Статьи 11.09.2019

Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому

Що відбувалось й відбуватиметься з ринком сільськогосподарської землі в Україні.

Навколо всі говорять про ринок землі ― пояснюємо, чому
Ринок землі. Фото: ua.depositphotos.com

Питання землі завжди стояло гостро і було одним з ключових впродовж усієї української історії. Через неї починались повстання та розгортались революції. В 2019-му воно не втратило своєї актуальності, а з приходом до влади нового президента стало ще більш злободенним. Адже Зеленський ще у своїй передвиборчій програмі заявляв про намір сформувати в Україні прозорий ринок сільськогосподарської землі.

Довго чекати на перехід від обіцянок до дій не довелося: вже 2 вересня Зеленський дав уряду розпорядження розробити до 1 жовтня, а парламенту прийняти до 1 грудня законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на продаж землі.

Якими б дивними не були такі розпорядження у парламентсько-президентській республіці, вірогідність, що цей закон приймуть, дуже висока. Адже землі сільськогосподарського призначення складають 71% від загальної площі України, і в такій ситуації питання запуску прозорого земельного ринку стоїть дуже гостро.

Розказуємо, що за часів Незалежності відбувалось з ринком землі, як команда Зеленського планує його впроваджувати та чи варто це робити зараз. 

Що було і є із сільськогосподарською землею в Україні

У часи СРСР вся сільськогосподарська земля належала державі, приватний бізнес на такій землі чи здача її в оренду були суворо заборонені. Але 18 лютого 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Земельний кодекс, який фактично дав старт розвитку приватних фермерських господарств та дозволив громадянам та юридичним особам володіти землею або орендувати її. Передавати в користування сільськогосподарську землю могли виключно місцеві органи влади, а держава, зі свого боку, стягувала з господарств земельний податок або орендну плату.

Вже після здобуття Україною Незалежності Верховна Рада в 1992 році внесла зміни в Земельний кодекс, згідно яких розпочалось паювання землі ― розподіл на однакові частини землі колгоспів між селянами, що в них працювали. Отримати пай по закону могли лише працівники цих колективних господарств. Але іноді на місцях до списків на отримання паю, за згодою самих селян, включали й інші категорії ― наприклад, лікарів та вчителів.

Таким чином з 1992 року по 2000 рік в Україні було ліквідовано практично всі колективні господарства. Водночас близько 90% власників паїв передали свою землю в оренду малим та великим аграрним підприємствам.

У жовтні 2001 року Верховна Рада ухвалила новий Земельний кодекс, який мав би почати діяти з 2005 року. Голосування пройшло не просто, комуністи виступали різко проти цієї ініціативи й заблокували трибуну. Голосувати довелося бюлетенями: «за» проголосували 232 депутати, «проти» — 2, ще 6 бюлетенів були визнані недійсними.

Новий кодекс передбачав створення ринку сільськогосподарської землі. Планувалося, що з 2005 по 2010 рік одна людина матиме право придбати не більше 100 гектарів сільськогосподарської землі, а її власниками зможуть стати лише громадяни України. Цей же документ встановлював мораторій на продаж землі до 1 січня 2005 року, допоки земельне законодавство не буде повністю унормовано.

Проте, ринок землі так і не запрацював: у 2002 році Рада прийняла мораторій, який продовжують і досі. Крайній раз Верховна Рада продовжила мораторій 20 грудня 2018 року до 1 січня 2020 року. «За» проголосував 231 депутат.

22 серпня 2018 року Європейський суд з прав людини визнав мораторій на продаж землі в Україні незаконним. В рішенні говориться, що держава не забезпечила права на приватну власність, а також справедливий баланс між інтересами суспільства та майновими правами громадян.

Як ринок землі працює в інших країнах

Український ринок землі важко порівнювати з іншими країнами, оскільки досвід права володіння землею в кожної унікальний ― єдиної схеми не існує.

В Латвії купувати землю можуть громадяни й іноземні юрособи, якщо вони зареєстровані на території країни. Можна купувати скільки завгодно землі, ніяких обмежень немає.

В Білорусі 98% сільськогосподарської землі належить державі. Громадяни можуть придбати землю для ведення фермерського господарства, городництва, садівництва. Іноземні громадяни мають право лише на оренду. Початкову вартість формує Національне кадастрове агентство, а остаточна ціна оренди визначається на аукціоні. Мінімальний термін оренди ― 10 років, максимальний ― 99 років.

В Греції близько 60% всієї сільськогосподарської землі знаходиться у приватній власності. Іноземці можуть її купувати, але не в прикордонній зоні.

