Зберегти Ріхерт та створити Парк:
7 гострих питань до нового проєкту
Ревіталізація промислових зон — загальносвітовий тренд, який стає популярним в Україні. Переосмислення та наповнення новими сенсами територій колишніх промислових підприємств дає можливість не тільки оновити міський ландшафт, вирішити проблему маятникових міграцій в межах міста, але й створити новий громадський простір, що відповідатиме її актуальним запитам та потребам.

Саме таким є проєкт “Ріхерт&Парк” компанії A Development Олексія Баранова. За останні два роки він викликав дискусії та створив багато міфів і упереджень.

Ми сформулювали 7 найгостріших претензій до проєкту. Їх коментують представники A Development, урбаністи, архітектори та місцеві жителі.
Передісторія локації
На Подолі, поряд із колишнім пивзаводом Ріхерта, є ділянка площею майже 11 гектарів. Вона огороджена парканом протягом останніх десятиліть. Там розташовані памʼятки архітектури, затоплений водою штучний кар’єр та вихід на гору Юрковицю.

У різні роки ділянка потрапляла у поле зору забудовників, які мали наміри звести житловий комплекс на її території. Але через різні перепони це так і не сталося. Проте у 2021 році A Development презентувала проєкт, який передбачає реставрацію історичних будівель солодовні, конторського будинку та димаря. Також власник компанії Олексій Баранов пообіцяв зробити відкритий громадський простір з виходом до облагородженої водойми та Юрковиці. На схилах гори буде перший в Україні вертикальний парк.

Проєкт також передбачає будівництво житлових будинків з паркінгами у стилобатній частині, дитячого садка, зон рекреації та дозвілля, великого продуктового моллу та поліфункціонального простору — з фудхолами, фітнес-клубом, коворкінгом тощо.
Міф №1. Тотальна забудова Юрковиці
«Нам, як мешканцям сусідніх будинків, потрібен такий проєкт, бо протягом десятиліть, ми щодня бачимо по сусідству лише паркан, за яким пусткою стоять історичні будівлі, хащі, в яких збираються безхатьки, та особи сумнівної репутації, що порушують громадський спокій та спричиняють незручності нам, місцевим мешканцям»
Олександр Поліщук
місцевий житель та голова
робочої групи з питань забудови
“Ріхерт&Парк”
Насправді: Площа ділянки колишнього промислового підприємства складає 10,7 га. Згідно з концепцією девелопера, забудова займатиме менш ніж 15% — 1 га.

«Понад 80% від загальної площі території відведено під ландшафтне озеленення та благоустрій. Конкретні цифри: 3,4 га займатимуть зелені зони рекреації, 4,2 га — простори дозвілля та відпочинку, приблизно 1,7 га — улаштована водойма з благоустроєм пляжу та набережної», — зазначає Юлія Полюхович, архітекторка “Ріхерт&Парк”
Міф №2. Девелопер знищить Пивзавод Ріхерта та інші памʼятки
«За плечима A Development вже є успішний досвід реставрації комендатури та корпусів заводу “Арсенал” на Арсенальній площі. І хоча цей проєкт на початку своєї реалізації теж був обʼєктом упереджень та сумнівів, наразі Арсенальна площа — магніт столиці, що перетворився з транзитного пункту в місце зустрічей, прогулянок та дозвілля для киян»
«Девелопер для багатьох зарекомендував себе реставрацією Арсеналу з максимально привабливою атмосферою та збереженням всіх історичних пам’яток. І хоча негативний досвід киян шляхом резонансних “реставрацій” іншими не найпоряднішими забудовниками й сформував відсутність будь-якої довіри їхнім обіцянкам, позитивний досвід з Арсеналом вселяє віру, що девелопер планує з тим же відношенням та підходом реалізувати проєкт на Подолі»
Насправді: Девелопер має чинний охоронний договір з 3-х памʼяток архітектури на території земельної ділянки. Вони мають охоронний статус. Це будівля заводу Ріхерта, димар 1895 року та конторський будинок 1910 року. Наразі триває робота над проєктом реставрації з пристосуванням цих будівель і споруд під сучасні потреби. Йдеться про поліфункціональний комплекс (супермаркет, фудхол, коворкінг тощо).

Концепцію реставрації презентували у березні 2023 на консультативній науковій Раді при департаменті культурної спадщини міста Києва. Вона в цілому отримала позитивне
схвалення від фахівців.

