Статьи 04.04.2019

5 років децентралізації: коли люди на місцях відчувають реальні зміни

Перші підсумки найуспішнішої реформи Уряду Гройсмана

децентралізація
Фото: Євроінтеграційний портал

Масштабну та глибинну реформу, яка якісно змінює систему управління країною, розпочато у квітні 2014 року за ініціативи тодішнього Віце-прем’єр-міністра та Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимира Гройсмана.

Саме тоді була прийнята на засіданні Уряду Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Після цього був затверджений План заходів щодо її реалізації, які дали старт реформі. А затим прийнято низку законів, які дозволили впровадити принципи децентралізації. Наведемо кілька прикладів.

  • Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України дозволили суттєво зрости місцевим бюджетам: з 68,6 млрд у 2014 до 234 млрд грн у 2018 році.
  • Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дав змогу утворити 886 ОТГ, до складу яких увійшли понад 4000 колишніх місцевих рад. На території цих громад мешкає майже 9 млн людей. У 2018 році об’єднані громади отримали у комунальну власність майже 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
  • Закон України «Про засади державної регіональної політики» дозволив збільшити видатки з держбюджету на розвиток місцевої інфраструктури до 37,8 млрд грн. На 2019 рік субвенція в бюджети ОТГ на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення передбачена ще в більшому розмірі — 14, 7 млрд грн. А це нові та відремонтовані школи й садочки, лікарні, місцеві дороги, водогони, енергоефективні котельні і зони відпочинку, інфраструктурні проекти, розвиток сільської медицини, підтримка агровиробників тощо. За рахунок цієї підтримки в регіонах та громадах реалізовано у 2015-2018 роках понад 10 тисяч проектів.
  • Пакет законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування дозволив надавати базові адміністративні послуги на місцях, а саме: реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб, підприємців, об’єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, розв'язання земельних питань тощо. Відтак вже створено 775 ЦНАПів.

Ініціатором та головним рушієм реформи децентралізації 5 років тому став Володимир Гройсман. Він боровся за цю реформу, ще коли був міським головою Вінниці, але тоді влада в Києві не хотіла нічого чути. Вже у якості очільника Уряду, Володимир Гройсман наполегливо переконував і колег по Уряду, і народних депутатів та іноді навіть Президента України в тому, щоб вони підтримали реформу.

«За 4 роки ми провели реформу, яка дозволила втричі збільшити бюджети громад. Які у нас завдання? Дати нову якість освіти, медицини, інфраструктури. Коли ми розпочинали реформу, завжди запитували, що таке децентралізація, що таке реформа місцевого самоврядування? Зараз можливо пояснити — це нова дорога, якісна інфраструктура, новий шкільний автобус, нова школа або дитячий садочок, нове підприємство. Це відсутність необхідності кожному з вас їздити в район або область. Це правильна побудована система управління і розподіл фінансових ресурсів для кожного українця, — ось що є децентралізація», — пояснив Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України.

Економічний розвиток громад — найкращий індикатор успіху

В столичному регіоні успішні практики об’єднаних громад доводять, що децентралізація незворотна. Розкажемо про дві такі ОТГ.

Зокрема, голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко зазначає, що тільки за перший рік діяльності ОТГ вдалося зробити для покращення життя громади стільки, як не вдавалося з часу проголошення незалежності України.

«Для нас надзвичайно важливим було рішення Прем’єр-міністра й Уряду передати громадам землю за межами сіл і надати суттєву інфраструктурну дотацію. Так, згідно з постановою Кабміну, до нашої сільської ради наприкінці минулого року передано 742 га землі. Ми провели її повну інвентаризацію і по тих ділянках, які не використовувалися, або оброблялися нелегально, готуємо документи для аукціонних торгів права оренди. Це буде додатковим наповненням нашого бюджету», — розповів Тимофій Девко.

Анатолій Федорук, голова Бучанської ОТГ, додає: «Уряд Володимира Гройсмана надав нам дієвий механізм об’єднання без проведення виборів кожного разу, коли нова громада вирішувала приєднатися до Бучі — міста обласного значення. Наразі ми маємо ОТГ, у яку вже влилися 4 населенні пункти, а ще кілька найближчим часом теж увійдуть до об’єднаної громади».