В Хорватії купити землю можуть лише громадяни країни, обмежень у кількості немає. В приватних руках знаходиться біля 65% сільськогосподарчих площ. Близько ⅓ всіх земель не обробляється взагалі.

Тим часом, в Україні купувати сільськогосподарчі землі не можуть ні фізичні особи, ні юридичні, зареєстровані в Україні, ні іноземці. Землю можна тільки орендувати.

Чого очікувати від команди Зеленського

Про законопроект президента щодо старту ринку землі, який буде винесено на голосування в парламент вже ближчим часом, останні тижні пишуть практично всі ЗМІ. Самого документу на сайті Ради поки немає, але один з його авторів на правах анонімності поділився деталями запланованих нововведень.

За його інформацією, ринок сільськогосподарської землі в Україні має стати дуже ліберальним ― купити землю зможуть всі охочі: громадяни України, територіальні громади та юридичні організації, що зареєстровані в Україні, і навіть іноземці. 

Продавати землю пропонується лише на електронних земельних аукціонах. Також планується, що законопроект буде регулювати правила продажу земель банкам та іноземцям.

За словами анонімного автора законопроекту, передбачається, що новий закон обмежуватиме концентрацію земель в одних руках. Простіше кажучи, орендар та члени його сім’ї не зможуть разом орендувати більше 35% площ угідь на території громади, понад 15% земель області та 0,5% ― країни.

Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявляє, що у його міністерства є 35 сценаріїв впровадження ринку землі.

«Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі», — розповідає міністр.

На думку Милованова, Кабінет міністрів та Верховна Рада до 1 грудня встигнуть розробити та прийняти відповідний законопроект.

За словами Олексія Гончарука, прем’єр-міністра України, ринок землі може запрацювати вже влітку наступного року, але для цього вже восени треба прийняти всі необхідні закони.

«З приводу ринку землі, то президент говорив про ухвалення закону, а я говорю про запуск ринку — це в часі розведені речі. З моделлю ми маємо визначитись зараз — восени, закон має бути прийнятий зараз — восени, але запущений ринок буде тоді, коли буде порядок у земельному кадастрі та коли будуть інструменти, які дозволять уряду створити умови для українського фермера, які будуть як мінімум не гіршими, а ще й кращими у порівнянні з його іноземним колегою. Для фермера це має бути доступ до ресурсу, право і можливість купити землю і чесно в неї вкладати», — заявляє Гончарук.

Він також вважає, що іноземцям треба дозволити купувати землю, але лише при умові реєстрації юридичної особи та сплати податків в Україні.

Чи є шанси, что законопроект підтримає Верховна Рада

Більшість політичних сил, що пройшли до Верховної Ради ІХ скликання, у тій чи іншій мірі виступають за впровадження ринку землі в Україні.

Ще під час парламентської виборчої кампанії, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що їхня політична сила виступає за відкриття ринку землі в Україні.

Святослав Вакарчук також каже, що партія «Голос» підтримує запуск ринку землі, який має бути чітко врегульований і працювати на користь фермерів.

Партія Петра Порошенка «Європейська солідарність» підтримує ринок землі, але додає, що її власники повинні бути захищені Земельним кадастром та мінімальними цінами на землю. До речі, Порошенко був палким прихильником ринку землі ще перебуваючи на посаді президента.

Партія «Батьківщина» Юлії Тимошенко виступає проти поспішного старту ринку землі. На її думку, це може призвести до знищення малого та середнього фермерства й концентрації земель у великих монополістів. Тимошенко вважає, що спочатку треба розробити держпрограму для підняття фермерства.

А «Опозиційна платформа — За життя» назвала ініціативу відкриття ринку землі злочином. За їхніми словами, приймати такі рішення можна лише після загальнонаціонального референдуму.

Що кажуть експерти

Серед експертів є різні думки щодо впровадження ринку землі. Сергій Фурса, аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital, вважає, що ринок землі в Україні зараз існує, але він сирий, а правила ― непрозорі. І відсутність врегульованого ринку не є нормальним.

«У нас є сім мільйонів власників земельних паїв. Це їхня приватна власність, але їм заборонено нею розпоряджатися. Україна знаходиться в переліку країн, де заборонений ринок землі. Серед них ― Венесуела, Куба, Таджикистан, країни Африки», — коментує Сергій Фурса.

Він вважає, що впровадження прозорого ринку землі додасть до зростання української економіки 2% ВВП в перший же рік.