На сьогодні пам’ятки перебувають під наглядом, жодних будівельних робіт не проводиться.
Юлія Полюхович
архітекторка «Ріхерт&Парк»
Олександр Поліщук
місцевий житель та голова
робочої групи з питань забудови
“Ріхерт&Парк”
«Закладаючи в концепцію принцип поліфункціональності, ми запроєктували на перших поверхах комерційні простори для магазинів, шоурумів та закладів. Якщо ми закриємо територію, хто тоді ними користуватиметься? Ми як девелопери — серед перших, хто зацікавлені в тому, щоб територія була відкритою. Все-таки, тренд на “безпарканне” середовище набирає популярності в країнах Європи, а ми хочемо привносити звідти лише найкращі практики та досвід в наших проєктах тут»
Влодко Зотов
урбаніст, автор концепції
вертикального парку
«Юрковиця»
«Ми плануємо зробити щонайменше дві основних точки доступу на територію: з Татарки та з Подолу. Наразі з Татарки до парку можна потрапити або через гаражний кооператив на вул. Нижньоюрківській, або імпровізованою стежкою з гори Юрковиці, яка потребує відновлення.

З Подолу до парку можна буде зайти через Мильний провулок або ж через територію парку, що простягатиметься від фестивальної площі поруч з реставрованою будівлею заводу “Ріхерт”, які так само будуть відкритими для громадськості»
Міф №3. Територію закриють, вихід до Юрковиці обмежать
Насправді: Згідно з концепцією проєкту, територія «Ріхерт&Парк» буде відкритою для всіх охочих. Для цього команда проєкту розбудує інфраструктуру на його території, реалізує кілька великих паркінгів у стилобатах, окремо влаштує гостьовий паркінг для резидентів коворкінгу та відвідувачів фудхолу та фітнес-клубу, облаштує простори для відпочинку, виконає роботи з благоустрою пляжної зони та набережних водойми, яка виникла після затоплення глиняного кар’єру (за радянських часів поклади Юрковиці використовували для виготовлення цегли – ред.). Простір планують зробити доступним, відкритим та інклюзивним.
Юлія Полюхович
архітекторка «Ріхерт&Парк»
Попри це, після низки проведених слухань та обговорень з місцевою громадою та ініціативними групами, девелопер пішов на компроміс та знизив граничну висотність будинків до 36 метрів. Таких будинків буде декілька, всі інші будуть у межах 27 метрів. Краєвид на гору Юрковицю теж збережеться — це підтверджує експертна оцінка фахівців з Українського державного інституту культурної спадщини під керівництвом Ширяєва і той факт, що висота Юрковиці перевищує граничну позначку найвищих будинків майже на 35 метрів.

«Це перший девелопер, що зробив дослідження та моделювання з візуалізаціями щодо зорового сприйняття проєкту з різних точок міста та вулиць. Враховуючи, що над телестудією 1+1 на Щекавиці майорить висотка і купа будівельних кранів, комічно чути, що ці будинки зіпсують краєвид»,
Міф №4. Висотність більше встановлених обмежень
«Зараз ми працюємо над проєктом вертикального парку “Юрковиця”. Його площа складатиме 6,5 га від загальної площі гори у 13 га. Без перебільшень – це буде фантастичний простір, аналогів якому навіть в найбільш просунутих в питаннях ландшафтного і рельєфного дизайну місцевості, країнах – одиниці. І я готовий щоразу повторювати – ми в жодному разі не претендуємо на монополізацію цього простору. Створений парк “Юрковиця” стане надбанням громади Києва, усіх містян, а не “прибудинковою територією” майбутніх мешканців комплексу»
«Територія, де планується парк "Юрковиця", є ізольованою і закритою. Туди фізично неможливо дістатись через важкодоступний рельєф ані з Татарки, ані з Подолу. Поруч немає облаштованих місць відпочинку. Тож унікальність парку полягає хоча б у тому, що з’являється можливість відкрити цей природний ресурс Крайки, який десятиріччями не використовувався, для прогулянок та відпочинку не тільки аутдор-ентузіастів, але й усіх охочих»
Насправді: За словами власника компанії А Development Олексія Баранова, наразі у девелопера є всі дозволи, щоб зводити на ділянці будинки від 27 до 60 м. Це регулюється не тільки Генпланом, але й історико-містобудівним обґрунтуванням та проєктом, які пройшли процедуру погодження у Мінкульті. І таке погодження у девелопера є.

