Концерты в Киеве

  • Описание
  • Сеансы

«Вагоновожатые» feat «Ордер на арешт» (1926) реж. Георгій Тасін

Музичний кіноперформанс у Довженко-Центрі «Ордер на арешт» (1926) із музичним супроводом гурту «Вагоновожатые» наживо. У новоствореному Музеї кіно Довженко-Центр розпочав сезон музичних кіноперформансів «Коло Дзиґи» з показами рідкісних відреставрованих українських німих фільмів виробництва Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) із новими саундтреками сучасних музикантів, виконуваних наживо. 10 жовтня, в четвер, у Довженко-Центрі відбудеться показ фільму режисера Георгія Тасіна «Ордер на арешт» (1926) із живим музичним супроводом гурту «Вагоновожатые». У цей день виставку ВУФКУ. Lost & Found можна буде подивитися безкоштовно. Блокбастер «Ордер на арешт» (1926) зафільмував Георгій Тасін — в минулому керівник Ялтинської та Одеської кінофабрик ВУФКУ, автор першого радянського істерна про життя та боротьбу кримських татар «Алім». Шпигунські перевтілення, психологічне напруження та романтику революційних комітетів переважує головний лейтмотив - самотнє мовчазне протистояння жінки світові чоловіків і війни. Допит головної героїні став передвісником сцен судового процесу у знаменитому шедеврі німого кіно «Пристрасті Жанни Д’Арк», які Карл Теодор Дреєр зніме через два роки після фільму Тасіна. Стрічка стала першим феміністичним маніфестом у радянському кіно та показала роль жінки в історичних/істеричних процесах громадянських війн. Саундтрек до фільму створили та виконають наживо музиканти культового гурту ВАГОНОВОЖАТІ у складі Антона Слепакова, Валентина Панюти, Станіслава Іващенка. Фільм «Ордер на арешт» УСРР, 1926, Ялтинська кінофабрика ВУФКУ, 84 хв. Режисер: Георгій Тасін Сценарист: Соломон Лазурін Оператор: Альберт Кюн Художник: Володимир Баллюзек У ролях: Віра Варецька, Хайрі Емір-Заде, Алік Ліговецький, Ніколай Кутузов, Ніколай Панов «Червоні» залишають місто, голова ревкому Сергій Каргальський просить свою дружину Надію залишитися і переховати у себе таємний пакунок із документами. «Білі» входять у місто й одразу з’являються з обшуком на порозі Надії. Пакунок не знаходять, однак Надію заарештовують. «Білий» офіцер-контррозвідник довго допитує її у садибі-штабі. Однак Надія твердо мовчить і сумлінно приховує місцезнаходження пакунка, попри шантаж і загрози її сину, чоловіку і навіть глузду. Вагоновожаті — це досвідчена команда працівників трамвайного депо, які випадково виявили в салоні забутий кимось із пасажирів семплер і мікрофон. Гітара і барабани у них вже були. Відтоді їх майже не бачили в ремонтних боксах. Вони складають, записують і подорожують. Пропагують електронну екологію». Український музичний electronic rock/IDM/spoken word гурт заснував у 2013 році фронтмен дніпропетровського гурту «Я и друг мой грузовик» Антон Слепаков та гітарист Валентин Панюта, в минулому учасник гурту «Lюк». Музиканти виступали на фестивалях Атлас Вікенд, «Джаз Коктебель», Республіка фест, Mirium Music Festival та інших. Учасники гурту: Антон Слепаков, Валентин Панюта, Станіслав Іващенко. У вересні Довженко-Центр розпочав сезон довгоочікуваним відкриттям Музею кіно: на мапі столиці з’явився новий великий виставковий простір площею 1500 м². Фактично, це перший український мультимедійний музей, сфокусований на екранних мистецтвах, рухомих образах, фотографії та медіа-арті. Виставка «ВУФКУ. LOST & FOUND», створена за підтримки Українського культурного фонду — це cинтез архівного кіно, сучасної літератури, музики, архітектури, театру, візуального мистецтва, унікальних документів. Всеукраїнське фотокіноуправління (1922 – 1930) ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922 – 1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними (без однієї чи кількох частин). Економічна успішність, культурна автономія та інклюзивна кадрова політика дозволили ВУФКУ долучити до своєї діяльності найяскравіших митців, режисерів, операторів, сценаристів, критиків свого часу і стати міжнародною авангардною платформою для інтердисциплінарних експериментів. Серед них, зокрема, Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Василь Кричевський, Данило Демуцький, Петро Чардинін, Лесь Курбас, Михайль Семенко, Юрко Тютюнник, Юрій Яновський. Після 1929 року утиски, численні звинувачення у буржуазному націоналізмі, формалізмі та інших неприпустимих «збоченнях» призвели до підпорядкування доти незалежного ВУФКУ загальносоюзному концерну «Союзкіно» з перетворенням його на регіональну філію. Багатьох діячів ВУФКУ у наступні роки було репресовано, фізично знищено, а ті, кому вдалося емігрувати, інтегрувалися в кіноіндустрію різних країн і стали частиною їхньої історії. Відтоді означники «радянський» і «російський» надовго стали синонімами, переважну частину української кіноспадщини 1920-х вивезли до Москви, а найкращі твори українського кіно цього періоду ввійшли в міжнародний обіг під означенням «російський авангард». Пошук втрачених кіноскарбів 1920-х і введення їх в науковий обіг важливі не лише самі по собі, а й як метод віднайдення європейської та урбаністичної ідентичності української культури та відновлення історичної пам’яті. Саме тому в рамках виставки “ВУФКУ. Lost & Found” важливим спецпроектом є краудфандингова кампанія медіатеки Довженко-Центру, покликана підтримати дослідження і повернення в Україну фільмів із закордонних кіноархівів. Виставковий простір доступний для людей з інвалідністю. Пільговий квиток – школярі з 11 років, студенти та пенсіонери за наявності дійсного посвідчення. Вхід вільний для співробітників музеїв, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників бойових дій за наявності дійсного посвідчення. Довженко-Центр – найбільший український кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Здійснює реставрацію, збереження національних фільмів, особистих архівів кіномитців, музейних фондів, наукові дослідження в галузі кінематографії, дистрибуцію та промоцію українського кіно. Має власне видавництво. На базі Центру також працює перформативна платформа "Сцена 6", музична лабораторія "Кора", хореографічний майданчик "Ruban Production ITP", книгарня "Довженко. книги.кава.кіно" та кафе "ЕТЕР".

«Вагоновожатые» feat «Ордер на арешт» (1926) реж. Георгій Тасін
TODO: tickets
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com