«Це більше інвестицій. Перехід від неефективного власника до ефективного. І коли ми подивимось на врожайність, на рівень сільського господарства в європейських країнах, ми побачимо, що земля там використовується набагато ефективніше. Бо в них є технології, гроші, капітал. І якщо вони прийдуть до нас хоч частково, це буде дуже ефективно для України», — говорить Фурса.

Водночас, за його словами, ризик від впровадження ринку таки є ― це монополія. Тому Фурса каже, що хотів би бачити обмеження на концентрацію землі в одні руки.

Політолог Сергій Годний вважає, що впроваджувати ринок землі прямо зараз є передчасним рішенням.

«Про який ринок землі може йти мова зараз, коли ми не маємо повноцінного кадастру? При тому, що у нас земля не поділена. Зрештою, ми не знаємо, де і скільки є землі, і кому вона належить. Водночас, ми маємо досвід іноземних держав. Наприклад, коли в Польщі відкрився ринок землі (ред. ― ринок землі у Польщі запрацював в 1991-му та впроваджувався поетапно, зокрема, продаж землі іноземцям було дозволено з 2016 року), то Бундестаг повертав німцям 50% від внесених коштів за купівлю там землі. Полякам, звісно ж, ніхто нічого не компенсував, тому земля була скуплена німцями», — розповідає політолог.

Такі «стратегічні рішення», каже Годний, не можна приймати згори. На його думку, робити це слід лише після того, як буде проведено суспільне обговорення, чи має взагалі ринок землі існувати в Україні, і якщо так, то яким він має бути.

«Є кілька варіантів вирішення цього питання. Наприклад, це може бути Земельний банк, який викупає землю у громадян, які хочуть її продати. Але земля залишається у власності Земельного банку, тобто — держави Україна. Коли приходять інвестори, вони беруть її в оренду, але не маючи права змінювати її призначення», — говорить Годний.

Він додає, що для покращення ситуації з українським фермерством, треба починати з надання таких умов кредитування на розвиток господарства, які зараз є в Європі.

«Не відновивши державні механізми, не відновивши довіру до влади, не давши владу і бюджети на місця, не створивши правоохоронної системи, ми хочемо одразу продати землю. Знаєте, ми починаємо з кінця», — резюмує Годний

Варто додати, що ринок сільськогосподарської землі — дуже неоднозначне питання в українському суспільстві. Згідно соціологічних опитувань, 68% українців виступають проти нього, лише 20% — підтримують, а 12% — не визначилися.

0%
67%
0%
33%
Статьи 03.09.2019
Чим депутати від Києва займатимуться в новій Раді

Розказуємо, в які комітети ВРУ попали київські мажоритарники.

Верховна Рада
В які комітети ВРУ попали київські мажоритарники. Фото: glavcom.ua

Перше засідання новообраної Верховної Ради ІХ скликання відбулося 29 серпня. Народні обранці засідали до другої години ночі, поки не розглянули всі питання порядку денного. За перший день своєї роботи парламент обрав нового прем’єр-міністра, склад уряду, нового генпрокурора та голову СБУ. Також депутати в першому читанні проголосували за позбавлення нардепів недоторканності.

Крім того, народні обранці ухвалили перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради. Розказуємо, в яких профільних комітетах нового парламенту будуть працювати депутати-мажоритарники, які були обрані в Києві.

Фото: www.dw.com

Що таке комітети Верховної Ради

Комітет Верховної Ради ― це орган парламенту, який складається з народних депутатів. Комітети розробляють законопроекти, попередньо їх розглядають та доопрацьовують. Депутати можуть ухвалити проект закону на подальший розгляд в сесійній залі, внести поправки або взагалі заблокувати. Кожен комітет займається своєю профільною діяльністю, тобто комітет з питань освіти і науки не може працювати із законопроектом з медичної чи аграрної галузі.

У кожному комітеті може бути від 5 до 34 депутатів. Фракції пропонують своїх представників до того чи іншого комітету. Потім Рада простою більшістю голосує, хто із них в який комітет увійде. До речі, усі народні обранці, крім голови Верховної Ради та його заступників, зобов’язані бути членами якогось комітету.

Керують комітетом його голова, заступники та секретар. Їх також простою більшістю обирає парламент. 

Фото: politeka.net

Назви, кількість та функції комітетів кожен склад парламенту визначає «під себе». Наприклад, в минулому VIII скликанні Ради діяло 27 профільних комітетів, новообраному ІХ скликанні ― 23. Серед скорочених, зокрема, ― комітет зі справ ветеранів та осіб з інвалідністю. Замість нього створено тимчасову спеціальну комісію з питань ветеранів, яку очолила представниця «Європейської солідарності» Яна Зінкевич. Які повноваження будуть в цієї комісії, наразі невідомо.

