також справедливий баланс між інтересами суспільства та майновими правами громадян.

Як ринок землі працює в інших країнах

Український ринок землі важко порівнювати з іншими країнами, оскільки досвід права володіння землею в кожної унікальний ― єдиної схеми не існує.

В Латвії купувати землю можуть громадяни й іноземні юрособи, якщо вони зареєстровані на території країни. Можна купувати скільки завгодно землі, ніяких обмежень немає.

В Білорусі 98% сільськогосподарської землі належить державі. Громадяни можуть придбати землю для ведення фермерського господарства, городництва, садівництва. Іноземні громадяни мають право лише на оренду. Початкову вартість формує Національне кадастрове агентство, а остаточна ціна оренди визначається на аукціоні. Мінімальний термін оренди ― 10 років, максимальний ― 99 років.

В Греції близько 60% всієї сільськогосподарської землі знаходиться у приватній власності. Іноземці можуть її купувати, але не в прикордонній зоні.

В Хорватії купити землю можуть лише громадяни країни, обмежень у кількості немає. В приватних руках знаходиться біля 65% сільськогосподарчих площ. Близько ⅓ всіх земель не обробляється взагалі.

Тим часом, в Україні купувати сільськогосподарчі землі не можуть ні фізичні особи, ні юридичні, зареєстровані в Україні, ні іноземці. Землю можна тільки орендувати.

Чого очікувати від команди Зеленського

Про законопроект президента щодо старту ринку землі, який буде винесено на голосування в парламент вже ближчим часом, останні тижні пишуть практично всі ЗМІ. Самого документу на сайті Ради поки немає, але один з його авторів на правах анонімності поділився деталями запланованих нововведень.

За його інформацією, ринок сільськогосподарської землі в Україні має стати дуже ліберальним ― купити землю зможуть всі охочі: громадяни України, територіальні громади та юридичні організації, що зареєстровані в Україні, і навіть іноземці. 

Продавати землю пропонується лише на електронних земельних аукціонах. Також планується, що законопроект буде регулювати правила продажу земель банкам та іноземцям.

За словами анонімного автора законопроекту, передбачається, що новий закон обмежуватиме концентрацію земель в одних руках. Простіше кажучи, орендар та члени його сім’ї не зможуть разом орендувати більше 35% площ угідь на території громади, понад 15% земель області та 0,5% ― країни.

Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявляє, що у його міністерства є 35 сценаріїв впровадження ринку землі.

«Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі», — розповідає міністр.

На думку Милованова, Кабінет міністрів та Верховна Рада до 1 грудня встигнуть розробити та прийняти відповідний законопроект.

За словами Олексія Гончарука, прем’єр-міністра України, ринок землі може запрацювати вже влітку наступного року, але для цього вже восени треба прийняти всі необхідні закони.

«З приводу ринку землі, то президент говорив про ухвалення закону, а я говорю про запуск ринку — це в часі розведені речі. З моделлю ми маємо визначитись зараз — восени, закон має бути прийнятий зараз — восени, але запущений ринок буде тоді, коли буде порядок у земельному кадастрі та коли будуть інструменти, які дозволять уряду створити умови для українського фермера, які будуть як мінімум не гіршими, а ще й кращими у порівнянні з його іноземним колегою. Для фермера це має бути доступ до ресурсу, право і можливість купити землю і чесно в неї вкладати», — заявляє Гончарук.

Він також вважає, що іноземцям треба дозволити купувати землю, але лише при умові реєстрації юридичної особи та сплати податків в Україні.

Чи є шанси, что законопроект підтримає Верховна Рада

Більшість політичних сил, що пройшли до Верховної Ради ІХ скликання, у тій чи іншій мірі виступають за впровадження ринку землі в Україні.

Ще під час парламентської виборчої кампанії, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що їхня політична сила виступає за відкриття ринку землі в Україні.

Святослав Вакарчук також каже, що партія «Голос» підтримує запуск ринку землі, який має бути чітко врегульований і працювати на користь фермерів.