В місті вже три роки працює ЦНАП, який надає 195 послуг. А з березня тут можна оформити «біометрику» та ID-картку. «У Бучі запрацював центр позашкільної роботи, інклюзивно-ресурсний центр для дітей з обмеженими можливостями, будуємо дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини, завершуємо будівництво гімназії на 900 учнів.

Переводимо котельні на альтернативні джерела опалення, що дасть змогу не лише економити кошти, а й у критичні моменти забезпечувати безперебійну роботу освітніх закладів. "Свіжий" приклад: модернізація котельні в Гаврилівці зменшила вдвічі плату мешканців за спожите тепло. Роздільне сортування сміття вже з міста поширюється в усі населені пункти громади. Плануємо відкрити Центр безпеки, придбаємо автомобілі для старостинських округів, будуємо станції знезалізнення води тощо», — заявляє Федорук.

Незворотність змін потрібно закріпити у Конституції

Звісно, що прогресивну реформу варто закріпити в законодавстві. Такої думки й глава Уряду. «Незворотність однієї з найуспішніших реформ Уряду — реформи децентралізації — потрібно закріпити на законодавчому рівні, передусім у Конституції, аби не було спокуси перерозподілити повноваження чи бюджети знов на користь центральної влади», — вважає Володимир Гройсман.

У листопаді 2018 року він ініціював створення робочої групи з напрацювання оновленої концепції реформи та безпосередньо змін до Конституції. «Є час, коли реформи треба генерувати, потім впроваджувати, а згодом і захищати. Незворотності в децентралізації поки що немає. Вона тримається на лідерських позиціях (урядовців). І я буду першим, хто захищає реформу. Але потрібно, аби захищало і законодавство, — говорить Прем’єр. — Завжди буде спокуса зробити перерозподіл, в тому числі в фінансовому сенсі — від місцевих бюджетів до центрального. Тож потрібен баланс».

Прем’єр-міністр висловив пропозицію розпочати конституційні зміни вже наступного року.

50%
50%
0%
0%
Статьи 05.02.2019
Хто відстоює інтереси російських банків в КМДА?

Чи знає Київський міський голова про зрадників у своїй команді? Чи підтримає ганебну спробу своїх підлеглих передати київську землю в оренду компанії, що на 100% належить Російській Федерації? Відповіді на ці питання суспільство незабаром отримає.

КМДА

Навесні 2014 року, після підступного вторгнення Росії громадяни України обговорювали загрозу загарбництва київських земель російськими танками. Ніхто й думки не міг припустити, що навесні 2019 року загарбництво київських земель здійснюватимуть російські банки.

Важко повірити у реалістичність ситуації, але «дочка» російського державного банку «Сбербанк» (правдива назва «Сбєрбанк Росія») може отримати земельну ділянку у Києва. Сьогодні навколо цього гострого питання у столичній владі розгорнулась справжня боротьба.

На бойових літаках одним з найважливіших елементів системи оснащення є система розпізнавання «свій-чужий». В умовах протидії російській військовий агресії в команді київської влади таким елементом для розпізнання може стати два рішення Київської міської ради, які зараз обговорюються у Постійних комісіях. І в залежності від того, за яке рішення проголосують депутати, стане зрозуміло, хто є «who» в команді Кличка.

Проект одного з них наприкінці 2018 року зареєстрував Департамент земельних ресурсів КМДА. В документі пропонується передати в оренду близько 3,5 га землі, яка є власністю громади Києва, російському «Сбербанку», що знаходиться під санкціями та все ще здійснює свою діяльність в Україні.

Такий проект рішення особисто підписали директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич, в.о. начальника відділу правового забезпечення Департаменту земельних ресурсів КМДА М. Дегтяренко, та заступник голови КМДА Олександр Спасибко, який контролює Департамент земельних ресурсів та Департамент містобудування та архітектури.

Кардинально інший проект рішення КМР, який передбачає мораторій на передачу комунального майна та землі юридичним особам зі статутним капіталом держави-агресора зареєстровано групою депутатів Київради, які представляють всі фракції та депутатські групи.

На даний момент чітко видно, хто у київській владі працює в інтересах держави Україна, а хто ні. Питання надання у Києві земельної ділянки російському «Сбербанку» розвело столичний політикум по різні боки барикад.