В які комітети пішли працювати депутати від Києва

На дострокових парламентських виборах 21 липня кандидати від «Слуги Народу» перемогли на всіх 13 мажоритарних округах Києва. Один з них ― Богдан Яременко, обраний на 215 окрузі столиці ― очолив комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Яременко ― колишній голова Київської міської організації партії «УКРОП», засновник та голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» та співзасновник ГО «Кримський експертний центр».

Ще двоє мажоритарників стали заступниками голів комітетів. Це Мар’яна Безугла ― депутат від 217 округу Києва, представниця офісу реформ Міноборони, керівниця програми «Реформа системи медичного забезпечення Збройних сил України». Вона стала заступником голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Заступником голови комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування депутати обрали Артема Дубнова від 213 округу. Раніше він працював головним лікарем в ТОВ «Клініка Дубнової «СтоматологіЯ».

Фото: radiosvoboda.org

Мажоритарник від 214 округу Києва ― ведучий каналу «1+1» Сергій Швець ― став секретарем в комітеті з питань свободи слова. До речі, це самий малочисельний комітет Ради. Після того, як його очолив представник «Опозиційної платформи – За життя» Нестор Шуфрич, фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність» відкликали своїх депутатів з цього комітету.

Решта мажоритарників будуть просто членами комітетів. Двоє депутатів, а саме голова правління ГО «Діджитал освіта» Анна Пуртова (221 округ) та доктор економічних наук Забуранна Леся (216 округ) пішли працювати в комітет з питань бюджету.

Депутат від 223 округу столиці, член наглядової ради металургійного заводу «Дунаферр» (Угорщина) Людмила Буймістер вирішила займатись економікою в комітеті з питань економічного розвитку.

Підприємець, урбан–активіст Дмитро Гурін (218 округ) та генеральний директор директорату технічного регулювання у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України Ганна Бондар, що була обрана на 220 окрузі,будуть працювати в комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Фото: glavcom.ua

Колишній голова Голосіївської районної організації партії «УКРОП» Олександр Юрченко (211 округ) вирішив працювати над проблемами в енергетичній галузі й пішов до комітету з питань енергетики та житлово–комунальних послуг.

Бізнесмен, власник групи компаній мережі ресторанів «Наша карта» Тищенко Микола (219 округ) буде працювати в комітеті з питань транспорту та інфраструктури.

В комітеті з питань освіти, науки та інновацій буде працювати депутат від 222 округу художній керівник студії «Мамахохотала» Роман Грищук.

Завідуючий відділенням анестезіології та інтенсивної терапії медичного центру «Борис» Максим Перебийніс (212 округ) пішов у комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Не завжди депутати потрапляють до профільних комітетів через власний досвід у відповідній сфері ― іноді це відбувається через політичну доцільність. Новий склад парламенту ― не виключення, і перебування деяких депутатів в тому чи іншому комітеті виглядає як мінімум незрозумілим.

Що говорять про розподіл комітетів експерти

Після розподілу депутатами парламентських комітетів, 19 з 23-х очолили представники фракції «Слуга народу». Народний депутат VIII скликання Ігор Мосійчук вбачає в такому розподілі ознаки узурпації влади.

«Розподіл комітетів не справедливий з двох причин. Перша ― у відсотковому розумінні, адже «Слуга народу» навіть апріорі не могла розраховувати на більше, ніж близько 55% комітетів, адже саме стільки місць в парламенті вони отримали на виборах. А друге ― у країнах розвинутої демократії, комітети з Регламенту і бюджету передаються опозиції для збільшення контролю влади», ― заявляє Мосійчук.

Фото: val.ua

І справді, комітети з питань бюджету і з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ в парламенті IX скликання очолюють представники «Слуги народу» ― Юрій Арістов та Сергій Кальченко відповідно.

Мосійчук також додає, що в парламенті, де існує монопартійна більшість, засідання профільних комітетів можуть проводити лише для збереження формальної процедури. В той час, як рішення можуть прийматись заздалегідь.

«Президент Зеленський на останній нараді разом з керівництвом Ради, уряду та силових структур, прямо роздавав вказівки законодавчій та судовій гілкам влади. Визначав, які закони, до якого числа має ухвалити парламент і хто за це відповідальний, що не в його повноваженнях», ― наголошує Мосійчук.

Фото: rbc.ua

Політолог Сергій Годний також вважає, що для дотримання демократичних стандартів, комітети з питань бюджету і регламенту мали би бути передані опозиції.