Партія Петра Порошенка «Європейська солідарність» підтримує ринок землі, але додає, що її власники повинні бути захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю. До речі, Порошенко був палким прихильником ринку землі ще перебуваючи на посаді президента.

Партія «Батьківщина» Юлії Тимошенко виступає проти поспішного старту ринку землі. На її думку, це може призвести до знищення малого та середнього фермерства й концентрації земель у великих монополістів. Тимошенко вважає, що спочатку треба розробити держпрограму для підняття фермерства.

А «Опозиційна платформа — За життя» назвала ініціативу відкриття ринку землі злочином. За їхніми словами, приймати такі рішення можна лише після загальнонаціонального референдуму.

Що кажуть експерти

Серед експертів є різні думки щодо впровадження ринку землі. Сергій Фурса, аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital, вважає, що ринок землі в Україні зараз існує, але він сирий, а правила ― непрозорі. І відсутність врегульованого ринку не є нормальним.

«У нас є сім мільйонів власників земельних паїв. Це їхня приватна власність, але їм заборонено нею розпоряджатися. Україна знаходиться в переліку країн, де заборонений ринок землі. Серед них ― Венесуела, Куба, Таджикистан, країни Африки», — коментує Сергій Фурса.

Він вважає, що впровадження прозорого ринку землі додасть до зростання української економіки 2% ВВП в перший же рік.

«Це більше інвестицій. Перехід від неефективного власника до ефективного. І коли ми подивимось на врожайність, на рівень сільського господарства в європейських країнах, ми побачимо, що земля там використовується набагато ефективніше. Бо в них є технології, гроші, капітал. І якщо вони прийдуть до нас хоч частково, це буде дуже ефективно для України», — говорить Фурса.

Водночас, за його словами, ризик від впровадження ринку таки є ― це монополія. Тому Фурса каже, що хотів би бачити обмеження на концентрацію землі в одні руки.

Політолог Сергій Годний вважає, що впроваджувати ринок землі прямо зараз є передчасним рішенням.

«Про який ринок землі може йти мова зараз, коли ми не маємо повноцінного кадастру? При тому, що у нас земля не поділена. Зрештою, ми не знаємо, де і скільки є землі, і кому вона належить. Водночас, ми маємо досвід іноземних держав. Наприклад, коли в Польщі відкрився ринок землі (ред. ― ринок землі у Польщі запрацював в 1991-му та впроваджувався поетапно, зокрема, продаж землі іноземцям було дозволено з 2016 року), то Бундестаг повертав німцям 50% від внесених коштів за купівлю там землі. Полякам, звісно ж, ніхто нічого не компенсував, тому земля була скуплена німцями», — розповідає політолог.

Такі «стратегічні рішення», каже Годний, не можна приймати згори. На його думку, робити це слід лише після того, як буде проведено суспільне обговорення, чи має взагалі ринок землі існувати в Україні, і якщо так, то яким він має бути.

«Є кілька варіантів вирішення цього питання. Наприклад, це може бути Земельний банк, який викупає землю у громадян, які хочуть її продати. Але земля залишається у власності Земельного банку, тобто — держави Україна. Коли приходять інвестори, вони беруть її в оренду, але не маючи права змінювати її призначення», — говорить Годний.

Він додає, що для покращення ситуації з українським фермерством, треба починати з надання таких умов кредитування на розвиток господарства, які зараз є в Європі.

«Не відновивши державні механізми, не відновивши довіру до влади, не давши владу і бюджети на місця, не створивши правоохоронної системи, ми хочемо одразу продати землю. Знаєте, ми починаємо з кінця», — резюмує Годний

Варто додати, що ринок сільськогосподарської землі — дуже неоднозначне питання в українському суспільстві. Згідно соціологічних опитувань, 68% українців виступають проти нього, лише 20% — підтримують, а 12% — не визначилися.

0%
80%
0%
20%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com