Члени Постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції на засіданні від 16 січня 2019 року, теж прийняли рішення, згідно з яким Департаменту земельних ресурсів КМДА рекомендовано відкликати проект рішення про передачу землі «Сбербанку», а Комісії Київради з питань містобудування та землекористування зняти його з розгляду. Оскільки протокол засідання на офіційному сайті Київради не оприлюднено, на даний момент немає можливості назвати прізвища всіх, хто встав на захист інтересів держави.

Список, наведений вище, буде поповнюватися іншими прізвищами столичних чиновників та депутатів Київради.

Очевидно, цього разу ініціаторам проекту рішення про надання в оренду землі «Сбербанку» у Києві не вдасться сховатись за «загальними голосуваннями». Відповідальність буде персональною, адже в даному випадку йдеться не про виділення земельної ділянки «скандальному забудовнику», а по суті про пособництво державі-агресору, яка не перший рік веде проти нашої країни війну.

Тепер чекаємо, у який список потраплять Секретар Київради Володимир Прокопів («Солідарність»), голова Постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександр Міщенко («Солідарність») та Київський міський голова Віталій Кличко. Мер столиці завжди послідовно дотримувався принципової позиції стосовно захисту національних інтересів. Сподіваємось, рішення по ситуації із «Сбербанком» не стане виключенням.

0%
100%
0%
0%
Статьи 24.01.2019
Що буде з АТЕК?

завод АТЕК
АТЕК. Фото: КиевВласть

АТЕК сьогодні

30 гектарів землі у Києві. Місцевість, де колись був розташований тракторний завод, ідеальна за логістикою, як для налагодження виробництва, так і для зведення житла та будівель соціального призначення, адміністративних, торговельних споруд, офісів, льодової арени, приміщень для гуртків, дитсадків, шкіл. Прохідна АТЕК розташована на проспекті Перемоги, який з’єднує західні спальні райони столиці з центром міста. Поруч станція метро «Святошин» та діюча залізнична колія. Тобто транспортна розв’язка зручна, як для людей так і для вантажів. На території АТЕК розташована льодова арена, де тренується дитяча збірна України з хокею. Забезпечення тренувального процесу фінансується нинішнім керівництвом компанії. Також тут є гуртожиток і тренувальна база полку «Азов» та Грузинського легіону — підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях на Сході України.

Що було

У 2011-му році було розпочато процедуру банкрутства АТЕК. 20 років після того, як підприємство стало приватним, його власники намагалися налагодити бізнес виготовляючи техніку для будівництва та сільського господарства. Втім закінчилося це боргами перед бюджетом та «Київенерго». Відтак у серпні 2012-го року Господарський суд міста Києва, після восьми місяців судових слухань, визнав обґрунтованою вимогу енергопостачальників до АТЕК повернути борг. З цього моменту про колишнє виробництво можна забути. Такі реалії бізнесу, кон’юнктури ринку та його специфіки в Україні. У рамках справи про банкрутство був призначений арбітражний керуючий.

Що мало бути

У червні 2014-го року мажоритарним акціонером і головою наглядової ради АТЕК став бізнесмен Андрій Нагребельний. Він, разом з чинним генеральним директором підприємства Ларисою Іллєнко, розробляють план, згідно з яким на території колишнього АТЕК буде зведений комплекс:

  • 50 тисяч м.кв. — IT-hub (де науковці, дослідники, програмісти мали б нагоду втілювати свої розробки)
  • 300 тисяч м.кв. — бізнес-центр (офіси компаній)
  • 400 тисяч м.кв. — житловий фонд
  • 150 тисяч м.кв. — соціально-спортивні об’єкти (льодовий стадіон, спортивні секції, творчі гуртки для дітей та молоді, дитячий садок, школа)

Задля обслуговування містечка, його комунікацій, чотирьох підстанцій і всієї інфраструктури мали залучити 1000 співробітників. Hub, для IT-спеціалістів, передбачав 10 тисяч робочих місць.

Загальна сума інвестицій у цей об’єкт, який є невід’ємною частиною міста, мала бути 300 мільйонів доларів. Гроші планував вкласти іноземний інвестор.