«Ми бачимо, що президент, який не є жодною гілкою влади, намагається протягнути під гарними гаслами через Раду ті ініціативи, які йому потрібні. А у разі будь-яких невдач, винними будуть саме депутати. І недосвідченість нових народних депутатів ― це основний плюс для більш досвідченого Офісу президента», ― каже Годний.

На його думку, при такій високій кількості депутатів від «Слуги народу» на керуючих посадах в комітетах, робота цих самих профільних комітетів може стати формальною.

«Робота в комітетах ― це одна з форм роботи народного обранця. Щоб профільний комітет вислухав всі «за» і «проти», провів аналіз і пропрацював позицію для залу парламенту. Але в тій ситуації, коли комітети майже повністю контролюються однією фракцією, я маю сумнів, що буде відбуватись предметна дискусія», ― додає політолог.

Депутати від «Слуги народу» ставлять перед собою амбітні плани й обіцяють в найкоротший термін провести низку реформ. Чи сприятиме цьому майже монопольна влада в парламентських комітетах чи вона лише буде ознакою посилення президентської влади, покаже час.

0%
100%
0%
0%
Статьи 03.09.2019
5 важных фактов о снятии депутатской неприкосновенности

Последствия принятия нового закона ощутят на себе уже депутаты 9 созыва.

народный депутат
Новый закон вступит в силу уже 1 января 2020 года. Фото: 5.ua

Верховная Рада приняла волевое решение и выполнила одно из предвыборных обещаний, отменив депутатскую неприкосновенность. Этот законопроект в свое время внес еще Петр Порошенко, но только сегодня его удалось принять. За снятие иммунитета парламентарии проявили редкое единогласие — закон поддержали все все фракции и группы, кроме «Оппозиционной платформы — За жизнь», которое отказалось голосовать. Но никто не проголосовал против.

Что нужно знать о новом законе:

Во-первых, отменяется практика, когда чтобы арестовать депутата или привлечь его к уголовной ответственности требовалось три отдельных решения парламента. Для ареста депутата сначала требовалось подать правоохранительным органам или прокуратуре соответствующие представление в Раду, после чего их рассматривал регламентный комитет парламента. И только после этого предложение об аресте выносились на голосование в сессионный зал.

С принятием нового закона эти процедуры отменяются. В отношении депутата правоохранительные органы могут действовать точно так же, как и в отношении любого другого гражданина страны.

Поскольку закон вступает в силу уже 1 января 2020 года он касается и нардепов действующего созыва.

Во-вторых. До принятия закона о снятии неприкосновенности депутатов без согласия Верховной Рады не могли задержать и привлечь к ответственности, даже если у следствия были неопровержимые доказательства в совершении преступления. За всю историю украинской независимости всего 20 народных депутатов были привлечены к ответственности с согласия Верховной Рады. В последний раз депутатской неприкосновенности лишили Надежду Савченко.

В-третьих. Про отмену депутатской неприкосновенности заговорили еще два года назад. Пятые президент Украины Петр Порошенко внес проект закона об отмене депутатской неприкосновенности — 17 октября 2017 года. После чего его семь месяцев рассматривал Конституционный суд. Еще семь месяцев над документом работал парламентский комитет. И уже новые президент Украины Владимир Зеленский внес законопроект в парламент, где он и был принят в ночь на 30 августа. А уже 3 сентября депутаты проголосовали за проект в целом.

В-четвертых. Существует вполне реальная возможность отмены закона. Поскольку в его принятии существует нарушение процедуры, касающейся заключения профильного комитета. Первое принятие закона произошло 30 августа, которое приходится на межсессионный период. Парламент был официально закрыт ночью 30 августа, а открыт только 3 сентября, когда закон был принят окончательно. В этот период профильный комитет просто не мог собраться.

Еще одной претензией к новому закону является нарушение процедуры его принятия, заложенные в Конституции. Для изменения Конституции решение об этом должно быть разделено по времени между сессиями — предварительное одобрение и собственно принятие закона. Это делается для возможности детального обсуждения предлагаемого изменения. Депутаты же проигнорировали эту процедуру проведя однодневную сессию 29 августа и 3 сентября, без обсуждения, одобрили закон окончательно.

Все это в совокупности дает возможность для попыток отменить закон. С таким предложением уже выступила партия «Оппозиционная платформа — За жизнь», которая будут обжаловать решение Верховной Рады в Конституционном суде.