Також у 2021 році А Development ініціювала оцінку зорового впливу проєкту на охоронні зони гори Юрковиці. Тоді провели 3D моделювання сприйняття проєкту з різних точок та висот. Результати дослідження позитивно оцінила та схвалила наукова рада з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
Олексій Баранов
власник компанії
А Development
Влодко Зотов
урбаніст, автор концепції
вертикального парку
«Юрковиця»
Тетяна Максименко
місцева жителька
«Є актуальний договір оренди земельної ділянки, який підтверджує, що компанія справно виконує зобовʼязання зі сплати видатків до бюджету міста за право користування земельною ділянкою. Суми відрахувань станом на сьогодні сягнули понад 3 000 000 доларів США, а заборгованість відсутня»
Міф №5. Забудовник самовільно займає земельну ділянку і має заборгованість перед містом
Насправді: ТОВ “КЕРАМБЛОКИ-ІНВЕСТ” має чинний договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:85:311:0033, дійсний до 02.04.2039 року включно із правом пролонгації (витяг з Державного реєстру речових прав).
Броніслав Чумак
директор з маркетингу A Development
Протягом довгих років мешканці будинків навпроти колишнього промпідприємства та пивзаводу Ріхерта спостерігають там пустку. Про це наголошує Олександр Поліщук, голова ОСББ цих будинків, який підтримує проєкт.
«З-поміж спільноти нашого ОСББ є ті, хто мають намір придбати квартиру  та мешкати у цьому ЖК. Він реально цікавий і потенційно привабливий, адже його території, та обʼєкти, що зʼявляться на ній, враховують потреби як молоді, так і літніх людей»
«Місцеві отримають облаштоване озеро, інклюзивний парк, повністю відновлену школу, бомбосховище, відреставровані пам’ятки історії та архітектури. А яку альтернативу можуть запропонувати критики цього проєкту?»
«Зараз Поділ захаращений автомобілями, у районі нема адекватного парку, де можна погуляти з дитиною. Для мене це шанс отримати місце для прогулянок у пішій доступності»
«Поділ точно виграє від нашого проєкту. Це стане його візитівкою. Ми з’єднаємо Поділ та Татарку, оживимо територію, де люди нарешті зможуть гуляти. Також відкриємо доступ до озера. Подолу треба нова сучасна архітектура, і ми це робимо»
Позитивно ставиться до проєкту й Тетяна Максименко – одна з найбільш соціально-активних учасниць подільської спільноти. Тетяна зазначає, що переваги «Ріхерт&Парк» очевидні.
Її підтримує й інша місцева мешканка — молода мама з дитиною Анастасія Головіна. Вона наголошує, що як багато інших киян, теж спочатку з пересторогою поставилася до проєкту, однак після детального ознайомлення зрозуміла, що Поділ та його масив від проєкту тільки виграє. 
Міф №6. Жителі Подолу проти проєкту
Дівчина підтверджує, що в Києві часто реальність відрізняється від того, що може бути на папері. Однак архітекторка Юлія Полюхович вкотре повторює: процедура внесення змін до погоджених з громадою проєктних рішень є не тільки складною та тривалою, але й дуже витратною. Тож вони як девелопери самі зацікавлені в тому, щоб поруч з ЖК була відкрита зона з парком, озером та комерційним міксом.
Тетяна Максименко
місцева жителька
Олександр Поліщук
місцевий житель та голова
робочої групи з питань забудови
“Ріхерт&Парк”
Анастасія Головіна
місцева жителька
Юлія Полюхович
архітекторка «Ріхерт&Парк»
Наразі практика відкритого та прозору дискурсу та інститут публічних обговорень за участі муніципалітетів, приватного бізнесу та представників громадськості, на теренах України не є поширеними. Тому з усіх сторін немає чіткого розуміння того, як має бути влаштований цей процес. Але поодинокі приклади, зокрема й ті, що ініціював власник A Development, дають надію на те, що у майбутньому це стане невідʼємною частиною у містобудівному дискурсі наших міст.
«Першою ознакою того, що суспільство має ознаки демократичності, є публічний діалог та полярність позицій і думок його учасників. Не став виключенням і наш конкретний випадок з проєктом забудови на території заводу (“Ріхерт” — ред.). Завдяки довгим дискурсам, дебатам та обговоренням з членами Громадської Ради, котру я очолюю, ми досягли спільної позиції більшості її учасників. І саме шляхом відкритого голосування, де 6 з 9 членів віддали свій голос у підтримку ініціативи Олексія Баранова, ми підписали протокол, за результатом якого радили Голові Подільської РДА підписати меморандум з девелопером. У ньому будуть зафіксовані домовленості та зобовʼязання компанії A Development»
- Тарас Білінський, Голова Громадської Ради при Подільській РДА в м. Києві.
Міф №7. Громадська рада при Подільській РДА продалась забудовнику
Власник A Development зазначив, що вже за два місяці вони разом з бюро Зотова «GA» завершать процес розробки концепції вертикального парку «Юрковиця». Баранов також наголосив, що в планах його команди провести публічну презентацію концепції, куди будуть запрошені представники місцевої влади, ЗМІ та громадськості, зокрема й з-поміж подільської спільноти.

Противники проєкту теж можуть відвідати захід.
Олексій Баранов
власник компанії
А Development
«Вважаю хибним шлях поділу громадськості на союзників та опонентів. Небайдужість до того, як розвиватиметься місто і цей простір зокрема — ось, що єднає всіх. І наша головна мета — досягти згоди у баченні цього процесу. А це стане можливим виключно шляхом відкритого діалогу. Тому цей захід буде відкритим для всіх охочих»