Що сталося

У вересні 2014-го року суд, неочікувано для керівництва АТЕК, змінив арбітражного керуючого. Ним став Віктор Микитьон. До цього він був пов’язаний з кількома гучними банкрутствами. А вже у грудні того ж року комітет кредиторів вирішує розробити план санації підприємства та розглянути результати роботи Інвентаризаційної комісії. Простими словами це означає наступне: зацікавлені люди з’ясували, що залишки заводу їх цілком задовольняють, якщо їх розпиляти та продати. Відповідає за це новий, зручний арбітражний керуючий. Робить він це під прикриттям плану санації, тобто відновлення підприємства. Насправді відновлювати ніхто нічого не збирався, адже жодної копійки для цього витрачено не було. У відповідь на такі заходи керівництво АТЕК подало касаційні скарги до Вищого господарського суду. Їх підтримала і Державна податкова інспекція у Святошинському районі Києва. Втім їх так і не задовільнили. А ще у листопаді 2014-го на підприємство зайшли бійці батальйону «Азов» і співробітники УВС Київської області. До того ж проти чинного директора Лариси Іллєнко та голови Наглядової ради Андрія Нагребельного були порушені кримінальні справи за статтями 190, 191 та 203 ККУ (перевищення службових повноважень). Слід додати, що застосування цих статей до керівників приватного бізнесу є прецедентом для правників. Адже їх здебільшого застосовують до державних службовців. Усі звинувачення розсипалися у судах. Втім, з того часу АТЕК потопає у судовій тяганині замість реалізації інвестиційного плану. Час від часу на підприємстві відбуваються обшуки, тиснуть органи влади, МВС, СБУ.

Хто стоїть за судовими позовами

Євген Казьмін

2014-го року, для зведення комплексу, інвестору та керівництву АТЕК перш за все потрібно було вивести компанію з боргів та зачистити територію. Тобто утилізувати частину залишків старого заводу. Для цього була залучена компанія «КВВ груп» під керівництвом Євгена Казьміна. Це колишній кримський бізнесмен, інтереси якого були на пів-острові та у Донецькій області. Його фірма переважно займалася металобрухтом. Станом на 2014-й рік, після незаконної анексії Криму РФ, Казьмін нібито вивів свої активи на контрольовану українською владою територію. На той час фірма, яка начебто рятувалася від російських загарбників, потребувала замовлень, щоб залишитися на плаву. І, як знахідка була угода з АТЕК на утилізацію непотрібних залишків. Жодних зобов’язань виконано не було. Втім для нових партнерів Казьмін став головним болем на наступні роки. Він робив усе, щоб зірвати угоду з інвестором Але 2016-го року він сам опинився у слідчому ізоляторі. Його звинувачували у фінансуванні сепаратизму у Криму. Також було виявлено, що його фірма зовсім не переїхала з півострова, а її перереєстрували у російському федеральному окрузі Крим. Так його називають сепаратисти. Належить ця фірма родичам Казьміна, що взяли російське громадянство. До речі сам Казьмін цей факт не заперечує. Він просидів в ізоляторі усього 2 місяців. Його відпустили через те, що нібито пішов на угоду зі слідством. Що це була за угода — інформація відсутня. Взагалі повне звільнення за статтею фінансування сепаратизму в Україні не передбачене жодними угодами зі слідством. Втім Казьмин на волі. І продовжив намагання безкоштовно привласнити територію колишнього АТЕК. Та вже цього разу заручившись підтримкою нового спільника.

Світлана Зварич

Світлана Зварич — дружина відомого політика Романа Зварича. Вона теж відома вже кількома фінансовими скандалами, серед яких розкрадання 100 мільйонів державних гривень. В історії з АТЕК їй відведена роль тиснути на патріотичну складову. Мовляв, у час коли в країні війна, з АТЕК треба зробити ледь не танковий завод. Втім жодних конкретних планів з цього приводу представлено не було. Її намагання заблокувати роботу керівництва підприємства досить ефективно грають на руку Казьміну у відлякуванні інвестора, замороженні діяльності та подальшому розпилюванні старого заводу.

Роль полку «Азов»

Серед іншого Світлана Зварич тримала у заручниках, як територію колишнього заводу АТЕК, так і цілий підрозділ полку «Азов».