В-пятых. Поскольку закон вступает в силу 1 января 2020 года неприкосновенности лишаться в первую очередь депутаты нынешнего созыва. Именно они опробуют на себе принятый закон в полной мере. Ведь теперь полиции будет достаточно возбуждения уголовного дела для ареста народного депутата. Это создает опасную ситуацию с возможностью давления на парламентариев и преследованию по политическим мотивам. Например, неприкосновенности лишается и пятый президент Украины, а ныне народный депутат от «Европейской Солидарности», Петр Порошенко. В отношении которого Государственное бюро расследований проводит следственные действия на предмет коррупции.

87%
13%
0%
0%
Статьи 29.08.2019
Первый день работы Верховной Рады — главные назначения

Депутаты избрали глав министерств и проголосовали за новый состав Кабинета министров Украины.

Верховная Рада
В первый день работы нового состава Верховная Рада Украины проголосовала за назначение глав министерств. Фото: Український тиждень

В четверг, 29 августа, прошел первый день работы Верховной Рады Украины IX созыва. Новые народные избранники заседали до двух часов ночи. 

В первую очередь, новая Рада определилась с составом фракций и коалицией. Президентская фракция «Слуга народа», имея абсолютное большинство, решила не создавать коалицию с другими политическими силами, а самостоятельно выполнять ее функции.

Президент Владимир Зеленский выступил перед новоизбранными парламентариями. Он напомнил, что им предстоит сделать в ближайший год, какие законопроекты рассмотреть и какие реформы провести. Также в своей речи он подчеркнул, что распускать Верховную Раду — не страшно.

В течение первого дня работы нового парламента состоялся ряд назначений. 

Главой Верховной Рады стал представитель партии «Слуга народа» Дмитрий Разумков. Его кандидатуру поддержали 382 депутата, против высказались 26 народных избранников, не проголосовали 11 человек.

Премьер-министром Украины назначен один из ближайших соратников Зеленского, заместитель руководителя Офиса президента Алексей Гончарук. За его кандидатуру проголосовали 290 депутатов, против выступили 27 человек, воздержались 36, не голосовали 66 депутатов.

Вице-спикером Верховной Рады избрана нардеп от партии «Батькивщина» Елена Кондратюк. Ее кандидатуру поддержали 318 народных депутатов.

Министерство обороны возглавил внештатный советник президента Зеленского, волонтер ВСУ Андрей Загороднюк. За него  проголосовали 314 депутатов, против – 25. Воздержалось 14 парламентариев, не голосовали – 52.

Министром иностранных дел назначен  дипломат Вадим Пристайко. За назначение Пристайко на должность министра иностранных дел проголосовало 310 депутатов.

Главой Службы безопасности Украины назначен временно исполняющий обязанности главы СБУ Иван Баканов. Его кандидатуру поддержали 319 депутатов.

На должность генерального прокурора Украины назначили Руслана Рябошапку. За его кандидатуру проголосовали 312 депутатов.

Вице-премьером по вопросам европейской и евроатлантической интеграции стал Дмитрий Кулеба, а вице-премьер-министром по вопросам цифровой трансформации стал Михаил Федоров.

Также парламентарии проголосовали за новый состав Кабинета министров Украины. Согласно результатам голосования, Арсен Аваков остался на должности главы Министерства внутренних дел. 

В целом новый состав Кабинета министров Украины выглядит следующим образом: 

  • Тимофей Милованов — министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства;
  • Оксана Маркарова — министр финансов Украины;
  • Алексей Оржель — министр энергетики и защиты окружающей среды Украины;
  • Владислав Криклий — министр инфраструктуры Украины;
  • Елена Бабак — министр развития общин и территорий Украины;
  • Анна Новосад — министр образования и науки Украины;
  • Зоряна Скалецкая (Черненко) — министр здравоохранения Украины;
  • Владимир Бородянский — министр культуры, молодежи и спорта Украины;
  • Юлия Соколовская — министр социальной политики Украины;
  • Арсен Аваков — министр внутренних дел Украины;
  • Оксана Коляда — министр по делам ветеранов, временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины;
  • Дмитрий Дубилет — министр Кабинета Министров Украины;
  • Вадим Пристайко — министр иностранных дел;
  • Андрей Загороднюк — министр обороны;
  • Денис Малюська — министр юстиции.

Кроме того, в первый день работы Верховная Рада успела рассмотреть законопроект о снятии депутатской неприкосновенности. В первом чтении парламентарии приняли постановление о предварительном одобрении законопроекта. Такое решение поддержали 363 депутата.

Ранее сообщалось, что Зеленский внес в Раду законопроект об импичменте.

100%
0%
0%
0%
Статьи 14.08.2019
Хто і чим керує в Києві ― пояснюємо, що не так з «законом про столицю»

Команда Зеленського заявила про ініціативу змінити «закон про столицю».