Річ у тому, що Зварич зареєструвала кілька благодійних фондів, які нібито допомагають вітчизняним волонтерам і бійцям на фронті. Під цією егідою вона звернулася до полку «Азов» про допомогу зайняти територію АТЕК. Бійці увійшли на завод, але поспілкувавшись із законними власниками, розібравшись у ситуації з’ясували, що Зварич таким чином намагалася вчинити рейдерське захоплення. Водночас чинне керівництво звернулося з проханням до полку «Азов» не залишати територію, аби завадити намірам Казьмина і Зварич розпиляти те, що залишилося від АТЕК. Спочатку ці громадяни кругом розповідали, що заручилися підтримкою українських вояків, а тепер погрожують їх прогнати з території підприємства. Самі азовці кажуть, що лише простежать аби не сталося незаконного розпилювання металобрухту. Сьогодні на території АТЕК є гуртожиток, тренувальний центр для азовців, також відведені ангари для ремонту техніки понівеченої у бойових діях на Сході України.

Політична складова

Директор АТЕК Лариса Іллєнко також є депутатом Обухівської районної ради. З виборцями цього округу активно працює народний депутат і найближчий соратник Президента України Ігор Кононенко. За словами Іллєнко нині їх намагаються зіштовхнути лобами. Щоб Кононенко задіяв загальнодержавні важелі у віджиманні та подальшому розпилюванні АТЕК. Світлана Зварич, використовуючи зв’язки свого чоловіка, цілком здатна це робити.

Що буде

Варіант перший: Казьмін і Зварич розпиляють завод, привласнять гроші і покинуть територію напризволяще

Варіант другий: правосуддя пристане на бік тих у кого є конкретний план дій та затверджена соціальна програма. На сьогодні АТЕК і його керівництво відповідають за соціальний сектор від станції метро Святошин до станції метро Нивки. У разі розв’язання конфлікту на їхню користь місто отримає зелені насадження, школи, дитсадки та інші об’єкти комунального значення у радіусі кількох кілометрів у столиці. І, звісно, буде реалізований затверджений владою міста план освоєння території АТЕК. Ці проекти розроблені, мають конкретне фінансове підґрунтя і чекають підписання учасників. Тільки коли закінчиться судова тяганина.

Джерело

0%
34%
66%
0%
Статьи 22.12.2018
Бюджет-2019: строим дороги, развиваем громады, повышаем соцстандарты

Экономика Украины растет 11 кварталов подряд. Появилась возможность направить заработанные средства на ее дальнейшее развитие. Какие приоритеты определил Кабмин в госбюджете на 2019 год?

Бюджет-2019: строим дороги, развиваем громады, повышаем соцстандарты

Социальные стандарты вырастут

Важным ресурсом для экономического развития станет стимулирование внутреннего спроса путем повышения социальных стандартов и защиты населения. В 2019 году впервые будет применен автоматический перерасчет пенсий. 1 марта их увеличат, учитывая инфляцию и рост средней зарплаты (как прогнозируют в Кабмине, средняя зарплата в новом году увеличится на 17%).

С 1 января вырастет минимальная зарплата (до 4173 грн) и прожиточный минимум. Последний показатель в новом году будет увеличен также с 1 июля и с 1 декабря. Бюджет предусматривает и повышение «военных» пенсий с начала 2019 года (в среднем — на 738 грн).

Значительно увеличены в 2019 году затраты на образование (247 млрд грн, рост на 33 млрд) и охрану здоровья (132 млрд грн, рост на 15 млрд) — одни из самых проблемных социальных сфер. Здесь также не обошлось без инвестиций в долгосрочное развитие. Так, на программу «Новая украинская школа» выделено 950 млн грн, на субвенцию для повышения качества образования — 1,5 млрд, на повышение квалификации педагогов — 265 млн. В сфере здравоохранения свыше 15 млрд пойдет на обновление системы первичной медицинской помощи.

«Мы сохранили все программы — безопасности и обороны, в медицине, образовании, будем строить дороги, будем продолжать децентрализацию», — подытожил Владимир Гройсман принятие госбюджета на 2019 год.

Больше внимания обороне и безопасности

В целом, планируя расходную и доходную часть бюджета-2019 правительство исходило из двух предпосылок. Оптимистическая заключается в том, что ВВП Украины растет третий год подряд, темпы роста сохраняются на уровне не ниже 3%, при том, что международные финансовые институты допускают и большие показатели. С другой стороны — российская агрессия и неизбежные затраты на оборону и безопасность.

«Бюджет реалистичный: каждый расход подкреплен реальными доходами», — заявила министр финансов Украины Оксана Маркарова, комментируя принятие бюджетного закона. Государственную смету положительно оценил и Международный валютный фонд, пролонгировав сотрудничество с Украиной.

Итак, наиболее затратной частью бюджета стали расходы на оборону и безопасность. На них уйдет каждая пятая гривна из государственной копилки: 212 млрд. При этом оборонный потенциал страны заметно вырастет: в минувшем году подобные расходы составили около 170 млрд грн. Стоит отметить, что свыше 40 млрд составят «оборонные инвестиции» — вложения в закупку и модернизацию военной техники и строительство жилья для военнослужащих.

Дороги и децентрализация

Внутренние инвестиции и стали «визитной карточкой» бюджета на 2019 год. Так, в автодорожную инфраструктуру будет вложено 55,6 млрд грн (более чем на 10 млрд грн больше, чем в текущем году) — прямое продолжение программы Кабмина по дорожному строительству, начатой в 2016-м. Средства аккумулированы в Дорожном фонде и законодательно защищены от нецелевого использования, треть этой суммы будет направлена на реконструкцию и развитие местных дорог. И, как показывают расчеты, каждая гривна, вложенная в дорожное строительство, обеспечивает 2,5 грн прироста ВВП.

Что особенно важно: правительство продолжило курс на децентрализацию. Инициативы по экономическому развитию и привлечению средств все в большей степени передаются громадам и органам местного самоуправления. Финансовые ресурсы местных бюджетов составят рекордные 568,7 млрд грн — на 15,3 млрд больше, чем в текущем году.

При этом государство обеспечивает местным общинам более чем существенную финансовую поддержку. Так в 2019 году на региональные инвестиционные проекты будет направлено 12,8 млрд грн. Как заявил Владимир Гройсман, эти средства помогут реализовать более 2 тысяч новых инфраструктурных проектов.

В госбюджете предусмотрены и другие инструменты поддержки местного самоуправления. Так, отдельной строкой прописаны субвенция на формирование инфраструктуры объединенных территориальных общин — 2,1 млрд грн, и средства для реализации программ Общественного бюджета в размере 0,5 млрд грн.

Читайте также: «Ремонт станции метро «Святошин» планируют закончить в следующем году». 

0%
0%
0%
0%
Статьи 21.12.2018
Гриценко несет ответственность за развал ВВС Украины, - аналитик

Кандидат в президенты Украины Анатолий Гриценко перестал упоминать в своих интервью, что является полковником авиации.

Гриценко несет ответственность за развал ВВС Украины, - аналитик

Кандидат в президенты Украины Анатолий Гриценко перестал упоминать в своих интервью, что является полковником авиации, так как несет ответственность за распродажу украинской авиатехники и подрыв потенциала ВВС Украины на момент начала российской агрессии в 2014 году.

Об этом в своей статье для издания Подробности пишет экс-руководитель ЦТРС Вооруженных сил Украины Василий Хмелевский.

«До 2014 года Анатолий Гриценко, рассказывая о своем военном прошлом, непременно подчеркивал, что он — полковник авиации, якобы разбирается во всех типах летательных аппаратов времен СССР и часто напоминал о золотой медали Киевского высшего военного авиационно-инженерного училища. А теперь перестал, заявляет, что "таких специалистов у нас избыток", и что осознал — "его место не там" (на Донбассе — ред.). И не случайно», — рассказал эксперт.

«В ВВС хорошо помнят, сколько самолетов и вертолетов потеряла Украина во времена руководства оборонным ведомством полковником авиации Гриценко. Именно при нем порезали на металлолом последний бомбардировщик Ту-22М3, который по своим характеристикам мог стать основой для сдерживания любого противника. Именно при Гриценко, по оценкам Киевского научно-исследовательского института судебных экспертиз, ВВС потеряли 192 боевых самолета и 56 вертолетов», — заявил аналитик.

«Хорошо досталось при Гриценко и "природным врагам" ВВС — войскам ПВО. По данным того же КНИИСЭ в бытность Гриценко министром обороны, из состава ВСУ было выведено 248 ЗРК и 18 ракетных комплексов. А согласно его директиве от 1 января 2007 года, прекратил свое существование единственный в стране печатный орган Минобороны, освещавший события в области авиации и ракетостроения, газета "Крылья Украины". Все это звездочки "за сбитые" на борту Мерседеса министра обороны Гриценко», — подытожил Василий Хмелевский.


0%
0%
0%
100%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com