Киев
Що не так з «законом про столицю». Фото: Александр Гончаров/«Апостроф»

Після парламентських виборів представники «Слуги народу» заявили, що прагнуть внести зміни в «закон про столицю». Але озвучені пропозиції доволі розмиті, а готового законопроекту поки що ніхто не презентував.

Колізії в діючому «законі про столицю» дійсно є, що й не дивно, адже повноваження різних гілок влади та форма їх призначення неодноразово змінювались. Розказуємо, які органи влади є в Києві, що в них хоче змінити команда Зеленського та чи варто це робити.

Чим керує голова КМДА і мер столиці?

Самоврядування Києва регулює закон «Про столицю України – місто-герой Київ», який Верховна Рада прийняла в 1999 році. Цей документ визначає повноваження місцевої влади, а також процедуру формування бюджету.

Голова КМДА, згідно статті 101 цього документу, має основні виконавчі повноваження в столиці. Також йому підзвітні комунальні підприємства та профільні департаменти при КМДА.

З моменту прийняття закону у 1999-му до 2010 року головою КМДА призначався київський міський голова ― мер, якого обирали кияни. При кожній райдержадміністрації існували місцеві районні ради, депутатів до яких теж обирали на місцевих виборах.

Будівля КМДА та Київради. Фото: freedigitalphotos.net

Але у 2010 році з ініціативи Януковича Верховна Рада внесла зміни до «Закону про столицю»: посади голови КМДА і міського голови розділили, забравши у мера більшість повноважень і передавши їх голові КМДА. З цього моменту голову КМДА призначає президент, а міського голову, як і раніше, обирають кияни.

Відповідно до змін в закон 2010 року, мер Києва очолює Київраду, а голова КМДА ― керує всіма комунальними підприємствами, а також департаментами, які відповідають за місто. Більш того, саме голова КМДА розпоряджається бюджетними коштами, у той час коли мер може лише користуватись тими коштами, які йому виділив голова КМДА. І саме з головою КМДА мер зобов’язаний узгоджувати більшість своїх рішень. Самостійно мер і депутати можуть лише освоювати кошти, виділені на їхню діяльність, і голосувати на сесіях, на що їх витратити.

Зміни до закону у 2010 також скасовали районні ради, залишивши тільки райдержадміністрації.

Печерська РДА. Фото: depositphotos.com

Чим відрізняються районні ради та районні адміністрації

До 2010 року депутати районних рад самостійно обирали голову, якого президент призначав головою райдержадміністрації. Простіше кажучи, голова райради був одночасно й головою райдержадміністрації.

Але після ліквідації райдрад, голів райдержадміністрацій став призначати особисто президент. Голові адміністрації підзвітні комунальні підприємства. Він розпоряджається лише тими коштами і направляє їх на ті потреби, які визначає КМДА. При адміністраціях також є профільні спеціалісти з будівництва, благоустрою, освіти, культури, тощо.

При існуванні районних рад бюджет району формувався з двох джерел ― заробітку самого району та виділених коштів КМДА. Частина отриманих в районі коштів, зокрема від оренди комунальної власності, лишалась в районі, а решта передавалась в бюджет столиці. Саме райради фінансували профільні служби, що займались ремонтом і благоустроєм на рівні району. 

Оболонська РДА. Фото: iloveobolon.kiev.ua

З 2010 року всі повноваження про розподіл фінансів передано в Київраду та КМДА, а районна адміністрація може лише розпоряджатись тими коштами, що їй виділяють згори. Тобто, район віддає всі зароблені гроші нагору і користується лише тими коштами, що йому виділяють.

До 2010 року до компетенції райрад належали питання щодо:

  • освіти,
  • медицини,
  • культури,
  • молодіжних програм,
  • містобудування і архітектури в частині надання пропозицій до Генплану,
  • проведення громадських обговорень містобудівної документації,
  • погодження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд,
  • сфера ЖКГ,
  • ремонт і експлуатація житлового фонду,
  • озеленення та благоустрій територій,
  • організація місць відпочинку,
  • ремонт та утримання під'їздів та проїздів,
  • організація торгівлі на ринках тощо.

Зараз всі ці компетенції передані КМДА й Київради. А місцеві адміністрації лише виконують прийняті згори рішення.

будівля КМДА та Київради. Фото: istockphoto.com

Фактично, зміна закону у 2010 році перебудувала вертикаль влади: якщо раніше всі рішення приймались знизу вгору, то після 2010-го навпаки ― згори донизу.

В Києві вже було кілька спроб відновити районні ради. Зокрема, у липні 2015 року Київрада проголосувала за їх відновлення, але це рішення скасував окружний адміністративний суд Києва, визнавши рішення ЦВК про формування територіальних виборчих комісій незаконним.

В травні 2019 року Київрада знову намагалася відновити районні ради, але цього разу не вистачило голосів.

Деснянська РДА. Фото: bigfoto.com

Що в законі планує змінити команда Зеленського

Вже наступного дня після парламентських виборів в липні цього року представники партії «Слуга народу» заявили, що прагнуть ініціювати зміни до закону про Київ.

― Повинна бути зменшена Київрада, повинні бути відновлені районні ради в місті Києві, і їм повинна бути передана більша частина міського бюджету, щоб люди в районах через своїх депутатів могли встановлювати пріоритети для витрачання грошей на потреби жителів району, ― прокоментував Богдан Яременко, переможець виборів на 215 окрузі в Києві від «Слуги народу».

За його словами, партія також ініціюватиме впровадження місцевих референдумів, що стосуватимуться питання забудови районів.

Наразі більшої конкретики серед «Слуги народу» ніхто не озвучив, також ніхто не представив законопроект, який має внести зміни в діюче законодавство. 

Адміністрація Президента України. Фото: publicdomainpictures.net

Що кажуть експерти?

Політичний консультант Петро Охотін вважає, що районні адміністрації проявили свою неефективність, і Києву треба повертатись до практики районних рад.

― Одним із ризикованих моментів є теза про те, що районна адміністрація гарно все виконує. Ні. Ми неодноразово бачили, що районні адміністрації є частиною вертикалі президентської влади. На місцях це означало можливості для корупційних дій на користь влади. Наприклад, згадайте інформацію зі ЗМІ про використання програми «Турбота» та соцпрацівників для побудови виборчої сітки одного з кандидатів», ― говорить експерт.

Як відомо, після скандалу з програмою «Турбота», поліція відкрила кілька кримінальних проваджень по статті 160 КК України ― «Підкуп виборця, учасника референдуму». А міського голову Василькова, що на Київщині, Володимира Сабадаша, якого підозрюють у підкупі виборців, суд відсторонив від посади.

Охотін додає, що відновлення райрад не є панацеєю, але це створить політичну конкуренцію різних сил і стане соціальним ліфтом для активних громадян без ресурсу.

― Ініціатива «Слуги народу» зменшити кількість депутатів Київради і відновити райради виглядає цікавою. Така собі спроба розмити «контрольний пакет акцій», який зараз через своїх депутатів Київради тримають забудовники, монополісти та інші групи впливу, ― вважає Охотін.

Солом'янська РДА. Фото: freedigitalphotos.net

Водночас, громадський діяч Сергій Бригадир не вбачає потреби в скороченні кількості депутатів Київради.

― Я не бачу нічого раціонального в зменшенні кількості депутутів Київради ― це обмежить можливість киян достукатись до свого депутата з якимось нагальним питанням, ― заявив він.

У той же час, Сергій Бригадир вважає відновлення районних рад в столиці правильним кроком для відновлення місцевого самоврядування.

― Місто гігантське, не всі проблеми округу депутат Київради може побачити. Коли на окрузі у депутата 150-200 багатоповерхівок, то все побачити просто неможливо. Функція районних рад має бути: ЖКГ, благоустрій, місцеві питання. Районні ради мають подавати на затвердження Київраді голів районних рад, щоб були важелі тиску і впливу на місцях. Ну і питання фінансування ― 60% податків, зібраних в районі, мають залишатись в районі, щоб не було таких ігрищ з «селфі-мостами» та велотреками, в той час як райони задихаються в розбитих міждворових проїздах та з інфраструкурою, що виходить з ладу, з трубами що кожного сезону рвуться на зелених зонах, ― підкреслив Бригадир.

Народний депутат, колишній депутат Київради Ігор Мосійчук неоднозначно відгукується про ініціативи команди Зеленського і вбачає в цьому спробу узурпації влади в столиці.

― Я однозначно і беззастережно підтримую ініціативу повернення існування райрад в місті Києві. Це сприятиме структурованості і поглибленню місцевого самоврядування в столиці. Водночас, скорочення кількості депутатів Київради на цю хвилину в багатомільйонному місті нівелює саму роль ради і призведе до узурпації влади в столиці одним чи двома фінансовими кланами, ― заявив Мосійчук.

Читайте також: «Можливе звільнення Кличка з посади голови КМДА ― пояснюємо, що до чого»

0%
100%
0%
0%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com